Читающая По Костям А.К.А : другие произведения.

Жниива пропали

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


  • Аннотация:
    Про махновця Палiя, коли вiн ще не був махновцем. Альтернативна iсторiя, тому в царя i нема сина


   Палiй розiгнувся, чхнув три рази поспiль та подивився на тiк - роботи й роботи! Аби до вечерi впоратись, гарний дуже врожай. Пан тут жадiбний, не хоче парову молотарку, наймитами дешевше вийде. Аби заплатив. А як нi - то хлiба, звiсно, дуже й дуже шкода, але така гарна сонячна пора року, все таке сухеньке, а сiрники коштують аж цiлу копiйку.
   Та й навкруги повно роботи - кому фрукту-яблуки трусити, кому свиней валити, серби овець тримають, їх вже стригти пора. Але чого це так кричать нагорi? До пана ж син приїхав, начебто мають радiти, син єдиний, ще й офiцер. Не кричать - стара панi голосить. З якого дива? Пан - отамечки стоїть, смердючу сигару запалює. Офiцер - отут вирячився, наче нiколи не бачив, як хлiб молотять. Це вона так вiд газети заверещали? Принесли зi станцiїї. Шо там в тих газетах пишуть? Палiй читати не вмiв, палити не навчився i не звертав на це уваги. А що сталось, то на базарi розкажуть.
   Пан неквапцем пiшов заспокоювати дружину. Офiцер покрутив головою, наче щось видивлявся.
   - Просiть грошi зараз.
   Палiй мало не впустив цепа собi на ноги. Чого це?
   - Люди, то вчорашня газета. Я ще, коли додому їхав, то чув, що мобiлiзацiя буде.
   - Шо, знов япошки?- пробурчав вусатий наймит.
   - Бери вище, дядьку. До австрiякiв нiмцi прибiгли.
   - Тю! А де тут ми? - Палiй десь шось чув, що вбили якогось дуже поважного австрiяка з усiм сiмейством, але ж то не цар за ними з ножакою бiгав. Цар би краще дiтей робив, а то смiхота - чотири доньки, нi одного сина.
   - Цар за сербiв.
   Палiй нiчого не вiдповiв. Забагато свiдкiв, ще й день.
   - То шо буде? - сполошився ще один з наймитiв, з мiшком в руках.
   - Вiйна буде, - офiцер снизав плечима.
   Наймити перезирнулись мiж собою: чим давати хабаря? Де тi нiмцi живуть? Офiцера пересмикнуло - байстрюк, єдиний серед усiх, з красномовним прiзвиськом Палiй, шкiрив зуби. Ой не чобiт солдатських цьому чорному-брудному-пелехатому треба. Йому б десь так рочкiв сорок в'язницi не завадило б, задля спокою усiх хазяїв, помiщикiв i батькiв молодих дiвчат звiдсiля i аж до Полтави.
   - Пропали жнива, а такий же врожай став.
   Старий захеканий пан тiльки й мiг погодитись зi старим захеканим наймитом i однаково зiщулитись вiд замрiяної посмiшки байстрюка.
  
  


Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"