Рыбаченко Олег Павлович : другие произведения.

СталIн-ПутIн - Нова НадIя

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Японiя повалена i для СРСР настав нарештi довгоочiкуваний свiт. Путiн у тiлi Сталiна вiдпочиває, радянська Росiя вiдновлюється вiд жорстокої вiйни. А ось у 2022 роцi у сучаснiй Росiї дуже бурхливi вiдбуваються подiї у свiтi пiсля Путiна.

  СТАЛIН-ПУТIН - НОВА НАДIЯ
  АННОТАЦIЯ
  Японiя повалена i для СРСР настав нарештi довгоочiкуваний свiт. Путiн у тiлi Сталiна вiдпочиває, радянська Росiя вiдновлюється вiд жорстокої вiйни. А ось у 2022 роцi у сучаснiй Росiї дуже бурхливi вiдбуваються подiї у свiтi пiсля Путiна.
  Сталося Путiн у Сталiна увiйшов,
  Тепер вiн у тiлi грiзного тирана.
  Здавалося СРСР кiнець прийшов,
  Адже Гiтлеру повiрки землi мало!
  
  Але нинi Путiн це Сталiн став,
  I з Гiтлера Могутнiстю воює!
  I в чомусь це навiть iдеал,
  Хоч не беруть Адольфа злi кулi!
  
  Так що ж наша Батькiвщина у вогнi,
  Противник був нещодавно пiд Москвою,
  Адже фюрер дуже вiдданий Сатанi,
  Iдуть колони фрицiв грiзним строєм!
  
  Так що ж ми не можемо поступитися,
  Ми воїни найпрекраснiшої Росiї...
  I перетворитися Гiтлер скоро на дичину,
  Хоч уявляє себе верховним i месiєю!
  
  Нехай вiрю, що прийде Господь Христос,
  Нас не поставить вермахт на колiна.
  I пiонер до величi зрiс,
  Я вiрю, чи буде у вiчнiй славi Ленiн!
  
  Ми станемо всiх фашистiв перемагати,
  I зробимо свою країну красивiшою...
  Оскiльки з титану наша рать,
  Прекрасної росiйської матерi-Росiї!
  
  Ось сонечко сходить над землею,
  Променi iз злата в небесах гублячи...
  Народи свiту спiльною сiм'єю,
  Де кожен Авель не буває Каїн!
  
  
  У всiй Росiї краще не знайти,
  Дiвча що боса комсомолка...
  На вигляд їй навiть немає двадцяти,
  Але дуже вона мудра шахрайка!
  
  Ми вiдродимо великий СРСР,
  I зробимо радянським свiтобудову...
  Покаже всiй планетi Русь приклад,
  I буде вiчним, у раї творення!
  . РОЗДIЛ Љ1.
  Пулiн, що перебуває в тiлi Сталiна, наприкiнцi 1948 року вiдчував себе дуже навiть задоволеним. Разом iз Третiм Рейхом переможено Японiю. I це очевидно велике досягнення. СРСР повернув собi землi, ранiше захопленi самураями. Плюс ще Радянська Росiя отримала собi пiвденну частину Сахалiну та Курильську гряду. Тобто, що було захоплено в реальнiсть iсторiї в 1945 роцi. I вiдвойоване втрачене Миколою Другим, i навiть вiдшкодоване у вигiднiшому розмiрi. Монголiю теж повернуто до сфери радянського впливу. Щоправда, поки що залишається незалежною країною.
  Але це поки що все... Решту захоплено Третiм Рейхом, i навiть Порт-Артур Гiтлер вiдмовився передати Росiї.
  Тобто СРСР отримав багато, але менше, нiж хотiлося. Але заперечувати небезпечно - нової вiйни iз Третiм Рейхом - Росiя може не пережити. Тому Володимир-Йосиф Сталiн-Путiн погодився з подiбним розкладом щодо вигiдним.
  А також Радянська Росiя мала в обмiн на коридори до Москви та Ленiнграда - мiст так i не взятих Гiтлером платити репарацiї, сировиною, хлiбом та постачанням обладнання. Щоправда з огляду на сильне виснаження СРСР фюрер милостиво погодився на першi три роки розмiри репарацiй зменшити.
  Фактично друга свiтова вiйна з капiтуляцiєю та окупацiєю Японiї закiнчилася. Третiй Рейх захопивши майже весь свiт перевал володiння, а гранично виснажений СРСР зализував свої рани.
  Сталiн-Путiн був уже в лiтньому тiлi якому i за офiцiйними даними вже шiстдесят дев'ять рокiв, i його володар вiв не найздоровiший спосiб життя. А може, навiть Сталiну i на рiк бiльше... Сам Путiн у цьому тiлi з травня 1942 року, i встиг багато пережити, i тому втомився не лише фiзично, а й морально. Стiльки вражень на нього обрушилися за довгi роки життя. Вiн i Росiєю керував з 1999 року, i це також морально вимотує.
  Вiдчуваєш з себе повне моральне виснаження та бажання вiдiспатися. Принаймнi Володимир-Йосиф Володимирович Сталiн-Путiн призначив виконувач обов'язкiв Голови Ради Народних комiсарiв Вознесенського - як найталановитiшої людини з радянської команди. А виконувачем обов'язкiв Голови ДКО Лаврентiя Берiю та мiнiстром оборони маршала Василевського - взяв i вирушив у вiдпустку. На лiкування застарiлих болячок, i щоб очевидно вiдiспатися.
  Потрiбно було вiдновлюватись сили.
  Заодно Путiн уже в поїздi поринув у глибокий сон. I йому наснилося таке... По-перше три роки, якi йому згадалися. Насправдi Володимир Путiн залишив своє колишнє тiло не у 2019 роцi, а у 2022... Коли йому шiстдесят дев'ять рокiв. I пам'ятi додалося, i психологiчного навантаження також.
  У Росiї сталося чимало подiй: епiдемiя коронавiрусу - небувала за останнi сто рокiв зараза, що охопила майже всю планету. Отруєння Навального та гучнi корупцiйнi скандали. Вибори до Держдуми 2021 року - з поразкою Єдиної Росiї, але з масовими фальсифiкацiями, якi дозволили зберегти в нiй бiльшiсть. I акцiї протесту... Особливо пiсля того, як комунiсти змiстили похилого та кишенькового Зюганова, та їхнiм лiдером став Олексiй Кузнєцов. Полiтик молодий i дуже харизматичний. Олексiй Кузнєцов один iз наймолодших докторiв наук в iсторiї Росiї i при цьому високого зросту - великий та диявольський оратор.
  Не те що Зюганов... На момент вiдходу Володимира Путiна Олексiю Кузнєцову виповнилося тридцять п'ять рокiв. I це не Зюганiв.
  А за трон битися будуть комунiсти та Єдина Росiя, яка змушена була пiдтримати Михайла Мiшустiна - як виконуючого обов'язки президент за конституцiєю.
  Але Михайло Мiшустiн - лисуватий i товстий, позбавлений харизми, та ще наполовину єврей, i наполовину вiрмен. Пройти в президенти може лише в результатi масових фальсифiкацiй. А Олексiй Кузнєцов у вiдповiдь пiднiме неабиякий майдан. Вiн буквально як Ленiн - такий молодий i високий, не лисий, але дуже швидко вмiє писати.
  Оскiльки Олексiй Навальний сидить у в'язницi, то основна боротьба розгорнулася мiж партiєю влади та комунiстами!
  Пiсля того, як душа Володимира Путiна покинула тiло, зiбралася Рада Безпеки. Хоча президентовi Росiї було вже шiстдесят дев'ять рокiв, i здоров'я у нього не має значення - видно тягне лямку через силу. Але все-таки його смерть виявилася несподiваною. А влада до нових виборiв не готова. У країнi криза, економiчний спад, а протестнi настрої як нiколи у ХХ столiттi сильнi.
  Так Михайло Мiшустiн навiть зовнi - не має харизми та привабливостi. Плюс ще фактор Олексiя Кузнєцов, який скинув похилого вiку i давно вiджив своє Зюганова. Товариш Гена лише iмiтував iз себе опозицiонера. А так був слухняною марiонеткою влади. Але комунiсти iз цим миритися не хотiли. I одноголосно змiстили полiтичного iнвалiда, який навiть Єльцину ганебно злив вибори 1996 року.
  На засiданнi Ради безпеки звучали рiзнi думки.
  Сергiй Шойгу запропонував, щоб висунули його як найпопулярнiшого члена Єдиної Росiї.
  Михайло Мiшустiн примирливо сказав:
  - Першим своїм указом, я надаю давно заслужене звання маршала Росiйської федерацiї пану Шойгу. А також уперше за останнi пiвстолiття орден дiамантової зiрки: "Перемога". I це я думаю буде гiдна нагорода!
  Мiнiстр оборони вiдповiдно кивнув:
  - Що ж я дуже радий! Першi кроки показують Михайло Володимирович гiдний наступник Путiна.
  Медведєв зауважив:
  - Вибори можна виграти лише за рахунок масових фальсифiкацiй. Це треба прямо сказати. Тим бiльше, Михайло Володимирович навiть неросiйський!
  Шойгу рикнув:
  - I я не росiйська! Але найпопулярнiший мiнiстр!
  Лавров зазначив:
  - Виконувач обов'язкiв президента, за iдеєю i є наступником. Тим бiльше, Михайло Володимирович непогано себе показав пiд час пандемiї. А щодо питання кровi, то в нашому урядi, взагалi росiян мало!
  Генеральний прокурор запропонував:
  - Давайте заарештуємо Олексiя Кузнєцова!
  Мiшустiн зiтхнувши вiдповiв:
  - У нього депутатська недоторканнiсть!
  Генеральний прокурор логiчно зауважив:
  - У нас у Думi бiльшiсть! Ми можемо його i позбавити!
  Виконувач обов'язкiв президента кивнув:
  - I позбавимо йому обов'язково! Але вже пiсля нашої перемоги на виборах!
  Почулися несмiливi оплески!
  Валентина Матвiєнка зауважила:
  - Пiсля правлiння Путiна треба поставити в президенти жiнку!
  Мiшустiн похитав головою i заперечив:
  - Конституцiя Росiї не пiд жiнку-президента!
  Шойгу iз цим погодився:
  - Має бути президентом чоловiк!
  Матвiєнка зауважила:
  - Ви через рiк все пiде, якщо президентом стане чоловiк. Ми ж жiнки консервативнiшi!
  Мiшустiн логiчно зауважив:
  - Тим паче потрiбнi змiни! Люди скучили за свободою!
  Мiнiстр внутрiшнiх справ зауважив:
  - Амнiстiю в принципi можна оголосити, тiльки не випускаючи Олексiя Навального!
  Виконувач обов'язкiв президента захихотiв i зазначив:
  - Ось я якраз i хотiв би звiльнити Навального, щоб вiдвернути увагу ЗМI вiд нової червоної зiрки - Кузнєцова! Навальний - це сильний лiдер слабкої сили. А Кузнєцов i силу має за собою неабияку i дуже популярну!
  Мiнiстр фiнансiв кивнув:
  - Логiчно пане президенте!
  Лавров помiтив iз сумнiвом:
  - А чи не буде тi, що ми самi вiдкриємо другий флот!
  Мiшустiн логiчно зазначив:
  - Правильно говорив Суворов - один розум добре, пiвтора гiрше! Два Олексiї тiльки заважатимуть один одному. Та й на Заходi моя перемога буде переконливiшою, якщо у виборах братиме участь харизматичний Навальний!
  Шойгу хихикнув:
  - Не подвоїмо сили, супротивника, а подiлимо навпiл!
  Лавров зазначив:
  - Навальний та пана Мiшустiна звинувачував у корупцiї!
  Виконувач обов'язкiв президента кивнув:
  - Тим бiльше! Я вчиню благородно!
  Директор ФСБ буркнув:
  - Ну, ти прямо Атос!
  Мiшустiн люто зауважив:
  - На вiдмiну вiд Атоса, я не п'ю!
  Шойгу прочирикав:
  - Хто не курить i не п'є, той здоровеньким помре!
  Матвiєнко iз серйозним тоном заявила:
  - Тодi треба висувати мене! Нiхто не посмiє звинуватити у фальшуваннi виборiв даму!
  Виконувач обов'язкiв президента ринув:
  - У Бiлорусiї була одна така жiнка i де вона?
  Матвiєнко, хихикнувши, помiтила:
  - У Росiї, все крутiше, конкретнiше i жорсткiше, нiж у Бiлорусiї!
  Мiшустiн кивнув:
  - Бiлорусь стане нашим пiвнiчно-захiдним краєм. Я давно маю краєвиди на цю територiю!
  Мiнiстр внутрiшнiх зi зiтханням зазначив:
  - Як би нам своє не втратити!
  Михайло нагадав:
  - Будь-якi внутрiшнi негаразди можна компенсувати зовнiшньою величчю. I мiсць для експансiї вистачає!
  Шойгу згiдно кивнув:
  - Ось, наприклад, Афганiстан! Ми давно готовi воювати з моджахедами!
  Михайло Володимирович кивнув:
  - Я поведу вас туди! I ми всi прихопимо!
  Шойгу зазначив:
  - Найлегше воювати з Україною! Якщо ми вiзьмемо Київ, то вибори президента стануть для нас легкою прогулянкою!
  Мiшустiн знизав плечима:
  - Захопити цiлу велику країну, ризикуючи отримати там партизанську вiйну - це авантюрно. Так ми можемо швидко розгромити українську армiю, але отримавши в результатi другий Iрак чи Афганiстан.
  Мiнiстр оборони зауважив:
  - Українцi можуть i не воювати, принаймнi масово у партизанах. Тим самим реально партизанити можна лише на Карпатах. Та й у нас є засоби проти ворога!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї кивнув:
  - Добре! Поки розробляйте плани, пiдтягуйте вiйська та проводьте навчання. Рiшення буде ухвалено пiзнiше. Може, навпаки, ми пiдемо на зближення з Україною!
  Мiнiстр фiнансiв кивнув:
  - Без Путiна гiбридну вiйну iз Заходом нам не потягнути! Краще помиритись. I в розумних межах, де треба поступитися!
  Мiшустiн зiтхнувши вiдповiв:
  - Поки що у нас руки пов'язанi. Мiсяцi за три - пройдуть вибори та стане яснiше!
  Медведєв пiдказав:
  - Треба заснувати посаду вiце-президента, на випадок форс-мажору. А то у нас будь-якої митi все провиснути може!
  Матвiєнко згiдно кивнула:
  - Саме так! Зараз треба заздалегiдь прийняти закон, що якщо Мiшустiн загнеться або буде вбитий, виконуватиме обов'язки президента спiкер ради федерацiй!
  Мiшустiн усмiхнувся i помiтив:
  - Ось справдi юридична колiзiя. Я виконую обов'язки президента i мушу призначити виконуючого обов'язки прем'єра. А хто буде у разi форс-мажору у конституцiї, не прописано!
  Медведєв кивнули сердито вiдзначив:
  - Та обговорювали конституцiю, а нормальних поправок так i не ухвалили! Путiн був забобонним i не хотiв посади вiце-президента! I в результатi постiйно виникали проблеми!
  Михайло Володимирович кивнув:
  - Та в конституцiю слiд внести поправки. Зокрема, дозволити голосувати ув'язненим! I пiдлiткам iз чотирнадцяти рокiв. I нарештi вирiшити проблему Ради федерацiй. Зробимо його обирається безпосередньо. А то в нас теж колiзiя виникла з цiєю верхньою палатою, яка наче годiвниця для рiзних олiгархiв та лобiстiв!
  Шойгу згiдно кивнув:
  - Зрозумiло ... Хоча, президент поступитися владою, якщо зробить верхню палату. I ще 30 членiв верхньої палати призначає сам президент!
  Мiшустiн помiтив:
  - Це забагато... Путiн зовсiм втратив вiдчуття мiри. Росiя за конституцiєю - таки демократична, правова держава i влада має формувати народ на виборах. Окремi збочення, має наступник прибрати!
  Медведєв хихикнули i зазначив:
  - Дай нашому народу реальну демократiю - буде як за Горбачова!
  Виконувач обов'язкiв президента заперечив:
  - Рано чи пiзно нам потрiбно буде дiйти до реальної демократiї! Ми не можемо постiйно тримати народ за бидло. Та й принцип подiлу влади має дiяти. Законодавчу владу має обирати народ, а не призначати президент!
  Лавров запитав у iнших:
  - Ми готовi до бiльшої демократiї?
  Шойгу знизав плечима i вiдповiв:
  - А нiколи не були готовi, i нiколи не будемо! Це вже данiсть!
  Медведєв погодився:
  - Та в темрявi рослина не дозрiє. Але давати Радi федерацiй можливiсть обиратися. Це може призвести до того, що Верхня палата за певних умов може перейти в опозицiю.
  Мiшустiн знизав плечима i зазначив:
  - Можливо й таке. Втiм, iз виборнiстю Ради Федерацiй почекаємо, але ув'язненим на референдумi ми дозволимо голосувати, i з 14 рокiв можна буде будь-кому вiддати голос!
  Медведєв погодився:
  - Пiдлiткам можна дозволити голосувати. Вони досить розумнi. Тим бiльше серед них слабкiший вплив комунiстiв, i багато шанувальникiв Жирика!
  Виконувач обов'язкiв президента запропонував:
  - Може, Жириновського до уряду включимо?
  Шойгу похитала головою:
  - Нi! Не зараз! Нехай iде в президенти i гидить Олексiю Кузнєцову! Це погодитеся було б логiчно!
  Мiшустiн поправив:
  - Не так логiчно, як весело! Але я згоден, без Жириновського вибори будуть нуднiшими!
  Медведєв вкрадливо запитав:
  - А менi буде орден? А то я можу в президенти пiти!
  Михайло Мiшустiн кивнув:
  - Я не жадiбний! Але ж давати Андрiя Первозванного було б перебором!
  Дмитро примхливо заявив:
  - А чим Матвiєнко мене краще?
  Михайло Мiшустiн знизав плечима:
  - Нiчим ... Але поки що у тебе немає ювiлею!
  Валентина прогарчала:
  - Я заслужила орден! А ти Дiма не заздри!
  Шойгу логiчно зауважив:
  - Треба i Путiна посмертно нагородити та поховати з найбiльшою шаною! Вiн таки великим був президентом!
  Михайло Мiшустiн кивнув:
  - Труна Путiну буде iз золота, посипана дiамантами! I посмертно я дам йому зiрку героя Росiя!
  Шойгу заперечливо мотнув головою:
  - Зiрки героя такiй людинi буде замало!
  Виконувач обов'язкiв президента додав:
  - А я йому ще й звання маршала посмертно привласню!
  Мiнiстр оборони зауважив:
  - Краще генералiсiмуса!
  Мiшустiн логiчно зауважив:
  - Бажаєте, щоб Путiн став героєм анекдотiв?
  Шойгу заперечив:
  - Скорiше анекдотично ховати Путiна в золотiй трунi, посипанiй дiамантами!
  Виконувач обов'язкiв президента хихiкнув:
  - А платиновий краще?
  Директор ФСБ зазначив:
  - Та золота труна в дiамантах це перебiр! Думаю, справдi краще дати зiрку героя Росiї, i звання маршала посмертно, i не надто пiдносити Путiна. Ми не Казахстан, хоча Путiн i крутiший за Назарбаєва буде!
  Мiшустiн зло помiтив:
  - Казахстан теж вiд Росiї чимало зайвої Землi отримав - можна i вiдiбрати!
  Шойгу зазначив:
  - У разi чого зможемо, хоч це i створить проблеми нам!
  Директор ФСБ запропонував:
  - Може дочка Назарбаєва використати? Начебто вона й скривджена наступником диктатора?
  Виконувач обов'язкiв президент кивнув:
  - Розхитати режим Казахстану непогана iдея! Працюйте. А рiшучi кроки робитимемо з огляду на обставини. Але треба продовжувати експансiю, але при цьому закiнчити холодну вiйну iз Заходом!
  Шойгу зiтхнув:
  - Взаємовиключнi завдання!
  Мiшустiн заперечив:
  - На похоронi Путiна я зустрiнуся з Байденом i ми постараємося з ним домовитись!
  I пiдморгнув оточенню...
  Лавров логiчно зауважив:
  - Байден не все вирiшує. Хоча США й хочуть дружби з нами проти Китаю!
  Виконувач обов'язкiв президента зазначив:
  - Китай це справжнiй монстр. I можливо, що цей новий всесвiтнiй полiцейський стане таким, що ми вiдчуватимемо ностальгiю за часiв гегемонiї США!
  Шойгу зiтхнувши помiтив:
  - Америка боїться вести серйознi вiйни. А Китай тiльки радий позбавиться надлишку чоловiкiв!
  Мiшустiн зазначив:
  - Саме так! I тому нам потрiбно спробувати iз Заходом налагодити стосунки. Я думаю, що ми всi втомилися вiд гiбридної вiйни! I найкраще нам примиритися та стати союзниками!
  Мiнiстр фiнансiв хихiкнув:
  - На похоронi Путiна, саме час обговорити проблеми США та Росiї, та їхню взаємодiю!
  Виконувач обов'язкiв президента, кивнув:
  - Так, дочекалися ... Але розслаблятися рано! У Росiї її завжди правив цар. I це завжди залежало вiд формальних повноважень!
  Медведєв зазначив:
  - Потрiбно буде зберегти i навiть примножити свою могутнiсть вiйськову, але при цьому бути разом iз Заходом!
  Шойгу буркнув:
  - Не реально!
  Мiшустiн заперечив:
  - Навпаки реально! Ми будемо сильними, щоб утримувати Китай! Iнакше станемо колонiєю пiднебесної iмперiї! А настане час у всьому свiтi буде єдина влада, i в цьому то буде спасiння людства!
  Шойгу помiтив:
  - Путiну треба вшанувати на похоронi! I назвати його iм'ям вулицi у мiстах, збудувати пам'ятники, i може навiть якомусь мiсту дати його прiзвище!
  Виконувач обов'язкiв президента зазначив:
  - Все зробимо як треба... Зрозумiло, що небiжчика слiд звеличити. Але в нас не радянськi часи, i слiд знати мiру!
  Шойгу кивнув:
  - Поховати Путiна треба в золотiй трунi. А дiаманти це вже надмiрнiсть!
  Генеральний прокурор запропонував:
  - А може Путiна у мавзолеї забальзамуємо замiсть Ленiна?
  Мiшустiн похитав головою:
  - Ми зробимо Путiну мавзолей, але в Санкт-Петербурзi! I вiн буде втричi бiльшим, нiж Ленiну!
  I це викликало великi оплески у оточення диктатора. Або колишнього диктатора!
  Виконуючий обов'язки президент оголосив:
  - Вiдповiдальним за похорон президента Росiї Володимира Володимировича Путiна, я призначаю Дмитра Анатолiйовича Медведєва! I видаю свiй перший указ. А також про посмертне присвоєння Володимиру Путiну звання героя Росiйської федерацiї та маршала Росiйської федерацiї! Також готуйте укази про будiвництво Путiну мавзолею в Санкт-Петербурзi та запровадження десятиденної жалоби. I бути тому!
  I оточення агресивно крикнула:
  - Слава Росiї! I Путiну посмертна слава!
  Мiшустiн додав:
  - А також я оголошую конкурс на пам'ятник Путiну. За умовами змагання, це має бути найбiльша пам'ятка, точнiше статуя у свiтi.
  Матвiєнко схвально закивала:
  - Це чудова iдея!
  Виконувач обов'язкiв президента додав:
  - I ще статую слiд зробити i Єльцину. Пропоную знайти мiсце пiд Москвою, щоби була цiла траса для пам'ятникiв президентам Росiї. Для майбутнiх правителiв також!
  Шойгу хихикнув:
  - Ви Мишко пам'ятник собi хочете зробити?
  Мiшустiн помiтив:
  - Ми президенти схожi на фараони! Будуватимемо собi мавзолеї!
  Мiнiстр оборони нагадав:
  - А менi звання маршала та дiамантову зiрку перемоги?
  Виконувач обов'язкiв президента погодився:
  - I указу щодо Шойгу готуйте... I Дмитро Медведєв нехай отримає зiрку героя Росiї. А то стiльки рокiв при владi i без орденiв!
  Виконувач обов'язкiв голови Ради безпеки кивнув:
  - Це справедливо! Давно мрiяв про зiрочку!
  Мiшустiн додав:
  - Також я наказую пiдготувати указ, про нагородження всiх членiв Федеральних зборiв та членiв Держради особливою золотою медаллю пошани, та виплату спецiальної премiї почесного держслужбовця! I ще пiдготуйте указ, про подвоєння заробiтної плати та пенсiї всiма офiцерам i генералам силових вiдомств! А також про те, що всiм вiйськовим пенсiонерам присвоюється чергове вiйськове звання!
  Шойгу згiдно кивнув:
  - Це мудре рiшення велике! Силовики це наша опора!
  Мiнiстр фiнансiв зауважив:
  - У скарбницi пустувато!
  Мiшустiн гаркнув:
  - Надрукуєте ще! Небагато прискорити iнфляцiю навiть корисно! У Росiї дефiцит грошової маси!
  Голова Центробанку кивнув:
  - Ми зробимо великий!
  Мiшустiн помiтив:
  - Можна дозволити чиновникам робити подарунки до десяти тисяч доларiв. Їм також треба жити. I декларацiї про доходи - засекретимо! I взагалi треба буде пiдвищити зарплату чиновникам усiх рiвнiв.
  Медведєв уточнив:
  - Але не зараз, а пiсля виборiв! Потрiбно виграти вибори президента Росiї! Народу не сподобається зростання доходiв чиновникiв!
  Виконувач обов'язкiв президента зауважив:
  - Зате сподобається чиновникам! Не важливо, як голосують, важливо, як рахують!
  Мiнiстри аплодували...
  Вiдчувалося, що наступник Путiна своя людина. I красти можна буде смiливiше. Тим бiльше приклад Навального показав, що саджають ворогiв влади, а не тих, хто краде!
  Були й iншi розпорядження виконувача обов'язкiв президента. Зокрема, депутатам запропоновано було узаконити безплатну приватизацiю квартир у Москвi, за посадою. Що багатьох iногороднiх дуже навiть надихнуло б.
  I депутатам належало також тим, хто вiдбув два скликання - пенсiю платити сто вiдсоткiв незалежно вiд вiку.
  I це тiльки початок.
  I Мiшустiн нагородив посмертно Путiна ще й орденом за заслуги перед Батькiвщиною першого ступеня.
  А труну вирiшили для Путiна не лише зробити золотою, але й усипати дiамантами.
  А також надiслати запрошення всiм. У тому числi й Зеленському. А то справдi це негарно.
  Байден запрошення на похорон Путiна одразу ж прийняв.
  По телефону вiн поговорив з Мiшустiним.
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї повiдомив:
  - Ми всi розумiємо, що з холодною вiйною настав час кiнчати! Ми лише послаблюємо одне одного!
  Байден iз цим погодився:
  - Нам не потрiбна гiбридна вiйна! I як добре, що цей монстр Володимир Путiн помер!
  Мiшустiн чесно помiтив:
  - Я теж цьому радий ... Але поки що змушений розiгрувати на публiцi скорбота i звеличувати покiйника! Але пiсля обрання мене президентом ми станемо справжнiми друзями!
  Президент США логiчно зауважив:
  - Важлива не особистiсть! Важлива система! Я не пiду на другий термiн, але система лишиться!
  Виконувач обов'язкiв президента запитав:
  - А як iз Трампом?
  Байден хихiкнув:
  - Другого Трампа у нас не буде!
  Мiшустiн погодився:
  - Так, а в нас не буде другого Путiна! Все йде кругом!
  Президент США сердито вiдповiв:
  - Я гадаю, нi! США мають набути сталого розвитку. Постiйнi кидки маятника то в один, то в iнший бiк нам лише шкодять!
  Виконувач обов'язкiв президента пiдтвердило:
  - I у нас є комунiст Олексiй Кузнєцов. Вiн може стати для вас у сто разiв гiршим за Путiна!
  Байден, одразу вловивши суть, кивнув:
  - Ми можемо вам допомогти у цiй священнiй боротьбi!
  Мiшустiн вiдкрито заявив:
  - Потрiбно, щоб у Кузнєцова за кордоном знайшлися рахунки та власнiсть. I ми на цiй пiдставi розкрутимо величезний скандал!
  Президент США зiтхнувши:
  - Ми це зробимо! А що отримаємо натомiсть!
  Виконувач обов'язкiв президента вкрадливо сказав:
  - Скасуємо закон Дiми Яковлєва!
  Байден засмiявся i помiтив:
  - Думаєте, Америцi сильно допоможе усиновлення дiтей алкоголiкiв з ваших дитячих будинкiв?
  Мiшустiн логiчно заперечив:
  - Це буде сприйнято позитивно американським народом. Потрiбно знизити градус взаємної iстерiї у ЗМI! Нехай вашi нас менше пресують. А я заморожу наїзди на вас у наших ЗМI!
  Байден вiдзначив iз посмiшкою:
  - У нас ЗМI вiльнiшi. I якийсь час можуть бути випади на адресу Росiї. Але не наїжджатимете ви, не бодiмося i ми!
  Михайло Володимирович зазначив:
  - На похоронi Путiна ще поговоримо... Обговоримо спiрнi моменти. У всякому разi, на вiдмiну вiд царя Володимира, я розумiю, наскiльки небезпечний Китай. I що нам треба разом зупинити його!
  Президент США погодився:
  - Це добре, що є розумiння! Але намагайтеся поводитися так, щоб всi бачили, що Росiя змiнюється на краще!
  Мiшустiн пiдтвердив:
  - Я вже пiдписав помилування Олексiєвi Навальному, i це вам сигнал - ми вже iншi!
  . РОЗДIЛ Љ 2.
  Олександр Рибаченко в Одесi знову пригоди зазнає. Хлопчик зi своєю зграєю шибеникiв промишляє в окупованiй частинi крадiжками та набiгами на рiзнi будинки багатих людей.
  Хлопчики та дiвчатка з маленької зграї, вiдважно шльопають по снiгу босими, дитячими нiжками. Молодi злодiї наближаються до особняка одного з румунських багатiїв.
  Олександр, Валентина та Вовка тепер главари дитячої зграї. Валентина ця iталiйська дiвчинка швидко вчила росiйську мову та впевнено пересувалася. А її маленькi нiжки залишали на снiгу витонченi слiди. На пiвднi України навiть снiг якийсь особливий не такий холодний, i огрубiлi дитячi ступнi його вiдчувають як легку прохолоду.
  Зграя невелика - людина шiсть. Бiльше для одного будинку не треба. Якраз достатньо, щоб обiкрасти i забрати добро.
  Олександр Рибаченко якщо про що й сумує, то про те, що немає тут комп'ютерних iгор, за якими хлопчик-вундеркiнд скучив. Хоча деякi iнтелектуальнi заняття все ж таки є. Наприклад, юний генiй зробив прилад, що випромiнює хвилю ультразвуку. Собаки, почувши його, пiдтискають хвости i, боятися в страху навiть в'якнути.
  А зате дiти-злодiї можуть обчистити гiтлерiвських прислужникiв.
  Олександр, дуже розвинений хлопчик. Ось, наприклад, вiн зробив свiй варiант мiстобудiвної стратегiї "Римська iмперiя".
  У нiй виросли у розмiрах карти, i зросла кiлькiсть фортiв, порiвняно з колишнiми варiантами. Зрозумiло, форти мали спецiалiзацiю. Але з'явилися й дорожчi вiйська: бойовi слони. Також бойовi верблюди, i лицарська кiннота. Крiм лучникiв ще далекобiйнi арбалетники, але й дорогi зрозумiло. Далi у грi були веденi i вiйська катапульт та балiст. Але найпотужнiший i найдорожчий пологи вiйськ потребує постачання це вогнеметники зi слонами. Точнiше, коли на слонiв ставлять вогнемети.
  Потужнiсть такої армiї велика, як вогнеметний дромонт. Нова гра бiльш вимоглива, та й юнiтiв у нiй дуже багато. Так це справдi цiкаво.
  Доданi й деякi розваги. I ще багато чого. Ну, богiв, правда у Римськiй iмперiї й так достатньо. Хоча парочку можна додати. Гра в цiлому стала ще складнiшою, зате пожвавилася у вiйнi. I тут про що просити та боротися. Але, звичайно ж, найцiкавiшi iгри бiльш сучаснi та футуристичнi. Де ти, наприклад, опановуєш iншу планету, а потiм її завойовуєш.
  Це чудово...
  Ну гаразд, зграйка юних злодюжок пiдiйшла до паркану. Олександр увiмкнув коробочку. Пару лютих вiвчарок та бульдогу притиснуло хвилею страху до землi. I ось дiти, одягнувши на руки та босi нiжки липучки, перелiзли через паркан. Коли собаки вiдключенi, все вiдносно просто. Вiдеокамери ще громiздкi та дорогi та їх для охорони не встановлюють.
  А сторож зазвичай спить. Та йому й не видно. А дiти рухаються безшумно. Вони такi спритнi.
  Олександр дiстався вiкна i обережно натиснув на скло. Потiм зiбрав трiснутi уламки разом з Вовкою, дуже спритним i досвiдченим хлопчиком-злодюжкою. Потiм дiти залiзли всередину.
  Дiти були дуже спритнi.
  Олександр дiяв обережно. Особняк був розкiшним i обiцяв чималу здобич.
  Хлопцi рухалися кiмнатою з рюкзаками за спиною. Ось наприклад собачка була iз золота. I хлопчик Сашко сховав її до кишенi. А дiвчинка Свєтка стягла золоту чорнильницю.
  Втiм, Олександр не шукав цього. Його цiкавив насамперед сейф.
  I там можуть бути цiннi речi та грошi.
  Хлопчик безшумно ступав босими, дитячими нiжками, вiдкрив вiдмичкою кiмнату i опинився в особистому кабiнетi румунського олiгарха. I тут, звичайно, слiд розкрити сейф. Вiн броньований та вмурований у стiну.
  Олександр використовує слуховий прилад, легкий та ефективний. Коли ти набираєш потрiбну комбiнацiю, то чується тихеньке клацання. А значить, цифра чи лiтера збiглася.
  Так можна всю комбiнацiю обчислити та вiдкрити сейф.
  Хлопчик так i робить. Вiн дуже розумний пацан. Вундеркiнд. I так розкручує сейф. А з ним поряд Валентина - дуже спритна дiвчинка.
  I також допомагає йому.
  I ось сейф вiдчинено. I всерединi у нього справдi є що подивитись. Зокрема колекцiя рiзних предметiв шпильок, сережок, бус, кiлець, є також кiлька жменей золотих зубiв та платинових коронок. I багато iншого награбованого добра. Є й грошi. Зокрема, i долари, i марки Третього Рейху, i навiть радянськi рублi. А також рiзнi дрiбнi монети i навiть царськi червiнцi.
  Та тут видобуток багатий i Валентина вiдзначила:
  - Я дуже задоволена!
  Олександр кивнув:
  - Непогано, що й казати!
  Вовка тим часом полiз у їдальню разом iз дiвчинкою Свiткою. Там можна прихопити срiбла. Сашка i Машка теж не сидiли склавши руки. Полiзли там, де одяг. Можна щось цiнне i дороге знайти.
  Олександр та Валентина швидко вигребли сейф. Сумнiви викликало, чи брати мiднi грошi не надто цiннi, i радянськi купюри, якi в зонi окупацiї не в ходу. Але Валентина жадiбно помiтила:
  - Папiр важить трохи, а ось мiдяки, залишимо, вiзьмемо срiбло та золото!
  Вантаж виявився i так досить значним нелегко тягнути. Крiм того Олександр Рибаченко прихопив ще хрест вiйськових заслуг у позолотi та трохи менший у срiблi. Був у сейфi та кубок, уже iз чистого срiбла. I навiть дiаманти на ювелiрних прикрасах.
  Можна вже й йти. Але Вовка та Свiтка затрималися у їдальнi. Набiр там столового срiбла був великий, i вони набили рюкзаки так що не змогли навiть пiдняти їх. Найсильнiшi Олексiй i Валентина взяли важчi мiшки. А їм передали легшi свої. Вони до речi були долари, i ця валюта завжди в цiнi i в Третьому Рейху на окупованих територiях теж.
  У Сашка та Машка рюкзаки розпухли вiд одягу. Крiм того, дiти ще й прихопили кiлька флакончикiв дорогих парфумiв.
  Тут взагалi стiльки розкошi рiзної. Усього i не вiднесеш...
  Хлопчик Сашка знайшов, до речi, i кiлька нових тенiсних туфель для дiтей. I вони йому виявилися якраз у пору.
  Зручнi та легкi, та безшумнi!
  Машка помiтила:
  - Це треба вiддати ватажку!
  Олександр заперечливо мотнув головою:
  - Нехай ноги звикають ходити босонiж! А ти черевики вiддай Валентинi!
  Дiвчинка логiчно заперечила:
  - Не варто! Я думаю, їх краще взагалi лишити! Адже вони дитячi, а кривдити дiтей не варто!
  Сашка сердито помiтив:
  - А може, їх у вбитої дитини з нiг зняли!
  Олександр заперечив:
  - Туфлi зовсiм новi та американського виробництва! Втiм, давай їх у мiшок. Може, знадобляться. Хоча в мороз вони дуже природно виглядають.
  Сашка знехотя зняв. Дiти за час окупацiї звикли ходити босими i, ступнi були мiцнiшими за шкiру, нiж пiдошва на чоботях. А сильнi морози на березi Чорного моря не бувають. I вони взимку майже не мерзли i не застуджувалися без взуття. А босими бути дiтям спритнiше, i вони так спритно дерються, використовуючи пальчики нiжок.
  Так що вони поверталися iз солiдною здобиччю. I залишали дитячi витонченi слiди, маленьких, точених нiжок. Слiди виглядали гарно, зазвичай у дитинствi пальчики рiвнi, i стопа ще не викривилася з вiком.
  Олександру згадався фiльм "Iмперiя сонця" та книга. Там хлопчик дуже зрадiв тенiсним туфлям i це здорово було для нього. Хоча босонiж на пiвднi Китаю набагато зручнiше, особливо хлопчику. У юному вiцi так швидко грубiють пiдошви, i так ти стрiмко звикаєш до холодiв, що взуття тiльки стискує.
  Правда i в Британiї та в Росiї босi ноги вважалися ознакою крайньої бiдностi. Було навiть вираз: босяк!
  Хлопчику iз знатної англiйської сiм'ї було ходити босонiж швидше моральним тортурою, нiж фiзичною.
  Олександр перебрався через паркан назад разом iз ним його дитяча команда.
  Хлопчик вiдчував наснагу натхнення вiд злодiйської романтики. Так можна зрозумiти чому малолiток, так тягне на кримiнал i комплекс Родiн Гуда.
  Тим бiльше, не в бiднякiв вони крадуть. I допомагають виживати безпритульним дiтям. Забирають цiнностi у окупантiв, або їхнiх посiбникiв, а роздають жебракам.
  Адже дiтлахи в одних лахмiттях i напiвголоднi. I не для себе шукає грошi.
  Олександр проспiвав, скелячи зубки:
  - Ти пацана звичайно крутий,
  Славний хлопець Робiн Гут!
  Дiти завмерли... Попереду проїхалися мотоцикли, i кiлька легких, але швидкiсних танкiв.
  У Третьому рейху тепер є багато ресурсiв. А фашисти жорстокi.
  Наприклад Олександр це бачив, вели на шибеницю дiвчину-комсомолку. Вона була босонiж, i в однiй рванiй сорочцi. I її не просто повiсили. А спочатку вiдшмагали батогами, сiчi до непритомностi. А потiм коли дiвчина вiдключилася, пiднесли смолоскип до її босих, гарних нiг.
   I дiвчина заволала вiд дикого болю. Ось нелюди.
  Потiм її повiсили за руки i залишили ось так висiти. I виставили варту навколо неї.
  Звичайно, Олександр не мiг це стерпiти i вирiшив урятувати комсомолку.
  Нiмцi чатували очевидно абияк, i їх було всього пара вартових.
  Iнодi вони по черзi догодили грiтися. Хлопчики простягли мотузки i скинув по мiшку з пiском на голови фрицям. Вимкнули їх. Потiм перерiзали мотузку та зняли дiвчину.
  Вона виявилася мiцною, вiдлежавшись, щойно пiдбили рани, пiшла в катакомби до партизанiв.
  Олександр тодi вперше зустрiвся iз командиром. Вiн подякував хлопчику i нарiкав, що нiчого подарувати шибениковi.
  Олексiй у вiдповiдь зробив йому подарунок - сунувши крадений годинник, та ще й золотий.
  Той помiтив, що за це можна когось i викупити з полону i заявив, що вiн проситиме, щоб хлопцевi видали з великої землi якусь нагороду.
  Олександр тодi вiдчував гордiсть. I це так було чудово допомагати своїм.
  Ось зараз хлопцi пробиралися по закутках у своє лiгво. Це нагадувало комп'ютернi iгри. Типу того, як ти йдеш зi здобиччю. Або навпаки, пробираєшся в однiй iз iгор, навiть типу "Козаки", з цiнним здобиччю. Це треба зiзнатися здорово.
  Олександр настав босою ногою на уламок льоду. Груба, дитяча пiдошва, через нарослi мозолi вiдчула легку прохолоду та лоскоту. Як добре, коли ти молодий. Так швидко тiло звикає до довкiлля. Ти напiвголий, i водночас нiчний мороз не мерзнеш.
  Ось, наприклад, можна згадати принца i жебрака. Принц дуже швидко звик ходити босим та взимку. Навiть шкода, що хлопчик все-таки взувся, i так швидко повернувся на трон.
  Ось цiкаво принц якраз i мрiяв босонiж побiгати, насолодитися вiдчуттям голої, дитячої пiдошви на ґрунтi. А в дитинствi все сприймається значно гострiше, нiж у зрiлi роки. I куди приємнiше...
  Дивно, але в численних екранiзацiях принца та жебрака, хлопчик опиняється в лахмiттi, але зовсiм не босий. Цiкаво чому? Може, пацани-актори не хотiли розуватися?
  Чи були iншi причини? Ось Тома Сойєра зазвичай босого i показують практично у всiх екранiзацiях. А ось Гавроша та Принца немає. Хоча на рахунок принца кiлька разiв говорити, що вiн босонiж. А щодо Гавроша особливо влiтку не уточнюється. В холодну пору вiн, правда, був у черевиках, але ж не буде хлопчик у спеку лiта Францiї розбивати дефiцитне взуття.
  Та й ходити босонiж куди приємнiше, коли спекотно, нiж прiти в черевиках, особливо для хлопчика з дитячою чутливою шкiрою. Адже як приємно голою пiдошвою вiдчувати поверхню вулицi, а тим паче лiсу.
  Коли ти йдеш босонiж травою. I так це тебе лоскоче.
  Хлопчик-отаман усмiхнувся i вiдламав бурульку, пожувавши її... Нагадує морозиво.
  У печерi на них чекали iншi члени малолiтньої банди. Тут були i хлопчики, i дiвчатка не старшi за тринадцять, i це було здорово.
  Олександр подумав, як добре бути дитиною. I особливо якщо дитинство назавжди.
  Так це чудово. Немов у нових качиних iсторiях. Роки йдуть, серiї знiмаються, а качки, як i ранiше, юнi. I вiчнi дiти. Або типу Алiси Селезньової, яка залишається вiчно дiвчинкою-мультяшкою.
  Олександр Рибаченко подумав, що в майбутньому наука розвинеться настiльки, що навчиться воскресати мертвих. I загиблi пiонери матимуть вибiр: залишатись у дитинствi чи вирости. Якщо ти молодий, то й дорослим бути дуже непогано.
  А що? У свiтi комунiзму - вiчна юнiсть та суцiльнi задоволення. I будь-якi розваги.
   А може й дар мати найрiзноманiтнiшi тiла? Ось, наприклад, хочеш бути хлопчиком i ти хлопчик. А хочеш стати дiвчинкою, то ти дiвчинка. А хочеш дорослим то перетворюєшся на дорослого, а хочеш стати дитиною, то в тебе тiло дитини. I ти можеш i побешкетувати, лiтаючи в повiтрi.
  Та чудовий дар це дитинство, особливо коли ти можеш чергувати. Набридло бути хлопчиком рокiв десяти, став двадцятирiчним богатирем. I це треба вiдзначити круто!
  А якщо хочеться вiдчути себе дiвчиною, теж здорово. А як щодо iгор майбутнього?
  Ось припустимо, ти втiлився у Сталiна чи Гiтлера. Чи ще крутiше в iмператора Палпатiна? Це ж взагалi буде супер!
  А якi у тебе можуть бути космiчнi пригоди? Тут все можливе i дуже здорово може бути.
  Олександр проспiвав:
  Сюрпризiв казкових сповнений всесвiту,
  Вона чарiвна та незвичайна...
  I до майбутнього цiлком дiстати рукою,
  I треба бути самим собою!
  Бути самим собою! Бути самим собою!
  Бути самим собою!
  I хлопчаки, i дiвчата пiдхопили з великим ентузiазмом. Вiд цього бойова виявилася команда.
  Олександр, зрозумiло суперхлопчик.
  Але довго розмiрковувати нiколи. Час щось робити бiльш iстотне.
  Хлопцi рiзалися в карти. Олександр поки що вирiшив трохи подрiмати i йому снилося.
   Адольф Гiтлер з тривогою вдивлявся в кришталеву кульку з медитацiї. Зображення миготiло i здригалося, неначе хвиля прибою. Якiсь рогатi тварюки, щоразу корчили страшенно гидкi пики.
   Поява чудовиська з трьома розкосими очима та кавуновим черепом, змусило Гiтлера пiдскочити як ужаленого.
   А химерна тварюка як перевiрить:
   -Що засмутився тарган? У бурульку змерзли твої арiйськi частини?
   Гiтлер пригнувся, i ухиляючись вiд стрiмко пролiтає, кажана, заскулив:
   - Ну чому,
   Мороз щипає не розумiю!
   Ну чому,
   Я першокласник розуму!
   Ну чому! Ну чому!
   Щупальця-ласти шльопнули Адольфа Гiтлера по вухах i монстр-паяць прошипiв:
   - Хочеш, щоб твої вiйська нiколи не мерзли Адiк?
   Адольф Гiтлер насупився, i просипiв:
   - Ми не мерзлячки - це точно! Не треба лише воювати iз парасолькою заочно!
   Твар труснула павичем хвостом i просипiла:
   - То ти, значить, не боїшся морозiв Адiк?
   Фюрер рiзко пiдскочив, перекидаючи склянки з молочним коктейлем i, як провiзжує:
   У мороз стрiляють справжнi чоловiки,
   Не залякає хуртовина вiдчайдушних хлопцiв!
   Отримає росiйську вiд Адольфа в зуб тичину
   У Кремль - подарунок забий, ми є когорта вождiв!
   Монстр-паяць як заспiває:
   - Мiй маленький фюрер...
   Ти хочеш зрiвняти в рiв - рiд котовський!
   А в нiс будуть кулi -
   Вас зачаровує Кашпiровський!
   Гiтлер знову пiдскочив - боляче врiзався головою в люстру й провiщав:
   - Хочу, щоб ми справжнi арiйцi у будь-який мороз, спеку, дощ та снiг - були завжди на конi...
   Через секунду купа волохатих комах пiд зливою тряслася на скакунах. Звучала iстерична пiсенька:
   - Волосата воша...
   Нiкуди не втечеш...
   Нiкуди не втечеш...
   Волосата воша...
   I до Москви потрапиш!
   Як приправа до гною!
  Олександр Рибаченко прокинувся... Iншi хлопчаки та дiвчата банди вже поївши, награвшись у карти заснули.
  Олександр, у якого сон пропав, вирiшив накидати чорнильною ручкою розповiдь.
  Побоюючись посилення СРСР та майбутньої гегемонiї над Європою, союзники призупинили бойовi дiї на заходi. Сталося це у сорок четвертому роцi 1 травня. Союзники та Гiтлер оголосили офiцiйне перемир'я на рiк i розпочали переговори. Одночасно почалося перекидання нiмецьких вiйськ iз Францiї та Iталiї на радянський фронт.
  Сталiн трохи розгубився. Справдi, що робити? Продовжувати вiйну наодинцi чи? Роммель був переведений на схiдний фронт та з ним додатковi частини нiмцiв. Роммель i Гудерiан дiйшли висновку, що радянськi вiйська загрожують пiдсiкти балкон у Бiлорусiї.
  I почали перекидати туди додатковi вiйська. I заразом будувати укрiплення.
  Наступ почався трохи пiзнiше 1 липня, i зiткнулися радянськi вiйська iз щiльною обороною Вермахту. Нiмцi наносили контрудари та задiяли авiацiю. Роммель виконав кiлька маневрiв.
  У небi пiсля припинення бойових дiй союзникiв ситуацiя змiнилася. Нiмецьких лiтакiв уже випускалося не менше радянських, а захiдний фронт не вiдволiкав. Водночас Гiтлер звернув програму ракет ФАУ на користь реактивних бомбардувальникiв. I це було суворо.
  Бої показали, що нiмцi за пiдтримки авiацiї досить сильнi, а танк Тигр-2 при вмiлому використаннi досить ефективний. Та й "Пантера", зовсiм непогана. Особливо її скорострiльна та далекобiйна гармата. I радянським вiйськам довелося не зовсiм солодко.
  Бої в Бiлорусiї кипiли запеклi. Нiмцi наносили контрудари, використовували танковi пiдроздiли та авiацiю. Намагалися затримати радянськi вiйська у мiстах, i їм це вдавалося. I бої йшли кровопролитнi. У небi було боїв. I все-таки Червона армiя на кiнець липня прорвалася до Мiнська. Але мiсто з ходу взяти не вдалося. Нiмцi перетворили його на справжню фортецю.
  I утримували якийсь час. Бої кипiли все лiто... Нiмцям удалося затримати радянськi сили на позицiях.
  Втрати Червоної армiї були дуже високi i наступ у центрi припинився. Радянськi вiйська намагалися наступати й у Молдавiї. Але нiмцi не такi простi. Вiдвели свої вiйська з передових позицiй i, найпотужнiша артпiдготовка була даремна. Пiсля цього Червона армiя була зупинена. I пiддавалася контратакам.
  У танках i авiацiї нiмцi не поступалися СРСР, якi лiтаки були озброєнi куди потужнiше, i це давало фрицям фору.
   З'явився ТА-152 винищувач еволюцiї Фокке-Вульфа, вiн виявився дуже вдалим.
  Враховуючи труднощi, якi зазнавала нiмецька реактивна авiацiя, було прийнято рiшення максимально наростити випуск даного винищувача. Який мiг бути i багатоцiльовою машиною та штурмовиком та фронтовим бомбардувальником.
  Нiмцi змогли влiтку та у вереснi загалом встояти на лiнiї фронту. I вiдбити радянськi атаки. У серiї з'явилася у них компактнiша з вузькою вежею "Пантера" Ф. Вона була навiть трохи легша за свою попередницю, з нижчими силуетом i краще захищена.
  Але ще бiльшi надiї пов'язували фрицi iз серiєю Е, танками нового поколiння. Особливо з Е-25, легкою машиною , з низьким силуетом i добре захищеною.
  У жовтнi Червона армiя проводила перегрупування. Поповнювали сили фашисти. Вiдсутнiсть другого фронту та бомбардувань. А також зниження випуску пiдводних човнiв та заморозка програми ФАУ дозволило нiмцiв збiльшити виробництво iнших видiв зброї. Перш за все, Panther, який був ще вище в лобовою бронею i озброєнням в радянськi тридцяти рачки. А у своїй модифiкацiї Ф, її перевага стала ще бiльш вiдчутною. Радянська Т-44 виявилася менш вдалою, i радянськi генерали вiддали перевагу нарощуванню випуску Т-34-85. Нiмецька "Пантера" модифiкацiї Ф, за рахунок щiльнiшої компоновочної схеми та вузької вежi помiтно знизила висоту, i зросла кутами нахилу бронi. Нова нiмецька машина мала лоб корпусу завтовшки 120-мiлiметрiв пiд великим нахилом, а бортiв - 60-мiлiметрiв з нахилами. А вежа вже була товщиною 150-мiлiметрiв i 60-мiлiметрiв бортiв. У лоб дана "Пантера" була захищена дуже добре, i тепер стала проблемою.
  У листопадi Червона армiя намагалася наступати на Львiвському напрямку, а так в Естонiї. Але нiмцi розкусили радянськi плани. I у Прибалтицi змогли наступ вiдбити, а на Львiвському напрямi вiдтнули радянськi вiйська контрударом.
  У груднi в Третьому Рейху пiшла в серiю САУ Е-25, висотою всього 1,5 метра та гарматою 88-мiлiметрiв 71 ЕЛ. Ця машина була зiставна бронею в 100-мiлiметрiв лоб i 60-мiлiметрiв пiд нахилами борту з "Ягдпантерою", але важила менше тридцяти тонн i була дуже рухливою.
  Розкручувалося в Третьому Рейху та виробництво реактивного МЕ-262, якi через швидкiсть та потужне озброєння став для радянських машин кошмаром.
  Але особливо ефективними виявилися реактивнi бомбардувальники "Арадо". Їх не могли наздогнати винищувачi, i майже неможливо було збити через високу швидкiсть зенiтками. Тож подiбнi лiтаки виявилися майже невразливими.
  I це додало ефекту бомбардуванням.
  У сiчнi 1945 року розпочалася велика битва у центрi. Радянськi вiйська знову намагалися прорватися та захопити Мiнськ. Але їм це не надто вдавалося.
  Нiмцi вiдбили атаку, а потiм здiйснили прорив iз флангу. I вiдрiзали значнi радянськi сили. Успiху сприяло i активне застосування великої кiлькостi "Пантер", з бiльш досконалою ходовою частиною, яка не так застрягла взимку.
  Щоправда, радянськi вiйська билися хоробро, i змогли частково вирватися з оточення.
  У березнi нiмцi наступали в Українi. Спромоглися прорвати першi три лiнiї радянської оборони, але потiм зазнали великих втрат i просунувшись на п'ятдесят кiлометрiв були зупиненi. Нiмцi внаслiдок контрудара зими все-таки змогли знову повернути пiд контроль бiльшу частину Бiлорусiї.
  У серединi квiтня радянськi вiйська знову наставали. Але без успiху. У небi нiмцi вже встановили домiнування. ТА-152 за швидкiстю, озброєнням та льотним характеристиками виявився дуже вдалим винищувачем. Та й МЕ-262 набирав обертiв. Дуже непоганий у бою виявився i ХЕ-162 машина-звiр. Яка трощила радянськi лiтаки - переважаючи у маневреностi та швидкостi.
  З'явилися у нiмцiв та планети.
  Друга половина квiтня та травень пройшли у жорстоких боях. Але Червона армiя не змогла досягти успiху i вiдiйшла на вихiднi позицiї. А потiм уже нiмцi у червнi розпочали новий наступ. Вони активно використовували маленькi, але спритнi та швидше самохiдки Е-10 та Е-25, якi пересувалися швидко та були малопомiтними. I таким чином розтрощили радянськi позицiї.
  Як вони трощили Червону армiю. Радянськi вiйська зiткнулися з новою тактикою нiмцiв - обхiдними маневрами у лiсах. Слiд зазначити, що нiмецькi самохiдки були простi у виробництвi i їх випускалося у великiй кiлькостi.
   До кiнця лiта нiмцi в Українi вийшли до Днiпра. Лiнiя фронту стабiлiзувала восени. Героїчними зусиллями радянськi вiйська змогли утримувати оборону.
  Взимку радянськi вiйська безуспiшно намагалися прорватися у центрi.
  Там вони капiтально ув'язнули.
  Настав новий 1946 рiк... Гiтлер опинився у дуже тяжкiй ситуацiї. Перемир'я з союзниками скiнчилося, а СРСР ще переможений.
  Але союзники продовжили перемир'я. Їм важливо, що соцiалiсти вбивали один одного якнайдовше.
  Весною почався новий наступ фрицiв. У бiй пiшов танк Е-50. Машина була з низьким силуетом, i досить легка 50-тонна, при двигунi в 1200 - кiнських сил. Лобова броня мала як "Тигра"-2 тiльки з великими нахилами, а бортова в 120-мiлiметрiв, що дозволяло тримати снаряди бiльшої частини радянських гармат.
  Тож Е-50 виявився для радянських вiйськ проблемним танком. А його гармата 88-мiлiметрiв 100ЕЛ взагалi перетворилася на кошмар.
  Радянськi вiйська пiддали натиску та вiдступали. У нiмцiв ще й дисколет з'явився. А вони реально невразливi для стрiлецької зброї через ламiнарний струмiнь, який обтiкає цi лiтаючi тарiлки.
  Подiбнi машини самi стрiляти не можуть, зате успiшно таранять противника.
  З'явилися i МЕ-262 Х, дуже швидкi в 1100 кiлометрiв на годину швидкостi, i з потужним озброєнням, стрiлоподiбними крилами. Як вони радянськi лiтаки у небi молотять.
  Червона армiя за лiто залишила Україну, бiльшу частину Криму. Нiмцi прагнули насамперед захопити Кавказ. Восени гiтлерiвцi пiдiйшли знову до Сталiнграда i вперлися в радянськi позицiї. Ситуацiю посилило вступ у вiйну Туреччини, яка вiдкрила другий фронт у Закавказзi.
  Взимку нiмцi намагалися взяти Сталiнград, i все-таки прорвалися до Каспiйського моря. Кавказ був вiдрiзаний, його падiння було питанням лише часу.
  Настав 1947 рiк... Союзники бачили, що Третiй Рейх перемагає. Але вони вже атомна бомба, i капiтулювала Японiя. Тож можна ще й почекати.
  Навеснi 1947 року фашисти повнiстю захопили Кавказ. I опанували контроль за нафтовими свердловинами Баку.
  А влiтку намагалися наступати вздовж Волги i захопили Саратов i дiйшли до Ульяновська.
  А восени впала Казань... Одночасно фашисти знову оточили Ленiнград.
  Взимку фашисти завершили оточення радянських вiйськ пiд Москвою.
  Навеснi 1948 року Сталiн запропонував нiмцям мир на будь-яких умовах.
  Нiмцi та турки вже вступили до Середньої Азiї i просувалися до Уралу, а Москва була в блокадi.
  Влiтку фашисти все ж таки взяли Москву i Ленiнград, а також захопили i Середню Азiю з частиною Сибiру.
  Восени вони дiйшли до Новосибiрська та взяли його. Це мiсто впало. I з ним маса територiї опинилась пiд нiмцями.
  Взимку була тимчасова пауза.
  Настав 1949 рiк... Союзники мали свої проблеми. Англiя загрузла у вiйнi в Iндiї, намагаючись утримати цю колонiю. США виявилися скованi партизанською вiйною в Японiї та Китаї. Червона армiя Мао Дзедуна все ще була дуже сильною i вела вiйну проти Чан Кайшi. I вже американцi iз червоними солдатами воювали.
  Тож у Гiтлера все ще розв'язанi руки.
  Навеснi нiмцi продовжили наступ ... За весну i лiто завершили захоплення Далекого Сходу i всiх радянських великих мiст.
  Сталiн помер восени 1949 року. Можливо, навiть його причепили свої спiльники. Третiй Рейх технологiчно змiцнiв, i став консолiдувати iмперiю. Вже 1953 року нiмцi злiтали на Мiсяць.
  Росiяни отримали рiвнi з нiмцями права, i партизанська вiйна зiйшла нанiвець. Гiтлер помер у 1959 роцi, встигнувши призначити своїм наступником одного з юних синiв, отриманих шляхом штучного заплiднення.
  У 1961 роцi нiмцi злiтали на Марс ... Все здавалося стабiльно i у свiтi свiт. Але 1967 року фашисти таки змогли створити особливе поле i накрили їм планету земля. Це поле унеможливило застосування ядерної зброї, i третя свiтова вiйна спалахнула з новою силою.
  . РОЗДIЛ Љ3.
  Володимир-Йосиф Сталiн-Путiн поки що вiдпочивав у Ташкентi... На чорне море поїхати вiн не мiг - там нiмцi. I вибрав собi мiсце на пiвдень, щоб узимку погрiтися.
  У Ташкентi нiмцi мало не взяли мiсто, але вiн утримався. Але все одно лiнiя фронту близько. Проте вiдносно тепло. I можна погрiти свої кiстки. I заразом вiдiспатися. Сталiн-Путiн немолодий, i поки що вирiшив вiдпочити, щоб остаточно не впасти. Це нехай Гiтлер радiє та скаче собi.
  А увi снi можна подивитися, що там у Росiї робиться...
  Похорон у Володимира Путiна пишний i урочистий.
  Скiльки зiбралося народу та рiзних гостей з усього свiту.
  I труна у Володимира Путiна густо всипана дiамантами iз сусального золота. I це красиво та багато.
  Прибули гостi iз рiзних країн свiту. У тому числi з Китаю, США, України тощо.
  Мiшустiн, як i обiцяв, провiв зустрiч з Байденом. Але ранiше зустрiвся i з товаришем Сi Цзiньпiном. Вiн постарався запевнити китайського друга, що Росiя, як i ранiше, союзник пiднебесної iмперiї, i нiчого не змiнилося. Але Михайло Володимирович уникав конкретики. Поки що Китай вiд Росiї нiчого додаткового не вимагав, та гаразд. Хоча Сi Цзiньпiн i натякнув, що Росiя могла б iз Китаєм i подiлитися вiйськовими секретами та технологiями, а також знизити цiни на нафту та газ. Мовляв, Китай дуже сильний пiсля пандемiї став i що у них такi ресурси...
  Мiшустiн вiдчував, що китайцi посилять тиск на Росiю. Тим бiльше бiльше сили i бiльше нахабства. Сi Цзiньпiн запросив виконувача обов'язкiв президента вiдвiдати Китай i там обговорити деякi спiрнi моменти.
  Видно, що голова КНР дивиться на Мiшустiна зовсiм не на рiвного, i явно збирається добре його пiджати. I холодка у його поглядi бiльша. Сi Цзiньпiну скоро йти на третiй термiн - попри традицiю Ден Сяопiна. I проти цього значна частина партiї - не такий вже великий товариш Сi, що два термiни порушувати. Звичайно, голова КНР якого вважають у зовнiшнiй полiтицi нерiшучим лiдером, хоче натиснути на Росiю. Тим бiльше наступник у полiтичному сенсi та планi народної любовi слабший за попередника.
  Сi Цзiньпiн хоче показати, що вiн здатний i нахилити Росiю, що росiяни лише молодшi партнери.
  Мiшустiн це вiдчував. Як пiсля смертi Сталiна, коли Мао Цзедун рiзко посилив свiй тиск на СРСР i став значно крутiшим i непоступливим.
  Михайло Володимирович на зустрiчi з Байденом намагався виглядати впевнено, але його руки тремтiли.
  Президент США привiтався. I вони почали говорити.
  Мiшустiн повiдомив:
  - Ми Росiя це кузня озброєнь та сировини! I при цьому має колосальний науковий потенцiал. I наш обов'язок - зберiгати стабiльнiсть та процвiтання у всьому свiтi.
  Байден iз цим погодився:
  - Звичайно, Росiя сильна країна i свiтова держава. I нам слiд дружити та зберiгати свiт разом!
  Виконувач обов'язкiв росiйського президента кивнув:
  - Та пан Джо! Але для цього потрiбно настроїти громадську думку на взаємне творення. Ви не повиннi чiпати нас, а ми вас!
  Президент США зазначив:
  - У нас вiльна преса!
  Мiшустiн кивнув:
  - I у нас формально вiльна! Але фактична залежнiсть завжди є!
  Байден зазначив:
  - Притримайте своїх журналiстiв, а нам буде легше притримати своїх!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї заявив:
  - Це буде взаємне рiшення з не нападом!
  Президент США логiчно наголосив:
  - Одного цього мало! Потрiбна спiльна американо-росiйська дружба! Щоб ми одне проти одного не виникали!
   I навпаки хвалили та обмiнювалися святами дружби!
  Мiшустiн iз цим погодився:
  - Нехай буде так! Ми наближаємося у своїх позицiях! Я надiшлю делегацiю дiтей у США!
  Байден кивнув i зазначив:
  - Та й слiд скасувати закон Дiми Яковлєва. Вiн дуже образливий для американського народу та ЗМI!
  Виконувач обов'язкiв президента вiдповiдно кивнув:
  - Скасуємо пан президент! Ми з тобою друзi Джо навiки! Я дружитиму i з твоїм наступником хто б вiн не був!
  Президент США спитав по сутi:
  - Вибори на пост президента Росiї зможеш виграти?
   Мiшустiн згiдно кивнув:
  - Не важливо, як голосують - важливо, як рахують! Я виграю, i мiй новий курс буде мудрiшим!
  Байден зазначив:
  - Ми можемо надати вам допомогу на виборах!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї, зауважив:
  - Тут головне ви не заважайте! Противник, особливо комунiсти, теж використовують антизахiдну риторику. Надто вже сильним зближенням iз Заходом вони можуть i скористатися з пропагандистською метою. Тут головне, щоб ви не давали їм пiдстав для критики США. Зокрема, ми готовi вам допомогти в Афганiстанi. У нас є досвiд у цiй справi, а талiби у пiдчерев'ї Росiї нам i не потрiбнi!
  Президент США зiтхнув:
  - Ця вiйна надто вже затягнулася. Переважна бiльшiсть американцiв вважає, що нам там нiчого робити! Справдi, чого нам витрачати на кожного свого солдата в цiй країнi мiльйон доларiв!
  Мiшустiн кивнув, i засопiв носом вiдзначив:
  - Та я вас розумiю! У нас також посилилася критика за Сирiю. I це дуже агресивна критика! Особливо з боку нової зiрки комунiстiв Олексiя Кузнєцова! Це справжнiй монстр!
  Байден помiтив iз посмiшкою:
  - Ви ж можете посадити його як Навального!
  Виконуючий президент Росiї зауважив:
  - Ось якраз, ми збираємось Навального звiльнити! Я вже пiдписав його помилування!
  Президент США вiдповiдно кивнув:
  - Це добре! Це полегшить ведення пропаганди на користь нового, росiйського керiвництва!
  Мiшустiн з усмiшкою кивнув:
  - Це буде чудово, мiй друже!
  Байден зiтхнув:
  - На жаль, президент США занадто старий i йому недовго залишилося! I тут потрiбна довгострокова система вiдносин!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - У мене немає бажання повторювати шлях Путiна та обнулювати свої термiни! Але головне це партiя i її настрiй, а лiдер вторинний!
  Президент США погодився:
  - Так партiя та система первиннi! I в цьому планi ми разом назавжди, якщо виробимо дiєздатну систему!
  Мiшустiн кивнув i помiтив:
  - Коли громадська думка дозрiє, ми вступимо до НАТО, i у вiсiмку, i навiть до Євросоюзу! Сподiваюся, за Євросоюзом буде майбутнє!
  Байден пiдтвердив:
  - Так ми створимо Євро-Американський-Азiйський союз! Майбутнє буде за полiтичною глобалiзацiєю свiту! Адже глобалiзацiя це прогресивний процес, чи не так?
  Виконувач обов'язкiв президента погодився:
  - Без жодного сумнiву прогресивний! I це розумiю, на вiдмiну Путiна, який був прихильником багатополярного свiту!
  Президент США логiчно зауважив:
  - Багатополярний свiт - це глухий кут! Тiльки в полiтичному глобалiзмi порятунку людства вiд взаємного знищення!
  Мiшустiн агресивно замотав головою:
  - Велике та взаємне знищення! Адже у нас одна планета, i ми всi люди! Нам треба дружити! А Путiн так i залишився у своїх уявленнях у середньовiччi!
  Байден запитав:
  - А навiщо ви йому труну всипали дiамантами?
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї хихiкнув:
  - Звичайно це перебiр! Але ми граємо на iнстинктах юрби. Володимира Путiна буквально канонiзували, i перетворили на живе божество! I з цим поки що доводиться рахуватися! Але скоро дурман спаде, i новий лiдер у нацiї! I прийде двадцятий з'їзд!
  Президент США хихiкнув i вiдповiв:
  - Двадцятий з'їзд! Це прекрасно! Росiя рухається у правильному напрямку! I звичайно ви вибираєте...
  Мiшустiн впевнено заявив:
  - Я вибираю цивiлiзацiю проти варварства!
  Байден схвально кивнув:
  - Краще й не скажеш!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - Нехай у дiамантi, але все-таки в трунi цей Путiн! I золото його живiше не зробить! Тож я тепер цар! I нiкому свiй престол не вiддам!
  Президент США з усмiшкою зазначив:
  - Трону немає - ми лише слуги народнi!
  Мiшустiн iз цим погодився:
  - Та ми слуги народнi, але чомусь стали ганяти господарями!
  Байден агресивно зазначив:
  - Епоха царiв застарiла! Президенте, це насамперед слуга народу!
  I президент США випив трохи соку... Мiшустiн вiддав перевагу червоному вину. Йому пiдносили це гарнi дiвчата.
  Настала пауза... Мiшустiн зауважив:
  - На похоронi президента Росiї все обговорити неможливо. Та й поки що я не обраний всенародно президентом, у мене руки пов'язанi. Вiдразу йти на зближення iз США небезпечно. Тут треба дiяти мудро та розумно, без зайвих крайнощiв!
  Байден вiдповiдно кивнув:
  - Та ми й не поспiшаємо! А все ж таки як з Україною?
  Виконуючий обов'язки президента Росiї, вкрадливо сказав:
  - Ми маємо з ними вiдновити економiчнi вiдносини, i насамперед. А потiм вирiшувати спiрнi питання! Поки що ми не загострюватимемо стосункiв!
  Президент США зазначив:
  - Але ж Мiнськi угоди слiд переглянути! I внести низку змiн, на яких наполягає українська сторона!
  Мiшустiн пiдтвердив:
  - Намагатимемося це ми реалiзувати. Будемо працювати. Не забувайте, що поки що я сам лише виконуючий обов'язки i не встиг змiцнитися! Треба розумiти, що той же Шойгу та Медведєв та iншi силовики поки що не мої ставленики! I вони можуть показати себе!
  Байден вiдповiдно кивнув:
  - Я це розумiю! I намагатимусь зробити все акуратно i не нашкодити новою росiйською владою. Прихiд молодого та талановитого комунiста нам не потрiбен! Бажаєте iнтелектуальної допомоги?
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - У нас вистачає розумних людей! Втiм, дещо може i з нашого досвiду стати в нагодi. Тобто, вибачте з вашого, американського досвiду!
  Президент США нагадав:
  - Єльцину ми свого часу дуже навiть допомогли! Якщо б не нашi полiтичнi технологiї, то був би капiтальний провал його на виборах. А так могли скоротити розрив iз комунiстами, а потiм ще трохи пiдкинули бюлетенiв. Плюс ще Олександра Лебiдь був куплений iз тельбухами! I провели генiальну операцiю з проходження непрохiдного болота i реальнi чудеса!
  Мiшустiн зазначив, скеля вставнi зуби:
  - Авторитет нашої влади великий! I народ поки що до повернення комунiстiв не готовий! I сподiваюся, нiколи не буде готовий! I ми всiх розмажемо по стiнi!
  Байден засмiявся i вiдповiв:
  - Це теж добре! Люблю бойовий запал!
  На прощання обидва правителi потиснули один одному руки, i розлучилися... Зрозумiло, розлучилися майже друзями. Хоча конкретики було й небагато.
  Мiшустiн, втiм, справдi помилував Навального. I це вiн вважав за сильний хiд.
  Тим часом похорон Володимира Володимировича Путiна проходили дуже пишнi. I салют був у нiчному московському небi, i десантники стрибали i багато чого ще було. Не зрозумiєш це похорон, або справжнє свято.
  I взагалi багато тут танцiв та пiсень... Мовляв, не варто людям, незважаючи на жалобу псувати настрiй.
  Мiшустiн провiв на похоронi Путiна i коротку зустрiч iз Зеленським. Президент України виглядав радiсним, таки помер головний ворог його країни. Обговорення тривало досить швидко. Одразу дома пiдписали деякi економiчнi контакти.
  Мiшустiн помiтив:
  - Нам Донбас не потрiбний! Свого вугiлля подiти нiкуди! Заради чого нам намагатись i за них пiдписуватись!
  Зеленський зазначив:
  - Ви нам тiльки не заважайте - ми самi вирiшимо проблему Донбасу!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї хихiкнув i зауважив:
  - Сумнiваюся, що ви зможете їх перемогти силою, навiть якщо ми вам не заважатимемо! Дуже навiть сумнiваюся!
  Президент України усмiхнувшись, вiдповiв:
  - Нам допоможе Америка та НАТО. А повiрте українцi вмiють битися не гiрше за росiян! Згадайте братiв Кличкiв!
  Мiшустiн насупився. Володимир Кличко якого вже списали в запас, або до зали слави, несподiвано повернувся на ринг, хоча вже всi втомилися на це чекати. I воював iз колишнiм чемпiоном свiту за чотирма версiями Руїзом. I вiдправив ще щодо молодого та з потужним ударом боксера в нокаут.
  Це викликало великий фурор у свiтi боксу. I тепер Володимир Кличко має битися у реваншi з Тайсоном Ф'юрi! I це очевидно просто супер! I якщо Володимир Кличко реванш вiзьме, то стане справжнiсiнькою легендою! I поб'є рекорд Форману! А ще є й Усiк та Ломаченко - теж зiрки!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї хихiкнув i вiдповiв:
  - Краще не поспiшайте! Цю проблему вирiшимо свiт! Можливi тут деякi компромiси, тим бiльше, це законна українська територiя. I ми можемо добре натиснути на сепаратистiв!
  Зеленський iз цим погодився:
  - Мирним шляхом звичайно ж куди краще цього досягти! Тож сподiваюся ми помиримося!
  Мiшустiн ревiв:
  Ми за мир за дружбу,
  За посмiшки свiту...
  За сердечнiсть зустрiчей!
  I дещо пiдписали на мiсцi... Зеленський пообiцяв приборкати раду та пом'якшити закон про росiйську мову.
  Мiшустiн у свою чергу дав знижки на газ та нафту. Заодно обидвi сторони потиснули руки.
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї запропонував також новi поправки до конституцiї. Право голосувати з чотирнадцяти рокiв та ув'язненим за вироком суду. А також заснувати посаду вiце-президента. Щоб це була стiйкiша полiтична система. А то ж загнувся Володимир Володимирович Путiн. Втiм, вигляд у нього вже кiлька рокiв був дуже втомлений. I це не стало великою несподiванкою.
  Куди бiльшою неприємнiстю став феномен Олексiя Кузнєцова, який скинув лiтнього i вже впав у маразм Зюганова. Якщо Навальний безперечно сильний лiдер, але не надто популярних у народi лiбералiв, то Кузнєцов очолив комунiстiв - а це колосальна мiць та популярнiсть.
  Геннадiй Зюганов воiстину така опозицiя, що подарунок будь-якої влади: i старий, i хворий, i повний маразматик! I занадто консервативний i архаїчний, навiть у дев'яностi роки. Адже вже третiй десяток двадцять першого столiття пiшов i, безперечно, потрiбен комунiстам новий лiдер, i це бачить кожен хто не слiпий!
  I ось кошмар Кремля справдився i у комунiстiв справжнiй i молодий, i бойовий з'явився боєць!
  I це очевидно серйозно. 2022 опинився в Росiї роком дострокових президентських виборiв. I дуже серйознi випробування чекали на правлячу верхiвку. Цього разу слабкий i старий Зюганов не мiг бути спаринг-партнером кандидата вiд влади. Хоча найкращого конкурента i не знайти. Коли Зюганов виступає, то людям хочеться позiхати або навiть блювати. А з Грудiнiна зробили шахрая i пройдисвiта. Крiм того Павло Грудiнiн теж уже немолодий. I принаймнi старший за Михайла Мiшустiна. I з ним вести бiй теж було б зручно.
  А так з'явився цей доктор наук Олексiй Кузнєцов, i все заплутав, карти перемiшалися.
  Михайло Мiшустiн зустрiвся iз Володимиром Вольфовичем Жириновським.
  Повiдомив про присвоєння головi ЛДПР звання генерала-майора, яке йому обiцяв ще Єльцин. I що для Жириновського виявилося несподiваним зiрку героя Росiйської Федерацiї. То була висока нагорода. Втiм, у Володимира Вольфовича вже орденiв зiбралося чимало. А ось звання генерала виявилося дуже доречним.
  Михайло Мiшустiн на питання запеклого полiтика, чи йти йому на вибори, вiдповiв:
  - Iди! Хто твiй головний ворог, ти вже знаєш!
  Володимир Жириновський зазначив:
  - Другого туру швидше за все уникнути не вдасться!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї, впевнено заявив:
  - Тим краще! У другому турi я можу i рекорд Путiна побити!
  Голова ЛДПР кивнув:
  - Не важливо, як голосують, важливо, як рахують!
  Михайло демонстративно позiхнув i помiтив:
  - Це банальна фраза! А думав вам запропонувати попрацювати в урядi!
  Володимир Вольфович зауважив:
  - У сiмдесят шiсть рокiв, не надто приємно звалювати на себе тягар мiнiстра, особливо у такiй тяжкiй ситуацiї як зараз!
  Михайло Мiшустiн знизав плечима i нагадав:
  - Джо Байден у сiмдесят вiсiм рокiв узяв на себе президента США. А це, напевно, важче, нiж просто бути мiнiстром, або навiть вiце-прем'єром!
  Жириновський стиснув кулаки i вiдповiв:
  - Ну задля поста вiце-прем'єра я можу й увiйти до виконавчої структури влади. Зрозумiло, що може в цьому моя доля! Коли майже наприкiнцi життя мрiї здiйснюються!
  Михайло Мiшустiн кивнув i помiтив:
  - А ось зiйшов на трон, як розраховував! Втiм, проживи Путiн, ще вiн мiг би поставити когось iншого. Може, навiть Вайно!
  Володимир Жириновський кивнув:
  - Вам пощастило! Для кого смерть Путiна лихо, а вам велика радiсть!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї енергiйно кивнув:
  - Та це радiсть! Але та радiсть, яку не варто показувати на публiцi! Може, й ти задоволений?
  Жириновський згiдно кивнув:
  - Можливо, бiльше зберу голосiв!
  Михайло Мiшустiн усмiхнувся вискалив, вставнi зуби:
  - Так Володимире! Втiм, конкуренцiя буде жорсткою i навiть жорстокою!
  Голова ЛДПР зазначив:
  - Даремно ви вiдпустили Навального!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї заперечив:
  - Нi! Я правильно розрахував! Два яскравi харизматичнi лiдери тiльки заважатимуть один одному! У цьому сенсi... Один сильний супротивник погано, пiвтора - дають додатковi шанси!
  Жириновський зазначив iз посмiшкою:
  - А ви лисиця!
  Мiшустiн кивнув i додав:
  - Що робити, ти я думаю знаєш ... Не буду тебе iнструктувати! А тепер давай мiй хлопчик, зжени трохи живiт. Це шкiдливо переїдати! I ще може бути я твого сина дам посаду!
  Володимир Вольфович кивнув:
  - Iгор Лебедєв не дуже обдарований у публiчнiй полiтицi, але чиновник з нього вийшов би першокласним!
  Михайло Мiшустiн хихикнули i зазначив:
  - Це стає цiкаво! Ну гаразд твiй син отримає посаду, але трохи згодом. Поки що у мене є рiзнi iдеї. А хто як ти вважаєш мiй головний союзник?
  Жириновський одразу ж вiдповiв:
  - Зюганiв! Вiн максимально гудитиме Кузнєцову!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - Треба i Геннадiй Андрiйовичу дати орден. Вiн майже тридцять рокiв водив маргiналiв по колу! Шкода, але Кузнєцов перетворив комунiстiв на реальну силу!
  Володимир Вольфович зауважив:
  - I всерединi моєї партiї зростає невдоволення! Багато хто каже, що Жириновський надто старий, i наполовину єврей, i взагалi сам собi суперечить! А потрiбнi молодi кадри!
  Мiшустiн згiдно кивнув:
  - А може вони й мають рацiю... У сiмдесят шiсть рокiв Жириновський уже не той... Хоча Байден i старший!
  Голова ЛДПР кивнув:
  - Та на тлi Байдена я молодий!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - А може, ще й англiйську королеву згадаєш? Ти їй взагалi в сини годишся!
  Жириновський хихiкнув i зазначив:
  - Гарне порiвняння з англiйською королевою! Та на її тлi почуваєшся молодцем!
  Мiшустiн вiдмахнувся i вкрадливо промовив:
  - Золота зiрка героя та генеральськi еполети може бути i допоможуть тобi стати сильнiшою та бiльш значущою фiгурою, нiж просто блазнем! Але пам'ятай, що ти лише блазень за короля!
  Володимир Вольфович зауважив:
  - У Росiї правду кажуть лише блазнi!
  I, о, президента доповнив:
  - I не лише у Росiї! Втiм, я думаю, це для тебе вже будуть останнi президентськi вибори!
  Жириновський ображено пробурчав:
  - Але ж ви самi казали, що я англiйськiй королевi гожусь у сини! А її дружину тим паче! Що думаєте, не доживу?
  Мiшустiн серйозно вiдповiв:
  - Я думаю ввести обмежувач не старше сiмдесяти рокiв для кандидатiв у президенти. Наприклад, США каже, що передвиборча кампанiя може перетворити полiтику на будинок для людей похилого вiку!
  Володимир Вольфович зауважив:
  - Але ж i ви не юнак! А якщо вам захочеться зробити собi обнулення?
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - Враховуючи претендент, створений Путiним, внесли поправку та обiйняли термiн, якщо у мене виникне бажання ще поправити, то проблем змiнити норму не виникне!
  Жириновський запропонував:
  - Але можна внести норму, що сiмдесят рокiв обмеження дiятиме лише через другий ваш термiн. Тодi я встигну взяти участь у виборах i восьмого разу!
  Мiшустiн пригрозив Володимиру Вольфовичу вказiвним пальцем:
  - Який ти орел! Все про рекорди думаєш! А якщо я тебе зроблю мiнiстром внутрiшнiх справ?
  Голова ЛДПР зазначив:
  - Сумнiвної цiнностi це придбання!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї Мiшустiн iз награним здивуванням запитав:
  - А чому сумнiвне?
  Жириновськi чи жартома, чи серйозно вiдповiв:
  - Треба щодня рано вставати!
  Мiшустiн кивнув:
  - Та це вимотує! А ще хочеш, щоб колись тобi за сiмдесят рокiв, продовжувати тягнути лямку президента!
  Володимир Вольфович зазначив:
  - А може, до цього часу вiдкриють ефективний спосiб омолодження!
  Виконуючий обов'язки президента Росiї, проспiвав:
  Дай Бог слiпим очi вiдкрити,
  I спини випрямити горбатим.
  Так Бог, хоч трохи Всевишнiй бути,
  Але бути не можна трохи розiп'ятим!
  Жириновський зазначив:
  - А ви покращили риму! Ви маєте задатки поета!
  Мiшустiн зазначив:
  - Багато вiд удачi залежить! Я ще сам не вирiшив, як бути з Україною. З нею боротися чи миритися? Захопити Україну ми можемо, але чи дасть це Росiї щастя та процвiтання?
  Володимир Вольфович зазначив:
  - Спокiйний Володимир Путiн мав сiм iз лишком рокiв для захоплення України, але не наважився на пряму агресiю. Може, дiйсно, вам краще не потикатися!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї засумнiвався:
  - Та НУ? I прогаяти славу великого завойовника?
  Жириновський знизав плечима i помiтив:
  - Це може призвести до санкцiй уже ООН i бiльш жорстокiй гiбриднiй вiйнi, а у вас немає особистого авторитету та харизми Путiнi. Нi ви його нiтрохи не дурнiшi, а може бути талановитiшi, але його харизма викликана надзвичайним везiнням!
  Мiшустiн з подихом помiтив:
  - Щастя мiнливе! Можна навiть згадати Миколу Другого! Непоганий був цар, а такий невдаха!
  Голова ЛДПР зазначив:
  - Жириновський теж не надто щасливий. Помер би Єльцин у тисяча дев'ятсот дев'яносто четвертому роцi - був би я президентом Росiї!
  Виконувач обов'язкiв президента заперечив:
  - Ти мiг би i так стати президентом Росiї, якби не був би таким боягузом. У тебе кишка була тонка критикувати Єльцина. А от Навальний не боявся наїжджати на Володимира Путiна та його банду! Ти ж Вольфович завжди був надто вже кишеньковим i боягузливим!
  Володимир Вольфович помiтив iз часткою безглуздостi:
  - Або груди в хрестах чи голова в кущах!
  Мiшустiн згiдно кивнув:
  - Всi товаришу мiй, iнакше ми базаритимемо до другого пришестя. Що ти вже знаєш. А потiм буде...
  Жириновський дотепно зазначив:
  - Суп iз котом!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї дотепно видав:
  - Полiтик, що гавкає з усiма, зможе забезпечити виборцем тiльки суп iз котом!
  Володимир Вольфович погодився:
  - У солодких промовах полiтикiв так мало солi, що виходить для виборцiв лише суп iз котом!
  Мiшустiн дотепно додав:
  - Якщо виборця пригощають супом з котом, то в промовах полiтика зовсiм немає солi!
  Жириновський дотепно продовжив:
  - Полiтики що годують виборця супом iз котом, змусять у разi своєї перемоги сушити сухарi!
  Виконувач обов'язкiв президента теж дотепно пiддав:
  - Полiтик виявляє винахiдливiсть кота в чоботях, щоби залишити виборця без порткiв!
  Голова ЛДПР зазначив:
  - Виявляючи собачу вiдданiсть до вовка в овечiй шкурi, в нагороду отримуєш суп iз котом та дiрку вiд бублика!
  Мiшустiн закiнчив iз посмiшкою:
  - Пiд таке перше як суп iз котом, добре йде на друге каша березова та дiрка вiд бублика на десерт!
  . РОЗДIЛ Љ4.
  Герда, Крiстiна, Магда та Шарлотта пiсля капiтуляцiї Японiї вилетiли до Iндiї... У них настав час для вiдпочинку. Четвiрка дiвчат у величезному шести моторному лiтаку рiзалася в карти.
  Герда тримала колоду босими пальчиками нiжок i скидала карту. Шарлота вiдповiдала, потiм кидала карти та Магда.
  Дiвчата були загалом задоволеними.
  У бою пiрамiдальнi танки Третього рейху домiнували над японськими машинами. I вони перемогли не такою вже й великою цiною.
  Зараз дiвчата вiдчували сумiш задоволення та нудьги. I чого їм ще не вистачало.
  Герда кинула карту та вiдзначила:
  - Може, непогано було б вийти замiж!
  Руда Шарлота з усмiшкою вiдповiла:
  - А навiщо? Ми маємо i грошi, i маєтки, i нагороди. А чоловiковi можна буде пiдкорятися! Точнiше не можна, а доведеться пiдкорятися!
   Магда помiтила:
  - А мiй син Вольф Гiтлер виявився таким героєм - просто феномен!
  Христини розсмiялася:
  - Та це феномен! Але й нашi дiти не слабi!
  I почулися смiшки.
  Цiлий батальйон дiвчат летiв у величезному лiтаку. I вони майже всi були в бiкiнi, i струсили босими, точеними нiжками.
  Такi красивi та дуже сексуальнi дiвчата.
  Войовницi спiвали, щось дуже гарне у їхнiх мускулистих тiлах. А тiла у дiвчинки такi засмаглi та рельєфнi.
  Герда граючи згадувала, як вiн боролася разом iз Шарлотою на новiтньому пiрамiдальному танку проти японських танкiв. Дiвчата боролися з цiлою дюжиною танкiв у стилi "Пантера"-2 лiцензiйних машин країни Вранiшнього Сонця.
  Герда натиснула босими пальцями нiжок на кнопки джойстика i вразила машину самураїв.
  I проворкувала:
  - Слава арiйському братству!
  Шарлота теж пальнула, i розколола танк Японiї i в'якнула:
  - За арiйський шлях до комунiзму!
  I дiвчинка застосувала босi пальчики нiжок.
  I пара войовниць агресивно взялася за японцiв. Вони очевидно снаряди пробити пiрамiдальну машину що неспроможнi з жодного ракурсу.
  Герда вела вогонь, зiрвав вежу з танка країни Вранiшнього Сонця.
  Дiвчина-блондинка хихикнула, з великою дотепнiстю, i пропищала, вискалив зуби:
  - За владу Третього Рейху над усiєю планетою!
  Шарлота ця руда чортiвка, вела вогонь по самураях i трощила за допомогою кулеметiв жовтих солдатiв i пищала:
  - За святу Пруссiю!
  Дуже бойове дiвчисько. Вони такi класнi войовницi. I трощать ворогiв, наче косою.
  Герда дуже бойова дiвчина, i вона б'є по армiї Країни Вранiшнього Сонця, i так вибиває їх зi смертельною силою.
  Найцiкавiше, коли взяли в полон японського генерала. Вiн стояв на колiнах i цiлував дiвчина голi, курнi пiдошви. Потiм лизав круглi, витонченi п'яти дiвчиськом язиком. I це дуже здорово.
   Особливо коли його змусили красунi полизати, щось вище i бiльш чутливе. Для жiнки подiбне величезний кайф!
  Шарлотта проспiвала:
  - Без жiнок жити не можна на свiтi немає,
  I як чудово робити їм мiнет!
  Герда хихикнула вiдзначила:
  - Швидше, краще, коли їм навпаки лижуть!
  Войовницi над чоловiками i особливо над хлопцями, дуже любили знущатися.
  Ось одному з хлопчикiв вони засмажили досконалiсть за допомогою смолоскипа. Той i загнувся вiд больового шоку.
  Магда та Христина теж билися на двомiсному, пiрамiдальному танку. I надсилали снаряди. I посилали снаряди за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  I лупили, причому влучно та натискаючи на кнопки джойстика.
  Бої дуже кривавi були, особливо пiд Токiо. I це дуже жорстокi та запеклi битви, з реальними фанатиками. Все було дуже агресивним. Самураї навiть атакували нiмецькi танки за допомогою лiтакiв-камiкадзе.
  Але Крiстiна i Магда очевидно використовую високу швидкiсть своєї машини ухилялися.
  Христина завдала нищiвного удару снарядом, використовуючи босi пальчики нiжок, i вразила масивну самохiдку.
  I прочирiкала:
  - За перемогу нiмецьких Богiв!
  Магда дуже агресивно вiдзначила, ведучи вогонь за допомогою спритних пальчикiв босих нiжок i пискнула:
  - За перемогу найвищих сил!
  Дiвчата, звичайно, могли пишатися своїми перемогами на японцями. Та й над радянською армiєю теж. I американської, i англiйської. Нiмцi воювали проти всього свiту.
  I цим дуже пишалися.
  Третiй Рейх дуже потужну армiю мав, яка увiйшла до iсторiї як непереможна.
  Христина дуже любила коли полоненi юнаки їй лижуть голi п'ята. I це її дуже збуджувало i провокувало на подвиги.
  Дiвчина iз золотистим волоссям пропищала:
  - За майбутнi перемоги у космосi!
  Магда вiдзначила:
  - Майже весь свiт наш, i в майбутньому нас чекає космос i зорянi вiйни.
  Дiвчина iз золотим волоссям уявила собi, як борються зорельоти в космосi. I це виглядало так круто.
  I, можливо, в цьому є певна краса.
  Христина вiдзначила, скелячи зубки:
  - А ти знаєш, люба, а ще в нас будуть вiйни!
  Магда погодилася:
  - Звичайно... Потрiбно добити партизанiв у Китаї, та ще й пiдкорити Латинську Америку. Ну, треба якось усi пiдконтрольнi нам країни включити до складу Третього Рейху!
  Дiвчина з волоссям золотаво-рудим, агресивно вiдзначила:
  - А СРСР? Ми ще його не добили!
  Магда хихiкнула i вiдзначила:
  - Повiр ще доб'ємо!
  Христина хихикнула i заспiвала:
  Скоро СРСР доб'ємо,
  Скоро СРСР доб'ємо...
  З ним жартувати не станемо!
  На частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  Дiвчата пишалися зрозумiло, як вони билися немов чорти, або чортовки, i ще навiть крутiше i рiзкiше!
  А самi нiмцi не лише билися, а й робили на окупованих територiях жорстокi звiрства. У ходi боїв iз партизанами, деякi з них всупереч наказу Сталiна-Путiна, продовжували боротьбу з фашистами, лiнiя фронту часто перетасовувалась. От i попався хлопчик-розвiдник Сергiйко Пантелєєв у пастку.
  Дванадцятирiчний пацан опинився в нiмецькому казематi, його роздiлили i обшукали, знайшовши записник i маленький американський пiстолет.
  Нiмецька жiнка офiцер росiйською мовою запитала Сергiйка:
  - Ти хочеш жити?
  Пантелєєв, опустивши голову, вiдповiв:
  - Я нi в чому не винний!
  Жiнка люто блиснула очима i грiзно вимовила:
  - Ти був не один... Куди пiшли двоє старших товаришiв?
  Сергiйко зiщулився i вiдповiв з небажанням:
  - Навiть якби я й знав, то все одно не сказав би... - Тут хлопчик пiдняв голову i крикнув. - А вам все одно скоро кiнець!
  Жiнка злiсно хихикнула:
  - Помиляєшся! Фюрер непереможний, а ти нам ще багато чого розповiси!
  Сережку в одних бiлих трусах вивели на снiг. Босi ноги вколола холодна i скiлька поверхня з крижаною скоринкою, а по голих ребрах худенького хлопчика, що випирають як прути кошика, пройшовся, неприємно лоскочучи холодний вiтерець. Хлопчика затрясло не лише вiд холоду, а й страху. Вiн здавався таким собi безпорадним i жалюгiдним. Жiнка крокувала за ним, i снiг хрумтiв пiд її чоботями.
  Серьожка мимоволi потер охолоне, трохи шорсткi пiдошви, i постарався додати кроку. Але зв'язанi ззаду руки на мотузку мимоволi сiпнулися. Хлопчик зупинився. Вже стояли заздалегiдь приготовленi вiдра з крижаною водою, величезний пук свiжих рогiв. Стоїть грубо виточена диба, горить багаття, на якому грiються щипцi i гидкий кат. Безсердечний кат, який приготувався до допиту з пристрастю.
  Серьожка вiдступив i заплющив очi. Дитинi-розвiднику стало страшно - невже її почнуть ось так, просто на морозi катувати.
  Але, схоже, саме так воно i буде, причому катувати стануть публiчно - ось натовп зганяють на огляд. Нiмецькi охоронцi грiзно покрикують. Росiйський, бiлобрисий хлопчик, вiдчайдушно намагається вгамувати тремтiння, п'яти вже припiкає мороз, але, незважаючи на холод, по худорлявому, але жилистому тiлу пацана потiк пiт.
  Жiнка тим часом витягла з кишенi портсигар та запальничку. Не поспiшаючи прикурила, а потiм раптом рiзко ткнула цигаркою пiд гостру лопатку хлопчика.
  Серьожка мимоволi скрикнув, i отримав кулаком у нiс. Потекла слабенька юшка. А жiнка-змiя прошипiла:
  - Розповiдай нам швидше, де ще у вас зв'язковий, який у пiдпiлля пароль?
  Хлопчик крикнув на всю горлянку:
  - Все одно я вам нiчого не скажу! Нiколи не скажу!
  Жiнка жорстко наказала:
  - Тодi на дибу його!
  У Серьожки вже були пов'язанi за спиною руки, i помiчник ката грубо штовхнув хлопця. Декiлька угорських баб своєю мовою спiвчутливо перевiряли:
  - Ой! Ой! Вiн же зовсiм дитина!
  - Зовсiм голенький на морозi.
  - Невже його катуватимуть!
  Серьожка не знав угорської, але непогано навчився розумiти нiмецьку - iнакше який вiн розвiдник, якщо не знає мови ймовiрного супротивника! Але це вiн, зрозумiло, перед загарбниками приховав, i намагався здаватися дурнiшим, є. Один iз малорослих помiчникiв ката, збив маску i змушений був її зняти. Сергiйко свиснув вiд подиву. Зовсiм ще дiвчинка, зi свiтло-рудим волоссям, заплетеним у тоненькi кiски, опинилася у складi м'ясоїдної команди.
  Юна нiмкеня, перехопивши погляд хлопця, показала мову i прошипiла, нiмецькою мовою:
  - Я сильна! Я ламатиму i виламуватиму тобi розпеченими щипцями кiсточки!
  Серьожка кинув погляд на щипцi i зблiд. Якщо вiд маленького вогню цигарки, так болiсно i гидко ниє пiд лопаткою гола шкiра, то буде, коли його тiла торкнеться червоне залiзо, що пахне пеклом?
  Жiнка-офiцер наказала гавкаючим тоном:
  - Здерти хлопця на дибу!
  Дiвча-кат, не одягаючи маски, дуже спритно накинула на мiцну мотузку, що зв'язала юному розвiднику руки гачок. Iнший бiльш масивний, у чорнiй масцi помiчник ката, за допомогою пристосування, що крутиться, потягнув ланцюг, до якого лiпився гачок.
  Гнучкий, як акробат Сергiйко, майже не вiдчув болю, коли його руки злетiли вгору, а плечi прокрутилися на дибi. Адже, зрозумiло, розвiдник мав великий досвiд лазiння у кватирки, трубами димоходу, i навiть брав уроки у циркачiв. Проте помiчниця кат, виявивши не дiвочу силу, спритно накинула на босi ноги хлопчика колодку i мiцно заклала замки.
  Судячи з гримаси їй, не дивлячись на вправнiсть - було важко начепити колодку, а в плечах i зв'язках хлопчика, чия вага зросла бiльше, нiж удвiчi стрiльнуло болем. Тепер почалося справжнє катування.
  До хлопчика-розвiдника пiшла молоденька медсестра у бiлому халатi та у гумових рукавичках. Вона поклала руку навпроти серця хлопчика i прослухала пульс, потiм посмiхнувшись iз iзуверською радiстю повiдомила:
  - У нього дуже мiцне серце, може багато винести!
  Жiнка-офiцер по-росiйськи прошипiла:
  - Говори пароль!
  Серьожка, згадуючи хлопчика-Кiбальчича, якого, напевно, буржуїни теж ось розiп'яли голого на дибi i вимагали видати найголовнiшу таємницю, додав собi мужностi. Як не дивно, але реальний бiль пригнiчував страх i давав сили чинити опiр гiтлерiвськiй гидотi.
  Юний розвiдник вигукнув:
  - Я нiчого вам не скажу! А Гiтлеру змiтиме i кiлок!
  Жiнка, яка вже багато разiв була на допитах, i зовсiм втратила всяку подобу совiстi та жалостi, лаконiчно наказала:
  - Бий!
  Хлопця взялося лупити юне дiвчисько. Напевно, вона фахiвець iз прочуханки численних малолiтнiх бранцiв. Здатна заподiяти бiль, але при цьому не запороть до смертi i, не даючи пiрнути з пекла катувань до раю тотальної "вiдключення" свiдомостi.
  Удари обрушилися на худу, але жилисту спину Серьожки, кусаючи його неначе рої плечей.
  Було боляче, але хлопчик важко дихаючи i вiдкривши рота, не волав вiд болю. Йому в цьому представлявся самий настiй бiй, в якому хлопчиш-кiбальчиш. На мiсцi хлопчика-Кiбальчиша б'ється i командує вiн - Серьожка. Тiльки борються вони не бiляками, а справжнiми фашистами.
  Ось пруть страшнi нiмецькi "Тигри", машини, чий навiть вигляд дуже страшний. Але зараз вони виглядають, наче картоннi, i ти по них рубаєш шашкою!
  Жiнка-офiцер бачачи, що хлопчик, незважаючи на вiдкритi очi практичнi, не реагує на удари, жорстко наказала:
  - А тепер жаровню!
  Дiвчина-катувальник пiдскочила до жаровнi i дiстала з шуфлядки банку з оливковою олiєю. А потiм пiдбiгла до хлопчика, i скрививши пику в презирствi стала, мазати пацану жорсткi, не встигли розм'якшитися пiсля босонiжного лiта пiдошви нiг.
  Сережцi навiть було приємно, коли до задубiлих, босих ногами торкнулися, теплi дiвчачi ручки, i нагрiте масло. Хлопчик досить буркнув, але безжальна дiвка-кат показала йому кулак i ламаною росiйською мовила:
  - Пiдсмажимо тобi хлопчисько п'яти! Вовком витимеш!
  Серьожцi згадався переглянутий у кiнотеатрi, якраз напередоднi вiйни фiльм: "Острiв Скарбiв". Там переодягненiй пiд хлопчика-юнгу дiвчинi теж погрожували пiдсмажити п'яти. Це означало, щось болюче i мабуть погане. Тодi Сергiйко з цiкавостi запалив свiчку i пiднiс свою круглу, дитячу п'ята до вогника.
  Як вiн заволав потiм не своїм голосом! Це справдi було дуже боляче i на п'ятi здувся багряний пухир, на який неможливо було встати. Так що пацан якийсь час був змушений ходити правою ногою на шкарпетках. Пухир, щоправда, швидко зiйшов, але спогади залишилися.
  Восени, коли ступнi хлопчика огрубiли до утворення мозолiв, Сергiй намагався пробiгтися вугiллям. Так деякi румунськi хлопчаки вмiли робити. Проте все одно його обпалювало - видно тут у них були свої мiсцевi секрети. А ось по битому склу, мозолистi пiдошви могли, якщо поступово розподiляти свою вагу ступати. Не кажучи про те, щоб бiгати по гiрських, гострих каменях. Це вже для Серьожки майже норма.
  Спогади вiдволiкали вiд моменту, коли пiд ногами розгорiлося невелике багаття. Така методика тортур, смажити босi п'яти, неквапливо, але болiсно довго. А масло не дає обгорiти товстiй грубiй шкiрi пiдошв. I це дiйсно так боляче i головний бiль поступово наростає, до того, що не виноситься.
  Спина, боки, сiдницi, i навiть ноги ззаду у Серьожки вже були спокушенi до кривавих смуг. Але бiль якось сприймався притуплено. Може поєднання вiдразу кiлькох страждань притупляло, або спогади про закатованих пiонерiв-героїв надавало мужностi.
  Але дiйсно факт, у реальнiй iсторiї мало хто з дiтей, якi потрапили у фашистський полон, розколовся i видав на допитi таємницi. Дорослих розколювали пiд тортурами швидше та частiше. Так що незламнi у фашистських катiвнях пiонери - це зовсiм не мiф!
  Серьожка спочатку вiдчув у пiдошвах приємне тепло, але потiм стало палити, наче полився окрiп. Бiль дуже пекучий i хлопчик-розвiдник вiдчайдушно пiдтягнув вгору ноги, пiднявши важку рiжучу колодку. Тут же дiвчисько-катувальник, мабуть чекаючи подiбне вiд бранця, плюхнуло на колодку важку колоду. Найгострiший бiль пронизав суглоби, зв'язки та плечi, змусивши хлопця закричати.
  Тепер катування посилилося, руки буквально виривало, а ноги палило. Сергiй Пантелєєв не раз читав, як на допитах мучили партизанiв i, у найважчий момент, на допомогу приходила втрата свiдомостi. I тодi ти провалюєшся, наче глибоке пiдземелля.
  Але Серьожка якраз вiдрiзнявся дуже мiцною головою i тим, що не втрачав створiння, навiть отримуючи добре по головi. Та й кати, напевно, професiонали, знають, як катувати.
  Дуже боляче, а тут ще й сама жiнка-офiцер вирiшила розважитись. Їй подали в руки розпечений на полум'ї скибочку, i вона почала їм припiкати, найчутливiшi мiсця, на жилистому тiлi хлопчика.
  I тодi, щоб стримати крики, Сергiйко як справжнiй пiонер-герой заспiвав;
  Ми захистимо тебе, мiй рiдний край,
  Вiтчизни безмежнi простори,
  Народ Росiйський з партiєю єдинi -
  Мороз малює у вiкнi вiзерунки!
  
  Менi краватка червона - прапор червоним кольором,
  Пов'язаний був на гордiсть та на совiсть!
  Ми йшли похiдним ладом спекотного лiта,
  Багаття рубiном осяє осiнь!
  
  Але вермахт раптом ударив як кувалда,
  Радянський воїн, не терпiти ганьби!
  Ми зробимо фашистам дуже жарко,
  А Гiтлера поганого на палю!
  
  Ми пiонери все в строю єдинi,
  Боротьба за Вiтчизну наша мета!
  Солдат Русi в боях непереможний,
  А хто нацист, насправдi, просто пень!
  
  На фронт пiшли за покликом серця знайте,
  Хоч хлопчикiв хотiли не пускати,
  Але не сидiти, нам пiд замком на партi,
  Лише на фронтах отримаєш п'ять!
  
  Хоч пiд обстрiлом нашi вiдступають,
  Але вiримо, чи буде Вермахту розгром!
  
  Загони нашi як бурулька тануть,
  Але Бог знай, винiс Рейху вирок!
  
  Дiвчисько бореться боса,
  Хлопчаки обдерли всi носи,
  Цвiте країна порад молода,
  А ми по сутi витязi-орли!
  Хлопчик-розвiдник спiвав, i бiль вiдступав, нi жаровня, нi розжарений метал його не бентежили, i здавалося навiть за спиною розходяться великi орлинi крила.
  Дiвчисько катувальник у досадi вихопила розiгрiту на вогнищi батiг, iз сталевого, колючого дроту i почала бити хлопчика по i без того закривавленiй i розбитiй спинi.
  Але Сергiйко спiвав з усiм великим i великим ентузiазмом;
  Ми будемо до кiнця з нацизмом битися,
  Оскiльки немає у росiйських справ важливiше,
  Парит над свiтом з червоним кольором птах,
  Став яструбом наш солодкий!
  
  Мати молода, але вже сива,
  З iкон блищать святих як глянець обличчя,
  Ти для мене вiтчизна дорога,
  Я за тебе готовий до смертi битися!
  
  Полювання пiдняти пекельний Рейх на рею,
  Смiкалкою захоплений кулемет,
  I окрилений боєць високою метою,
  Пiдняв гранату i на танк iде!
  
  Хлопчик лише, i пiд ногами сльота,
  Вже iнiй вранцi, але ти босий,
  Але не личить пiонерам плакати,
  Хто боягуз вже лежить пiд Сатаною!
  
  Тому немає мiсця - знай неробством,
  Воно лише в пекло прiрви приведе,
  Iнший вигукнув - страху не сприймаю,
  Струменем розрiзав небо лiтак!
  
  Та льотчикам заздрить хлопчик,
  Вони лiтають у небi - пiтьму розбивають...
  А у тебе лише iржава гвинтiвка,
  Ти командир сопливий жовтень!
  
  Але є таке слово - битися треба,
  Немає вибору iншого, немає шляхiв,
  Дiтьми простими були ми колись,
  Але воїни поки що, живий злодiй!
  
  Вже пiд Москвою злий вермахт - луплять гармати,
  Вiд бомб великих земля трясеться - морок!
  Ти опиши землi бiль - мудрий Пушкiн,
  Прийшов на Землю - нещадний страх!
  
  Коли мороз, вганяє голки - у пеклi лiта,
  Бадьоримо себе баченням м'яким, дивним,
  Як добре нам було в годину мрiї свiтанку,
  Бiгли босонiж, по смарагдових травах!
  
  Нехай снiг пiд голою пiдошвою дитини
  Але ж пiонера Сталiн вiрою грiє!
  I смiх у вiдповiдь пролунав дуже дзвiнкий,
  Що вiдступають у лютi хуртовини!
  
  Так коли знай, чекає мамону гада-ката,
  Покiнчимо з владою, супостатiв блудної -
  Тепер земля трясеться вiд гуркоту,
  А небозведення покрило, милою чавунною!
  
  Мороз нас не зламав, адже дух гарячий,
  А фрицям вуха мiцно вiдморозив...
  Але бачить кожен, хто реально зрячий,
  Що ми солдати смiття косимо!
  Нiмецькi кати катують Сергiя Пантелєєва, вже буквально витрiщили очi про натуги. Дiвчисько-мучителька розчервонiлася немов рак, i по її гарненькому, але спотвореному шаленою злiстю личку стiкали крапельки каламутного поту. Гiтлерiвськi кати виявилися безсилими перед мужнiстю дитини та її героїчною пiснею.
  З Москви шлях, до успiху Сталiнграда,
  Ще хлопцi, але розум дорослий,
  Перед боєм ми сидимо - молода пара,
  Над нами тiнь дають, в опалi сосни!
  
  Ну, що ж вiримо через перелом,
  Що Волга стане фрицям усiм могилою...
  Що гидота технотронного Содому,
  Повалена в Тартар радянською силою!
  
  Наш Бог не iдол iз простого гiпсу,
  Ведуть до успiху Ленiна заповiти,
  Нам належить з ордою сталевою битися,
  У поемах стануть подвиги оспiванi!
  
  Знай, пiсня рiже сталь вiрнiше за метал,
  Вона сама без зайвих струн орлиця!
  Молю, щоб наша молодецтво не пропала,
  Щоб не збентежила, дурiсть-небилiце!
  
  Адже у свiтi сiм спокус дуже багато,
  Часом за життя маю навiть страшно...
  Але якщо ворог у твого порога,
  То не уникнути схватки рукопашної!
  
  Котел замкнутий пiд Сталiнградом мiцно,
  О Волга, що бiгла вздовж битви...
  Не можна пройти цей iнститут заочно,
  Потрiбнi для спайки духу та позбавлення!
  
  Прийдемо хоч iз скорботою до закiнчення в травнi,
  Нiхто слов'ян не бачив у полон покiрних,
  Ми переможемо, я це твердо знаю,
  Гуляти нам iз пiснею на просторих луках!
  
  Але ось зламався Вермахт - ми в атацi,
  Пiд Курском теж було дуже страшно.
  Козаки смiливо з шаблею i в папасi,
  На "Тигр" кидалися, битий фриц вiдважно!
  
  Ми там билися, як пiонерам треба,
  Кидали бомби, гусеницi у бризки.
  Хоч важко, зi снарядами натужно,
  Лише про трiумф стали нашi думки!
  
  Що "Тигр" зробив - лише iкла вiдкинув,
  "Пантере" теж шкуру ми спустили...
  До Днiпра пiдходимо - огнезарно осiнь,
  Коли ж ми будемо з тобою у Берлiнi?
  
  Немає мiсця в рабствi - жодному раю,
  Оскiльки спину росiйською гнути - ганебно,
  Цвiсти, бути вiчно ситим, бiлим краєм,
  Виховувати нащадкiв благородних!
  
  Ось Київ символ нашої єдностi,
  Його ми штурмом брали босоп'ятим!
  На славу свiту, у Сонцi комунiзму,
  Iшли, атакую Вермахт ми хлопцi!
  
  А в Мiнську, взятому, до комсомолу вступили,
  Хоч року термiну точно не вистачало,
  Але ми так фрiцiв люто лупили,
  Що всi визнали - ми Русi солдати!
  
  А треба буде - правимо ми горами,
  Наука сили дасть - що не вимiряти,
  Нам було тяжко, мерзли, голодували,
  Але не пiддалися отруйнiй лiнощi!
  
  Та багато наших з битви не повернулося,
  Залишилися версти, i з трупiв милi,
  Але знай у Берлiнi, ми зустрiчаємо юнiсть,
  У старших дружини над могилою голосили!
  
  Ось добре ми супостатам дали,
  Таку мiць безмежну розбили,
  Нам комунiзм вiдкрив святi дали,
  Шлях, вказавши для матiнки-Росiї!
  . РОЗДIЛ Љ5.
  Дарина Рибаченко тим часом залишалася у нiмецькому полонi. Дивно, але дiвчинка все ще незважаючи на кiнець грудня та наближення Нового року ходила босонiж.
  Вона якось змогла звикнути до морозу. Та й зима в Українi видалася не такою холодною як колишнi. Що з клiматом стало i раз у раз проходила вiдлига.
  Дарина Рибаченко працювала, i її м'язи та жилки загартувалися i стали наче сталь. Iкри покрилися жилками, коли вона тягла на собi рейки. I клала їх на дорогу.
  Годували мiзерно, але бiльш-менш вистачало, щоб не померти з голоду. Крiм того, ще й американську тушонку iнодi давали й iншу їжу.
  Дарина Рибаченко навiть трохи пiдросла в ув'язненнi. Стала вищою. I її фiгурка ставала дорослiшою, пiдростали груди.
  Незабаром новий рiк i минуло католицьке Рiздво. I стало веселiше.
  Адже тепер знову почали збiльшуватись днi, i скорочуватися нiч.
  I Дар'ї дали трохи бiльше поспати i їй наснилося.
   Дарина-партизанка рипiла зубами, а гнучкi, з зазубренями палицi били принцесу по босих, круглих, рожевих п'ятах. Щоправда зовнi нiжна пiдошва була досить пружною та мiцною, не бажаючи рватися. Але бiль зростав i накопичувався, вiн невблаганний, наче вода, що заповнює вежу, пiднiмалася все вище i вище.
   Адмiрал крикнув:
   - Сильнiше бийте, щоби виступила кров!
   Кати напружилися. Нарештi пiдошва ельфiйки-партизанки луснула, i полилася кров. Принцеса, що жорстоко билася, не витримавши, стала кричати.
   - Ой, не треба! Я й так вам все скажу! Не бийте, будь ласка, мене!
   Каракатао прогарчав:
   - Скажи, що твоя мати повiя, а батько сутенер, i я велю припинити тортуру!
   Принцеса-юнга-партизанка вилаялася:
   - Нi нiколи пес!
   - Що? - визвiрився Каракатао. - На дибу його з вогником!
   Крючкуватий карлик-кат єхидно помiтив:
   - На дибi звичай велить катувати оголеними!
   Адмiрал прохрипiв, задихаючись вiд гнiву:
   - Так у чому проблема, зiрвiть iз нього ганчiрки.
   Малорослий, але злiсний кат посмiхнувся:
   - У цьому випадку, нам може чекати приємний сюрприз!
   Каракатао клацнув у повiтрi батогом, обiгрiв по спинi не в мiру балакучого катувальника:
   - Нi слова бiльше!
   Принцеса-партизанка заволала на всю горлянку, коли з неї одним махом зiрвали одяг, залишивши оголеною. Свої жiночi грудки, ельфiйка ще змогла тимчасово зменшити за допомогою звареної за стародавнiми рецептами настоянка, а найголовнiше... Тут у неї вигадки забракло. Крiм того, ельфи на вiдмiну вiд людей дуже рiдко ходять по потребi.
   Почувся дружний регiт:
   - Дивися ти баба!
   - Тiльки безгруда телиця позбавлена будь-якої привабливостi!
   - А, на мою думку, нi! Використовуємо її як жiнку!
   Адмiрал кисло посмiхнувся:
   - Брехня, обман, ось вся стихiя цiєї тварюки! Що ж i солдатам часом треба розважитись!
   Дарина-партизанка благала:
   - Нi! Будь ласка! Не треба!
   Адмiрал гаркнув:
   - Ну що витрiщилися! Насилуйте по черзi!
   Солдати i офiцери були виснаженi абстиненцiї i тонкий жiночого тiла ельфа принцеси-партизанського прокинувся звiряча жага. Вони юрмилися дiвчата, вiдчайдушно стискаючи, погрожуючи розiрвати.
   У цей момент майнула чиясь тiнь, i сильнi руки здавили адмiрала ззаду, а гострий клинок торкнувся товстої шиї. Отруйний шепнув:
   - Якщо хочеш жити, накажи їм вiдiйти вбiк i кинути зброю.
   Адмiрал хотiв був в'якнути, гостре, як бритва, лезо розрiзало шкiру на горлi. I вiн прохрипiв, змирившись:
   - Гаразд, я зроблю, тiльки не тисни вiстрям так сильно!
   - Командуй! - Вимовила росла, мускулиста дiвчина, що трохи зростом поступалася адмiралу.
   Адмiрал гаркнув:
   -Припинити! Всiм збудується!
   солдати, що звикли до пiдпорядкування, зупинилися, гвалт припинився. Пiсля чого вони позадкували...
   Єлизавета командувала:
   - Усiм разом будується! I кидати зброю чи...
   Адмiрал спробував смикнутися, але отримав дуже болiсний удар у праву нирку, крiм того вiн вiдчув силу сталевих пальцiв войовницi на потилицi. Тут Каракатао зрозумiв, що може розпрощатися з життям. А цього так не хотiлося. Адже вiн ще такий молодий, а попереду свiтить яскравий факел кар'єри, багатства, влади чи не над усiм свiтом. I все це втратити через гордiсть або бажання уславитися героєм? Гарний герой, якого зарiзала жiнка. Треба вижити за всяку цiну i виграти час. А потiм вiдiграти!
   - Кидайте зброю! - просипiв Адмiрал. - Слухайте войовницю з кинджалом.
   Солдати й офiцери похмуро слухалися. Троє катiв вiдiйшли вiд оголеної дiвчини. На тiлi ельфiйки додалося синцiв та подряпин, але загалом серйозних пошкоджень не було. Колодку з нiг вже встигли зняти, а хлопчик, що з'явився, кинувся звiльняти дiвчинi руки.
   - Ти хто? - запитав хлопчик.
   - Принцеса-партизанка Дар'я! - машинально вiдповiла дiвчина. Юний боєць простяг їй руку.
   - А я Ефiтик, теж принц, вiд науки! А це Єлизавета, сильна войовниця!
   Дiвчина пiдказала:
   - Дернi з того боку, колодки спадуть! - Сльози на її очах висохли.
   Хлопчик-генiй звiльнив ельфiйку-партизанку i дружньо поплескав її по плечу:
   - А ти витримана дiвчина! Iншi б стiльки не винесли! Стiльки ударiв цiпком прийняли твої нiжнi п'ята принцеса-партизанка.
   Головний кат Гвiдо буркнув:
   - Бiльше сотнi! До речi, якщо хочеш хлопчика, ми влаштуємо вам спiльне побиття на предмет, хто перший зламається! Чи навпаки...
   Юнак-учений пiдiйшов до карлика i раптом пирснув йому чимось iз перснi на вказiвному пальцi в очi. Той, як зареве, нiби у виводок щурiв шпурнули палаючу головню. Вiн упав, перевертаючись, одночасно намагаючись утримати очi. Хлопчик-генiй сказав:
   - Ти свиня, садист i катувальник! За це я позбавляю тебе, твоїх паршивих очей. Будеш гнаним лайном.
   кульгаюча i блiда, вiд болю в розпухлих i розбитих ступнях, принцеса схвалила:
   - Мабуть, навiть менi зiзнаюся було б важко придумати, жорстокiше покарання! Це просто жах...
   Веселi погляди та посмiшки солдатiв казали, що вони теж були радi покаранню ката, якого немало натерпiлися.
   I помiчника катувальника волохатi орки сильно затряслися. Вони зрозумiли, що можуть бути такими. Лiза запропонувала:
   - Застрели їх iз мушкета, або чарiвника!
   Хлопчик Еф хотiв було так i вчинити, але принцеса Дарина перебила:
   - Нi! Вони били мене, значить, i покарати їх має теж я! Ох як ноженьки болять. Дiвчина похитнулася.
   Хлопчик-генiй запропонував:
   - Дай я тебе пiдляжу!
   Неглупий Еф носив спецiальний пояс з аптечною, вiн його прихопив у лабораторiї. Попросив сiсти. Пiсля чого взяв до рук її гострi, божественнi як у справжньої принцеси ноженьки (А в даному випадку, це принцеса нехай i партизанка, i є), i почав змащувати розбитi ступнi мазями. Спочатку принцеса вiдчувала легке печiння, а потiм бiль зник, i навпаки, стало приємно. Дивно, коли тоненькi пальцi хлопця проходили мiж пальчиками принцеси, ельфiйка-партизанка вiдчувала нiколи ранiше не випробуване блаженство! У нiй стало зароджуватися ранiше невiдоме серце, що щемить, почуття. Ефу теж було дуже приємно гладити, нiжнiше оксамиту, i водночас пружну шкiру принцеси. Крiм того, вiн вперше бачив особу царського роду, ранiше такого ще не доводилося випробовувати. А нiжки, чомусь викликають особливий приплив нiжностi.
  Ось босi ноги могутньої Єлизавети, теж гарнi i могли отримати перший приз на конкурсi, з фiтнесу звичайно або навiть культуризму, але жодних емоцiй крiм побоювання як би ця войовниця не кинула, не викликають.
   Дарина у вiдповiдь погладила свiтле волосся хлопчика, подумала (шкода що вiн ще зовсiм дитина), i кинула погляд на двох катiв ублюдкiв. Ослiплий карлик тихо скиглив, а цi тупо чекали своєї долi. За великим рахунком, головний винуватець це адмiрал, але його треба зберегти живим, хоча б для того, щоб врятувати своїх морських братiв. Принцеса-партизанка вже вирiшила бути флiбустьєром i дороги назад немає!
   Дiвча помiтила:
   - Перетворити б їх на щось! Шкода, що так мало, в менi чаклунства.
   Хлопчик-генiй усмiхнувся:
   - Зовсiм мало?
   Ельфiйка сумно кивнула:
   - Я не знаю, не вмiю заряджатися магiєю на цьому полум'ї.
   Юнак-вчений дiстав з-за пояса свiй розписаний квiтковим орнаментом, i якими дуже красивими iєроглiфами, що притягують погляд:
   - Це чарiвник! Бачиш?
   Ельфiйка-принцеса-партизанка посмiхнулася:
   - Виглядає цiлком переконливою зброєю. На ньому рiзнi кабалiстичнi знаки i такий казковий орнамент. Це начебто мушкетiв, але тiльки електричних, чи бластер iз ядерним накачуванням?
   Лiза дуже здивувалася:
   - Дивно хiба ваша планета не примiтивна?
   Принцеса-партизанка, посмiхаючись, вiдповiла, погладжуючи хлопчика по свiтле волосся.
   - Цей свiт може i примiтивний, але я зовсiм не з того свiту.
   - Ось чорти безрогi! - сварився генерал. - Я мусив знати це з самого початку. Прояви демонiчних сил.
   Дар'я заперечила:
   - Якщо хтось i демон, то це ти! I не спокушай нас, iнакше вiдрiжемо мову. Твiй довгий i бридкий язичок.
   Адмiрал хитро пiдморгнув:
   - А хто вiддасть у цьому випадку наказ, щоб вас випустили звiдси живими. Якщо пояснюватимуся жестами, грубi солдати можуть не так зрозумiти!
   Ефiтик погодився:
   - Поки ми тебе вбивати не будемо, але... Якщо вашi солдати занадто загальмують, ми пройдемо їх трупами.
   Каракатао недовiрливо похитав головою:
   - У мене майже пiвтори тисячi солдатiв! Ви не маєте шансiв! Так нiяких шансiв! Ви що думаєте вдвох, ну, нехай навiть утрьох зможете перебити цiлий полк.
   Хлопчик-генiй знизав плечима:
   - У принципi якщо йдеться, про велику технологiчну перевагу, то можна покiнчити i з цiлою армiєю, навiть мiльйонною армiєю! Таке втiм, в iсторiї свiтових воєн траплялося неодноразово!
   Войовниця Лiза поспiшила пiдтвердити:
   - Так, бувало неодноразово! (Хоча звичайно в реальностi, таке на Землi траплялося лише в фантастичних романах. Хоча, наприклад, один американський крейсер змусив Японiю пiдписати принизливий договiр, який втiм дозволив Японiї вийти з середньовiччя!)
   Адмiрал скептично морщився:
   - А показати приклад своєї технологiчної переваги ви можете?
   Хлопчик-генiй вишкiрив дрiбнi, але дуже бiлi та мiцнi зубки:
   - Оце я зараз i збираюся зробити! Скажи менi принцеса Дарiє, ти любиш спiвати?
   Дiвчина-ельфiйка-партизанка з радiстю вiдповiла:
   - Так, звичайно - люблю!
   Ефiтик виявив наполегливiсть у розпитуваннях:
   - А коли спiваєш, ти вiдчуваєш екстаз i душевне пiднесення?
   Принцеса-партизанка впевнено сказала:
   - Звичайно! Вiдчуваю до того ж дуже сильний! Це навiть iз крилами птаха порiвняти не можна! Подiбнi пориви духу... Не знаю навiть, як висловити!
   Хлопчик-генiй запропонував Дар'ї:
   - Зараз я почну спiвати, а ти пiдхопи мотив за мною! Причому я складатиму на ходу романс про кохання!
   Принцеса-партизанка зрадiла:
   - Романс про кохання? Та що може бути прекраснiше цього! Я згодна!
   Ефiтик заспiвав, вiн тихо виливав звуки, а принцеса-партизанка Дар'я пiдтримала його своїм чарiвним голоском:
   Доля мене закинула вiд Батькiвщини далеко,
   Химери пекло злий, всi пруть з усiх бокiв!
   Про що ж у свiтi цьому так сумно, жорстоко,
   Невже безтурботний побут навiки заборонено!
  
   Про губи дiви чудесної краси,
   У них мед та аромат квiтiв запашних!
   Нехай у полум'ї жорстокому дитячi мрiї,
   Але задум сердець навiки буде чистим!
  
   До Всевишнього з глибин, я пiднесу молiння,
   До колi Сатанi мучить мою любов!
   Випробовувати в грудях важке томлення,
   Амур, пославши стелу, менi в око, а не в брову!
  
   Але пекло в моїй душ, здув вiтерець прохолодний,
   Могутнiй херувим нам освiтлює шлях!
   Коханої вуста, ласощi - поцiлунок втiшний,
   До самого екстазу дивовижної пристрастi допiрнути!
   Не час як завжди - вiйна мене застала,
   У вбраннi я гарцюю разом iз милою бойовою!
   Адже хоче супостат, Русь скинути з п'єдесталу,
   Але пiдлого стерв'ятника ми в трiски розiб'ємо!
  
   Але чого любовi болiсне бажання,
   Як тiло вiд стриманостi, мучить, тремтить!
   Хоч на своїй землi - здатися вигнанням,
   Прогнувся вiд ударiв долi волi молодий щит!
  
   Ось до чого хочу, кохання у свої обiйми,
   Томлення моїх не дуже довгих рокiв!
   Товаришi мої слов'яни, вiри брати,
   Чий край на свiтанок, вiр, доблестю зiгрiтий!
  
   I немає серед хто любимо, шматкiв з льоду холодних,
   Ми обидва пiд вiнцем, скрiпивши союз обручкою!
   Шлюб наш зробив нащадкiв благородних,
   Про що приємно бути для них батьком!
  
   А роки хоч йдуть, стежкою як хуртовиною,
   Але старiсть не загрожувати тим, хто в науцi цар!
   Пройти спокуса ворожнечi, по тендiтнiй ущелинi,
   Щоб вище стати долi розумом своїм дерзати!
  
   Так сильна людина - коваль i токар щастя,
   Коли дiвчисько з ним, не хлопчик - богатир!
   А вiд чого часом трапляються напастi?
   У повний ведуть дiв i вимагають ясир!
   Вся справа в цьому бичi - убогому егоїзмi,
   Який для людей, особливий, бридкий ворог!
   Але щоб син наш раптом не загруз у цинiзмi,
   Мораль нащадкам викладу дохiдливо у вiршах!
   Пiсня була така душевна, i при цьому настiльки чудово виконана, що навiть суворi, огрубiлi на службi солдати зааплодували. Хлопчик-генiй закiнчив лiкування знiвечених тортурами фалакою нiжок принцеси-ельфiйки-партизанки i сказав:
   - Тепер чарiвник заряджений! Можеш вистрiлити по катах!
   Дiвчина-партизанка Дарина пiднялася, дивуючись казковою легкiстю тiла, i вимовила:
   - Ти справжнiй чарiвник! Нi болю, нi ушкоджень! Нi, хто сказав, що життя прекрасне, був у чомусь, був у чомусь звичайно правий!
   Хлопчик простягнув принцесi-партизанцi чарiвник:
   - Вiзьми його в праву чи лiву руку, наведи на оркiв-катувальникiв i уяви, щоб ти хотiла створити з ними i натисни на кнопку!
   Пускова кнопка на прикрашеному волшебластере, розташовувалася там, де зазвичай перебуватиме собачка на звичайному пiстолетi.
   Дiвчина взяла зброю до рук, навела на двох оркiв. Тi, як i ранiше, тiльки бурчали поплескували один одного по плечах, але спроб втекти не робили. Побачивши спрямований чарiвник, найбiльший з них заскулив:
   - А може не треба! Ми готовi пiти у рабство!
   Принцеса-партизанка вимовила надзвичайно м'яким тоном:
   - Хай збудеться накреслене долею!
   Зi стовбура чарiвника наче вилилася легка бриж, вона пройшла повiтрям, торкнувшись катiв. На мить орки стали прозорими, а потiм моментально зiщулилися, перетворившись на казково прекраснi квiти, однi пурпурно-бордовi, iншi сапфiрого-фiолетовi. Вони плавно погойдували бутонами, i навiть чути було тихий передзвiн.
   Хлопчик-генiй видихнув:
   - Ось справдi, що означає чиста душа. Прекраснi помисли, гарний вираз!
   Принцеса-партизанка Дарина сумно промовила:
   - А навiщо плодити у свiтi погане та зле? Невже прагнення прекрасного, така рiдкiсть, що викликає подив?
   Солдати та офiцери теж були враженi. I дружно опустилися на колiна, почувся боязкий шепiт:
   - Свята!
   Щiльний картопляний ведмiдь у званнi лейтенанта видихнув:
   - Та це сама Богородиця! Пресвята Богородиця! Нехай вiдпустить нашi грiхи!
   Принцеса-партизанка Дарина похитала головою:
   - Я на щастя все ще безневинна дiвчина, i не народжувала богiв. Хоча поняття Бог це теж досить вiдносно!
   Ефiтик не втримався вiд того, щоб вставити:
   - Є люди, якi досягли завдяки прогресу такої могутностi, що багато язичницьких богiв їм i в пiдмiтки не годяться. Втiм, у моєму свiтi Iнтернет доступний кожному, а отже, за рiвнем доступу до iнформацiї, ми сильнiшi, богiв античних часiв.
   Лiза додала:
   - А якщо водневу бомбу взяти, то ми Зевса за пояс заткнемо! Та що Зевса, самого Маго...
   Хлопчик-генiй перервав:
   - Буде у нас зброя i крутiше водневої бомби. Наприклад, термокваркова бомба. Її мiць у мiльйони разiв бiльша, нiж термоядерна. А термопреоннова взагалi супер! I її створення це лише питання часу.
   Дарина кивнула головкою:
   - Ви, мабуть, великий чарiвник!
   Ефiтик поправив:
   - Вчений! Швидше навiть чарiвник живої природи! Але бачиш справжню велич справжнього чоловiка науки, полягає у здатностi творити таке, що не пiдвладне природi, точнiше, у чому немає аналога! Створити таке про що не смiла мрiяти найсмiливiша фантазiя. Надцивiлiзацiя тим i вiдрiзняється вiд звичайної цивiлiзацiї, це здатнiсть вiдтворювати тi процеси, аналога яким немає в природi.
   Дарiя, посмiхнулася ширше i звернулася до адмiрала:
   - Ну а тепер поки що я вас усiх не звернула до рослин, звiльни полонених морських братiв! I зроби це негайно!
   Адмiрал зовсiм занепав духом, вклонився:
   - Я зроблю це найбiльша! Нехай славиться твоя краса та мудрiсть!
   Принцеса-партизанка наказала:
   - Тодi все дружно, в ногу кроком марш до ескадри!
   Солдати рушили, попереду йшов згорблений адмiрал, а ззаду як тiнь слiдувала невблаганна Лiза. Дарина все ж таки трохи накульгувала, вiдчуваючи легке свербiння в ступнях, що гояться. Вона знову начепила на себе лахмiття юнги, схоже їй навiть подобалося злиденне вбрання пацана-пiрата. Хлопчик-генiй привiтно усмiхався i жував шматки м'яса, що були прихопленi, з сухарями. Дiвчина-боксер i принцеса-партизанка, так само вирiшили пiдкрiпитися, i при цьому весело пiдморгували солдатам.
   Ефiтик пожираючи соковите, тане в ротi м'ясо вiдзначив:
   - А що? Це чудесно! Поєднання флори i фауни робить протоплазму особливою сильно насиченою вiтамiнами та iншими важливими мiкроелементами. Особливо це позначається коли йде нашарування, рiзних речовин. Ось, наприклад, ви помiтили...
   Принцеса-партизанка Дар'я дуже чемно перервала:
   - Розкажи менi краще про свiй свiт! Будь ласка, розкажи! Я вiдчуваю, що ви прибули з Великої Зоряної iмперiї.
   Хлопчик-генiй насупив лобiк:
   - З великої? Ну, це, мабуть, перебiльшення, поки що назвати Росiю великою iмперiєю передчасно. Країна, щоправда, за площею у нас значна, найбiльша територiя на всiй планетi, але iснують певнi проблеми.
   Дар'я помiтила:
   - Чи ведете вiйни, щоб утримати таку величезну територiю?
   Ефiтик заперечливо хитнув головою:
   - Остання масштабна вiйна була сiмдесят п'ять рокiв тому. За людськими мiрками - це досить давно! Тодi Росiя чи iнша назва iмперiї СРСР була на межi поразки, але якимось дивом вдалося переламати ситуацiю. Нiмцiв пiдвела неготовнiсть до зими та схильнiсть Гiтлера до окультизму.
   Принцеса-партизанка зiщулилася:
   - Зима! Ось ми якраз потрапили у свiтi, де на цiй пiвкулi Зима. Мою бiднi, босонiжки мерзнуть.
   Хлопчик здивувався:
   - А ти що взутися не можеш?
   Дар'я сумно посмiхнулася:
   - У моїй iмперiї, в Ельф-Халiфатi жiнкам, крiм рабинь не можна ходити босонiж! Тому я вирiшила не взувати взагалi. Спочатку ступнi кочнiли, але потiм я вже звикла, хоча все ще мерзнуть.
   Лiзу похмуро буркнула:
   - Нормальна температура! Крiм того, мiсцева трава така приємна, так блаженно лоскоче ступнi, що взуватися не хочеться! Як у тiй пiснi, я за будь-який серед великих дорiг, йшла, босонiж не шкодуючи нiг!
   Хлопчик-генiй помiтив:
   - У їхнiй iмперiї можливий клiмат значно спекотнiший. До речi, тут узимку температура приблизно земних тропiкiв, у тiнi градусiв п'ятнадцять, а на сонцях значно бiльша, можна навiть засмагати. До речi, ти Ефлея сказала, що вашу iмперiю називають Ель-Халiфат:
   Принцеса-партизанка ввiчливо пiдтвердила:
   - Та саме Ельф-Халiфат!
   Ефiтик посмiхнувся:
   - То ви ельфи? Чи я помилився?
   Дар'я привiтно посмiхнулася, зiрвала пальчиками, своїх босих нiжок червону в блакитну трикутну цятку квiтка, i кинула її своєму новому друговi. Хлопчик-генiй дуже спритно впiймав його:
   - Гарна квiтка, i подано чудово! Значить ти справдi ельф, про вашу расу у нас людей, на Землi багато написано романiв.
   Принцеса-партизанка пiдтвердила:
   - Та я ельф! Точнiше ельфiйка! Менi приємно чути, що люди на вашiй планетi люблять ельфiв. У вас, мабуть, багато напiвкровок. Тобто дiтей i вiд ельфiв та людей? Що скривив мордочку?
   Хлопчик-генiй замотав головою:
   - На жаль достовiрних свiдчень, що ельфи чи якiсь iншi iстоти вiдвiдували нашi свiти, як i ранiше, немає! Хоча казок та фантастичних романiв на цю тему написано безлiч. Ельфи дуже моднi герої фольклору.
   Принцеса-партизанка зробила невдалу спробу свиснути, у неї це вийшло, але тихо, дiвчина наморщила лоба:
   - А ось у нашiй iмперiї фантастика заборонена. Вважається, що, описуючи вигаданi свiти, ми ображаємо Бога Всевишнього.
   Ефiтик зло вимовив:
   - Всевишнього Бога, ображає вже те, що ми дихаємо! Якi дурницi, опускати вищий розум до печерних дурниць! Насправдi люблячий Батько має радiти винахiдливостi своїх дiтей. Адже якщо батько не жалюгiдний егоїст, вiн хоче, щоб дiти перевершили його!
   Принцеса-партизанка погодилася:
   - Те, що ти говориш цiлком логiчно, але... Схоже кожен народ, та мабуть i кожен iндивiд уявляють собi Бога за своїм...
   Лiза грубо перебила:
   - I в мiру своєї зiпсованостi, чи грiховностi! А також через закостенiлi традицiї... А на мене хай живе прогрес!
   Дар'я ввiчливо помiтила:
   - Перебивати спiврозмовника, поки вiн не закiнчив свою думку, дуже неввiчливо!
   У вiдповiдь дiвчина-боксера зробила страшне обличчя.
  У цей момент на босi нiжки сплячої дiвчинки-партизанки обрушився удар важким кийком. Знову її пiднiмали полiцаї на тяжку роботу.
  Дар'я щоб пiдбадьоритися, i показати, що вона не боїться мучителiв заспiвала;
  Я дiвчисько-комсомолка,
   Виявилася у злом полонi.
  Голосок красунi дзвiнки,
  Як граю не зрозумiю!
  
  Вiрю у швидку перемогу,
  I Росiї процвiтати...
  Нашi сини та дiди,
  Потужна Батькiвщина рать!
  
  Я боса по морозу,
  Дуже спритна бiжу...
  Посадила в землю троянду,
  Перемагай на зло вороговi!
  
  Нiколи нам не зламатися,
  Я дiвчисько вищий колiр...
  Ми вмiємо хоробро битися,
  I вiдсвяткуємо успiх!
  
  I сказала я фашистам,
  Хоч пiдошви палить кучугура -
  Стану скоро комунiстом,
  Зажену Адольфа у труну!
  
  Батькiвщина найдорожче,
  А над нами вищий Рiд...
  Долбану ворога по пицi,
  Щоб дракон та фюрер здох!
  
  Нi в Росiї частка краща,
  Щоб ворогiв жартома збивати...
  Ми розженемо дiвки хмари,
  Класна Батькiвщина рать!
  
  Все вмiємо, i все зможемо,
  I побудуємо комунiзм.
  Помолись Сварогу теж,
  Згине у прiрву злий фашизм!
  
  Пiд Москвою боролися хоробро,
  Дали фрицям по рогах.
  Всiм за Русь боротися треба,
  Щоб розсiялася орда!
  
  Будьте росiяни смiливiшi,
  Усi ми Батькiвщинi сини...
  Не несiть ахiнею,
  Богу i Христу вiрнi!
  
  Дорога Богиня Лада,
  I в особi Господь Сварог...
  У ворогом досить отрути,
  Щоб скорiше цар Iрод здох!
  
  Перемагатиме Росiя,
  У нiй свiй теж добрий цар.
  I ми теж Рода люди,
  Нам Всевишнiй Государю!
  
  Вiддаючи своє серце,
  Ладi Матерi Богiв.
  Ми вiдчинили в космос дверцята,
  I не витрачаючи зайвих слiв!
  
  У мене в руках граната
  Я тобi країна вiрна.
  Сталiн найвища нагорода,
  I зникне Сатана!
  
  За тебе моя Росiя,
  Душу серце вiддамо...
  Ось прийде Сварог мiсiя,
  Усiх, хто в злостi переможемо!
  
  Пресвята Мати Марiя,
  Ладi ти у коханнi сестра...
  Буде Русь у чудовiй мiрi,
  Водночас Рiд - Отець Христа!
  
  Комунiзм iз Всевишнiм дружний,
  Пiонери з Богом у бiй....
  Босонiж бiжать по калюжах,
  Хлопчик iз краваткою крутий!
  
  Сталiнград великий у славi,
  Дали фрицям по рогах.
  У нашiй червонiй Русi державi,
  Добре тепер отцям!
  
  Вiрю ми в Берлiнi,
  Переможемо ворогiв легко...
  Бiлоруси та грузини,
  З Руссю у бiй i п'ють пивко!
  . РОЗДIЛ Љ6
  Настав Новий Рiк 1944 року. Володимир-Фрiдрiх та Бiсмарк-Рибаченко був радий, що на новорiчну нiч отримав вiдгул. I може не вбивати радянських солдатiв.
  Хлопчик заплющив очi i поринув у сон. I в нього сталося казкове бачення.
  Гiтлер отримав казковий квиток: успiх президента Росiї Володимира Путiна. I стало фюреру казково вести. Щоправда, не все у Гiтлера масляна. Вiйська пiд Дюкером вiн зупинив. Але евакуацiя пройшла для англiйцiв i французiв з великими втратами, i з значно бiльшою кiлькiстю полонених. I в битвi за повiтряне панування Британiя постраждала значно сильнiше, i нiмцi бiльше збивали лiтакiв, нiж у реальнiй iсторiї, а самi втрачали менше. I фюрер все ж таки зважився на висадку. I вона пройшла досить вдало. Лондон упав у одинадцять днiв. I британськi вiйська капiтулювали.
  Бiльшiсть колонiальних вiйськ i домiнiонiв визнали нового i до того ж законного короля Британiї пронiмецької орiєнтацiї та уряд Мослi. Так фюрер за короткий час здобув переконливу перемогу.
  Але повернути на схiд не встиг. Японiя атакувала США у Перу-Харбор. Гiтлер розсудив, що треба захопити Америку, поки її могутня економiка не перебудувалася на вiйськовий лад. А СРСР, як показала розвiдка, i так до вiйни вже цiлком готовий i його так просто не взяти. Та й зими у Росiї суворi.
  Крiм того, Сталiн пiсля взяття Лондона провiв особисту зустрiч iз Гiтлером, i вони обидва диктатори виявилися дуже задоволенi один одним. Фюрер вирiшив, що спочатку доб'є Америку i потiм iз СРСР.
  Сталiн погодився з тим, що СРСР теж може взяти участь у вiйнi. Гiтлер дав добро приєднати до Росiї законну Аляску. Але вiдмовився вiддати Фiнляндiї. Хоча Сталiн теж вважав цю територiю споконвiчною, росiйською.
  Але вирiшив не сперечатися. I Аляска це непогано... Почалася велика вiйна СРСР, Японiї, Iталiї, Третього Рейху проти США. Плюс ще воювали i Францiя та Британiя. Фашистськi вiйська пiдкорили всi колонiї окупованих країн.
  I вiйна зi США пiшла вiд початку для Третього Рейху успiшно. Дещо гiрше було у Японiї. Але в сорок другому роцi й нiмцi вже осiнь пiдкорили майже всю Канаду. А навеснi 1943 року почався наступ i проти США. У боях вже брали участь нiмецькi "Тигри", "Пантери", "Леви". I це грiшнi машини. Американцi билися завзято, але поступово програвали. Воювала та Червона армiя. Захопивши Аляску, Сталiн все ж таки послав вiйська i проти США, щоб захопити i континент, а також не бути стерв'ятником.
  У боях "Пантера" та "Тигр" та радянськi машини мали змагання з армiєю США. Бої показали, що Т-34-76 недостатньо озброєний. I Сталiн наказав наступного року поставити бiльшу гармату та вежу на цей танк. А ходову частину не мiняти. А ось серiя КВ себе показала слабенькою.
  Танк КВ-3 надiйшов у серiю ще iз серпня 1941 року, а КВ-5 у вереснi цього року. У сорок другому роцi в серiю пiшла i КВ-4, причому Сталiн обрав найважчу, але краще захищену модифiкацiю в 108 тонн вагою. Наприкiнцi року з'явилася i КВ-6 iз трьома гарматами, вагою сто п'ятдесят тонн. А в сорок третьому роцi та КВ-7 вагою у двiстi тонн.
  Як з'ясувалося, всi радянськi танки серiї КВ мають поганi ходовi якостi, ненадiйну коробку передач, i взагалi часто застрягають i ламаються. А танк у двiстi тонн взагалi перевести майже неможливо.
  Але худа без добра немає. I серiю КВ згорнули, i замiсть неї з'явилася серiя IС... Причому Сталiн навiть заборонив розробляти танки важче за сорок сiм тонн. Зате Т-34 показала себе настiльки вдало, що Сталiн велiв зробити цей танк найголовнiшим, основним та масовим.
  Америка опинилася пiд ударом i нiмцiв, i червоних, i японцiв. Її тиснули i з пiвдня, i з пiвночi.
  Американцi досить швидко зламалися... Хоча блiцкриг i не пройшов, але Нью-Йорк та Вашингтон взяли у груднi. А капiтулювали американцi на 30 сiчня 1944 року.
  Настала тимчасова пауза... Третiй Рейх та Японiя перетравлювали свої володiння. I СРСР не поспiшав. Сталiн та Гiтлер стали близькими друзями. Нiмцi та японцi захоплювали Латинську Америку, воювали в Китаї, ковтали iншi країни.
  СРСР виконав третю п'ятирiчку. А потiм i четверту... Третiй Рейх готував нову зброю... I ось 1952 року 20 квiтня розпочалася нова вiйна мiж Японiєю та Третiм Рейхом. Сталiн очевидно вступив за Третього рейху.
  СРСР став могутньою країною з високорозвиненою економiкою. Основний танк Т-54 та IС-7, остання машина сподобалася Сталiну, i вiн дав добро на серiю. У Третьому Рейху була серiя "Е", дуже добрi танки нового поколiння. Але потiм з'явилися i пiрамiдальнi iз серiї АГ. Крiм того, фашисти мали унiкальну зброю - дисколети, i багато чого ще. У технiчному планi Третiй Рейх сильнiший за Японiю, i поки що самураї не створили ядерну зброю, їх треба завоювати.
  Сталiн, постарiлий i ослаблий, хотiв слави. Але Гiтлер повiдомив, що дозволяє лише забрати назад Курильську гряду та Пiвденний Сахалiн.
  Сталiна це з деякими застереженнями влаштувало. Щоправда i СРСР цього разу у вiйнi брав участь настiльки активно. Бої точилися жорстокi.
  На IС-7 бився танковий екiпаж Оленки.
  Танк радянський добрий, але нiмецькi пiрамiдальнi все одно кращi, i сильнiше захищенi з бортом.
  Оленка натиснула босими пальчиками нiжок на кнопку джойстика. Лупанула вбивчим снарядом.
  Проти неї бився японський Е-50, скопiйований за лiцензiєю застарiлої марки. Ця машина мала гармату 88-мiлiметрiв на 100 ЕЛ довжиною ствола. Небезпечна для укусiв в борт i теоретично здатна пробити в упор i в лоб. Дуже висока бронебiйнiсть. I початкова швидкiсть снаряда є колосальною.
  Досить добре захищена великим нахилом верхня частина корпусу, але лоб вежi гiрший.
  Дiвчина Анюта босими пальчиками нiжок навела зброю i лупнула по самурайскому танку. З першого ж разу потрапила та змусила замовкнути.
  Японець досить спритний, але майже стiльки важить як IС-7 iз слабшим, особливо бортовим захистом.
  Ось ще один Е-50 дiвчата з великої дистанцiї в борт вразили, хоча це потребує феноменальної влучностi.
  Але ж руда Алла лупнула босими пальчиками нiжок, а це хоч щось та значить.
  Але ось у русi японський Е-75. Вiн не такий швидкий як Е-50 i важчий. Але лоб у нього сильно захищений. Вежа досить з товстою бронею спереду в 252-мм товщi, нiж i IС-2. Лоб корпусу тонший, але з великим нахилом. Слабше всього борту корпусу всього 120-мм, без нахилiв. I в них найкраще з великої дистанцiї та лупанути.
  Е-75 дещо застарiла машина вагою понад дев'яносто тонн. Вона вже вочевидь не адекватна. Хоча гармата 128-мiлiметрiв досить ще потужна. I Т-54 непогано ця машина пробиває.
  Марiя пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок. Пробила борт корпусу та вiдзначила:
  - Не найкраща конструкцiя!
  Олiмпiада дала чергу з кулеметiв та погодилася:
  - Зрозумiло далеко не найкраща!
  I босi пальчиками нiжок як натисне на кнопки.
  Японцi програють нову вiйну, але б'ються вiдчайдушно i в полон не здаються. Хоча вiйська вiдстають технологiчно.
  Радянськi МIГ-15 сильнiшi за японськi машини будуть. А нiмецькi МЕ-462 взагалi поза конкуренцiєю.
  Луплять вони японцiв у небi. Та й проти дисколетiв протиотрути взагалi не знайти.
  Хоча дисколети i збивають практично все, що рухається.
  Єва та Гертруда показали себе у всiй красi збиваючи машини Країни Вранiшнього Сонця.
  Єва пальнула босими пальчиками нiжок i гаркнула:
  - За мого хлопця!
  Гертруда пiдтвердила, збиваючи супротивникiв:
  - Щоб усi чоловiки здохли!
  I теж босими пальчиками нiжок натисне на кнопки джойстика i зiб'є кiлька лiтакiв.
  Били японцiв i тiснили за всiма параметрами. Гiтлер вимагав швидше покiнчити з ворогами.
  Герда та Шарлота билися вдвох на танку пiрамiдальної форми. Вага машини лише сорок п'ять тонн, а броня 250-мiлiметрiв з великими нахилами на всiх ракурсах. А двигун у 1800 кiнських сил, газотурбiнний.
  I гармата високого тиску яка всiх молотить немов кувалда. Нехай калiбр всього 88-мiлiметрiв, зате яка висока швидкiсть снаряда.
  Чи не встояти проти нiмецького танка.
  Герда лупнула за допомогою босих пальчикiв засмаглих нiжок на кнопки джойстика, розбила японський танк i гаркнула:
  - За велич комунiзму в арiйськiй країнi!
  I дiвчина показала мову. Вiн у неї рухливий i рожевий.
  Шарлота теж пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, вразила супротивника i пискнула:
  - За Русь святу!
  I пiдморгнула подрузi.
  I б'ють японцiв капiтально, i жваво.
  Альбiна та Альвiна теж у небi добре воюють, луплять японцiв, i розбиває на трiски.
  Альбiна дуже активно збивала за допомогою босих пальчикiв нiжок, i трощила самураїв у небi.
  I ревла:
  - Слава Третьому Рейху!
  Альвiна збила японську машину i пискнула:
  - Героям Пруссiї слава!
  I також використовуючи босi пальчики нiжок.
  Дiвчата дуже бойового типажу i руйнують будь-якi перешкоди. Коли лiтак самурая горить немов смолоскип i падає вниз. А за ним ще й п'ять винищувачiв Країни Вранiшнього Сонця.
  Так що дiвчата тут на диво злагодженi.
  Єлизавета на танку Т-54 зi своїм екiпажем i трощить японськi танки.
  Непросто звичайно битися. Основний японський танк скопiйований з ранньої модифiкацiї Е-50 дуже серйозна машина. I вона у лобовiй бронi та озброєннi радянському танку не поступається. I навiть трохи її гармата бронебiйнiша i краще захист чола корпусу особливо верху.
  Правда японець важчий за радянську машину, але потужнiший двигун це компенсує.
  Єлизавета стрiляє з дистанцiї i маневрує.
  Точнiше, Єфрасiя здiйснює водiння. I не дає в себе потрапити.
  Катерина член екiпажу, лупнула босими пальчиками нiжок i пискнула:
  - За комунiзм!
  Потiм i Олена як довбане, i рознесе цiль у борт. I прореве:
  - Ми найвлучнiшi у свiтi.
  Танк Т-54 то, можливо пробитий в лоб японцем, й у борт тим паче. I в нього немає фори у бою. Так що битися важко iз самураями.
  А ось i Е-100 наповзає. Дуже неприємна машина. Броня у неї сильна з усiх ракурсiв, i гармата дуже потужна 150-мiлiметрiв. Рознесе i в трiски радянську машину. А пробити японця важко. 210-мiлiметрiв разом iз щитами борту.
  I лоба мiлiметрiв 250. Так що таку махину не прошибеш.
  Танк Т-54 йде на зближення. У лоб не пробити японця. Нажну жалити в борт i то тiльки збили.
  Гармата потужна, але скорострiльнiсть у нього нижча. I точнiсть також зменшує калiбр.
  Тож вiд Єврасiї вимагається вiртуозне маневрування. Щоб не дай Бог, не потрапили.
  Дiвчина заспiвала:
  - Росiя велика наша держава,
  Росiя велика наша країна.
  Могутня воля, надiйна слава,
  Твоє надбання на всi часи!
  Олена лупнула по японському Е-50 i вiдзначила:
  - Ми живемо в СРСР, а не Росiї1
  Єврасiя iз цим погодилася:
  - Так, але суть одна!
  I ось вони ухиляються вiд пострiлiв, i ковзнули до танка. I прямо в борт, у частину де нижче i нахилу немає в щити пробиваєш iз пiдствольного калiбру.
  I Е-100 починає детонувати та вибухати. I як вiд нього все вiдiрветься.
  Росiя за Сталiна сильна i авiацiєю, i танками i навiть флотом.
  Поки що великих кораблiв не надто у СРСР багато, але дрiбних налаштували пристойно.
  I ось на есмiнцi весь екiпаж складається iз одних дiвчат. I вони капiтально японцiв молотять.
  I їхнi кораблi, без зайвих слiв, кришать.
  Дiвчата бiгають i босими пальчиками нiжок надсилають снаряди гармат.
  А як їхнi голi п'яти рожевого кольору миготять.
  Сталенiда командир екiпажу, взяла та заспiвала:
  - Славься наша Батькiвщина свята!
  I знову радянськi гармати як японцями молотять. I ось цiлий крейсер у самураїв вибухає. I тонуть жовтi солдати.
  А ось знову бої...
  За першi шiсть мiсяцiв територiя пiдконтрольна Країною Вранiшнього Сонця скоротилася наполовину.
  I перемоги були на всiх фронтах.
  Червона Армiя захопила пiвденний Сахалiн та рушила на Курильськi острови. А також наступали по Манчжурiї. I билися за Порт-Артур.
  А штурм цього мiста був дуже запеклим.
  Оленка боролася з японцями i проворкувала, скелячи зубки:
  - Ми переможемо!
  I босими пальчиками нiжок натиснула на кнопки джойстика, i пiдiрвала гаубиця самураїв.
  Анюта теж пальнула. Розбила ворога i пискнула:
  - За СРСР!
  I Алла довбала з дикою люттю, i пискнула:
  - За новi рубежi!
  I теж босими пальчиками нiжок як довбає.
  Марiя прочирiкала, i ринула:
  - За Сталiна!
  I б'ють з усiєї сили...
  Олiмпiада теж билася босими пальчиками, як розрубає супротивника, i розкришить.
  Порт-Артур упав... I це гучна перемога.
  Ще три мiсяцi бої йшли в iнших мiсцях... Настав 1953 рiк... Бої в ньому дуже жорстокi.
  Радянськi вiйська намагалися висадитися у Японiї, але виявилися збитi загонами самооборони.
  У морi теж бої ще не вщухали.
  Дiвчата билися як справжнi витязi.
  I зрозумiло вони були голоногi i дуже гарнi, засмаглi. I бомбами як молотили японцям.
   I iншi дiвчата б'ються. Наприклад, Анастасiя Вiдьмакова. Вона така бойова дiвчина i на МIГ-5 такi чудеса творить.
   I збиває, використовуючи 37-мiлiметрову гармату черговий лiтак цього разу японцiв.
   Летчиця бореться в одному купальнику i вкрай агресивне дiвчисько. I вражає ворога вкрай влучно.
   I кожнi її пострiл вражена цiль.
   Анастасiя прочирiкала, спiваючи:
   - Гiмн Батькiвщини у серцях у нас спiває,
   У всьому всесвiтi немає її красивiшого...
   Стисни мiцнiше витязь кулемет,
   Помри за Богом цю Росiю!
   Акулiна Орлова що бореться з японцями, скеля зубки заперечує:
   - Нi! Краще хай ворог помре, а ми житимемо!
   I їй згадалося, як, наприклад, партизанку Лару японцi катували. I це дiвчинку ганяли по снiгу босонiж. А вона тiльки смiялася катам в обличчя. Навiть коли до її голих, завмерлих на морозi пiдошв приклали широкi смуги розпеченого залiза, вона змогла стримати крик болю. Хоча з прокушеної губи i полилася кров.
   Отака була партизанка-дiвчинка Лара.
   I вона мала велике серце. I терпiла, коли її били колючим дротом, пропускали через тiло струм.
   То вона нiчого не сказала. Її не стали розстрiлювати, а вiдправили до табору смертi в каменоломнi.
   Лара i там не зламалася, i продовжувала свiй повний мужностi i героїзму шлях.
   Акулiна Орлова збила черговий японський лiтак i заспiвала:
   - Будемо до кiнця з ворогом боротися,
   Подвиги солдатiв не злiчити числа...
   Росiяни завжди вмiли битися -
   Буде знищено Сатану!
   Але вже настав березень... Сталiн помер. Завершилася славна епоха правлiння диктатора та завойовника. Наступником став Берiя. Сталiн навiть залишив заповiт, що Головою ДКО та вождем має бути саме Лаврентiй Палич.
  I 2 травня була взята нiмцями та радянськими вiйськами столиця Японiї Токiо. А 9 травня 1953 пiшла капiтуляцiя Країни Вранiшнього Сонця i вiйна завершувалася перемогою. I здавалося, все вже добре стало i приємно.
  20 квiтня 1955 року вiдбувся перший полiт iз висадкою людини на Мiсяць. Попереду у людства здавалося весь безмежний космос.
  Але 20 квiтня 1957 року Гiтлер розпочав вiйну з СРСР. Вiн уже весь контролював i залишилася лише одна держава на його шляху.
  Хто зупинить Гiтлера?
  При владi змiцнився Лаврентiй Берiя. Вiн грузин, i це бiльш-менш як тiнь Сталiна влаштувало народ.
  I ось iде вiйна...
  Нiмцi сильнi, i вони вiйська всього свiту. СРСР теж сильний, але у технiцi Вермахту поступається.
  Танк IС-10 з'явився ... IС-11 i IС-12 але цi машини вiдносно легкi по п'ятдесят тонн, тiльки гармата бiльш потужна i довгоствольна у IС-11 в 122-мiлiметра, у IС-12 - 130-мiлiметпрова. I лише IС-15 був зроблений танком потужнiшим нiж IС-7. У ньому була 152-мiлiметрова i при цьому довгоствольна гармата вага, близько ста тонн.
  Також виник i Т-55. З бiльш потужною гарматою на 105-мiлiметрiв калiбр i краще захищений.
  Спочатку нiмцi просувалися успiшно. Їхнi танки бiльш досконалi, як i iнша технiка. I головне сил значно бiльше.
  За три мiсяцi запеклих та жорстоких боїв дiйшли фашисти до Москви. I до зими ще далеко.
   Ледi Амстронг продовжувала битися разом зi своїми напарницями.
   Чотири дiвчата билися на танку "Герiнг"-5. Вони англiйки на службi Вермахту. I їм нелегко. Доводиться битися з бiльшовиками, якi борються i фанатично, i вмiло. Не дають Британiї узвозу.
   Джейн пошкодила точним пострiлом росiйську гармату i проворкувала:
   - Життя це мить, мiж минулим та майбутнiм!
   Грiнґета ця босонога навiдника, розгорнула зброю, пальнула i захоплено прошипiла:
   - Ми дiвчина-орли!
   I її снаряд потрапить прямо до радянської гаубицi. Так дiвчисько реально є супер. I всiх трощить поспiль.
   Малання теж лупнула, використовуючи босi пальчики нiг. Розбила росiйську зброю. Викликала детонацiю бойових комплектiв. Ось яка ось лиха дiвчина. I прочирiкала:
   - Майбутнє буде свiтлим... Вiйна скiнчиться, я в це вiрю!
   Матильда iз сумнiвом помiтила:
   - У мене таке вiдчуття, що ми один одного тузiмо, вже не одне столiття. Усi бої, i бої, i бої!
   Красуня Джейн розреготалася i дотепно помiтила:
   - Краще бої, нiж нулi!
   I знову вразила точним пострiлом радянська зброя. Ось вона справдi дiвка що треба. I запасом мiцностi колошматить росiян.
   Перед боєм дiвчата трохи вiдпочили в тавернi. Випили баварського пива, закусили жирною свининою та бараниною. Потiм запросили дюжину молодших чоловiкiв i з ними повеселiли. А це кумедно та дуже приємно.
   Добре таки дiвчатам. I така насолода для сильних та досить юних тiл.
   Одразу ж заряд енергiї перед боєм зростає. I тягне, на що реальнi подвиги! I тодi войовницi своїми босими нiжками тиснуть на кнопки та вибивають колосальнi результати.
   Ось зараз вони штурмують Москву. I мiсто не хоче пiддаватися. Такi вже росiйськi завзятi. Справдi, здавалося, давно настав час усвiдомити, що їхнє становище безнадiйне i здатися на милiсть переможця. Так нi. Наполягають. Демонструють незламний героїзм. I триматися, там, де здавалося i шансiв, жодних утримання немає.
   Англiйцi, наприклад, у битвi за Лондон не були такими наполегливими. Швидко здалися. А тепер уже в однiй упряжцi з гiтлерiвцями воюють!
   I що ж? Роблять собi кар'єру!
   Джейн почувається на бiлому скакунi, i цiлком упевнено. Хочеться дiвчинцi себе показати з найвищого погляду. I добре потрясти росiян. Щоб стати справжньою королевою.
   Войовниця знову стрiляє. Вражає росiйську гармату, i запалює:
   - Буде на планетi незабаром рай!
   Що ж дуже красива тiлом дiвчина, але робить темнi вiдносини.
   Навiдниця Грiнгета теж не промах. 152-мiлiметрову гаубицю розбила, наче меленим льодяник. Ось яка вона дiвчинки спритна i блискуча. Прекраснiше її, мабуть, не знайти. Хоча... М'язисте дiвчисько, з дещо сiльськими i простими рисами обличчя. Рум'яна, здається щiльною, але в тiлi нi краплi жиру. Просто така м'ясиста.
   Дуже любить секс i нiколи не спить одна. Їй подобається, коли її сильне тiло мнуть чоловiчi руки. Грiнгета дуже симпатична дiвчина. Але що робить. Знову по радянськiй батареї лупнула. Ось сволота...
   Грiнгета зi смiшком проспiвала:
   - На бенкетi не було вино, але горiлку зробив Сатана!
   I показала мову.
   I знову танк Герiнг-5 веде прицiльний вогонь. I войовницi в ньому дуже спокусливi. Ось один раз схибили, а три рази потрапили. Пiсля чого пошльопали босими пiдошвами один одного! I вишкiрили зубки.
   Проте радiсть дочок окупованої Британiї була недовгою. Ось одна з босоногих дiвчаток змогла пропхати мiну пiд гусеницю. I цей презент анiгiляцiї рвонув так вдало, що дещо коткою одразу урвалося. I величезний вагою сiмдесят тонн танк вiдразу ж втратив рухливiсть.
   Довелося вiдводити машину на ремонт. Замiну робила дома спецiальна бригада.
  Так "Герiнг"-5 не можна порiвняти з пiрамiдальним сiмейством АГ. Але таку, найгiршу зброю дали англiйським дiвчатам.
  Але ось i радянськi дiвчата борються.
  Вже серпень 1957 року. Москва повнiстю оточена, i її становище видається безнадiйним.
  Оленка бореться на машинi IС-15. Потужна розробка радянських конструкторiв. Лобова броня 500-мм пiд нахилом. Чи не пробити її нiмцям. I вага трохи бiльше ста тонн. I двигун газотурбiнний у 3200 кiнських сил. I гармата здатна пробивати нiмецькi пiрамiдальнi танки з дистанцiї.
  Оленка лупнула нiмецьку машину за допомогою босих пальчикiв нiжок i пискнула:
  - За велику Росiю!
  I прочирiкала красуня.
  Анюта теж як довбає ворога. I теж використовує босi пальчики нiжок, i пробиває танк з великої дистанцiї i верещить:
  - За Вiтчизну!
  Гармата має довжину стовбура 120 ЕЛ, i це вражає. I снаряд iз урановим сердечником. Цей танк ще й дванадцять кулеметiв має дуже сильнi.
  Алла теж лупнула по фашистах i в'янула:
  - За наш СРСР!
  Марiя теж як взяла i рiзала гiтлерiвцiв, i натиснула цього разу на кнопку джойстика червоним соском, перевiривши:
  - За Русь-матiнку!
  Олiмпiада теж як резанет по ворогу. I вiдiрве нiмецькому танку вежу i пискне:
  - За Вiтчизну та свободу до кiнця!
  Радянський танк показав себе дуже бойовим...
  Але на жаль сили нерiвнi.
  Дуже навiть нерiвнi.
   Але дiвчата, сидячи в засiдцi, ловлять свiй момент.
   Єлизавета погладила себе м'язами преса живота. Потiм за допомогою голої п'яти вiдправила точний снаряд до супротивника.
   I вразила ворога точно в цiль.
   I проворкувала:
   - Мiцнiше воїн стисни автомат,
   Цiкавий прийде результат!
   Олена послала в цiль забiйний подарунок смертi i вiдзначила:
   - Гiтлер даремно на нас встав. Як би ми далеко не вiдступили, все одно не здамося!
   Катерина теж пострiли, пробила цiль i зазначила:
   - Нами не цвяхи забивати, а щось важливiше робити треба!
   Єврасiя дала чергу з кулеметiв та видала:
   - Русь пiд ярмом не зiгнеться, наше вiйсько не здається!
   Єлизавета iз цим погодилася:
   - Нi! Червона армiя не здається!
   I теж голою п'ятою послала снаряд у цiль. I вийшло влучно та точно.
   Треба триматися за всяку цiну. Ось гiтлерiвцi катували пiонера.
   Взяли хлопця роздiли догола. I потiм стали лупити його розпеченим до червоного дротом. Били жорстоко, до непритомностi. А потiм полили солоною водою. Як хлопчик репетував, вiдчуваючи муки. I його знову вже смолоскипами пiдсмажували. I потiм узяли i розпечений прут встромили в анальний отвiр.
   Отакi жорстокi були фрицi. Ще їхня забава смажити п'яти. Однiєю комсомолцi змастили пiдошву олiєю i запалили пiд нею жаровню. I дiвчина як заволає вiд моторошного болю. А фашисти смажать i пiсеньку собi спiвають.
   I чого вони ще не витворяли. I пальчики у дiвчат на босих нiжках ламали, i в кислотi хлопчикiв розчиняли, i шкiру живцем здирали.
   Єлизавета знову вистрiлила. Пробила цiль i проворкувала:
   - Не здаватимемося ми нiколи!
   I Олена iз цим погодилася:
   - Нiколи не здамося!
   I послала снаряд у цiль за допомогою босих пальчикiв нiжок.
   Черговий танк узяли i спалахнув, мов факел.
   Катерина агресивно зазначила:
   - Ми будемо чемпiонками свiту!
   I голою п'ятою вiдправила черговий снаряд у цiль.
  Але на жаль незважаючи на весь героїзм у вереснi Москва впала. А у жовтнi нiмцi вже вийшли до Уралу. I захопили iз пiвдня Середню Азiю. I до грудня 1957 року повнiстю окупували всю територiю СРСР.
  Так завершилося завоювання свiту.
  У 1959 роцi 20 квiтня пройшов референдум iз заснування монархiї та всесвiтньої iмперiї Третiй Рейх. Це спiвпало з першим польотом космонавта на Марс i новими досягненнями Третього Рейху. I Гiтлер отримає титул Суперiмператора.
  Здавалося всi цiлi досягнуто.
  Але у травнi 1961 року Гiтлер розбився в лiтаку та його блискуче та тривале правлiння перервалося.
  Але його старший син уже став повнолiтнiм, i династiя фюрера стала стабiльною i мiцною. I вже Третiй Рейх пiдкорює космос.
  Усi нацiї отримали рiвнi права та громадянство нової iмперiї.
  I людство йде до Свiтлого Майбутнього!
  . РОЗДIЛ Љ7
  Олег Рибаченко отримавши статус Великого воєводи, йшов великим, росiйсько-польським вiйськом до Семиграддя. Росiя Iвана П'ятого, вцiлiла вiд гнiву Iванна Грозного вирiшила весь 1586 року вести вiйну з Туреччиною. Син царя: Iван Iванович жадав перевершити славу батька. Росiя та Рiч Посполита злилися, i Лiвонiя теж пiд її контролем, i тепер попереду вiйна з турками.
  Олег Рибаченко хоч i виглядав як хлопчик двадцять першого столiття рокiв дванадцяти, але завдяки серiї перемог став великим авторитетом. Олег Рибаченко втiм виглядав рокiв приблизно на п'ятнадцять-шiстнадцять для шiстнадцятого столiття. Його зрiст у метр шiстдесят, для того часу як у середнього дорослого чоловiка, тому вiн одружився i мав дiтей. А м'язи у хлопця й мiцнiшали.
  Олег Рибаченко вже має багато рокiв, але безвусий хлопчик, i фактично безсмертний. Тому, вiн дуже великим впливом користується вiдносно молодого царя. I запропонував спочатку вiдвоювати у iмперiї Османа Балкани.
  Вiйсько в Росiї двiстi тисяч солдатiв i офiцерiв i значно перевершує технiчно турецьке. Так є впевненiсть у перемозi.
  Олег Рибаченко вирiшив у походi трохи розважитися. А оскiльки комп'ютера, смартфона i планшета немає, то можна щось пописати. Ну, наприклад, якесь АI. I це можливiсть подумки повернуться у щось сучаснiше. Хлопчик швидко креслив саморобною чорнильною ручкою, виходило цiкаво.
  Перемога Японiї в битвi при Мiдвей, призвела до остаточного захоплення iнiцiативи Країною Вранiшнього Сонця. Самураї змогли захопити i Гавайський Архiпелаг та розбили США на морi. I вторглися до Iндiї.
  Щоб утримати свою найбiльшу колонiю, Британiя перекинула частину вiйськ iз Єгипту.
  Через що не трапилося операцiї "Смолоскип". I Роммель уникнув розгрому. Зате у гiтлерiвцiв все-таки сталася катастрофа пiд Сталiнградом. I обвал фронту взимку сорок другого - сорок третього року. Але контрудар Майнштейна виграв у силi. Оскiльки Гiтлер не перекидав пiдкрiплень до Африки, то у контрнаступi фашистiв взяло участь на кiлька дивiзiй бiльше. I особливо в авiацiї було вигiднiше спiввiдношення. Тим бiльше що США фактично згорнули бомбардування Третього Рейху. I висадки в Марокко не було.
  Гiтлерiвцi, маючи бiльше сил, у тому числi й новi танки: "Тигр" i "Пантера", розтрощили фланг радянських вiйськ. I змогли оточити та взяти не лише Харкiв та Бiлгород, а ще й Курськ. Розгром Червоної Армiї був сильнiшим, i втрати набагато бiльшi. I успiхи фашистiв за рахунок дивiзiй, що не були перекинутi в Африку, щоб там безславно згинути в Сахарi були вищими. I тридцять новеньких танкiв "Тигр" змогли додати ударної потужностi, а не застрягти в пiсках. Крiм того i загальна кiлькiсть нiмецьких танкiв була великою, оскiльки нiмцi не тiльки не перекидали технiку в Африку, а й випустили машин помiтно бiльше.
  Тому що iнтенсивнiсть бомбардувань заводiв Третього рейху впала. Сильнiшi американцi практично не бомбили, а однi англiйцi не могли впоратися на нести iстотну шкоду.
  Вiдволiкання частини сил Британiї до Iндiї мало iншi наслiдки. Льотчик та супер-ас Ханс Марсель не загинув унаслiдок нещасного випадку, а взяв участь у боях на схiдному фронтi. Його поява для радянських льотчикiв виявилася справжнiм шоком. Ганс Марселя називати стали чорним дияволом. I вiн був чудовий повiтряний снайпер.
  Його поява на сходi викликала шок. До кiнця вересня 1942 року Ганс Марсель перевищив сто п'ятдесят збитих лiтакiв. А до нового року досягнув двохсот п'ятдесяти лiтакiв. За що отримав Орден Нiмецького орла iз дiамантами. Який зазвичай вручали лише державним дiячам.
  За триста лiтакiв Ханс Марсель був повторно нагороджений Лицарським Хрестом Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами. I це було круто.
  За чотириста лiтакiв Ханс Марсель отримав першим Лицарський Хрест Залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами. А за п'ятсот був нагороджений Великим Хрестом Залiзного Хреста, нагорода, яка була лише у Германа Герiнга.
  Марсель набирав рахунки на схiдному фронтi хвацько. I буквально полював кидався на радянськi лiтаки.
  Але ось настала весняна бездорiжжя i бойовi дiї буквально завмерли.
  Настала оперативна пауза. У Третьому Рейху ще у лютому оголосили тотальну мобiлiзацiю та накопичували сили. У СРСР теж накопичували сили.
  За iдеєю нiмцi повиннi влiтку наступати, але тiльки ось де? Знову пiд Сталiнград лiзти не хотiлося.
  Московський напрямок надто вже укрiплений. Куди не сунься, скрiзь погано. I фюрер вирiшив ударити по... Єгипту. I вивести Британiю iз вiйни. США й так уже не воюють. Розрахунок будувався отримати ресурси Чорного континенту i Близького Сходу. I це могло зробити Третiй Рейх непереможним!
  Перший свiй удар завдали нiмецькi вiйська Мальтi. Це було застосування великих мас лiтакiв, та був i висадка десанту з переможним успiхом. Вперше в боях був застосований бомбардувальник Ю-288 та винищувач МЕ-309. I це приголомшлива дiя, воiстину смертоносна.
  I ось справдi Мальта захоплена i вiйська перекидати в Африку значно легше. А потiм i в Iспанiї Гiтлер натиснув на Франка. I той таки погодився пропустити вiйська до Гiбралтару. I цитадель було взято штурмом. I цей штурм виявився надзвичайно успiшним. Пiсля цього великi сили гiтлерiвцiв стали перекидатися до Марокко, i проводять захоплення Чорного континенту.
  А в серпнi розпочався i великий наступ гiтлерiвцiв у Єгиптi. У боях взяли участь i "Тигри", "Пантера", "Леви", "Фердинанди". I ще й танк "Лев". Ця машина хоча себе не виправдала. А ось "Тигри" виявилися для англiйцiв справжнiм шоком. Гiтлерiвцi прорвали оборону та розгромили англiйцiв. Було взято i Олександрiю, i фашисти дiйшли до Суецького каналу. I це є великi перемоги.
  Потiм гiтлерiвськi орди вторглися Близький схiд. Їх пiдтримали сильним ударом i турки. I вдалося фашистам захопити i Iрак, i Кувейт, i Саудiвську Аравiю. Дiйшли вони до Iрану, але там рушили назустрiч вiйську СРСР.
  Сталiн довгий час вичiкував... Але першого вересня 1943 року почався наступ на пiвденному фланзi. Бої йшли до крайностi запеклi. Але нiмцi були готовi та спиралися на глибокоешелоновану оборону. Билися при цьому вiдчайдушно, i, наприклад, "Пантера" показала себе дуже ефективною машиною в оборонi. Її слабкiсть: частi поломки i вiдносно тонка бортова броня, в оборонному бою менш iстотнi. Так як i поганi ходовi якостi "Фердинанда". А "Тигр" показав себе i в наступi, i в оборонi - унiверсальною машиною.
   Непоганий виявився i новий МЕ-309, i швидкiсть та озброєння у нього були на висотi. Хоча дещо гiрше з маневренiстю, але за правильної тактики бою це менш iстотно. Багато було у нiмцiв та зенiток. I добре органiзована оборона за вiдносно рiвної лiнiї фронту.
  Бої затяглися до пiзньої осенi i Червона армiя змогла просунутися лише на десять-п'ятнадцять кiлометрiв. I зазнала великих втрат.
  Невдачею закiнчилася спроба радянських вiйськ наступати й у центрi. Нiмцi тримали щiльну оборону i змiцнилися капiтально. Причому друга i третя лiнiя оборони були навiть сильнiшими за першу. Що дещо послаблювало вплив радянської артилерiї.
  До зими нiмцi взяли пiд контроль половину Африки та Близький Схiд. Але найважливiше, це напад Японiї, Далекому Сходi. I вiдволiкання значних сил Червоної Армiї. I розгром радянських вiйськ вiдбувся. Вiрнiше, були вiдверненi значнi сили Третього Рейху.
  Взимку Червона армiя намагалася знову наступати в центрi i на пiвднi, а також пiд Ленiнградом. Проте японський фронт полегшив нiмцям оборону. Самураї незважаючи на мороз люто лiзли вперед, i вiдволiкали значнi сили.
  А фашисти за весну та зиму завершили завоювання Африки, i у них виявилися колосальнi ресурси пiд рукою. У травнi ще й упав Iран, а в червнi, нiмцi захопили половину Iндiї не зайняту японцям i з ними з'єдналися.
  У фашистiв билися "Пантера"-2 з 88-мiлiметровими гарматами та вагою п'ятдесят три тонни, при двигунi в 900 кiнських сил, та "Тигр"-2 з двигуном у тисячу кiнських сил. Цi машини виявилися з прийнятними ходовими якостями.
  Майже повна вiдсутнiсть бомбардувань, дозволило ранiше розпочати роботу над потужнiшими двигунами та її закiнчити. Хоча i "Пантера"-2 та "Тигр"-2 були ще недостатньо досконалими, але з бойовою роллю справлялися. Радянськi Т-34-85 та IС-2 виявилися слабшими... I iнiцiативу захопити так i не змогли.
  Влiтку Червона армiя намагалася наступати в центрi, але потрапила в пастку i виявилася повнiстю розгромлена. У повiтрi у фашистiв вже був у серiї МЕ-262 та ТА-152 та iншi потужнi види озброєнь. Вони повнiстю володiли iнiцiативою. Перегнавши СРСР у виробництвi лiтакiв, нiмцi також посилили свою якiсну перевагу. I били Червону армiю в небi, як вiдбивну.
  Марсель отримав за сiмсот п'ятдесят лiтакiв Лицарський Хрест Залiзного Хреста, з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами. Це спецiальна нагорода, щоб вiдрiзнити героя. А тисячу збитих лiтакiв Марселя нагородили Зiркою Лицарського Хреста Залiзного хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Вiн став легендою та справжнiм Божеством за життя. I за його голову Сталiн призначив нагороду мiльйон золотих рублiв.
  Але, на жаль, не виходило його здолати.
  За двi тисячi збитих лiтакiв Ханс Марсель отримав Зiрку Лицарського Хреста, Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям, з мечами та дiамантами.
  Ось це був супер-ас.
  Пiсля розгрому радянських вiйськ у центрi вони вийшли до Москви i вперлися до Можайської лiнiї оборони.
  Тодi фюрер наказав наступати на Кавказi. I Туреччина також вiдкрила там лiнiю фронту.
  За осiнь i зиму сорок четвертого та початок сорок п'ятого року, фашисти захопили i Кавказ... Настав сорок п'ятий рiк... Наприкiнцi березня розпочався наступ фрицiв уздовж Волги у напрямку Саратова та Куйбишева.
  У боях вже приймали новiтнi гiтлерiвськi танки iз серiї "Е", а в небi лютувала Люфтваффе. Здавалося, СРСР уже не має шансiв.
  А зi сходу лiзла Японiя.
   СРСР трiщав по швах. Його людськi ресурси швидко спадали у вiйнi на два фронти.
   Сталiн, у умовах розумiючи безнадiйнiсть ситуацiї, запропонував свiт будь-яких умовах.
   Гiтлер погодився, якщо йому вiддадуть Прибалтику, Україну, Бiлорусь, Кавказ i далi кордон по Волзi, землi вздовж Москви, а також Карелiю i Ленiнград аж до Астраханi, i все те, що вже нiмцi захопили в Середнiй Азiї. А там вони вже увiйшли до Казахстану.
   Японiя також отримала у Сибiру свої шматки.
   Сталiн погодився на це, тому в цьому був єдиний шанс врятувати СРСР i утримати Москву.
   Плюс ще потрiбно було платити Третьому Рейху репарацiї протягом дев'яноста дев'яти рокiв. I що дуже принизливо. I золотий запас СРСР вивезли до Нiмеччини.
   Росiя втратила багато, але змогла хоч частково зберегтися. А Гiтлер стурбований Маххентiвським проектом вирiшив все ж таки покiнчити зi США.
   Торiшнього серпня 1945 року було пiдписано мирний договiр iз СРСР. I тепер гiтлерiвцi повернули обличчя до США.
   Америка справдi намагалася створити атомну бомбу, але робота у неї тривала повiльно. Навеснi 1946 року фашисти розпочали висадку у Гренландiї та на Кубi.
   А частина їх сил була перекинута до Аргентини. На Кубi мiсцеве населення пiдтримало нiмецькi вiйська i висадка пройшла успiшно. Фрiцi та японцi стали стискати обручку. Вони просувалися Латинської Америки. Бразилiя вступила у вiйну за Третього Рейху. Ситуацiя ускладнилася.
   Влiтку бої розгорнулися i за Канаду, де фрицi намагалися створити плацдарм.
   Герда та її екiпаж билися на Е-50 у покращенiй модифiкацiї. Машина була вагою шiстдесят п'ять тонн. У неї гармата калiбру 105-мiлiметрiв на 100 ЕЛ довжина ствола.
   Лобова броня - 250-мiлiметрiв, а бортова - 170-мiлiметрiв. Цей танк мав двигун у 1500 кiнських сил та вiдмiннi ходовi якостi.
   Тож американцям протиставити цьому нiчого. Застарiлий, хоч i масовий "Шерман", годився тiльки на те, щоби нiмецькi танковi аси за рахунок його набирали рахунки. "Першинг" нiмого краще, але його гармата все-таки слабка проти Е-50 полiпшеного планування. I лише "Надпершинг", не надто масовий танк, мав шанс пробити в борт i поблизу танк, в якому їхала Герда та її екiпаж.
   Дiвчина з Третього Рейху стрiльнула натиснувши босими пальчиками нiжок на кнопку джойстика, вразивши американський танк i проворкувала:
   - Я є дiвка класу супер!
   Шарлота теж вистрiлила по американських танках i погодилася:
   - I ще ти рiвень гiпер!
   Христина знову вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок по машинi янкi i пискнула:
   - Це стратегiя великої гри!
   Магда теж пальнула за допомогою босих пальчикiв витончених нiг i вiдзначила:
   - Ви б краще дiвчини про Бога поговорили!
   Герда знову вистрiлила, використовуючи голу п'яту i вiдзначила:
   - Якщо розiбратися, то Бiблiя нам не потрiбна. Ми арiйцi, а чи не євреї. I нам не варто опускатися до рiвня овець чи козлiв!
   Христина енергiйно кивнула, надiславши босими пальцями нiжок, черговий снаряд:
   - Звичайно, не варто! Тим бiльше в Бiблiї ягня пастиме врятованi народи залiзним жезлом. А нам що таке щастя потрiбне?
   Магда сердито вiдповiла:
   - А ви що хочете в генну вогняну?
   Шарлота розсмiялася i вiдповiла, пальнув за американцями за допомогою босих пальчикiв нiжок:
   - Можна, що й страшнiше придумати, нiж вогонь! I що iнквiзитори, що спалюють на багаттях вiдьом - тривiально садисти!
   Магда рiшуче заявила, натиснувши на кнопку джойстика голою п'ятою:
   - Це дуже жорстоко! I вони не мають вiри!
   Герда рознесла американську гармату i вiдзначила:
   - А хто має справжню вiру?
   Магда зiтхнувши вiдповiла:
   - Таких людей дуже мало!
   I знову пальнула за допомогою босих пальчикiв точених нiжок.
   Так, дiвчата тут i в дискусiях сильнi. I можуть багато показати i пiдморгнути своїми сапфiровими очима.
   А вiйна йде. I у небi вiдбуваються битви. Альбiна та Альвiна набирають рахунки i багато вже лiтакiв особисто збили.
   I їхня агресивнiсть не знає меж.
   Альбiна, використовуючи босi пальчики нiжок, надiслала забiйний подарунок смертi i прочирiкала:
   - Слава любовi Христа!
   Альвiна теж використовуючи босi пальчики нiжок, зрiзала американську машину i додала:
   - Що повiтряна та чиста!
   I дiвчата знову дали черги, збиваючи лiтаки США.
   Але це вiйна, як вiйна. Ось уже влiтку частину Канади захопили. А за нею i осiнь минула.
   Нiмцi штурмом опанували Торонто. Вони дiють енергiйно. У них i танки, i автомати кращi за американськi будуть. З'явився у фрицiв та Тигр-3. Машина еволюцiя Е-75. Теж потужна: лобова броня триста мiлiметрiв бортова двiстi. А гармата 128-мiлiметрiв завдовжки ствола 100 ЕЛ. I такий танк показав себе непогано. Хоч i надмiрна сила.
   Фрiци просувалися i брали мiсто за мiстом.
   Взимку вони вже виступили з пiвночi на американську територiю. I там ламали запеклий опiр янкi.
   Шансiв у Америки не було. А створити атомну бомбу не виходило.
   Америку бомби важкi та-400. Ще потужнiшi ТА-500, якi руйнували голод та вiйськовi об'єкти.
   До весни вже захопили нiмцi Канаду цiлком, i частину США. А за саму весну взяли Фiладельфiю та багато iншої територiї.
   Бiльше третини США та Аляска виявилися захопленими. I Мексику теж американськi та японськi вiйська пiдкорили.
   Влiтку наступ гiтлерiвцiв продовжився. I шанси США танули просто на очах.
   Торiшнього серпня фашисти розпочали штурму Нью-Йорка. У боях брали участь лiтаючi тарiлки.
   Ось однiєю з них боролися Єва та Агата. Двi красивi дiвчата у бiкiнi керували потужною машиною.
   Вона обтiкалася ламiнарним струменем i була невразливою для стрiлецької зброї. А самi дiвчата використовували пiд час стрiльби тепловi променi.
   Єва натиснула босими пальчиками нiжок на кнопку джойстика, викидаючи тепловi променi, запалюючи ворогiв, немов полум'ям i перевiряла:
   - Слава Третьому Рейху!
   Агата ведучи вогонь за допомогою босих пальчикiв нiжок, теж проворкувала на всю горлянку:
   - Хай буде наша перемога!
   Дiвчина вкрай бойова та красива. I як лупе з лазера по ворогах.
   I тепловi променi розплавлять черговий американський танк.
   А на сушi атакує Герда. Теж бойове дiвчисько.
   I ось вона та її екiпаж уже у самому центрi. I вiд танкової вежi вiдскакують снаряди. I самi дiвчата як врiжуть до янки. I розiрвуть цiлу хмару народу та з усiєю агресiєю, дiють. Войовницi такi жвавi та хорти, з босими точеними нiжками.
   Навiть заспiвують, скелячи зубки. Ось це бойовi красунi Третього Рейху. I стрiляють досить влучно. I пробивають ворогiв, наче голки олiєю наскрiзь.
   Ось уже й Нью-Йорк упав. США капiтулують та їхнi вiйська здаються.
   Так перегорнуто ще одну сторiнку iсторiї. Начебто б перемога... Але Гiтлер захоплює згодом i Латинську Америку.
   А 20 квiтня 1953 року починає i вiйну з Японiєю та її колонiями. Сили Третього Рейху мають перевагу у технiцi.
   I наступають, використовуючи потужну зброю. У тому числi невразливi лiтаючi тарiлки.
   Альбiна та Альвiна борються на дисколетi. Вони дiвчата бойовi, та кажуть ще якiсь. I босими пальчиками нiжок натискають на кнопки джойстика.
   Ось вони настають спалюють японськi вiйська.
   Тепловi променi летять немов килим. I дiвчата смiються собi. I трясуть грудьми з червоними сосками.
   Альбiна навiть проспiвала:
   - Нас нiхто не зупинить, нас нiхто не переможе!
   I голою п'ятою натиснула на кнопки джойстика, вражаючи супротивникiв. Така вона дiвчина, народжена вiд вовчицi.
   Альвiна теж босими пальчиками нiжок тисне на кнопки джойстика, i верещить:
   - За мою космiчну силу, президента-колгоспника заженемо в могилу!
   I пiдморгне подрузi!
   Та войовнички дуже спритнi i стрiмкi, мов блискавки. У них спалахує справжня пожежа.
   Альбiна нацiлюється за допомогою босої нiжки i запускає тепловий промiнь. Спалює противникiв i пищить:
   - За мої великi перемоги!
   Та дiвчата тут найвищої ланки та класу. Вони можуть таке, що iншим не пiд силу. I трощать японцiв, з шаленою енергiєю вовчиць.
   Але не тiльки нiмцi та iнша iноземна рать убиває самураїв.
   СРСР, яким зараз командує Берiя, також вступив у вiйну. Тут, до речi, Сталiн засмучений поразкою з Третiм Рейхом помер ранiше у березнi 1951 року. I Берiя встиг захопити владу. I тепер навiть змiцнившись вiн в однiй упряжцi з Гiтлером.
   I вони атакують самураїв разом.
   I екiпаж Єлизавети бореться з японцями у Примор'ї. Дiвчина дуже бойова та активна.
   Вони, звичайно босонiж i в бiкiнi борються. I молотять самураїв, з ентузiазмом.
   При цьому ще спiваючи;
   - I знову продовжується бiй,
   I серцю тривожно у грудях...
   I Ленiн такий молодий,
   I юний жовтень попереду!
   I ось Єлизавета стрiляє, використовуючи босi пальчики нiжок, з гармати танка Т-54 японською машиною i її пробиває на смерть.
   Пiсля чого проворкувала:
   - Слава епосi комунiзму!
   Катерина теж лупнула по ворогу, використовуючи пальчики голих нiжок. Пробила танк самураїв i агресивно вiдзначила:
   - Немає славнiшої країни, нiж наша!
   Олена вистрiлила у супротивника i проворкувала:
   - Чи буде ера комунiзму на Землi!
   Єфрасiя теж використовуючи босi пальчики нiжок, лупнула i перевiрила:
   - Смерть поганому президенту-сатану!
   Войовницi тут треба сказати найвищого та бойового класу.
   А в небi Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Орлова набирають рахунки.
   Анастасiя збила японський винищувач i заспiвала:
   - А в небi лiтають дiвчата босi!
   Акулiна зрiзуючи самураїв, за допомогою голих нiжок, прочирiкала:
   - Крута стихiя! Крута стихiя!
   Вiйницi пограють м'язами преса. Вони в повному порядку та вiйну здатнi виграти жартома.
   Анастасiя, збиваючи черговий лiтак, взяла та проворкувала:
   - Буде круте захоплення ворогiв та їхнiй розгром!
   Акулiна з цим погодилася, збиваючи супротивника за допомогою босих пальчикiв нiжок:
   - Тотальний влаштуємо розгром!
   Японцiв запресували...
   Ось у бою бере участь, i радянський танк ЛП-10, на якому борються дiвчата з екiпажу Оленки.
   I вони б'ються на великiй машинi зi 130-мiлiметровою гарматою.
   Оленка стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок i цвiрiнькає:
   - Оце слава комунiзму!
   Анюта теж лупнула по супротивнику. Вразила ворога i пискнула:
   - В iм'я нових iдей!
   I теж голою п'ятою ляснула.
   Алла натиснула кнопку джойстика за допомогою червоного соска. Вразила самураїв i в'якнула:
   - За велич країни!
   Марiя ведучи вогонь по ворогу, пропищала:
   - За єднiсть росiян у всьому свiтi!
   I теж використала полуничний сосок для стрiлянини.
   I Олiмпiада як бреше по ворогу. Рознесе масу бiйцiв i прочирикає:
   - За Русь найсвятiшу у свiтi!
   I теж голою п'ятою пiддасть по ворогу.
   Дiвчата треба сказати надзвичайно лихi. I в них колосальна крутiсть.
   Звичайно ж, Японiї проти такого напору не встояти.
   Тим бiльше, що фрицi застосували i ядерну зброю. Що взагалi виявилося шоком.
   Вiйна закiнчилася за пiвроку.
   СРСР повернув собi ранiше втраченi землi, а Третiй Рейхи пiдкорив самураїв та всi їхнi колонiї.
  Гiтлер уже бiльше не воював... Вiн переварив володiння... Лише у Китаї ще точилися бої мiсцевого значення. I там трощили Червону Армiю Мао Цзедуна. 1 травня 1958 Адольф Гiтлер розбився в лiтаку i це змiнило хiд iсторiї свiту. I змiнило суттєво... Герiнг, який зловживає наркотиками, до цього часу вже помер. Гiммлера, який став надто впливовим, прибрав сам фюрер. Його мiсце зайняв Шелленберг, але вiн помер вiд раку. I коротше кажучи, офiцiйним наступником фюрера став молодий Вольф Клейман, наступник Шелленберга.
  Новий полiтик мав лише тридцять п'ять рокiв вiд народження, i затiяв демократичнi реформи. Втiм, користi вiд них було мало.... I Третiй Рейх вiд надлишку демократiї взяв i розвалився.
  СРСР пiд керiвництвом Лаврентiя Палича Берiї вiдродився i змiцнiв. I став пiдгортати уламки Третього Рейху. Так вiдродилася радянська iмперiя.
   I вийшло, що Лаврентiй Палич Берiя замiсть розстрiляного невдахи, найбiльшим правителем радянської Росiї виявився. Навiть ще вище i крутiше, нiж Сталiн!
  Ось така виходила альтернативна iсторiя!
  . РОЗДIЛ Љ8.
  Олександр Рибаченко знову у своїй малолiтнiй бандi. Хлопчики та дiвчатка роблять набiги на будинки багатих людей Одеси. Вже зима, але погода помiрна, снiг сирий i досить м'який. Дiти все ще бiгають босонiж.
  I вони веселi, як i годиться хлопцям. Хорошi злодюжки. Дiляться вкраденим коїться з iншими хлопцями. I допомагають знедоленим та бiдним.
  В Одесi життя поступово налагоджується. Партизани та пiдпiльники не надто активнi. Та й формально це територiя Румунiї. Хоча ця країна вiд нiмцiв ще як це залежить.
  Хлопчики та дiвчатка зiбралися бiля вогнища у печерi. Грiють свої червонi, босi нiжки, що потопали снiгом. I смажать шашлики.
  Пашка грає на гiтарi i б'є по струнах. Наспiвує:
  Легкою гуляє ходою,
  Сховай за ґратами ти вiльну волю -
  Викраду разом iз ґратами.
  Сховай за ґратами ти вiльну волю -
  Викраду разом iз ґратами.
  
  Виглянув мiсяць i знову
  Сховався за хмарами,
  На п'ять замкiв замикай вороного -
  Викраду разом iз замками.
  На п'ять замкiв замикай вороного -
  Викраду разом iз замками.
  
  Я знав Бог i диявол,
  я був як диявол i Бог,
  Приховування дiвчата за високим парканом - я
  краду разом з парканом.
  Сховай за високим парканом дiвчинку -
  Викраду разом iз парканом.
  Дiвчата танцюють пiд цю пiсеньку i тупотять босими нiжками. Олександр Рибаченко теж у танець пустився. Вiн веселий, i почувається добре та романтично.
  Щоправда, несподiвана думка затьмарює хлопця: що вiн не на радянському фронтi.
  Хлопчик, втiм, намагається про це не думати. Може бути навiть краще заспiвати.
  Машка ця дiвчинка-злодiйка спiває:
  - Вогненною водою,
   Наповнюй склянку,
  Разом iз Сатаною,
  Вкрадь метал!
  Хлопчика Сашка погодився, спiваючи:
  Люди гинуть за метал,
  За метал!
  Люди гинуть за метал,
  За метал!
  Сатана там править бал,
  Там править бал!
  Сатана там править бал,
  Там править бал!
  Олександр тяжко зiтхнув. Подивився в стелю. Видно, з камiння бурульки звисають. У печерi тепло. I тут добре спитися дiтям, якi сплять обiйнявшись. Добре бути дитиною. Багато чого тобi здається цiкавим. Вiрнiше, в дитинствi практично все цiкаво, i дуже багато смiшно.
  Ось дiти готовi смiятися з будь-якого практично приводу. I ця їхня веселiсть заразлива. Хлопчик розгорнув зошит i вирiшив трохи накидати цiкавого.
  Але дiвчинка попросила хлопчика-отамана заспiвати.
  Олександр не дуже охоче виконав пiсеньку, вiн написав на ходу цiлу баладу;
   Обрав я шлях собi крутий пiрата,
   Хотiв знайти свою в морях долю...
   Хоч кажуть пiрата, чекає на розплата;
   Повiсять - хробак лише дасть на труп рiзьблення!
  
   Але пану поклони бити постило,
   I хлопцем iз маєтку я втiк...
   Хоч холодно в дорозi босим було,
   Не пускали ж хлопця на порiг!
  
   Дiйшов до порту, лише в одних лахмiттях,
   Забрався на корабель о першiй ночi...
   Спiймали хлопця i ну давай пороти - я;
   Ух, думав душу в пекло iз сатаною!
  
   Але пiсля порки дали безкозирку -
   Сказали, будеш юнгою поки що!
   I навiть кок налив, уяви пляшку,
   Хай браги гiркої немає коньяку!
  
   Звичайно справа важка морська,
   То жадоба мука, то небезпечний шторм,
   Але сила духу - справа наживна,
   А якщо є голова, то геть сокира!
  
   Корсари нас зловили як кошеня,
   Був абордаж та кровi в три струмки!
   Але в мене характер не дитини
   Недаремно боцман бив мене навчаючи!
  
   Усiм була дошка - я ж вiдзначився,
   I капiтан пiратiв так сказав:
   - Вiдважно цей хлопчик-юнга бився,
   Вiн дух корсара хоробро показав!
  
   У морське братство прийнято - ось удача,
   Мрiя збулася з народження майже!
   Тепер ти можеш дати будь-кому здачi,
   А пре купець наздожени i громи!
  
   Бували грошi - щедрий видобуток,
   Спускали багато, теж просто...
   Водилося, при успiху знай готiвку,
   Але золото пурхне, як горобець...
  
   Кончина виявилася не веселою;
   Пригнав кат суворий - ешафот.
   Кудись подiлися розкошi обнови,
   Вiд голоду у в'язницi, спав живiт!
  
   У натовпi пiратiв голосно проклинають,
   Летять: огризки, кiстки, черевики!
   Ми слуги пекла - чернь звичайно знає,
   Самим на морi видно не з руки!
  
   Петля, на жаль, ганебна смерть,
   Невже життя скiнчилося моє...
   В кайданах вiдвiдувала сум-кручина,
   Давно забула рiдного рiдного!
  
   Але не хотiлося менi в петлi бовтатися,
   Взяв i ногою пiд дих - упав кат!
   Адже росiяни завжди вмiли битися,
   А коли корсар, то бийся, а не плач!
  
   Останнiй бiй звичайно найважчий,
   В руках сокира, що кат носив!
   Коли ти в злостi, то натиск не малий,
   I страху, наче кропиву косив!
  
   Iншi в бiй кинулися хлопцi,
   Звiдки в доходягах спритнiсть взялася!
   Напевно вiд отця Русi солдата,
   Якого зрадити вирiшила влада!
  
   I чернь раптово змiнила думки,
   Тепер уже корсари молодцi
   Ось бунтом площа вся вже вирувала,
   Пiшли в атаку з вулицi бiйцi!
  
   Сталося те, що рiдко, але буває;
   З петлi зiрвалися знову на конi!
   А що багатiй, вiн бiдноту мучить -
   Чи не знаючи, що за це бути вiйнi!
  
   Вiдбитий корабель - знову Чорний Роджер,
   Знову ми разом, море за кормою!
   Та я вбивця - тiльки дуже добрий,
   I для мене бiдний, як брат рiдний!
  
   Так спiватимемо, доки петля вiльна,
   Дiлитися з жебраком i весело жити!
   Душою корсар стати хоче благородним,
   Не до вподоби, коли ти в клiтцi дичину!
  Хлопчики та дiвчатка спiвали разом iз Олександром Рибаченком. I це були гарнi, дитячi голоси.
  Дiти дозрiли, а Олександр вирiшив пописати в зошит;
  Жив один хлопчик, вiн був ще маленький, але глибоко нещасний. У школi його ображали i переслiдували, вдома батьки вiчно зайнятi та лаяли за поганi позначки, i навiть били за двiйки ременем. I всi його дурником, розумово вiдсталим, боягузом - цькували i били.
   Набридло це хлопцевi, i вирiшив пiти зi свого злого мiста i подалi вiд ненависної школи, куди очi дивляться.
   Хлопчик був ще малий i наївний. Вiн думав, що тiльки в його мiстi живуть такi злi люди i особливо дiти, а в iнших мiстах усi добрi та добрi. I не може бути iнакше, бо квадратному ящику телевiзора захлинаючись повторюють, що їхня країна найгуманнiша, добра, красива i найкраща у свiтi. Що в його країнi всi дiти щасливi чи обов'язково стануть щасливими, а партiя та її великий вождь приведу до комунiзму - коли кожен отримає те, що бажає.
   I хлопець щиро думав, що дiти в школi такi жорстокi i злi, що їх завербувало ЦРУ i Моссад, що це з вини товстопузих буржуєм Америки в мiстi порожнi полицi i люди стоять у найдовших чергах. Що все було чудово, якби не буржуї та диверсанти, що ночами переходять кордони. Що це з їхньої вини гниє картопля i болять у дiтей зуби. I мабуть уколи теж придумали, щоб мучити людей у США.
   Але ж бути такого, щоб зло правило у всiх мiстах його неосяжної Батькiвщини, щоб злi агенти ЦРУ спокусили та зiпсували всiх дiтей, навчивши битися та бити лежачого.
   Нi має знайтися в його найкращiй i найгуманнiшiй у свiтi країнi мiста, де всi добрi та один одному усмiхаються i можна смiливо протягнути для потиску руку, не побоюючись, що в неї воп'ється захована мiж пальцями шпилька.
   Хлопчик свято вiрив у це, що є ще добрi та мирнi мiста. I вiн, насилу дочекавшись перших, теплих весняних днiв, потай вiд батькiв вигрiб усе з холодильника. А не так уже й багато було продуктiв у найгуманнiшiй, найбагатшiй, добрiй i миролюбнiй країнi свiту. Набив цим сумку i ранець, витрусивши заздалегiдь пiдручники та зошити, що вони створювали додатковий тягар i... Раз у раз боягузливо озираючись вiдчинив дверцята, вискочив надвiр.
   Хлопчиковi завжди було страшно виходити до свого власного дворика. Йому здавалося, що там його обов'язково поб'ють, покалiчать, принизять, заплюють або ще щось зроблять гiрше. Але ще стоїть ранiше весняний ранок, всi йдуть школу є шанс проскочити повз дворових хулiганiв вирушити далi. З цього кварталу, де вiн став iзгоєм та посмiховиськом, туди, де ще не знають. Де вiн просто бiлий хлопчик метр з кепкою зростання.
   Ну чому люди такi злi? Що вiн зробив їм такого, що його так люто ненавидять? I причому ненавидять, у найгуманнiшiй, добрiй, людянiй i справедливiй країнi не Земнiй кулi? Що вiн ним зробив? Когось образив, обмовив, принизив, плюнув, зрадив?
   Хiба вiн не казав усiм, що треба бути добрими, чуйними, допомагати одне одному. Що битися це погано, а слабкому треба допомагати? Але за це ще вважали все дурнем, слабаком, дебiлом... та ще якесь складне та незрозумiле слово - пацифiстом?
   Але дивно, хiба не цьому навчали всi дитячi казки, книги, телебачення. Хiба люди не повиннi бити саме такими: високо благородними, схильними до самопожертви, стояти один за одного горою. Хiба людина не є людиною братом? Хiба не є справжнiй сенс життя творити добро?
   То чому насправдi, чому вчили в книжках, у кiно, i навiть на уроках iнформатики спростовується? Вважається дурним, безглуздим, смiшним, дурним!
   Звiдки в наших дiтях та його однолiтках, стiльки злостi та ненавистi, небажання слухати своє сумлiння, прагнення до насильства та руйнування? Куди подiється виховання, i культ добрих справ у їхнiй найгуманнiшiй i людянiшiй державi свiту. У державi, яка допомагає та захищає пригноблених у всiх точках земної кулi. Яка, рятує вiд голоду та стихiйного лиха негрiв, iндiанцiв, усiх кому туго й погано.
   Хлопчику гукнули... Вiн вiдчув страх. Зараз зловлять i почнуть знущатися.
   Вiн вдав, що не чув i додав кроку.
   У вiдповiдь дикий рев:
   - Стiй гальмо! Ми тебе вб'ємо!
   Вражає дикий шаленство в голосi, стiльки ненавистi до нього? А за що? Що вiн зробив? А вони ненавидять його, того, хто завжди говорив про добро, про дружбу, про милосердя так, як невiрне не стали б ненавидiти, того, хто прирiзав би їхню рiдну матiр.
   Але хлопчисько вже прийняв рiшення, пiти з цього мiста, не ходити бiльше до цiєї проклятої, ненависної школи. Втекти з цiєї пекельної клоаки i знайти якесь iнше, добре, чисте, дружнє мiсто. Адже може бути такого, що в його людинолюбнiй країнi не знайшлося таких мiст.
   Хлопчик дуже боявся, що його незграбного та слабкого наздоженуть, i надають по шиї, що вiн не зможе пiти. Але є ще автобус. Потрiбно тiльки заскочити до нього, тодi хулiган та бандит вiдчепиться.
   Цього разу хлопчику посмiхнулася удача, i вiн встиг в останнiй момент застрибнути на пiднiжку автобуса, що закривається. Дверi стиснули йому тонку, дитячу руку, на щастя не сильно, i вiн зумiв утримати набитий продуктами ранець.
   Проїзд в автобусi на той час ще коштував мiзерну суму, i було нерентабельно в невеликому мiстечку платити зарплату ще й кондуктору. Тим бiльше, люди чеснi та їм не шкода чотирьох копiйок. Пара однолiткiв, не змогла наздогнати хлопця i вимiшувала свою злiсть на смiтнику. Його по-звiрячому штовхали ногами, нiби залiзо було винне в тому, що бажаний видобуток втiк. А хлопчик їхав i благав Господа Бога (якого до речi, як їх вчили i немає зовсiм!), щоб швидше вiдчинилися дверцята i вiн звiльнив руку.
   Нарештi наступна зупинка, рука вiльна i можна сiсти, сидiти i перевести дух. Чим далi хлопчик вiддалявся вiд свого ненависного дворика, чим спокiйнiше в нього ставало на душi. Там, де не знають, там безпечнiше.
   Хоча можливо iнший хлопчик, навпаки, на його мiсцi, мрiяв би бути ближче до будинку, шукаючи захисту в його неприступних стiнах. Але дворик будинку завжди викликав у хлопця страх. Йому навiть увi снi снилися кошмари та його пекельнi, безжальнi однолiтки. Хлопчик намагався якнайменше гуляти на вулицi. Пiсля урокiв з усiх нiг бiг у роздягальню, щоб встигнути до того, як вийдуть ненависнi, жорстоко серцевi однолiтки i почнуть знущатися, а то й одразу бити. Втiху хлопчик знаходив тiльки в книгах. Не було тодi нi комп'ютера, нi iнтернету, нi навiть по телевiзору - всього три канали, де в кращому разi показують пiонерiв вiдмiнникiв, або хор, що спiває - як добре жити в їхнiй найгуманнiшiй i людянiй країнi свiту. А в найгiршому нуднi зведення з полiв, i постiйнi битви за врожай. I лише раз на тиждень, у недiлю можна було по лiмiту подивитися, якийсь цiкавий, художнiй фiльм або передачу в гостях у казки.
   I хлопчик любив зариватися в книги, черпаючи в них високе, благородне та казкове.
   I вiн часто на уроцi, якщо не надто дiставали плiвки з трубки, або однолiтки, що стрiляли гумкою, теж задумався про казковий, добрий свiт. Про те, що колись нарештi побудують комунiзм i буде загальне, всесвiтнє братство.
   I тодi дiти з Альфа-Центавра, Сiрiуса, Великої ведмедицi, сузiр'я Стрiльця об'єднаються разом. I широко посмiхаючись, беруться за руки. Наприклад, дiти з сузiр'я Риб, маю голiвки, вкритi срiблястою лускою, i золотi, блискучi плавцi. А в Сузiр'ї Стрiльця вони, мабуть, схожi на Кентаврiв.
   Все дуже мирно та красиво. Вони дарують один одному подарунки, спiвають пiсень. Немає ворожнечi, немає злоби, нiхто не пiдкладе iншому, пiд зад кнопку чи дохлу жабу.
   Скорiше б настав комунiзм, а ненависне ЦРУ, яке обплутало павутиною ненавистi весь свiт, i навчило наших радянських дiтей ненавидiти добро - нехай згине i буде знищено! Адже вони американцi породили кошмари вiйни вiд винищення iндiанцiв, до Афганiстану. Вони у своїх радiоголосах зводять людей з розуму i змушують пiднiмати руку, брат на брата, з пелюшок вселяючи ненависть!
   Автобус, не поспiшаючи ковзає маршрутом. Зовнi травень, ранок - день тiльки починається. Та хлопчик i не боїться темряви. Навпаки, коли темно бiльше шансiв проскочити непомiтно повз однолiткiв, розчинитися у темрявi. Взимку, коли холодно i ночi довгi, i особливо в сильний мороз можна вийти на вулицю i всерйоз розраховувати проскочити хлопцiв, що пишуть злiстю.
   Взимку хулiгани теж мерзнуть i рiдше виходять надвiр. А ось у теплу пору року якраз i починається мука. I просте ходiння в магазин перетворюється на тортури. I хлопчик думає, винайти якийсь модуль нуль-переходу, щоб раз i ти вже в магазинi, а потiм натиснув кнопку i ти вже вдома.
   Може й добре, що поки що не винайшли ще штучних крил, у себе в квартирi, на високому поверсi хлопчик може вiдчувати вiдносну безпеку. Коли ти спiтнiвши вiд швидкого бiгу, нарештi вiдчиняєш дверi i заскакуєш у квартиру, то вiдчуваєш себе олiмпiйським чемпiоном, який перетнув фiнiшну пряму - ти вдома i ти в безпецi. Можна, нарештi, перевести дух i знайти собi втiху в читаннi, якийсь черговий книжки. Добре, що в них залишилася вiд прадiда бiблiотека, якою позаздрить академiк.
   Водiй просигналив, що вони вже на зупинцi i треба всiм йти. Хлопчик опинився в незнайомому районi. Вiн ранiше не заїжджав ще до кiнця. I ця новизна, здавалася приємною та дивовижною. Наче варто зробити крок, i ти немов Елi з Чарiвника Смарагдового мiста, опинишся в казковiй та щасливiй країнi.
  Непоганий вийшов розповiдь. Але дiти повиннi робити запаси i знову зробити набiг на будинки багатих дядькiв.
  Ось дюжина хлопчикiв i дiвчаток, обережно ступаючи босими нiжками м'яким снiгом, вибралися з катакомб.
  Дiти рухалися спритно, залишаючи витонченi слiди. Одна дiвчинка Оленка, що йшла останньою, вiником їх прала.
  Дiти йшли собi, юнi злодюжки рухалися, обережно. Їхня робота це обкрадати великi будинки, тих, хто живе при окупацiї багато. I це цiкаво.
  Потрiбно обдурити собак пробратися до чергової оселi. Ось проїхало кiлька мотоциклiв iз вiзком. Дiти просто залягли i завмерли. Потiм знову рушили. Вони нагадували партизанiв у засiдцi.
  А й витонченi, босi слiди на снiжку.
  Олександр згадав, як свого часу Рижик ходив на справу. Тiльки тодi в нього все швидко скiнчилося. Тiльки одну дачу обiкрав цей хлопчик iз бандою. I це невдало. А ось вони працюють акуратно.
  Дiти, мов зграйка вовкiв, пiдкралися до будинку. Олександр дiстав сiрникову коробку, в якiй був крихiтний пристрiй, що випромiнював хвилi в дiапазонi iнфразвуку, якi змушували собак у страху забиватися в кут будки, i замовкати. Пiсля чого дiти без проблем пiдiймалися присосками по стiнi та розрiзали вiкна, навiть iз ґратами.
  Рiзали особливими пилками, безшумно i будь-який метал. Або вiдкривали ґрати вiдмичками.
  Пiсля чого хлопцi та дiвчата тупотiли босими нiжками по пiдлозi, не видаючи звукiв, i рухалися далi. У спецiальнi мiшечки набирали найцiннiше, що знаходилося у будинку.
  Пiдлога була вкрита пишними килимами, якi приємно лоскотали голi, пiдошви дитячих нiжок. I вiдчуття просто блаженнi.
  Хлопчики i дiвчатка рухалися по дому, неначе мишки. I ось уже лiзуть до шаф, забираючи одяг. На кухню поглинаючи столове срiбло та золото. I зламують сейфи. Працюють дiти на вiдмiнно.
  А десь фашисти катують пiонерiв.
  Спiйманих хлопчакiв роздягають догола. I потiм їх б'ють прутами, якщо це не допомагає розв'язати язики, то пускають дрiт, який розжарюють на електричнiй плитi. I хлопчики ревуть вiд дикого болю. А бiль i справдi найсильнiший.
  Хлопчикiв катувала Фрiда. Красива i молода жiнка з СС. Вона сама змащувала дiтям босi пiдошви, а потiм пiдносила жаровню i включала газ.
  Вогонь лизав пiонерам голi, круглi п'яти i примушував дико i нестямно кричати. Потiм Фрiда ламала дiтям пальчики на ногах, використовуючи червонi вiд жару сталевi щипцi.
  Непогано помучити хлопчакiв i струмом, та заганяти голки пiд нiгтi. Що також дуже ефективно.
  А непогано ще й струмом пiдсмажити пiонерiв. I це дуже приємно.
  Фрiда мучила пiонерiв iз великим ентузiазмом. I це це об'єктивно подобалося.
  Фрiда катувала та спiвала. Їй це дуже подобалося. Коли дитячi особи хлопчакiв перекошувалися вiд болю, коли пацани стогнали, це й зовсiм кайф.
  Фрiда спiвала:
  - Велике свiтло iмперiї,
  Всiм людям дарує щастя.
  У всесвiтi незмiрному -
  Вам не знайти чудовiше!
  Кистями дорогоцiнними,
  Вiд краю до краю ...
  Розкинулася iмперiя -
  Могутня свята!
  
  Злодiйською силою темною,
  Щит вiри не пробити.
  Iмперiя величезна
  Все може перемогти!
  
  На славу справи Гiтлера
  Цвiте моя країна.
  Ми лицарi всесильнi,
  I з нами Сатана!
  А тим часом дiти-злодiя набили повнi мiшки добром. Найцiннiше зрозумiло у сейфi. Олександр обережно розкрив його, прослуховуючи приладом комбiнацiю. При збiгу лунає ще чутне клацання, i так можна визначити, якi там цифри та лiтери.
  А хлопчика - феноменально тонкий слух.
  А всерединi i валюта, i золото. До речi, багато вирваних золотих зубiв є i зливки. А також брошки, ювелiрнi прикраси, срiбнi монети та багато чого ще.
  А ось i коробочка iз алмазами. Теж цiннi речi. Тiльки продати дiаманти найважче.
  Олександр Рибаченко та його хлопцi ще й кiлька картин зi стiни зняли. Зважаючи на все це роботи старих майстрiв. А в сейфi ще й оригiнал Пiкассо.
  Попрацювали хлопцi активно. I набрали рiзного добра, включаючи i одяг, i парчовi фiранки. Пiсля чого вибрались iз великим задоволенням.
  Олександр i хлопцi вiд радостi заспiвали;
  Я Батькiвщина воїн - пiонер,
  Крутий боєць, хоч ще хлопчик...
  I зробимо пристойно рiзних справ,
  Здається супротивнику не надто!
  
  Зможу я зламати дерево ногою,
  I канатами на мiсяць забратися...
  Ось по кучугурах бiгаю босий -
  I врiжу навiть фюреру по яйцях!
  
  Я хлопчик i звичайно супермен,
  Здатний, справа вигадати будь-яке...
  I проведемо безлiч змiн,
  Ось зламаємо велич круте!
  
  Настав ось сорок перший страшний рiк,
  У якому у фашистiв багато сили...
  Нам загрожує загибель,
  Але ми зможемо вирватися з могили!
  
  У нас така справа малюки,
  Але ж пiонери знайте ви не дiти...
  Фашистiв помолимо вiд душi,
  I наведемо лад на планетi!
  
  Побудуємо фiлiгранний комунiзм,
  I зробимо весь свiт великим раєм...
  Нехай вишкiрив пазурi злий фашизм,
  Ми всiх тиранiв одразу розтерзаємо!
  
   Для пiонера немає слова боягуз,
  I слова немає - так уже не буває.
  Зi мною в серцi Мудрий Iсусе,
  Хоч пес з пекла в оглушаючи, гавкає!
  
  Фашизм могутнiй i просто сильний,
  Його оскал як лики пекла.
  На танках дуже потужних вiн попер,
  Але переможемо ми силою Господньою!
  
  Нехай людина лiтатиме на Марс,
  Ми це дуже твердо знаємо брати...
  Будь-яка справа сперечатися у нас,
  I ми хлопчаки весело дерзаємо!
  
  Зумiємо мир, порядок захистити,
  I як би, не був ворог - жорстокий, пiдступний...
  Противника ми мiцно битимемо,
  I стане росiйський меч у боях уславлений!
  
  Я пiонер - радянська людина,
  Хлопчик - що рiдня великим титанам...
  I не настане нiколи розквiт,
  Якщо не дамо ми прочухана - злим тиранам!
  
  Але вiрю, ми фашистiв переможемо,
  Хоч тяжко довелося нам пiд Москвою...
  Над нами променистий херувим,
  I бiжу по снiгу з дiвчиною босою!
  
  Нi, я не здамся фрицям нiколи,
  Нехай краще буде мужнiсть титанiв.
  Адже з нами Ленiн у серцi назавжди,
  Вiн нищiвник скажених тиранiв!
  
  Доб'юся того, що буде комунiзм,
  Товариш Сталiн червоний прапор пiднiме...
  I зламаємо проклятий реваншизм,
  I буде в серцi Iсуса Iм'я!
  
  Що може пiонер вам не зрозумiти,
  Але вiн здатний багато до чого хлопцi...
  Здавай предмети хлопчик ти на п'ять,
  Строчи по фрицях, наважився з автомата!
  
  Я Батькiвщинi урочисто клянусь,
  Вiддати все тiло у битвi без залишку...
  Непереможна буде в сутичцi Русь,
  Хоч кинута в обличчя країнi рукавичка!
  
  I ми увiйдемо в повалений Берлiн,
  Пройшовши смiливо там пiд червоним прапором...
  Простори свiтобудови пiдкоримо -
  I зробимо Батькiвщину прекрасною!
  Дiти тут i справдi пройшли вогонь та мiднi труби, або крали вироби з мiдi.
  Пiсля чого покинули будiвлю. Як завжди юнi злодюжки йшли ланцюжком, i залишали босi, витонченi слiди. Але дiвчатка їх затирали хустками.
  Коли весь час ходиш без взуття, то ноги вже не такi чутливi до холоду. А дiти дуже загартованi.
  I тягнуть цiннi вантажi.
  Олександр Рибаченко також прихопив i кiлька дорогих, шкiряних взуття. Самi дiти її не одягали, їм це нi до чого.
  Але використовувати для допомоги iншим цiлком можливо.
  На кухнi хлопцi також пiдкрiпилися. З'їли смажену, iндичку з соусом, i порося з хроном. Плюс ще й гарнiру та випили червоного вина. I ще торт закiнчили на додачу.
  Тож тепер були й ситi та задоволенi. Срiбло їдальня важить багато. Плюс ще вони виволокли, i ступа з цiнного металу, а вона важка. Її навiть несуть по черзi.
  Зрозумiло є i марки та iнша валюта. Сашка навiть прихопив, що не мають тут цiнностi пачку радянських грошей. Але це вже дурiсть. Ось є i обручки, i золотi коронки зубiв.
  Що цiннiше.
  У будь-якому випадку у дiтей великий видобуток i вони спiвають:
  -Любо брати, любо,
  Любо брати жити.
  З Льошкою-отаманом,
  Не доводиться тужити!
  Любо брати, любо,
  Любо брати жити.
  З нашим отаманом,
  Не доводиться тужити!
  . РОЗДIЛ Љ9.
  Поки постарiлий i втомлений за час Другої свiтової вiйни Сталiн-Путiн вiдпочивав у наполовину оточеному фашистами Ташкентi, i багато спав, за безсоннi ночi часiв вiйни, в Росiї, тепер новий виконуючий обов'язки царя: Михайло Володимирович Мiшустiн, який хоче стати повноцiнним iмператором всiєї Русi .
  Ось виконавець президента Росiї Михайло Володимирович став робити те, що найбiльше подобалося тому, хто одержав такi повноваження. А саме засновувати новi нагороди.
  Мiшустiн заснував насамперед Дiамантову зiрку ордена Дружби народiв. Це нагородження насамперед дорогих державних дiячiв. Зрозумiло орден "Дружби народiв", яким нагороджували i Аслана Масхадова, i Гусинського вже не виправдовував.
  Також Мiшустiн заснував i Орден Росiйського двоголового орла iз дiамантами. Теж можна нагороджувати рiзних дiячiв.
  Мiшустiн заснував i орден Iллi Муромця трьох ступенiв: бронзовий, срiбний, золотий. Що дуже вийшло круто.
  Ну, це бiльше для спортсменiв.
  I першим нагородженим став мер Києва Вiталiй Кличко. I йому вручили орден Iллi Муромця першого ступеня та золотий.
  Михайло Мiшустiн також, щоб комунiсти були задоволенi, Леонiду Iллiчу Брежнєву повернув дiамантову зiрку орден "Перемога"!
  I нагородив Сталiна посмертно зiркою героя Росiї. Далi Михайло Мiшутiн затвердив орден Миколи Другого чотирьох ступенiв: бронзовий, срiбний, золотий, i золотий з дiамантами.
  Що сприйняли монархiстами з великим ентузiазмом.
  Мiшустiн знову зробив деякi очiкуванi ходи. Зокрема пiдняв мiнiмальну зарплату та пенсiї. Причому, що несподiвано це зробив вiдразу вдвiчi. I це пiдняло його всього - на пiввiдсотка!
  Мiшустiн також зустрiвся iз Зюгановим. Старий КПРФ не дуже охоче погодився на участь у черговiй передвиборчiй кампанiї. Виконувач обов'язкiв президента Росiї нагородив Зюганова орденом за заслуги перед Батькiвщиною другого ступеня. I це дуже круто.
  Геннадiй Андрiйович зi стогоном вiдповiв:
  - О великий ви менi пропонуєте чудовий хiд!
  Мiшустiн згiдно кивнув:
  - I давайте нападайте на Кузнєцова! Вас цей конкурент не потрiбний!
  Зюганов зi зiтханням зазначив:
  - На жаль, я буду зрадником комунiстiв!
  Виконувач обов'язкiв президента грубо заявив:
  - А ти є зрадником у життi!
  Геннадiй Андрiйович прохрипiв:
  - Я хотiв би уникнути громадянської вiйни!
  Мiшустiн згiдно кивнув:
  - Я всiх гарненько притисну! I всiх, кого треба посадити!
  Зюганов важко зiтхнув i вiдповiв:
  - А поповзу на престол президента! I заповзу наче змiя!
  Мiшустiн хихiкнув i зазначив:
  - Повзи черв'як! Та повзи!
  Колишнiй голова КПРФ зауважив:
  - Зiпсую я Кузнєцову вибори!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - Дам ще орден, якщо ти добре попрацюєш!
  Зюганов прохрипiв:
  - Пiонер завжди готовий!
  Ну, вочевидь вiн уже був у маразмi i впадав у дитинство. А може це такий у нього жарт?
  Михайло Мiшустiн випромiнював упевненiсть у перемозi.
  Взяв до речi, i Бориса Нємцова посмертно нагородив. I це теж дуже сильний хiд. Хоча був ризик що образяться патрiоти. Поки що Олексiй Кузнєцов впевнено лiдирував у рейтингу.
  I Мишустiну треба було наздоганяти.
  Хоча можна заспiвати:
  - Нас не наздоженуть! Нас не наздоженуть!
  Виконувач обов'язкiв президента оголосив конкурс на пам'ятник нинi покiйному Володимиру Володимировичу Путiну. Вже почали малювати ескiзи та комп'ютерну графiку. Багато чого робилось. Рамзан Кадиров навiть запропонував на помсту Путiна перейменувати Грозний. Але вирiшили, що цей перебiр i обмежилися одним Ведено, назвавши його Путiн-Сарай.
  Натомiсть Мiшустiн вирiшив пiдiграти сталiнiста i перейменував своїм указом, Волгоград на Сталiнград.
  I це, зрозумiло, йому i дало мiзерний прирiст шанувальникiв Сталiна, але вiдштовхнуло лiбералiв.
  В економiцi справи були досить поганi. Рiк 2022 не найкращий, тому що свiт пережив коронавiрус. Китай знову на пiдйомi, як i США, а ось у Росiї депресiя.
  Мiшустiн вирiшив вiдмовитися вiд монетаризму та збiльшити грошову масу. Але росiйський карбованець став падати. I це намагалися всiх запевнити добре. Народ бунтував. Мiтинги йшли лавиною та вимагали скасувати результати виборiв до Держдуми. Народ активно протестував i були зiткнення з полiцiєю.
  Михайло Мiшустiн не мав зовнiшньої харизми. Неросiйське обличчя, важкий живот, велика лисина i дуже багата дружина - не найкраща реклама i була вiдсутня магiя чарiвностi. Володимир Путiн теж не надто харизматичний, але таки бойовий хлопець, хоча з вiком постарiлий диктатор i втратив чарiвнiсть мачо. Якось бачачи змучену фiзiономiю Путiна вiдчувалося, що вiн фальшивий хокеїст.
  Новою зiркою став Навальний, в'язень совiстi. Але пiсля виборiв до Держдуми, молодий i пекельно привабливий лiдер, який вирвав загнилий зуб старого Геннадiя Зюганова, сплутав усi кремлiвськi карти. А тут ще й у 2022 роцi у березнi Володимир Путiн помер. I як пiсля цього все помчало.
   А ось Олексiй Кузнєцов, народившись у 1987 роцi, ставився до полiтикiв нового поколiння. Але вже доктор i економiчних i фiлософських наук знає вiсiмнадцять мов, i взагалi справжнiй монстр. Володимир Путiн помер так "вдало", що Олексi якраз на дату дострокових виборiв виповнювалося тридцять п'ять рокiв i вiн встигав стати кандидатом у президенти Росiї. I кандидатом дуже i дуже грiзним.
  Олексiй Кузнєцов був високого у два метри на зрiст, i з громовим голосом. Харизматичний лiдер, справжнiй картинний полiтик - це мрiя народу. I молодий i на сто вiдсоткiв росiйський. Високий лоб, гарне обличчя, надзвичайно прекраснi зовнiшнi данi, не те що Мiшустiн. Нагадує Вiталiя Кличка, тiльки волосся свiтлiше, чоло вище, i обличчя красивiше та розумнiше.
  Проти такого лiдера не встояти Мiшистину. I це видно було Михайло Володимирович явно пасує. I комунiсти пiднiмають народ на боротьбу.
  I лiберали також, i нацiоналiсти пiдтяглися.
  Мiшустiн зробив черговий сильний хiд. Оголосив про заснування ордена Олександра Третього чотирьох ступенiв: бронзовий, срiбний, золотий i платиновий з дiамантами.
  Велике задоволення це бути президентом та винаходити новi ордени. Це справдi велике задоволення. Тим бiльше, без суду ти нiкого покарати не можеш. Втiм, хiба президент не може зняти суддю? Але влада Михайла Мiшустiна ще не така величезна, як у Володимира Путiна. Той пробув при владi понад двадцять рокiв i встиг змiцнитися капiтально. Навiть опозицiя в Держдумi стала кишеньковою, а Зюганов стрибав немов дресироване цуценя.
  А зараз комунiсти куди активнiшi та злiшi...
  Ситуацiя стала дуже складною для виконувача обов'язкiв президента.
  У нацiоналiстiв також з'явився свiй сильний лiдер - боксер Олександр Повєткiн. Попри прогнози скептикiв Росiйський витязь ще не завершив кар'єру i навiть продовжував перемагати.
  Олександр Повєткiн став для Жириновського конкурентом на одному електоратi. I це очевидно для Володимира Вольфовича проблема. Михайло Володимирович Мiшустiн поговорив i з Денисом Лебедєвим. Вiдомий боксер i чемпiон свiту серед професiоналiв за двома версiями, погодився на участь у виборах немов суцiльний. I рiшуче вимагає перемоги.
  Михайло Мiшустiн цього разу поговоривши з Еллою Панфiловою попросив її зареєструвати максимум iнiцiативних груп та кандидатiв у президенти. Щоб вибори проходили веселiше. Суть полягала в тому, щоб максимально розпорошити протестний електорат, i за рахунок адмiнiстративного ресурсу та масових фальсифiкацiй виборiв отримати перше мiсце в першому ж турi. А потiм усiх кандидатiв купити та згуртувати їх навколо себе.
  Навiть з урахуванням масових фальсифiкацiй, що планувалися, зрозумiло у Мiшустiна шансiв на перемогу з першого ж заходу - нi!
  Але працюють дуже активно рiзного роду пiдлабузники i пристебайли, та iншi агенти Кремля.
  I зрозумiло рiзного роду провокацiї влаштовуючи. Ось, наприклад, дружину Олексiя Кузнєцова затримали. Молоду жiнку рокiв тридцяти було доставлено до вiддiлення полiцiї.
  Там її вiдвели до спецiального примiщення i кiлька наглядачок i жiнка лiкар наказали роздягнутися до гола. Нiколетта Кузнєцова знiяковiла. Наглядачки холодно заявила:
  - Вам допомогти?
  I її подружки захихотiла.
  Нiколетта почала роздягатися. Насправдi соромляться у примiщеннi однi жiнки. Але й раз у раз вiдпускали єхиднi жарти. А коли молода жiнка зняла лiфчик, старша наглядачка зi слова: "Ах якi сисiчки!" ущипнула її за груди. Та залилася фарбою вiд сорому.
  Потiм її голу помiстили в клiтку i стали переписувати її прикмети з рiзних бокiв. Потiм сфотографували з кiлькох крапок.
  Сфотографували й обличчя: у профiль, анфас, наполовину боком та ззаду.
  Нiколетта дружина Олексiй Кузнєцова дуже вродлива.
  Потiм її голу, iз сильним стегнами змусили присiдати. Нiколетта присiла разiв з десять.
  Її поставили в квадрат та виїмку для пiдборiддя. Пiсля присiдань, їй сказали покласти пiдборiддя на залiзне вiконце, вирiзане в однiй iз стiнок клiтки, далi наглядачка руками мiцно вчепилася Нiколеттi в пiдборiддя i велiла вiдкрити рота. Молода жiнка вiдкрила. I отут вона не витримала. Наглядачка полiзла пальцями без рукавичок прямо їй пiд язик, обмацуючи ясна i уважно все оглядаючи. Дружина Кузнєцов досi думає, що ця жiнка намагалася в ротi знайти? Гранату? Вона вибухнула. Нiколетта вiдскочила вбiк i почала вимагати, щоб вона або одягла рукавички, або не совала менi в рота свої бруднi пальцi, якими вона перед цим невiдомо що робила. Це було жахливо. В очах стояли сльози. I все б нiчого, але при цьому Нiколетта була абсолютно гола.
  Втiм, наглядачка не знiяковiла i надягла собi на великi руки медичнi рукавички. I знову полiзла Нiколеттi до рота.
  Потiм її змусили лягти у спецiальне гiнекологiчне крiсло. Надягли ноги в петлi i обшарили пальцями в гумових рукавичках i заднiй прохiд i лоно Венери. Пальцi не змащенi вазелiном досить боляче в чутливих мiсцях, i велика наглядачка ковупалася там, куди довше нiж слiд. Хвилин приблизно десять i грубо. Нiколетта пробувала кричати, але її тримали за руки та ноги. I це було схоже на тортури: моральної та фiзичної.
  Потiм її таки звiльнили з крiсла. Намазали руки валиком iз чорною фарбою та зняли вiдбитки пальцiв... Потiм з Нiколетти вирiшили зняти вiдбитки пальцiв та босих нiжок. I теж намазали.
  Потiм миття пiд наглядом наглядачок у тюремному душi. Вода була трохи холоднуватою.
  Пiсля миття наглядачка знову подивилася Нiколетте в рот. I потiм її повели до камери.
  Тут сама дружина Кузнєцова Нiколетта дала скандальне iнтерв'ю.
  Потiм менi розповiли, що цей "медогляд" (це називається так) необхiдний для виявлення побоїв, шрамiв, наколок тощо, а в ротi, виявляється, можна носити леза, наркотики i навiть сiм-картки. Зрештою, менi наказали одягатися. У той день на менi були надiтi бриджi та топ, що прикриває лише перед, спина була абсолютно голою. У мене був iз собою шарф. Легкий лiтнiй шарф iз тонкої вовни. Жiнка, яка мене оглядала, сказала, що шарф не можна, тому що я можу на ньому повiситись. Але, мабуть, мiй вигляд був настiльки жалюгiдним, що лiкар, яка весь цей час заповнювала якiсь папiрцi, пiдняла голову i вимовила: - Та гаразд, залиш ти їй цей шарф. Там дуже холодно. ПЕРША КАМЕРА Там - це в камерi, куди мене зараз поведуть, i я нiколи звiдти не вийду. Я помру там - подумала я. I ось ми пiшли. Нам треба було пiднятися на четвертий поверх. Я йшла попереду, а наглядачка ззаду. Вона кричала менi в спину: - Швидше! Ще швидше! А я що, я майже вже бiгла, i думала, що якщо я зупинюся, то вона мене вдарить, прямо по ногах i саме цiєю палицею, яка була в неї в руках. Я бiгла. Коли ми пiднялися на четвертий поверх, там менi видали з пiдсобного примiщення матрац та подушку. Все було у плямах. Думати, що то за плями, не хотiлося. Бiлизни не було, бо його видавали лише вранцi, а була вже нiч. Гордiсть - ось що хочеться зберегти у такi моменти. Тому з виглядом дружини декабриста я взяла покладенi менi речi та вийшла з цiєї кiмнати. Потiм коридор, коридор, i ось дверi. Вiдчинилася, я увiйшла до темряви. Коли я увiйшла до камери, було десь близько першої ночi. У камерi стояла напiвтемрява. Але навiть у темрявi я побачила, який бруд довкола панував. По пiдлозi бiгали величезнi рудi таргани, а на одному з лiжок хтось лежав i стогнав нелюдським голосом. Говорити, вiтатись i щось робити, не було сил. Я пройшла до стiни i просто лягла на лiжко. Лiгла, заплющила очi i провалилася - нi, не в сон, в стан лихоманки. Ти лежиш iз заплющеними очима, а перед тобою миготить твоє ж життя, i ти намагаєшся силою свiдомостi переконати себе, що все, що вiдбувається зараз, - все сон, все неправда. Це як штучний транс. Я лежала, а перед очима прекрасний океан, мiй улюблений поруч, i ми йдемо, i нам добре. Або щось ще дуже приємне, найкраще у твоєму життi. А в головi лише одне: все, що зi мною вiдбувається зараз - це не насправдi. Реальнiсть - це океан, прогулянки, будинок, посмiшки, а це просто кошмар. Але себе не обдуриш. Я - реалiст, i тодi менi не вдалося обдурити себе. Менi було погано: вiд бруду, вiд тарганiв, що бiгають, вiд постiйних стогонiв i звукiв блювоти моєї сусiдки, її крикiв i стукiв у дверi з вимогою дати покурити, вiд темряви, вiд холоду, i вiд усього, що було навколо. Я нiколи не забуду цi першi сорок вiсiм годин.
  48 ГОДИННИК
  
  Я лежала. Я загубилася у часi. А думки, якi були страшнi думки. Я заспокоювала себе тим, що повторювала вголос або про себе, що людина не живе вiчно, що вона вмирає, а отже, всi страждання на момент смертi закiнчаться. Я просто хотiла померти. Менi було соромно перед рiдними, перед усiма, хто любить мене. Але я все одно хотiла лише одного - смертi.
  Але смерть не прийшла. Я лежала мовчки, не встаючи i не рухаючись. Перiодично вiдчинялося вiконце у дверi, i голос iз цього вiконця просив мене поворухнутися. Так вони перевiряли, чи жива я чи нi. Я ворушилася, i вiконце зачинялося.
  Я була дуже вдячна лiкарю, яка дозволила менi залишити шарф. Менi було так холодно, що тiло зводило вiд постiйних судом. Бiлизна менi так i не принесли, але було вже байдуже.
  Я не знала, скiльки днiв я так пролежала, тому що на той час я не передбачала, що є "книга народiв" КПК РФ, в якiй написано, що за 48 годин повиннi вирiшити, що з тобою робити далi.
  I ось вiдчинилися дверi, назвали моє прiзвище i наказали менi збиратися. Менi хотiлося думати, що додому, але iнстинкт наказував менi, що я помиляюся. Я встала, одягнулась, зiбрала казенне майно. Далi я стояла в коридорi, потiм сидiла в бетоннiй коробцi метр на метр, потiм мене посадили в машину, де була вже залiзна коробка пiвметра на пiвметра, i ми поїхали. Мене лихоманило. Я нi з ким не розмовляла, я погано розумiла, про що говорять люди, що сидять у машинi, перiодично свiдомiсть покидала мене, i, можливо, я навiть його втрачала. Я мовчала, а як могла, то й не дихала б.
  Коли ми приїхали, я зрозумiла, що мене привезли до суду, де маємо вирiшити, що зi мною робити. Потяглися хвилини очiкування. Скiльки часу ми провели в машинi, я не знаю, але десь п'ять чи шiсть годин. Сидячи в залiзнiй коробцi на дерев'яному стiльцi, я намагалася визначити, що зi мною, привести в порядок, але так i не змогла. У машинi грало радiо. I тiльки о п'ятiй годинi я зрозумiла, що залишилася рiвно година, i якщо за цю годину не буде суду, то мене повиннi вiдпустити. Тому що по радiо сказали, що сьогоднi понедiлок, а значить, мiй час добiгав кiнця. Я чекала, коли пройдуть останнi 60 хвилин або 3600 секунд. Вирiшила, що тодi стукатимуся i вимагатиму свободи. Я так i не дочекалася своєї зоряної години, бо на початку сьомої машина рушила, i ми знову поїхали. Нас привезли назад на Петрiвку.
  Вiдчинилися дверi, навпроти мене стояла людина у мiлiцейськiй формi. Вiн запитав: Ти жива?
  Я не вiдповiла нiчого, бо я не могла говорити. Я щось пробурмотiла губами i пройшла повз. А в спину я почула: "Бiднi дiвчата, на такiй спецi i стiльки часу!"
  Менi хотiлося плакати, але ще рано давати волю своїм почуттям. Далi пiшла процедура визволення. Повз бiгали адвокати, слiдчий тряс перед моїм носом папiрцем, згiдно з яким я маю з'явитися до суду. Бiгали нервовi оперативники. Я мовчки одержала свої документи, мовчки взяла повiстку до суду, мовчки кивнула адвокатам та пiшла вниз.
  Нас виходило троє. Решту з якихось причин вiдпустили ранiше, коли - я не знала. Я стояла бiля високого паркану Петрiвки, а сльози бiгли по щоках. Це був безмовний плач, крик i справжня буря, тому що, опинившись на свободi, я зрозумiла тiльки одну рiч: що цi сорок вiсiм годин були початком довгого i важкого шляху.
   Скандальний арешт дружини Олексiй Кузнєцова призвiв до масових протестiв та сутичок iз полiцiєю. У Росiї занадто довго вселялася любов до Володимира Путiна, i натомiсть стала виявлятися неабияка ненависть до влади. Навiть чеченцi дедалi активнiше протестували проти Кремля, активiзувалася i партизанська вiйна.
  Авторитет виконувача обов'язкiв президента Росiї Михайла Мiшустiна падав.
  Заграючи зi сталiнiстами, Михайло Володимирович взяли вiдновив у званнi маршала Лаврентiй Палича Берiю та повернув йому всi нагороди. Якi треба сказати, були заслуженi. Особливо за атомним проектом.
  Але це викликало опiр бiльш помiркованих кiл.
  Михайло Мiшустiн робив кроки на мiжнароднiй аренi. Зустрiвся зi Свiтланою Тихановською, що теж було неоднозначно сприйнято громадською думкою. Проте Мiшустiн подарував молодiй жiнцi золотий годинник iз двоголовим орлом. I натякнув Лукашенко - що, мовляв, той обiцяв пiти, коли буде прийнята нова конституцiя. I що Росiя в Бiлорусi має свої вiчнi iнтереси.
  Але немає вiчних друзiв... I це викликало неоднозначну реакцiю у суспiльствi.
  Михайло Мiшустiн запропонував свiй варiант поправок до конституцiї: наприклад, половина членiв Ради Федерацiї обирається безпосередньо народу, а половина призначається президентом. Тобто i вашим i нашим: i нiби у бiк демократiї, i водночас посилюючи свiй вплив у Верхнiй палатi.
  Iдея голосувати ув'язненим та пiдлiткам iз чотирнадцяти рокiв. Теж не однозначна поправка до конституцiї. Далi Михайло Мiшустiн запропонував заснувати посаду Вiце-президента. Причому вiце-президент обирається на мiсцi з президентом, але президент його може й помiняти. I у разi вибуття сам призначає вiце-президента. У разi припинення повноважень президента, Вiце-президент протягом року може виконувати обов'язки президента до нових виборiв.
  Це мало на думку Михайла Мiшустiна надати великої стiйкостi державi у разi форс-мажору. Крiм того, у президенти можна було балотуватися з тридцять рокiв i не старше сiмдесяти включно на дату першого туру. Ось загалом народ схвалив. Михайло Мiшустiн запропонував у конституцiю та новi поправки. По-перше, закрiплення свiтського характеру держави Росiї та вiдокремлення церкви вiд державних органiв. По-друге, Мiшустiн запропонував виключити iз конституцiї згадку про Бога. Далi губернаторiв можна було обирати з двадцяти одного року, i з конституцiї вилучалася заборона мати закордоннi рахунки i власнiсть, а також подвiйне громадянство.
  Мiшустiн також запровадив заборону знiмати обраних губернаторiв без порушення кримiнального або без грубих порушень ними законодавства. Також губернаторам дозволялося обиратися на три термiни, i теж був сiмдесятирiчний обмежувач.
  Мiшустiн також обмежив у поправцi та право знiмати членiв Ради Федерацiй призначених президентом - лише у разi порушення кримiнальної справи, за власним бажанням, за призначенням на iншу посаду та деяких iнших випадках передбачених законом.
  Також виконувач обов'язкiв президента запропонував скасувати i мунiципальнi фiльтри - що народ загалом схвально сприйняв.
  Мiшустiн також повернув норму у десять рокiв постiйно проживання кандидата у президенти Росiї, i можливiсть мати для нього ранiше не лише росiйське, а й iноземне громадянство.
  То був крок у бiк Заходу. Михайло Мiшустiн вiдчував власну слабкiсть i хотiв пiдiграти лiберальним колам та глобалiстам.
  Загалом курс став прозахiднiшим. Поки що Михайло Володимирович обережно висловився в тому планi, що непогано було в Сирiї, за прикладом Росiї обмежити повноваження чинного президента двома термiнами.
  Що захiднi ЗМI пiдхопили. Мiшустiн нагадав, що Путiн обiцяв вiдхiд Асада через рiк пiсля стабiлiзацiї ситуацiї в Сирiї, i що його курс є цiлком наступним.
  Михайло Мiшустiн також оголосив про амнiстiю всiх жiнок, якi вчинили злочин у неповнолiтньому вiцi. I це сприйняли i Заходi, й у Росiї сприятливо. I Держдума не заперечувала. Щоправда, торкнулося питання i про економiчну амнiстiю та амнiстiю капiталiв.
  Мiшустiн хотiв на це дати добро, але в останнiй момент передумав. I вирiшив зробити сильний хiд: заарештував Романа Абрамовича. Це справдi олiгарх: символ нахабства та збагачення. I рейтинг Михайла Володимировича став по-справжньому пiднiматися, а не в хибних соцопитуваннях, яким нiхто вже давно не вiрив.
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зробив сильний хiд. I вперше змiг записати собi щось до активу.
  Iншим сильним ходом стала надзвичайно велика кiлькiсть iнiцiативних груп кандидатiв у президенти Росiї. Їх зареєстровано було понад двiстi. I Мiшустiн натякнув, що кандидатiв у президенти має бути зареєстровано не менше нiж пiвсотнi. I це теж могло б пiти на користь кандидату вiд партiї влади.
  Виконуючий обов'язки президента, також заснував i Орден Петра першого чотирьох ступенiв: бронзовий, срiбний, золотий, i платиновий у дiамантах.
  Несподiвано Михайло Мiшустiн заснував i орден "Михайла Ботвинника". В даному випадку трьох ступенiв: бронзовий, срiбний, i золотий першого ступеня. I нагородив їм насамперед Анатолiя Карпова та... Гарi Каспарова! Гаррi Кiмовичу було запропоновано повернутися до Росiї.
  Михайло Мiшустiн пообiцяв мiсце Каспарову у своїй командi. I це теж викликало велике схвалення у народi i особливо лiбералiв.
  Гаррi Каспаров зазначив, що, ховаючи Путiна, вiн його похорон не застудився!
  Михайло Мiшустiн також нагородив ще золотим орденом Михайла Мойсейовича Ботвинника та Крамника, i ще пару вчених, та Гiнзбурга головного творця вакцини вiд коронавiрусу.
  Так що енергiя прокинулася у виконувача обов'язкiв президента Росiї.
  Ось вiн вирiшив навiть храм збудувати на честь Володимира Путiна. Але йому натякнули, що на Заходi це не зрозумiють.
  I що за культ такий...
  Михайло Мiшустiн провiв зустрiч iз патрiархом, нагадав, що Олександр Суворов, досi не канонiзований, як i Кутузов та Брусилов, а також адмiрали Нахiмов та Макаров. I що також Iван Грозний i Петро Перший теж заслужили на канонiзацiї.
  Патрiарх Кирило помiтив, що Петро Перший був безбожник i блудник!
  Михайло Мiшустiн агресивно зауважив:
  - Олександр Невський анiтрохи не кращий! Справжнiй язичник!
  Патрiарх зазначив:
  - Зазвичай царi у нашi справи не втручалися!
  Виконувач обов'язкiв президента зазначив:
  - Може, вiд того, що церква через консерватизму вiдстала, перемогли бiльшовики-атеїсти. I з таким ентузiазмом народ трощив у двадцятi та тридцятi роки церкви та храми! Ви цього хочете!
  Кирило мудро помiтив:
  - У цих людей достатньо заслуг перед Росiєю, щоб бути святими. А на рахунок Жукова та Сталiна?
  Мiшустiн знизав плечима:
  - Поживемо побачимо! Але реформи у Православ'ї мають бути. Зокрема слiд забрати те зайве, що тiльки заважає релiгiї: Рiздвянi пости, наприклад. Їх нiхто не дотримується, а вони лише вiдлякують людей вiд Православ'я. I може бути незрозумiлий догмат про Трiйцю - замiнити Єдинобожиєм?
  Патрiарх логiчно зазначив:
  - Ну, скасування постiв особливих нарiкань не викличе, але Трiйцi... Це призведе до серйозного розколу, i проти нас будуть iншi християнськi церкви. Погодьтеся, що це не дуже розумно!
  Михайло Володимирович iз посмiшкою запитав:
  - Чи вiрите ви в Трiйцю?
  Кирило двозначно сказав:
  - Я мушу вiрити!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї, зауважив:
  - Ви не вiрили, що Бог та iкони захистом будуть вiд коронавiрусу!
  Патрiарх зазначив:
  -Невiдомi шляхи Господнi.... Рiзкi кроки завжди небезпечнi. Згадайте, до чого привела реальна, а не уявна демократизацiя Горбачова. Хоча, звичайно, розшити список святих за рахунок героїв Росiї - це цiлком розумна iдея. Як i пости скоротити та полегшити. Нiчого це не церкви i нi державi не дає!
  Михайло Мiшустiн згiдно кивнув:
  - Простiше має бути вiра i зрозумiлiша, i привабливiша. I берiть приклад iз мусульман. Вони коли рай свiй описують - залюбуєшся!
  Кирило iз цим погодився:
  - Гарне та ефективне i у мусульман запозичити не грiх! Чудово все те, що веде до перемоги - взяти гору над ворогом!
  Мiшустiн закiнчив:
  - Ну, а кошти не береться до уваги!
  Патрiарх, кивнув i помiтив:
  - Я ось наприклад, розумiю, що навiть якщо Бог i є, йому свiчки та руками робити хрест не треба! Але народу так простiше та зрозумiлiше!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї зазначив:
  - Потрiбно активнiше серед мусульман працювати! I звертати їх у Християнство. А оскiльки протестанти у мiсiонерствi сильнi, я думаю їм дати бiльше свободи та можливостей проповiдувати!
  Кирило зiтхнувши помiтив:
  - Це теж не те... Протестантизм - суть американська вiра!
  Мiшустiн заперечив:
  - Це скорiше спроба повернутися до витокiв i до Бiблiї. Втiм, вас нiхто поки що телебачення позбавляти не буде. Хоча я вам скажу чесно - нiчого кращого, нiж Атеїзм нема!
  Патрiарх здивовано запитав:
  - Чому немає нiчого кращого за Атеїзм?
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї вiдповiв:
  - Тому що Атеїзм - iстина!
  
  Кирило знизали плечима i вiдповiв:
  - Атеїзм теж потребує вiри...
  Михайло Володимирович хихiкнув:
  - Дивлячись на наш свiт, швидше повiриш, що Бога немає, нiж навпаки!
  Патрiарх згiдно з кивнув:
  - Вiрно... Але не можна у людей забирати надiю на краще!
  Мiшустiн кивнув:
  - Коротше кажучи, реформам Православ'я бути - змiни потрiбнi, i насамперед бiльше простоти i менше тягаря для вiруючих!
  Кирило енергiйно кивнув:
  - З цим я згоден!
  . РОЗДIЛ Љ 10.
  Дарина Рибаченко тим часом все ще залишалася безправною дiвчинкою-рабинею.
  Її били, змушували непосильно працювати, бути просто нiби. Тягати рейки.
  Але дiвчинка в рабствi тiльки змiцнiла i стала сильнiшою. Її мужнiсть виявилася просто непохитною. I вона витримувала будь-якi випробування.
  А на Новий рiк їй наснилося продовження казки та сну.
   Незважаючи на весь грiзний вигляд, на ельфiйку-розвiдницю Лiза не справила враження. Принцеса-партизанка Рибаченко посмiхнулася:
   - Ти, мабуть, розраховуєш мене злякати!
   Дiвчина-боксер надулася:
   - Я одна з найсильнiших бiйцiв на планетi Земля, причому у суперважкiй ваговiй категорiї. Якщо вже суну...
   Ельфiйка-партизанка посмiхнулася:
   - Але я можу зарубати тебе мечем. Не думай, якщо я маленька, то не можу швидко рухатися, i рiзко рубати.
   Лiза у вiдповiдь всадила ногою в дерево, то затряслося, але витримало удар, зверху впало кiлька шишок, одна зрадливо стукнула дiвчину-боксера по макiвцi.
   - Ось врода! - Вилаялося дiвчисько.
   Дар'я помiтила:
   - У тебе непоганий удар, хороше треноване тiло, але концентрацiї, i головне магiї руху, не дiстає!
   Дiвчина-боксер раптово пом'якшала:
   - А що таке магiя руху?
   Принцеса-партизанка, яка стала багато знати, тихо вiдповiла:
   - Ну, ще це звуть кiнемагiя! Така рiч, що надає матерiальному тiлу, якостi, характернi виключно вищим духам. У тому числi здатнiсть бачити через стiни, лiтати, рухатися в десятки, сотнi разiв швидше за наймайстернiшого бiйця. Плюс ще мiцнiсть, здатнiсть ударами розколювати скелi, власна невразливiсть. Багато чого.
   Лiза свиснула, солов'їною треллю:
   - I ти це вмiєш?
   Дарина хитнула головою:
   - Поки немає! Я ще дуже юна за мiрками ельфiв, але згодом мої здiбностi розвинуться! I ви ще побачите це!
   Дiвчина-боксер помiтила:
   - Але тiльки в тому випадку, якщо ти дурненька залишишся в живих! А взагалi здiбностi мати - це добре!
   Хлопчик-генiй сказав:
   - Працьовитiсть i талант, це як чоловiк та дружина, народжують успiх лише у парi! Так що питання про природнi данi звичайно ж важливе, але не вирiшальне.
   Дарина запитала хлопця:
   - Але ваша iмперiя найбiльша на планетi Земля, i цим звичайно можна пишатися, але ось чим, вона ще знаменита?
   Ефiтик гордо випрямив табiр:
   - Наша росiйська цивiлiзацiя найдавнiша. Саме росiяни, або ще iншу назву роси винайшли колесо, порох, паровi двигуни, писемнiсть, динамо-машину. А найголовнiше вивели першу людину в космос.
   Лiза, не утримавшись, заспiвала:
   - У країнi порад лафа - у нiй кожен був ситий i бацили СНIД-грипу на халяву щеплений! I були всi як один - туркмен та татарин, а першим у космос полетiв наш росiйський хлопець Гагарiн!
   Ефiтик кивнув i раптом засмутився:
   - А ось пiндос нас Мiсяцем випередили! Те, що не росiйська була першою на Мiсяцi, це ганьба для нашої нацiї.
   Лiза вишкiрила iкла:
   - Зате ми на Марсi вiдiграємось! Так буде, Марс буде наш!
   Хлопчик-генiй заспiвав:
   - Буде бум-ба, бум-бараш!
   Лiза з пафосом проспiвала:
   - Велич росiйських визнала планета: ударом меча розтрощили фашизм! Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту, збудуємо великий, святий комунiзм!
   Ефiтик посмiхнувся:
   - Та це справдi генiально! I таку велику країну, як СРСР, ми втратили! Такою мерзенною тварюкою був Ельцин! Жаль, що вiн сам здох, а не скiнчив свої днi в петлi! Кращого подiбного мерзота не заслуговувала!
   Лiза погрозила кулаком у небо:
   - Є ще один варiант, Ельцина клонувати та повiсити! Тодi буде справедливо! А так йому наступник Ельцину орден за заслуги перед батькiвщиною першого ступеня вручив! А це знущання з Росiї та з тих мiльйонiв людей, що загинули внаслiдок розпаду СРСР.
   Хлопчик-генiй заспiвав:
   Пекельна мразь ти Барух породження Содома,
   Гори загиблих людей - курган вище за сфери небосхилу!
   Але невже вiд помсти втiк борiв у пекло,
   Помста палить у серцях, душi злобно кричать!
   Дарина заплескала в долонi:
   - Чудово тiльки я, не хотiв би спiвати про негiдника, та ще менi особисто не знайомого!
   Ефiтик посмiхнувся:
   - Барух Натанович Ельцин, який захопив у результатi вiйськового перевороту престол i проводить полiтику геноциду щодо росiйського та iнших народiв Росiї. Така скажемо прямо куреня! Добре, що його правлiння тривало лише дев'ять рокiв. Iнакше б нашiй країнi був би повний копець.
   Лiза скривилася:
   - I наступник теж гарний, фактично рухається колишньою колiєю, стiльки сотень мiльярдiв доларiв у скарбницю сиплеться, а про модернiзацiю країни однi розмови! Та й кадрової проблеми вiн не вирiшив. Занадто часто, пости отримують раболепные посередностi, а чи не сильнi i розумнi люди. Багато призначень клеї, здатних людей прибирають, а бездарiв i нечистих на руку тримають i тягнуть нагору. Добре ще до виборiв губернаторiв повернулися, отже, вже не вважають народ таким вже й бидлом. Щоправда, чи будуть вибори чесними... Звичайно, абсолютно чесних виборiв не буває, партiя влади завжди має певну фору, особливо щодо доступу до засобiв масової iнформацiї. Але на Заходi ця перевага не така вже й переважна, i часто перемагає опозицiя.
   Хлопчик-генiй додав:
   - М-да, був у французiв президент крутий i молодий, i то на iнший термiн не вибрали, хоча надто вже жирiти нiкому не слiд!
   Лiза вiдзначила:
   - Звiсно, пiдвищення пенсiйного вiку було необхiдним! Фi, а ти Ефiтик змiг винайти спосiб омолодження.
   Хлопчик-ген вiдповiв:
   - Не питання! Якби менi створили всi умови та доручили б зайнятися виключно цiєю проблемою, то через рiк уже були суттєвi результати.
   Дiвчина-боксер пiдскочила до хлопчика i поцiлувала його у високий лоб.
   - А ти справдi генiй! Але дивно, чому про це нiхто до тебе не здогадався?
   Еф м'яко заперечив:
   - Мрiя про безсмертя та вiчну молодiсть давня, як i сам розум. Це навiть свого роду аксiома прогресу, спочатку фантазiя, а потiм реалiзацiя. Так що досягнення безсмертя, вiчної молодостi, воскресiння з мертвих - це теж фантазiя, яка, безперечно, буде реалiзована. Причому єдина умова її реалiзацiї - це виживання людства! Людина стане Богом, якщо не скотиться в пекло небуття!
   Лiза кивнула:
   - Це як в анекдотi: стану генералом, якщо винесу побої капрала!
   Хлопчик-генiй розсмiявся:
   - Палки по солдатськiй спинi, це перекладини сходiв генеральської кар'єри! В даному випадку Всевишнiй це як генерал, тiльки ось у якому напрямку вiн росте - не зрозумiло!
   Лiза помiтила:
   - Хоча в Бiблiї Бог каже: я не змiнююся, але насправдi накопичення досвiду, безперечно, позначається на свiтовiдчуттi! З власного досвiду бачимо, як змiнюється в нас iнтелект, i зростають знання, вiдбувається еволюцiя характеру. А вважати досконалим того, хто занапастив майже все людство у водах потопу.... Жах! Навiть фашисти були куди стриманiшi i прагматичнiшi!
   Дарина перервала дiвчину-боксера:
   - Не треба обговорювати Всевишнього! Це дуже делiкатна тема i багато в чому незрозумiла! Ось краще поговоримо про iнше. Якi вiйни вела ваша iмперiя?
   Ефiтик примружився:
   - А ваша?
   Принцеса-партизанка Рибаченко неохоче вiдповiла:
   - Уже багато тисячолiть Ельф-Халiфат не веде жодних вiйн! А добре це чи погано, я не знаю!
   Ефiтик трохи напружено зiтхнув, вiн почував себе втомленим i обтяжливим, але звiльнити пiратiв слiд, ще до темряви. Але взагалi в цьому свiтi доба набагато довша за земну, що звичайно i добре i, погано! Шлях до кинутих човнiв надто вже довгий. Хлопчик-генiй вивiв мораль:
   - Без вiйни немає прогресу! Знаєш, особливо бурхливо наука розвивалася пiд час Другої свiтової вiйни. Величезний якiсний стрибок. I у радiозв'язку, i в медицинi, i балiстицi, i реактивних двигунах. Взагалi до свого сорому треба сказати, що найбiльше науково-технiчних вiдкриттiв вченi Третього Рейху. Зокрема створивши тi ж прилади нiчного бачення, що не мали десять рокiв кращих аналогiв балiстичнi ракети Фау-2, та Фау-3! Втiм, якби я був на мiсцi Гiтлера, то хотiв би витратити , то величезну кiлькiсть матерiальних i технiчних ресурсiв, що поглинула подiбна програма, можна було витратити на створення реактивного бомбардувальника i масовий його запуск у виробництво. До речi, подiбнi лiтаки могли б бомбити з висоти недосяжної для гвинтових винищувачiв i гармат ППО. Втiм, i Сталiну слiд було вдарити по вермахту ще 1940 року наприкiнцi Травня. Тодi б i не було б такої вiйни!
   Дар'я не погодилася:
   - Ти хлопчик неправий! Вiйна жахлива! Просто, щоб це зрозумiти, потрiбно випробувати на власнiй шкурi!
   Ефiтик заперечив:
   - Вiйна це троянда, а на трояндi i мають бути шипи! Щодо страждань, що завдає вiйна, то вони мiзернi, порiвняно з тими муками, що завдає людям банальна старiсть!
   Лiза пiдтвердила:
   - Старiсть не радiсть! Але з нею покiнчить наука i нова медицина! Що ж до вiйни, чи конкуренцiї свiтових полiтичних систем, це звичайно величезний стимул. Жаль, що пiсля енергiйного, нехай i малоосвiченого Хрущова, до влади прийшов сонний Брежнєв. Саме тодi й почалося загнивання. Недарма китайцi вирiшили обмежити правлiння вождя двома термiнами. Втiм, у нас ще не додумалися. Росiї шкiдливий застiй i вiдсутнiсть динамiки, а нещодавно знову все повернулася до кола свого.
   Хлопчик-генiй запропонував свiжу iдею:
   - Потрiбно створити та закрiпити це у конституцiї: спецiальний дитячий парламент. Що дiти незалежно вiд вiку могли обирати своїх кандидатiв, теж не старших 18 рокiв, до Верховної Ради. Причому приблизно на рiк. I цей парламент повинен мати право законодавчої iнiцiативи, право накладати вето та зупиняти дiю будь-яких законiв ухваленої Держдумою та Радою федерацiї, зупиняти розпорядження уряду та укази президента, здiйснювати амнiстiю щодо тих, хто був засуджений у неповнолiтньому вiцi! I цей орган Законодавчої влади додасть динамiки владi! Причому серйозну динамiку! Адже дiти дорослiшають i стають надалi консерваторами, а верховна рада назавжди збереже юнiсть.
   Лiза кивнула:
   - Та я, здається, вiд тебе вже чула таку iдею! Втiм, не всi ж генiї як ти!
   Еф заперечив:
   - Не кожна дитина романтика, але кожна романтика дитина! Тут у чому проблема, дiти, на вiдмiну вiд дорослих, налаштованi романтично i вiрять у краще, i їм гине консерватизм i деспотiя. Ось що губить США. Пiсля того в Америцi зрiс вiдсоток людей старшого вiку та кольорових, iнтелектуальний рiвень штатiв упав. В результатi США перестали бути всесвiтньою кузнею свiтових вiдкриттiв. Крiм того, надто вже велику роль стала грати прагнення, впроваджувати у виробництво, тiльки те, що приносить прибуток! Причому прибуток негайний!
   Лiза кивнула головою:
   - Так це є!
   Дар'я помiтила:
   - Багатий завжди дбати про власний гаманець! А от зробити щось для iншого... Але в цiлому егоїзм зустрiчається i серед бiднякiв.
   Ефiтик зазначив:
   - У сталiнськi часи люди були кращими!
   Дiвчина-партизанка заперечила:
   - Ти ж читав: Майстра та Маргариту. Якими були люди в серединi тридцятих рокiв у Москвi, зауважте у столицi iмперiї!
   Хлопчик-генiй скривився:
   - Можливо, Булгаков як художник дещо згустив фарби! Втiм, його ж забороняли, як i цей роман.
   Лiза облизнула язичком свої повнi червонi губи:
   - Генiальний роман! I цiлком життєвий! Особливо коли москвичi кинулися збирати червонцi, що падають!
   Ефiтик єхидно хихiкнув:
   - I ти вiриш, що москвичi стали б ось так от кидатися на грошi. А як обробка комунiстичною пропагандою.
   Дiвчина-боксер зрадiла:
   - Саме так! Згадай хоча б класику: Тимур та його команда! Наскiльки вже iдеологiзована повiсть, та в нiй повно хулiганiв, i дiти сталiнської iмперiї не iдеальнi!
   Хлопчик-генiй помiтив:
   - Iдеальний свiт, був би просто нудний! Сам розумiєш, поганий хлопець - це перець, для супу роману!
   Лiза ще раз заперечила:
   - А що не можна написати шедевр, що складається виключно iз позитивних героїв?
   Ефiтик труснув головою:
   -Поганий перець, це хороша приправа для супу, в якому вариться шедевр! Iнодi це дуже гостро, але й класно! I якщо розiбратися поняття добра i зла, позитивний чи негативний герой бiльш нiж умовнi.
   Дарина здивувалася:
   - Ти говориш умовнi?
   Лiза рiзко заперечила:
   - У художнiх творах одразу видно, хто хороший, а хто поганий хлопець! Це у життi можна заплутатися!
   Хлопчик-генiй не погодився:
   - Все не так просто! Ось узяти, наприклад героїв, вiрнiше головного героя роману Iльфа та Петрова: Дванадцять стiльцiв. За великим рахунком Остап Бендер шахрай, пройдисвiт, паразит! I водночас його образ поданий в такий спосiб, що викликає симпатiю! Ось пiсля цього й вiр класикам.
   Лiза, збивши босий ноженький капелюшок гiбрида гриба i кульбаби, помiтила:
   - Iльфу та Петрову ще пощастило, що Остапа Бендера їм не вiдкрутили голови. Адже цiлком могли звинуватити у пропагандi буржуазних цiнностей, паразитичного способу життя, романтизацiї шахрая!
   Ефiтик наголосив:
   - I не без ґрунтовно звинуватити! Адже справдi чимало молодих людей прочитавши: "Дванадцять стiльцiв, i Золотого теля" обрали собi кар'єру шахраїв! Тобто Iльф та Петров молодь спокусили, зiпсували, а отримали у вiдповiдь сталiнську премiю, та кiлька екранiзацiй! I де справедливiсть!
   Лiза раптом запитала:
   - А ти ж Еф, теж пишеш фантастику?
   Хлопчик-генiй кивнув:
   - Не просто фантастику, а наукову фантастику! Для мене головне показати суть того чи iншого фiзичного вiдкриття!
   Дiвчина-боксер iз виглядом фахiвця помiтила:
   - Оце помилка! Для видавництв головне прибутки, а не тиражування наукових iдей! Ось тому вiн не захочуть видавати щось розумне, але для пiлса - не цiкаве!
   Юнак-науковець сумно кивнув:
   - Я це розумiю! Свого часу Жуль Верна не хотiли видавати, саме через надмiрне захоплення, це великого фантаста наукою, на шкоду пригодам! Але потiм цей чудовий автор все ж зумiв знайти потрiбний баланс!
   Лiза муркотнула:
   - Жуль Верн це чарiвнiсть! Дивно поєднання науки та захоплюючого сюжету! А його книга: Навколо свiту за вiсiмдесят днiв просто шедевр! У нiй не так багато науки, зате повно думки...
   Хлопчик-генiй перебив:
   - Так пригоди цiлком захоплюючi, але я чесно жахливо втомився, може, не будемо бiльше мовами чухати, i рiзних письменникiв обговорювати! Це чесно кажучи - нудно!
   Лiза скосила очi:
   - А я тебе розумiю? Соромно тобi генiю, що уявив про себе, що якiсь письменники паперомарники, змогли добитися бiльшого!
   Еф свиснув:
   - Я в цьому випадку не комплексую. Один радiообластер ставить мене вище за Калашникова, чия слава втiм, була дута, i СРСР з цими автоматами жодної країни не завоював. А радiообластер це якiсний стрибок, на зразок атомної бомби, тiльки на вiдмiну вiд останньої значно практичнiший. Адже погодьтеся, який сенс вбивати мiльйони людей, заражати на десятилiття величезну територiю i не мати змоги використовувати данi...
   Лiза безцеремонно перебила:
   - Звичайно, винахiдника атомної бомби слiд було вiдправити в пекло, у практичному сенсi слова, куди ефективнiший звичайний фантастичний i водночас технiчно здiйсненний бластер. Адже вiн кращий за автомат "Калашников".
   Хлопчик заперечно махнув головою:
   - Яскравий промiнь звичайного бластера демаскує того, хто стрiляв, причому особливо це помiтно в темрявi. А радiообластер невидимий, майже безшумний, до речi, технiчно його цiлком можливо зробити абсолютно нечутним. Плюс ще ультрарадiозвук, спецiально пристосований змiнюючи дiапазони, впливати на органiку, чи, навпаки, на матерiальнi предмети. Поєднання якостей звукових та радiохвиль просто феєричне. Тож не будемо про це! Ефiтик увiйде в iсторiю землi, а Iльфа та Петрова... Чесно кажучи, їхнi твори нiчого доброго не вчать!
   Лiза запропонувала:
   - А давай тодi цензуру введемо! Втiм, вона й так є! Все ж таки, як не кляли Ельцина, при ньому була тiльки одна цензура: комерцiйна окупнiсть даного твору. Нинi ж вимагають перевiрки на лояльнiсть. Та ще й питання, ось якщо ми не повернемося назад, через сто рокiв нас з тобою згадають?
   Хлопчик-генiй знизав вузенькими плечима:
   - Не впевнений, за нас обох! Хоча, наприклад, деякi креслення радiообластера повиннi зберегтися у мого батька. Якщо, звичайно, моїх батькiв не прихлопнули. Взагалi явно спецназом командував хтось iз ставленикiв кавказької мафiї. Надто багато в мiлiцiю, точнiше в полiцiю, запровадилося кримiналу... Особливо в останнi роки, коли чеченцiв стали задобрювати, вiддаючи їм ключовi пости в економiцi та силових вiдомствах. Ну якщо я повернути i дiзнаюся, що мої батьки вбитi...
   Лiза криво посмiхнулася:
   - I що ти зробиш?
   Ефiтик стиснув кулаки:
   - Скину президента i його банду, i сам встановлю в Росiї диктатуру! I не просту диктатуру, а енергiйну, нацiоналiстичну!
   Лiза згiдно кивнула:
   - Давно пора! Наведеш тодi технотронний лад. Хоча ось хто слухатиметься такого маленького i дохленького як ти!
   Хлопчик-генiй недобро глянув на Лiзу, покрутив пальцiв бiля скронi.
   - Хiба послух президент добивається кулаком! I взагалi Сталiн та Гiтлер найбiльшi диктатори планети Земля були маленького зросту, а творили великi справи! Загалом менi цей базар набрид.
   Поки вони перемовлялися, полоненi солдати рухалися як вiдмороженi, i їм i адмiралу, язик тих, хто їх захопив, став незрозумiлим. По-перше, хлопцi говорили, як би, росiйською, i не росiйською, а по-друге... Тут ще грала свою роль рiзниця в менталiтетi та колосальний культурний бар'єр, мiж двома видами людей, або тих хто начебто людей ...
   Ось вони вийшли на узбережжя i зупинилися, три витягнутi на берег шлюпки i караул привiтав полоненого адмiрала.
   Грiзний Каракатао був повнiстю деморалiзований. Застосування чарiвника показала жахливу, незрозумiлу мiць цiєї пари, або вiрнiше вже трiумвiрату. Тож жодного бажання їм, у всякому разi, вiдкрито, жорстко протидiяти не було. Адмiрал наказав:
   - Везiть нас на лiнiйний корабель!
   Дарина прошепотiла страшним голосом:
   - Дивись без фокусiв!
   Каракатао промимрив:
   - Останнє, що може спасти на думку, це обдурити вас!
   Дiвчина-боксер вишкiрилася:
   - Лицемiр! Брехливий i пiдлий лицемiр! Зараз вiн тiльки й думає, як нам влаштувати пiдлянку!
   Хлопчик-генiй пiдколов:
   - Iндик думав i в суп потрапив! В даному випадку, нам нiчого бояться! Його вiн схитрить, то чарiвник перетворить i його, i всю його армiю в зграю макак, або заростi бамбука! Тож хай тiльки спробує!
   У адмiрала затремтiли руки:
   - Та в мене цього й у думках немає! Зроблю все чисто та акуратно! Тобто чесно та благородно! Клянусь!
   Дар'я вишкiрила зуби:
   - А вiн боїться! Їй Богу боїться! А страх ворога - найкраща гарантiя безпеки!
   Солдати стягли шлюпки на воду, при цьому вони рухалися механiчно, мов роботи. Так i штовхали руками та ногами. Пiсля чого великi човни ляснули у воду. Попливли, Ефiтик ловив сонним обличчям потiк повiтря, що мчав на зустрiч:
   - М-да! Це я бачу чудово! Ось бурхливий вiтер у Таганрозi прийшов на початку Жовтня! Рiзноманiтнi тривоги - мучили батюшку царя!
   Лiза помiтила:
   - Бiльшiсть росiйських царiв не вiдрiзнялося величчю розуму, i широким свiтоглядом. Хоча були й винятки.
   - Якi? - недовiрливо промовив Ефiтик.
   Дiвчина-боксер вiдповiла:
   - Наприклад, Олександр Визволитель!
   Хлопчик-генiй скривився:
   - Це той, хто майже задарма вiддав США Аляску? Теж широкий свiтогляд вiддати практично даремно, територiю вдвiчi перевищує Францiю, а ще взагалi даремно поступитися Гавайськi острови!
   Лiза помiтила:
   - Царю мабуть навiяли, що на Алясцi поганi землi! А вiн повiрив!
   Ефiтик скривився:
   - А чому цар не шанував хоча б Ломоносова, який передбачив наявнiсть на Алясцi величезної кiлькостi золота, алмазiв, ну а хутро, моржах i тюленях i так все знали. I взагалi на Землi головне багатство - це територiя! Будь-який росiйський чоловiк мiг сказати Олександру Другому, не вiддавай за грошi землю. До речi, цiкаво, що корабель, який плив з американським золотом, вiдкупними, за Аляску просто затонув. Що цiлком справедливе покарання дурням. Особливо тим, хто одержав вiд Америки хабарi.
   Єлизавета по-доброму i водночас по-хулiганськи примружилася:
   - А що знову у всьому винен дядько Сем!
   Хлопчик-генiй пояснив:
   - Не так самi американцi, як наша власна жадiбнiсть i дурiсть! Те, що вивертає i розбещує росiйської людини цей долар!
   Лiза коротко заспiвала:
   Долар весь обплутав свiт,
   Павутиною пекельної пристрастi!
   З Росiї соки п'є вампiр,
   Ненаситною вовчою пащею!
   - Дайка краще я заспiваю! - Хлопчисько затягнув своїм мелодiйним голоском, а Дар'я одразу почала йому пiдспiвувати:
   Така погань обплутала планету,
   Терзає нас буквально щогодини!
   I гiрше за цю швалу - марноту немає,
   А iм'я цiєї напастi - зелень, бакс!
  
   Лукавий долар по серцю бандитам,
   Тим хто Росiю хоче занапастити!
   Валюта безмежних паразитiв,
   Тих у яких совiсть наче нитка!
  
   Коли ти бiля кiоску бакс вважаєш,
   Папiрець цей до серця приклавши!
   Америцi на вiрнiсть присягаєш,
   Пiндосом бридким стати навiки вирiшивши!
  
   Бандити всiх мастей та терористи,
   За долар жорстоко винищують Русь!
   Прийшли за допомогою долара нацисти,
   Спали купюру - цю i не лякай!
  
   Якщо рубль святий на долар промiняв ти,
   Ось iз країни зрадник та вандал!
   Як у давнину вдягне витязь лати,
   Перетнемо безкрайнiй океан!
  
   Визнає свiт росiйську культуру,
   Над усiєю планетою прапор iз трьох кольорiв!
   У лайно втоптавши зелену купюру,
   Правлiння настане - смiливцiв!
   На останньому куплетi Єлизавета зааплодувала:
   - Браво! Це просто чудово! Особливо слова - пiзнає свiт росiйську культуру!
   Шлюпки пристали до борту, i солдати полiзли вгору мотузяними сходами. Адмiрал кiлька разiв подумки прикидав, чи встигне вiн звалити принцесу i оволодiти чарiвником або нi. Але юне дiвчисько було надто вже швидким i спритним. Каракатао не ризикнув кидатися на сильну чарiвницю.
   Лiза непомiтно кольнула адмiрала кинджалом:
   - Накажи звiльнити пiратiв!
   Адмiрал зблiд, потiм почервонiв, але все-таки пiдкорився:
   - Зняти з диби та розкувати бранцiв.
   Солдати та офiцери дотримувалися принципу, командирiв обговорюють. Якщо наказали, значить так треба!
   Бiльшiсть флiбустьєрiв ще не встигла дiйти до рiвня крайнього ступеня виснаження. Але все ж таки вони провисiли, ледве торкаючись шкарпетками пiдлоги досить довго, i руки встигли онiмiти. Серед полонених корсарiв Дарина з подивом виявила i Кея, помiчника кока. Напiвголий хлопчик, разом з усiма висiв у колодках, та ще був по-звiрячому, так, що здерли шкiру, вiдшмагали. Вiд больового шоку хлопчик знепритомнiв, а босi ноги були обвугленi внаслiдок жорстоких тортур.
   Дарина здивовано запитала:
   - Це хто його так?
   Перший помiчник Чарлi, завдяки високому зростанню, не так сильно вивернув суглоби, i був у свiдомостi, провив:
   - Це як вiн не ладний! Сволота!
   Вже знайомий орк-канонiр прохрипiв:
   - Та я б цього гада, живцем засмажив би в пальмовому маслi.
   Дарина Рибаченко зробила суворий погляд, наказавши:
   -Знайти кока i взяти живим!
  . РОЗДIЛ Љ 11.
  Армiя пiд командування Олега Рибаченка взяла в облогу Семиграддя. Втiм, вже пiсля кiлькох годин потужного обстрiлу, захисники попросили пощади та викинули бiлий прапор. Мiсцеве населення вiтало росiйську армiю, турки розбiгалися. Початок вiйни був успiшним.
  Перша велика битва закiнчилася повним оточенням та знищенням вiсiмдесятитисячної армiї Османської iмперiї. Росiяни мали досконалiшу зброю i керувалися пiдняттям прапорцiв.
  I руйнували туркiв. Ось уже вiйсько увiйшло i до Румунiї, i там перемагало поголовно.
  Дорогою Олег Рибаченко знову складав;
   Знову здавалося, проноситься в альтернативному свiтi, шалена юнiсть, i вiн став хлопчиком-пiдлiтком, ще свiжим, чистим обличчям, i невисокого зросту, але з широкими плечима i грудьми... Хлопчик рокiв чотирнадцяти, макiвка перехiдного вiку, час першого кохання i зiтхань.
   Але при цьому лише крiпака в царськiй Росiї початку двадцятого столiття, де так i не скасували крiпацтво... Як таке могло вийти?
   Невелике змiщення iсторiї - легендарний генерал Скобелєв: народився на двадцять рокiв ранiше, i внаслiдок цього зiграв важливу роль у кримськiй вiйнi - замiнивши бездарного Меньшикова i, розбивши десантнi сили туркiв, французiв, англiйцiв та сардинцiв частинами. Росiя завдала поразки коалiцiї, яка невдовзi розвалилася. А росiйськi вiйська захопили Карс, Ерзерум, Тангорг. Османська iмперiя була змушена пiти на укладання важкого свiту, поступившись Вiрменiї i чимало земель, включаючи i знамените озеро Нiццу. Але, правда вiд домагань на Балканах через позицiю Австрiї та Пруссiї царю Миколi довелося вiдмовити. Воювати з нiмцями небезпечно, тим бiльше англiйцi та французи в цьому випадку могли вступити у вiйну з новою силою.
   Однак Болгарiя отримала певну обмежену автономiю, а християни формальну рiвноправнiсть у правах поряд iз громадянами Османської Iмперiї. Росiйська Православна церква отримала деякi землi i Єрусалимi.
   У Францiї спалахнуло повстання проти Наполеона Третього, але пiсля кiлькох жорстоких битв, все ж таки iмператору вдалося зберегти владу, але як поступка обмеживши себе конституцiєю.
   Якийсь час тривала ще вiйна з Шамiлем на Кавказi, але пiсля його капiтуляцiї вiдновилася експансiя Росiї в Середнiй Азiї. Одночасно був пiдписаний i вигiдний Росiї договiр про кордони з Китаєм. Причому Микола Перший отримав навiть бiльше земель, нiж у реальнiй iсторiї його син Олександр Визволитель. Так авторитет росiйської зброї виявився тепер набагато вищим.
   Була вiйна i з Iраном, яка закiнчилася завоюванням його пiвнiчних регiонiв, аж до столицi Тегерана.
   Микола Перший не став кiнчати життя самогубством прожив на дванадцять рокiв бiльше, нiж у реальнiй iсторiї - помер у 1867 роцi. До цього моменту росiйська армiя мала безперечний авторитет, а Скобелєв став фельдмаршалом i кавалером багатьох орденiв.
   Олександру Другому навпаки не пощастило, i вiн був убитий на десять рокiв ранiше в 1871 роцi, буквально забракло лише кiлькох тижнiв, до оголошення манiфесту, що скасовує крiпацтво. Олександр Третiй його син та реакцiонер, зрозумiло, не пiдписав манiфесту.
   Бiльш рання коронацiя позитивно вплинула на здоров'я Олександра Третього - вiн кинув пити став царем, i прожив довше, нiж у реальнiй iсторiї. Росiя провела успiшну вiйну в 1877-1878 з турками, i стався остаточний роздiл Османської iмперiї мiж великими державами. Росiя отримала собi Стамбул або Константинополь, Iрак i вихiд до Iндiйського океану, Францiя Сирiю та Палестину, а Британiя - Єгипет з Суданом.
   Таким чином, iмперiя Османа зникла з географiчної карти. Незабаром лiквiдували i те, що залишилося вiд Iрану, також пiсля тривалих суперечок i компанiй роздiлили Саудiвську Аравiю. Полiтикiв Британiї стала експансiя та розширення своєї колонiальної iмперiї, а Росiя та Францiя взяли своє - пiдпорядкувавши собi iсламський свiт. Iталiя встигла окупувати Лiвiю, а Французи - Марокко. Пiвдень Iрану дiстався Британiї, а центр Росiї.
   Незабаром роздiлили й Афганiстан: пiвнiчнi райони населенi узбеками та таджиками пiшли росiянам, а пiвденнi з пуштунами англiйцям.
   Коротше кажучи, на пiвднi Росiї дiйшла межi своєї експансiї i подiлила все Англiйцями та французами.
   Як не дивно, але поразка у вiйнi з Росiєю пiшла на користь Францiї, так царський режим пiдтримав Наполеона Третього i не дав прусакам розв'язати вiйну i об'єднати остаточно Нiмеччину.
   Натомiсть роль Австрiйської iмперiї зросла... Австрiйцi зберегли за собою пiвнiч Iталiї - ослаблена Францiя не змогла вести з ними вiйну. Потiм Австрiя приєднала себе пiвденнi територiї. Прусаки спробували рипнутись, але трохи вирушивши Наполеон Третiй пiдтримав австрiйцiв i розбивши нiмецькi полки. Микола Перший також всiляко пiдтримував Австрiйську iмперiю.
   Пiсля роздiлу iмперiї Османа Австрiйцi теж отримали свiй шматок - Боснiю i Герцеговину, а також пiвнiч Сербiї. З урахуванням Баварiї та пiвденних нiмецьких земель Австрiйська iмперiя стала найбiльшою i за територiєю та населенням державою в Європi. Але в iмператора Франца Йосипа вистачило розуму не сваритися з Росiєю, бути з нею в союзi.
   Об'єднання Нiмеччини не вiдбулося - зате Австрiйська iмперiя стала великою i могутньою, перетворивши Пруссiю на свого молодшого партнера. Iталiя також залишилася роздробленою. Правда в Неаполi запанував "президент" Гарiбальдi, але шлях до Папської областi йому перекрили австрiйцi та французи. Незабаром i Сардинське королiвство подiлила мiж собою Австрiя, Францiя та Британiя.
   Пiсля смертi Наполеона Третього став правити Наполеон Четвертий його син.
   Вiдносини мiж Австрiєю та Францiєю знову стали загострюватися, оскiльки iмперiя Наполеона набагато бiльша, нiж нiмцi досягла успiху в розширеннi колонiй.
   Вiдбулася i вiйна iз Японiєю. На той час генiальний Скобелєв вже помер, та його учнi - особливо Брусилов виявилися щонайменше талановитими, та й спiввiдношення сил, для Японiї значно гiрше, нiж у реальної iсторiї - Росiя територiєю бiльше, а армiя добре навчена i професiйна. Правда в озброєннi не все гаразд: все ж таки крiпацтво знижує приплив робочої сили з села. Але все одно й того, що їсти вистачає.
   I кiлькiсть крiпакiв потроху знижується. Хоча це йде циклами, за рахунок подарункiв часом i зростає. А Олександр Третiй любить шанувати. Пiсля розгрому Японiї утворилася i Жовторосiя.
   На момент березня 1911 року Олександр Третiй встиг померти у груднi 1909 - престол успадковував Микола Другий i править вже другий рiк, нещодавно пройшла коронацiя.
   У Миколи вже є спадкоємець - причому здоровий, так отець Олександр фатальну нiмкеню забракував i знайшов кращу наречену. Але у сина, що народив у 1904 роцi, iм'я теж Олексiй.
   Росiя велика iмперiя, ще бiльша, нiж у реальної iсторiї, i з часiв "Смутного часу" практично не втрачала у вiйнах своєї територiї, та й не програла в серйозно жодної вiйни, не якщо не вважати окремих битв i компанiй.
   Але чотирнадцятирiчного свiтловолосого з бiлими вихорами фортечному хлопчику немає особливої справи до iмперської величi. Коли ще лежить снiг, а ти босий перетягуєш важкi колоди i фактично є рабом: якого господар може бити, принижувати, продати, ну... за законом убити не має права, але за фактом ще запоруть до смертi, то пану нiчого не буде !
   Але з iншого боку ось вона юнiсть: босим, огрубiлим пiдошвам майже не холодно шльопати по снiгу, i ти почуваєшся куди бiльше, бадьорим i свiжим, нiж колись був ще не старим генiальним письменником. Все ж таки в момент перетворення на безсмертного хлопчика, Олегу Рибаченку ще й п'ятдесяти рокiв не було, тож вважати себе старим понад будь-яку мiру це вже колосальний перебiр.
   Але справдi втома вiд важкої роботи не здається болючою, а приємною, i ти ще можеш пiсля того, як стемнiло i в танець пуститись i...
   Ось якраз з'явилася панi та призовно поманила його рукою до себе. Нi, вона не стара, їй немає сорока, а виглядає зовсiм непогано, мабуть, можна назвати i красивою. Для сiльського хлопчика вона здається майже старою. I зовсiм не так вiн Олег Рибаченко уявляв собi перше кохання.
   У мрiях малювалося iнше. Молода, сiльська дiвчина з довгими русявими косами i вiнок на головi. Ось вона босонога iз запахом весняних трав обiймається з ним, i вони цiлуються в губи. Точнiше смачно цiлує вiн...
   А тут панi сама виявляє агресивну iнiцiативу, не викликаючи жодного бажання, а породжуючи виключно страх. Але грубi ласки, i випещена рука в штанах, пробуджують у легко збудливого пiдлiтка чоловiче єство i змушують вiдповiдати. Теж грубо i по тваринi, що, втiм, дуже подобається огряднiй панi.
   Потiм почуваєшся погано i вкрай гидко. Немов ти повiя чоловiчого роду: нi кохання, нi прихильностi, нi поваги.
   Але й вiдмовити не можна - iнакше порка, причому нерiдко i до смертi!
   Бариня не вирiзнялася вдячнiстю: нiчого не дарувала, нi як не нагороджувала, i навiть не звiльняла вiд звичайної роботи. Для неї вiн лише твариною, або невiльником для постiльних втiх.
   Сам Олег Рибаченко не вiдрiзнявся релiгiйнiстю, але все одно пiсля занять коханням iз нею хрестився та сплював. У гидота...
   Але цього разу принизливе злягання тварин перервалося появою вогняно-рудої Вiкторiї, яка рушила панi гомiлки в щелепу, а потiм одним ударом розрубала неприємну єхидну навпiл.
   Потiм повернулася до вже колишнього хлопчика Жукова, i одним недбалим рухом звiльнилася вiд бiкiнi, поставши зовсiм голою, пiдгортаючи снiжок, що звiдкись виник у теплiй садибi, своєю босою, витонченою ногою попрямувала до нього, млосно шепочучи:
   - Я хочу тебе, i я люблю тебе!
   Олег Рибаченко подався їй назустрiч i... Плюхнулося тепле, як парне молоко море. Вiн тепер у ньому плаває один, а навколо лише фiолетовi хвилi та нiчне небо. I так добре тобi ставати, що ти навiть засинаєш... увi снi!
  Хлопчик-термiнатор вiдчував собi справжнiм малолiтнiм мачо, класом супер.
  Але що ж... Хлопчик повинен взяти участь у першiй свiтовiй вiйнi.
   Пiсля того як кайзерiвцi були розбитi у Схiднiй Пруссiї, росiяни взяли в облогу Кенiгсберг. На пiвднi бої розвивалися ще успiшнiше. З ходу було взято Львiв та Перемишль. А також Кракiв потужним ударом iз Польщi.
   Нiмцi сипалися. Росiйський танк "Мiсяць"-2 показав себе ефективним у наступi. Зазнала поразки Нiмеччина та пiд Парижем. I виявилася вiдкинута.
   Кайзер занепав. Росiйськi вiйська рухалися у бiк Одера, i вже пiдходили до Будапешта. I перемелювали супротивника. Австрiйськi частини здавалися полками, i часто пiд барабанний бiй.
   Ставало зрозумiло, що фронт не втримати. А тут ще Iталiя вiдкрила новий фронт проти нiмцiв. I почала просуватися на пiвднi.
   Коротше кажучи, виходило для фрицiв провально.
   Батальйон дiвчат просувався до Одера.
   Войовницi кидали босими нiжками гранати. I викошували нiмцiв iз кулеметiв.
   Ось тут у цьому свiтi вiйна велася набагато успiшнiше, нiж у реальнiй iсторiї. Познань уже взято. Нiмцi тiкають. У росiйської армiї велика перевага в пiхотi та кавалерiї. У нiмцiв взагалi нiчого немає проти легких росiйських танкiв.
   I царськi генерали, впевненi у перемозi, i настрiй народу скажемо так - мажорний.
   Веронiка кидає босою нiжкою гранату. Розкидає нiмцiв i пищить:
   - Хай буде Росiя найвища!
   Вiкторiя також стрiляє. Кидає босою нiжкою гранату i пищить на всю горлянку:
   - Майбутнiй свiт нехай стане наш!
   Далi вже вродлива дiвчина Юлiана стрiляє собi без жодних церемонiй.
   I теж кидає босою ногою гранату. I навiть розкидалися фрицi.
   Дiвчина прочiрiкала:
   - Я шалена тигриця!
   А потiм i Ганна теж як пальне. I босою ногою дуже косо запустить гранату, розбиваючи наче скло кайзерiвськi пiдроздiли.
   I вимовляє:
   - Психологiя перемоги! Демократiя долi!
   А далi вже Мотрона як запустить цiлу скриньку вибухiвки. I як пiдiрве кайзерiвських солдатiв. I прореве:
   - За Русь у космiчних висотах!
   Ще двi красивi дiвчата їдуть легким танком "Луна"-2. Гарна машина iз двома кулеметами. Броня не надто товста, але тримає кулемети. Форма обтiчна. Дiвчата Ольга i Женя всерединi розташувалися, напiвлежачи i строчать собi по нiмцях.
   Непогана машина - швидкiсть сорок кiлометрiв на годину. Чудова прохiднiсть. I гусеничний хiд.
   Дiвчата заливають свинцем нiмецьких солдатiв i спiвають;
   Ти вже батюшка свiтлий мiсяць,
   Що ти свiтиш не як i ранiше
   Не, як i ранiше, не по-старому,
   Все ти ховаєшся за хмари,
   Застилаєшся хмарою грiзною!
   Як у нас було на святiй Русi.
   На святiй Русi, у кам'янiй Москвi.
   У Кремлi було у славному мiстi,
   Поблизу Iвана, поблизу Великого,
   У церквi було в Архангельському,
   Як у правого було клiроса:
   Молодий стрiлець на годиннику стоїть,
   На годиннику стоїть, Богу молиться,
   Вiн плаче, як рiчка ллється,
   Поплаче - слiз струмки течуть,
   Вiн i б'є бердиша держаком,
   Бердиша держаком про сиру землю:
   "Вже ти гой єси, мати сиру земля,
   Ти роздайся на всi боки,
   Ти розкрийся, гробова дошка,
   Розгорнися, золота камка!
   Ти повстань, повстань, православний царю,
   Православний цар Олексiй Михайлович!
   Подивися ти на свою сiм'ю,
   На святу Русь, на Москву-матiнку,
   Москву-матiнку, сиротину!"
   Спiвають дiвчата собi i трощать нiмцiв. Iдуть трупами i залишають кривавий слiд гусеницями. Ось це дiвча. Теж усерединi танка вони майже голяка, в одних трусиках i босi. Але дуже симпатичнi дiвчата.
   А нiмцi вiд їхнього вогню зазнають колосальних втрат. Кулемети важкi та скорострiльнi. I дiвчата дуже влучнi. Непогано оснащена царська армiя.
   Тут i японськi вченi Росiю працюють. Ось летить бомбардувати нiмцiв найпотужнiший у свiтi на той момент бомбардувальник "Iлля Муромець". Перший у свiтi лiтак iз чотирма двигунами. Вiсiм кулеметiв та двi тонни бомб. Оце машина.
   I також в екiпажi дiвчини. I майже голенькi, в одному купальнику. Дуже це красиво та сексуально.
   Войовниця командир екiпажу бомбардувальника "Iлля Муромець", Валентина. Дуже красива та фiгуриста блондинка. Потрiбно, щоб машина сповiльнилася i точним кидком бомби накрити нiмецький бункер.
   Кайзерiвськi солдати сильнi та дисциплiнованi. Стрiляють за росiйським монстром. Але войовницi луплять у вiдповiдь. Вiсiм кулеметiв буквально змiтають нiмецьку пiхоту. Падають розiрванi солдати Нiмецької армiї.
   Ведуча вогонь златоволоса Лада скупиться. Дiвчина навiть лiфчик зняла, щоб краще зосередитись. I трясе собi оголеними грудьми. Просто чудова красуня. Стiльки в нiй грацiї, i влучностi. Сама Лада худенька, але жилиста, а талiя тонка, мов у оси.
   Веде пальбу з кулеметiв по нiмцях та Галина. Теж дiвчина i гарна та фiгуриста. Босими нiжками натискає на гашетки. А личко таке чарiвне. Не войовниця, а просто дiвка супер.
   Галина вимовляє скалясь:
   - На славу батюшки царя!
   Агресивна та чудова, з волоссям кольору сусального золота, Лада пiдтверджує:
   - Зметем мiтелкою iуди!
   Валентина натискає босою нiжкою на педаль. Тоннi бомби падає на нiмецький бункер. Це забiйна мiць. "Iлля Муромець", розганяється, щоб самого не зачепили уламки. Бункер пiдриває, пiднiмає вгору стовп диму.
   Дiвчата хором вигукують:
   - Потрапили! Фрiцам дали!
   I шльопають iз захопленням босими нiжками. Та це дiвчата, якi здатнi розбити нiмцiв. Вони воюють, мрiючи про той свiт, коли люди нiколи не вбиватимуть людей. Наприклад, якщо царська iмперiя Миколи Другого пiдкорить увесь свiт. Адже Росiя унiкальна освiта, здатна стати вiчною iмперiєю! Бо династiя Романових може правити столiттями. А пiсля iмператора Павла, нарештi, Росiя набула стабiльностi i всi остаточно прийняла легiтимнiсть династiї.
   От i зараз цар Микола Другий, який перемiг Японiю, ламає хребти нiмцям.
   Одним iз сильних ходiв царя це залучення жiнки до армiї. А росiйська баба - найстрашнiший воїн у свiтi! Хiба не так!?
   Ось, наприклад, на винищувачi "Сокiл", мчить льотчиця Алiса. Така красива дiвчина, блондинка з легкою домiшкою червоного волосся. Струнка дiвчина, майже гола.
   Босою нiжкою натискає на педаль i проводить маневр. А потiм стрiляє собi. Збиває нiмецьку машину iз кулемета великого калiбру. Примушує її горiти i вимовляє:
   - Я народжена для царської служби! Дiвча класна цiлком, i з кров'ю блакитною, гусарською!
   I розганяє швидкiсть у "Сокола". Мабуть, росiйськi лiтаки найкращi у свiтi.
   А вже на фронтi з'явився i важчий i досконалiший танк, створений сином великого Менделєєва. Машина з двома скорострiльними гарматами та шiстьма кулеметами. I такою махиною теж керують дiвчата.
   I йде росiйський танк, руйнуючи нiмцiв. Причому, з потужним дизелем, i досить прохiдний та спритний.
   Дiвчата у танку спiвають;
   Наша улюблена Богом Росiя,
   Щедрий заможний край...
   Ну монархiв усiх красивiше, красивiше -
   Батюшка цар Микола!
   I танк гусеницями тисне нiмецьких солдатiв. Вже буквально кишки виповзають i течуть iз гусениць струмка кровi.
   Командир танка, Тетяна Крупська, вимовляє:
   - Та за Русь ми переможемо!
   Дiвчина до речi княжого роду, а бореться в одних лише трусиках. Але така, у своїй симпатична. У ньому велика внутрiшня сила.
   Босою нiжкою дiвчина натискає на педаль i вимовляє, скелячи зубки, i смiючись.
   - Найбiльший ти царе Микола!
   I войовницi впевненi, що на такому танку дiйдуть i до Берлiна. I впевненiсть у всiх войовниць та воїнiв мiцнiє.
   Наташка, охоплена ентузiазмом, стала писати i спiвати. Iншi дiвчата з радiстю пiдхопили;
   За Русь святу битися наша доля,
   Ми дiвчата, що серцем велетнi...
   Фашист землi радянської захотiв,
   Але з Родом ми завжди бiйцi єдинi!
  
   Хай буде у вiчнiй славi наша Русь,
   Не пiдкорять нас орди Чингiсхана...
   За Батькiвщину бiйся i не лякайся,
   Ми зламаємо будь-якого басурмана!
  
   Нас зiгнути фашистам буйним у рiг,
   Повiрте, Русь нiхто не здолає...
   Адже з нами Iсус Всевишнiй Бог,
   I не несiть фрицi ахiнею!
  
   Всi знають, що Вiтчизна нам дана,
   Для лютих перемог не знаючи мороку...
   Вискалив зуби страшний Сатана,
   Просочена кров'ю вся сорочка!
  
   Для комсомолки немає слова боягуз,
   Для дiвчат не значущi перешкоди.
   Допоможе Бiлий Бог нам Iсус,
   Безсмертя стане найвищою нагородою!
  
   Билися ми дуже хоробро пiд Москвою,
   Хоч нiмцi силою пруть неймовiрною...
   Билася напiвголою босою,
   I вiрю, чекає перемога неодмiнно!
  
   Велич росiйських воїнiв живе,
   I нiколи фашистам не поступиться...
   Ми пустимо фрiцiв люто у витрату,
   Що не пiднялося дуже брудної каламутi!
  
   Так Гiтлер ти пiдступний i хитрий,
   Здатний навiть захопити пiвсвiту...
   Але Сталiн теж доблесний орел,
   Не створiть собi кумира!
   Немає комсомолкам, знай не вiдступити,
   Вони морозiв навiть не бояться.
   I перетворяться фрицi скоро на дичину,
   Адже росiяни завжди вмiли битися!
  
   Росiя це Батькiвщина кохання,
   I зробить подарунок комунiзму.
   Не треба будувати рейтинг на кровi,
   З оскалом безпардонним реваншизму!
  
   Так хоче фюрер нас за горло взяти,
   I нахилити Росiю всю над плахою...
   Але ми б'ємося люто на п'ять,
   Адже Сталiн iз нами з буркою та папахою!
  
   Воїн вiн великий знають усi,
   А комсомолки завжди будуть боси...
   I рушнем Гiтлера по бородi,
   У нас палають жаром яскравим коси!
  
   Войовницi це наша доля,
   Ми зламаємо величезну "Пантеру"...
   Хоч створив Адольф злий беззаконня,
   Йому вкажемо норму ми i мiру!
  
   Нi Сталiна розумнiший i сильнiший,
   Вiн вождь країни великої велетня.
   I фрицiв ти сильнiша за дiвку бий,
   Адже ми у битвах завжди єдинi!
  
   Для досягнень будуємо цiлий ряд,
   Прагнемо до зiрок швидкокрилого птаха...
   I буде гучний результат,
   Такi дiвки, гордi орлицi!
   Росiйськi вiйська вийшли до Одер. Царська армiя Миколи Другого здобула вже безлiч перемог. Було взято дуже багато мiст Австро-Угорщини, бої йшли в Будапештi. Де ще чинили опiр угорцi. Палi Перемишль, Львiв, Кракiв, Братислава, та низка iнших населених пунктiв.
   Нiмцi зазнавали великих втрат i вiдступали. Австрiйцi здавалися цiлими полками та навiть дивiзiями. I за пiднятих прапорiв пiд оркестри. Вiйна йшла, немов у казцi - приємно малою кров'ю та на чужих територiях.
   Хоча зазвичай Росiї рiдко так щастило за завоювання. I майже всi вiйни та перемоги давалися росiйським великою кров'ю.
   Може, Олега тому й назвали Вiщим, що вiн спромiгся примусити Вiзантiю до капiтуляцiї без кровi?!
   Принаймнi Микола Другий претендував на роль Великого.
   Дiвчата вийшли до Одера. Осiнь уже прийшла. Золотi килими з листя.
   Воїнки потопали по килимах. I плюхнулись у воду.
   Веронiка, хлюпаючись у рiчцi, запитала Вiкторiю:
   - Як ти гадаєш, цар пiсля вiйни дасть селянам землю?
   Дiвчина-командир похитала головою:
   - А навiщо селянам земля?
   Веронiка хихикнула i помiтила:
   - Та вони й самi з нею не впораються. Але є мiцнi господарники, котрим могли б потягнути.
   Вiкторiя жорстко вiдповiла:
   - Ось їм у кредит i продадуть землю. Може так воно i буде кращим.
   Юлiана перекинувшись у водi, помiтила:
   - Швидше за все, краще, щоб земля була у помiщикiв. Вони можуть вести велике господарство та використовувати трактори. Приватне, велике виробництво i є найефективнiшим!
   Веронiка неохоче погодилася:
   - Можливо. Але вiд цього i виникає додаткова цiна!
   Юлiана хихикнула i помiтила:
   - Натомiсть i ефективнiсть велика!
   Вiкторiя, яка мала звання полковник, з усмiшкою помiтила:
   - Це стимулює розвиток. А те, що толку дати землю селяниновi, та ще й п'ючому. Саме помiщик i годує половину свiту росiйським хлiбом! Наша країна дуже багата!
   Веронiка iз цим погодилася:
   - Та Росiя багата i жити, стає все краще! Наприклад, мiй брат працює на Путилiвському заводi майстром. I в нього латка у триста рублiв, крiм премiальних.
   Вiкторiя перекинулася i в захопленнi шльопнула босою нiжкою по водi i перекинулася:
   - Оце про що говорить! Росiя пiднiмається! I скоро стане ще сильнiшим!
   Дiвчата плавали в Одерi, i вели невимушену розмову. Анна запитала у дiвчат:
   - А як ви думаєте, що чекає на нас пiсля смертi?
   Юлiана посмiхнулася i вiдповiла:
   - Атеїсти кажуть - небуття. А релiгiя вчить - душа пiде до Бога, а вже Вiн вирiшить, куди їй до раю чи пекла.
   Веронiка спитала Юлiану:
   - А як ти думаєш, Бог є?
   Дiвчина шльопнула босою нiжкою по водi, пiдняла хвилю i вiдповiла:
   - По щиростi не знаю. Є аргументи i за, i проти Бога. - Дiвчина хлюпнулася ще раз i помiтила. - Звичайно, на це питання немає вiдповiдi, але можна наводить рiзнi аргументи.
   Вiкторiя iз цим погодилася:
   - Звичайно, найрiзноманiтнiшi. Та й про що тут казати. Я ось особисто думаю, якщо ми перемагаємо, то Бог, звичайно ж, є! Але були часи, коли ми опинилися пiд монголо-татарами. I тодi питання - де був Всевишнiй Бог?
   Юлiана помiтила з безневинною посмiшкою:
   - А є дещо гiрше, нiж монголо-татарське ярмо!
   Вiкторiя здивувалася:
   - Що гiрше за монголо-татарське ярма?
   Юлiя реально заявила:
   - Старiсть! Що гiрше може бути старостi!
   Вiкторiя погодилася:
   - Так це буде справдi погано!
   Дiвчата замовкли. Їм про це говорити було якось неприємно. Дiвчата взяли та вискочили з холодної води. Побiгли собi, миготивши круглими, босими п'яточками.
   Маруся бiгла разом з ними i спитала з усмiшкою:
   - А ось цiкаво, а навiщо потрiбна старiсть? Це треба сказати нелюдяно!
   Вiкторiя iз цим охоче погодилася:
   - Справдi нелюдяно! Найкраще бути вiчно молодими та здоровими!
   Дiвчата були заводними та смiшними, прокрутилися в сальто.
   Веронiка з посмiшкою i, скалячись, запропонувала:
   - Та наша армiя сильна дiвчиськом! А ми будемо у чудовiй формi!
   I дiвчина пiдморгнула подругам. Вони всi розреготалися з усмiшками, гарпiєм.
   Юлiана запропонувала:
   - Давайте знайдемо живу воду та станемо по-справжньому безсмертними! Це буде дуже здорово!
   Дiвчата вишкiрилися i пiдморгнули одна однiй.
   Вiкторiя тут запропонувала, скелячи зубки, помiтивши:
   - Та добре було б знайти спосiб не старiти. Як це стало б добре та красиво!
   Дiвчина уявила собi свiт з одними красунями та юнаками. Може навiть краще i без бороди, щоб особи були красивiшi i гарненькi.
   Веронiка зiтхнувши вiдповiла:
   - Та це зовсiм чудове, що може бути на свiтi! Бажаємо вiчної молодостi та свiтла.
   I дiвчина розсмiялася, вискалив перлиннi зубки.
   Вiкторiя пiдскочила i запропонувала:
   - Давайте справдi, покiнчимо зi старiстю! Це взагалi неприпустимо! Тiла людей не повиннi старiти!
   Веронiка, скалячись i пiдскакуючи, заспiвала:
   - Пане полковнику, чим старiти! Не краще за Росiю померти! Заради доблестi та честi - не жартую! Вiн вiдповiв - що я рудий? Не хочу!
   Дiвчата розреготалися ще голоснiше. Це дуже гарно.
   Юлiана зi смiшком запропонувала:
   - А давайте всiх стареньких омолоджуватимемо! Щоб усе сяяло як сонце!
   Вiкторiя погодилася, пiдскочивши вище:
   - Для Батькiвщини та Миколи Великого!
   Ганна ця руда войовниця висловилася:
   - А ось все-таки черницi, незважаючи на молитви, молодшi не стають. Хоч i святий у них дух. Ось починаєш думати, а де Божа справедливiсть?
   Вiкторiя важко зiтхнула i вiдповiла:
   - Стогiн стоїть по всiй землi... Де ти господар, де?
   Веронiка заспiвала з люттю:
   Багато людей є великих,
   Чиї справи у вiках живуть.
   Багато птахiв є ясноликих,
   Що безсмертними звуть!
  
   I герої що в билинах,
   Перемагали орду.
   Русь народить велику силу,
   Басурман у бою порву!
  
   Але один орел двоголовий,
   Цар Прав славний Микола...
   Вiн пiд небом променистий,
   Ти про нього молись, дерзай!
  
   Iмператор усiєї Росiї,
   Що пiдняв угору рiд країну...
   Справжня мiсiя,
   За прогрес та старовину!
  
   Перемiг у боях японцiв,
   Нiмцiв разом розгромив...
   Голосок дiвчат дзвiнкий,
   Микола наш Пане!
  
   I в лайцi цар наш не поступиться,
   У будiвництво великий гiгант...
   Вiн супостатiв мiцно б'є,
   I вийшов запеклий розклад!
   Гарну пiсню хором пiдхопили дiвчата. Вони такi чудовi та повнозвучнi спiвачки. Така гарна у них пiсня.
   Так чудовi дiвчата.
  . РОЗДIЛ Љ 12.
  Наташа та її команда тепер вiдпочивали вiд вiйни ... Вони героїнi i поки їх не ставили до верстата. I дiвчина для журналу за грошi вирiшила накидати невелику розповiдь.
  Група дiвчат виконувала мiсiю - захищаючи найуразливiший пункт у позицiї Росiйських, царських вiйськ пiд час першої свiтової вiйни.
  Наталя навiть сказала:
  Втрачена мить у бою, народжує рабство на вiки!
  I дiвчатка вибрали собi дуже агресивний та потужний танк взялися за Кайзерiвську Нiмеччину.
   Дiвчата на танку продовжували ламати нiмцiв, i розстрiлювали пiхотинцiв. Точнiше стрiляла з кулеметiв Алiса, а вогонь iз гармати вела Наташка. Максимка кермував швидкiсним танком, а Анжелiка як найздоровiша i найбагатша баба активно, як танцює пiд дудочку факiра кобра подавала снаряди.
   Але рознесли вже четверте скупчення батарей, i тут запас тридцятикiлограмових снарядiв закiнчився. Втiм, вже знищено понад половину всiх нiмецьких знарядь, зосереджених на цiй дiлянцi, проривала. Закiнчилися також патрони. Сорок тисяч нiмцiв знайшли собi смерть, але боєкомплект вичерпався.
   Тепер дiвчатам слiд його поповнити. Але спробуй знайти у двадцять першому столiттi потрiбний калiбр. Те саме з патронами. Танк зупинився, i войовницi разом iз Максимом атакували п'яте скупчення батарей.
   Особливо зрадiла цьому Анжелiка, так тепер замiсть того, щоб принизливо пiдносити снаряди, вона може показати себе у всiй красi!
   Ось Анжелiка завдала нищiвного удару своєю босою ногою по щелепi солдата кайзерiвської Нiмеччини. Той пiдлетiв вiд удару i збив ще п'ятьох нiмецьких воїнiв.
   Наташка теж провела вертушку, та й Алiса, вiдхилившись вiд пострiлу, довбанула фриця в пах дуже болiсно. Максимка вважав за краще вирубати нiмця кулаком.
   Квартет воїнiв: три вiчнi дiвчата i хлопчик увiйшов у позицiї кайзерiвських вiйськ немов голка. Вони перестрибнули майнувши босими п'ятами через бруствер i осiдлали нiмецькi кулемети. I на фрiцiв полилися їхнi власнi кульовi струменi.
   Маса трупiв заповнила редут нiмецьких, кайзерiвських вiйськ. Квартет, який спритно домчався до укрiпленого пункту, тепер лютував у ньому наче зграя диких тигрiв. Не чекали нiмцi, що ти гарнi напiвголi дiвчата i хлопчик, їх так пресуватимуть. I що кулi з плювалок здатнi летiти без промаху.
   I войовницi разом з хлопчиком несли кулемети, за ними тяглися стрiчки, i вони вели по вороговi нещадний вогонь.
   Максим цей безжурний вiчний хлопчик, заспiвав:
   - Я кровожерливий! Я нещадний! Я росiйський витязь - Бармалея!
   Анжелiка це жiнка-амбал з дуже приємним обличчям, мужнiм пiдборiддям i вогняними пасмами волосся, яке попадало на нiмцiв обпалювало його в самому буквальному сенсi слова. Дiвчина-вiтязь на розспiв додала:
   - I менi не треба! Нi шоколаду! Нi мармеладу! Фрiца ударом розбий! Фрiца ударом розбий!
   I коли її великi, але не позбавленi витонченостi ноги завдавали ударiв, то черепи у кайзерiвських солдатiв конкретно розбивалися! Крiм того дiвчата i хлопчик метали у противникiв сталевi предмети босими пальцями нiг. Тим самим уражали фрицiв цiлими пачками пiдпалених купюр.
   Ось вони пiдскочили до батареї, з якої нiмцi вели вогонь росiйськими вiйськами. I кулеметнi черги разом скосили всiх артилеристiв.
   А войовницi своїми нiжками пiдпалили ящики з боєприпасами. I почали руйнувати батареї.
   Бойовi комплекти рвалися, розсипалися феєрверком, вбиваючи нiмцiв сотнями та тисячами.
   Сам квартет залишався невразливим. У нього не могли нi потрапити, нi зачепити багнетами: сильна магiя! А войовницi всi йшли i йшли, i косили, наче культиватор пройшовся по заростях. А войовницi все тинялися, i тинялися, i скакали, вибиваючи все новi лiмiти знищення.
   Їхня четвiрка навiть хором заспiвала;
   Ми витязi - меча та вогню,
   Усiх разом нiби звiрi розшмагаємо!
   Ми виставимо рахунок - набiг пеня,
   Не стань витязь наш папуга!
  
   Ми станемо крутими наче орли,
   Зметем разом рiзну нечисть!
   Знай нашi крутi Вiтчизни сини,
   Кидаємо свiй виклик i у вiчнiсть!
  
   Як просто гарно вирує вiйна,
   У якiй згоряють народи...
   Прийшов iз пекла за нас Сатана,
   За ним пруть фашисти-виродки!
  
   Ми дiвчата мiцно по пицi дамо,
   Фашистiв як гiлку зламаємо...
   I стане тодi наш солдат пан,
   Нехай пишно цвiтуть троянди травня!
  
   Досягнути, здатнi ми багато знай,
   Пiдняти вище зiрок свої сили...
   I так воїн великий борись i дерзай,
   Ми зробимо грiзнi могили!
  
   Подивишся, воїн буде тодi,
   Все новим i немов кленовим...
   I вiрю, мине нас у боротьбi бiда,
   Стань витязь бiйцем загартованим!
  
   Ось потужним ударом скосив цiлий полк,
   А з ним два полки замочили...
   А фюрер дракона щоб мерзенний здох,
   А ми до зiрок славнi милi!
  
   Ось кайзер вiд страху сльозу припустив,
   Благанням своє про пощаду!
   У нас дуже багато шалених сил,
   Ми будемо за повного параду!
  
   Коли ми з трьома кольорами увiйдемо в цей Берлiн,
   I цар Микола стає Богом,
   Розв'яже шлях народ у нескiнченностi сил,
   Чи не судить монарха так строго!
  
   Бiда над Вiтчизною не згине тодi,
   Велич буде i Сонце.
   Розсiється кайзера зла орда,
   Нехай серце в нудi б'ється!
  
   З дiвчиськом красивою ми хвацько пройдемо,
   По наших росiйських просторах!
   I буде нам класно з сiм'єю вдвох,
   Я вiрю, скоро прийде щастя!
   I войовницi завершили знищення цього опорного пункту. Правда
   Анжелiка, ця войовниця-буйвол отримала невелике поранення у могутнє
   плече. Десь таки трохи пробивало захист. Що ж i магоматриця який завжди iдеальна.
   Трохи обпекла собi нiжки та Алiса. Дiвчинi красунi хоч i боляче, але на її влучнiсть це зовсiм не впливає.
   А битва продовжується. Викинувши порожнi, мов випотрошенi удави стрiчки, дiвчата завантажили собi трофейнi кулемети та ящики з патронами. Анжелiка локалiзувала бiль у плечi i завантажила танк припасами пiд зав'язку. Пiсля чого заскочив Максимка, i потужна машина рушила далi трощити фашистiв, точнiше солдатiв кайзера.
   Декiлька сотень солдатiв вiчний пацан елементарно задавив гусеницями. Пiсля чого вже разом Алiса та Наташа вiдкрили вогонь iз трофейних кулеметiв з кавалерiї та пiхоти Нiмеччини. Винищення тривало з таким темпом, що будь-який Рембо позаздрив би. А ось їхня група в'їхала до шостого укрiпленого району. Там i влаштувала новий феєрверк. I крiм стрiлянини з кулеметiв, дiвчата ще ногами жбурляли захопленi у фрiцiв снаряди.
   В станi бойового екстазу Анжелiка почала всю горлянку, кричати;
   Хто вiрує в безсмертя, той живе вiчно, бо по-справжньому вмирає тiльки той, хто повiрив у власну загибель!
   Часом для мисливця добре, що не попалася дичина, бо броня в нього як папiр, а ланцюги капкана як тонка нитка!
   Терпiння запорука перемоги, якщо вона не поєднується зi смиреннiстю перед злом!
   Смерть як портова повiя, за всiма увивається, але приходить лише до того, у кого голова бiльш пустотiла, нiж гаманець!
   Довжина родоводу лицаря, мiра вiдмiнна висоти поривiв та величi духу!
   Ворога також не добивають, як хворобу часто не долiковують, тiльки якщо остання може i, не долiкувавшись пройти сама, то вiд недобитого неприйняття уникнути ускладнень немає жодних можливостей!
   Рятуватися втечею може мати сенс, але безглузда втеча не має порятунку!
   Боягуз помер ще, не побачивши першої кулi, хоробрий буде першим у життi, не дивлячись на кулi!
   Калiцтво тiлесне може виправити маленький успiх людської науки, але перед виправленням моральної потворностi часом безсилий i Всевишнiй Розум!
   Вiйна це той вид безумства, якого готуються талановитi i мудрi, а можуть уникнути лише справжнi генiї!
   Повного спокою немає навiть у могилi, повного вiдпочинку немає навiть увi снi, отже, й утомитися далi нiкуди неможливо!
   У нашому свiтi нiчого не дається задарма, навiть зраджують хоч за ламану грiш!
   Чорта малюють непривабливим, але найстрашнiше в нечистому вмiннi подати отруту в привабливiй обгортцi!
   Вiйна аромат гару, але часом вiдмова вiйни пахне куди поганiше!
   Не буває нудних боїв насправдi, буває лише бездарна до кумедних кольок екранiзацiя битв!
   Сiмейнi бурi, як вiтер у вiтрила, корабель трясе, але боронь Боже вiд повного штилю!
   Боягуз не грає в хокей, зате програє, вилiтаючи з життя шайбою!
   Хто добре воює, той може чудово i втримати завойоване, якщо, може звести до задовiльностi свою жадiбнiсть!
   Особистий успiх не побудуєш на кiстках, навiть якщо кiстки - мощi уславлених минулими дiяннями предкiв!
   Потуги предкiв не просто кiстки, слава подвигу не просто звук!
   Неприваблива перемога, краща за гарний програш, тому що переможець завжди зможе прикрасити дiйснiсть!
   Калекам не дано поїсти досхочу, зате мертвi зовсiм не кусаються!
   Перемога над сильним ворогом почесна, перемога над стiйким супротивником почесна подвiйно!
   Нiмцi справдi показали, що вони вмiють вмирати... Але якось безглуздо! А росiйськi войовницi зовсiм не вмирають, а перемагають з розважливим героїзмом. А якщо почали викошувати супротивника, то з колосальним ентузiазмом. I їх уже й справдi не зупинити! Йде незламна лавина живого та магiчного напалму. Трофейнi кулемети вже розрядилися, i квартет завантажує новi захопленi у супротивника стрiчки.
   Дiвчата як то кажуть у таких випадках: порох, який не промах! Вони рухаються такою палаючою ковзанкою, що в них самих п'яти буквально димляться.
   Це ж дiвчата-рейнджери. Переходять на останнiй, сьомий укрiплений пункт, знищивши вже понад вiсiмдесят п'ять тисяч кавалеристiв та пiхотинцiв.
   Вiйська кайзера буквально кров'ю обливаються та виходять. Дуже рясно їх непереможний квартет натягує на шишку. А сама шишка розмiрами не менша за Меркурiя, або навiть Марса.
   А войовницi-термiнатори зносять чергову та позачергову як пляшка горiлки у алкашу, за рахунком батарею. Вони ж не такi слабкi, щоб вiдчувати якiсь сумнiви чи жалi. Раз поставлена мета здобути, перемогу, то вона й буде здобута. А якщо ворог не здається, то чим гiрше для ворога!
   Анжелiка сама приєдналася до пальби, пiсля того як їх знову атакував резерв кавалеристiв.
   - Геббельс брехав, що росiяни, наступаючи, закидають нiмецькi позицiї трупами. А тепер бачимо, хто насправдi труп i розкладається.
   Алiса з повагою вiдзначила:
   - А все ж таки германцi хоробри! Вони лiзуть у бiй, як японськi камiкадзе:
   Наташка хихикнула, помiтивши:
   - I поразка на них чекає не менш жорстоке, нiж Японiю!
   Максимко дещо згадав:
   - Я ось вiдмовився вiд четвертої зiрки героя СРСР, вважаючи, що решту дiвчат обдiлили несправедливо... А зараз у мене на душi шкребуть кiшки!
   Алiса, не припиняючи вести одразу з кiлькох кулеметiв, використовуючи i руки i ноги пальбу по нiмцiв, з тяжким зiтханням пiдтвердила:
   - Я теж почуваюся не зовсiм у тарiлцi... Стiльки вбивств з нашої вини мимоволi!
   Анжелiка знову почала несамовито i оглушливо кричати:
   -Обман звивистий, а правда пряма, правда перший, як правило, призводить до мети швидше, якщо це звивистiсть без загинiв i змащена олiєю жирних обiцянок!
   Але терпiння i праця подiбно до подружньої пари народжують успiх, правда за умови тривалого проживання та пiдходу з любов'ю!
   Мудрiсть Азiї добре, дикiсть азiатчини погано!
   Один лев здатний втекти тисячу баранiв, але один баран iз левiв здатний запретити тисячу своїх побратимiв!
   На вiйнi швидко вiдучуєшся дивуватися, крiм, хiба тому фактору, що ще живий i не дезертував!
   Найжахливiше на вiйнi це страх, який ти не можеш утиснути до звичайної обачностi!
   Щоб стати ляльководом театру життя, потрiбно позбавити безпорадностi марiонетки хоча б розподiлу ролей на кухнi!
   На вiйнi спокiй лише сниться, але це сон сповнений смертельних кошмарiв!
   Храбрость це мотузка гачка винахiдливостi, що ловить удачу на полi лайки!
   Гостроту язика не заточиш жорнами тупого розуму!
   На обманi щастя не збудуєш, зате обманом можна збудувати щасливих!
   Не добити ворога, що не дополоти вiд бур'янiв поле, урожай перемоги зiпсують кукiль шкiдництва та диверсiй!
   Звивистi шляхи прямо ведуть до мети, тiльки того, хто в кого не косий погляд!
   Якщо ти окосел мiзками, то крива долi виводить прямо до плоскої плити могили!
   Бути м'ясником на вiйнi - невелика честь, але стати вiдбивною взагалi бiльше безчестя!
   Великi шафи не тiльки голосно падають, але ми припадають пилом колосальною неквапливiстю!
   Багато скелетiв у шафах змовникiв, видають себе смердiнням тлiну, що вбиває боягузтво!
   Сiм мух може пригорнути будь-який дурень, а ось вивести одну вошу зради здатний лише з сiмома п'ядями на лобi!
   На вiйнi як у лазнi, i жар i пiт i кiстки ломить, зате на вiдмiну i вiд парилки, що вище забрався, то менше запалу залишається!
   Iстина завжди банальна, але хитрун обов'язково знайде спосiб її оригiнально перебрехати!
   Боротьба зi злом породжує подвиг, добро без подвигу породжує нудьгу!
   Дипломатiя має бути тонкою, але ця тонкiсть - гострота мечiв, якi забезпечують нашi претензiї!
   Немає повiстi сумнiше на свiтi, нiж повiсть про Ромео та Жульєта? Але це дуже спiрний склад друзi, адже зберегла юнiсть їхня сiм'я!
   Приголомшити, це ще не перемогти, але якщо противник i справдi здивований, то вважай, що вiн уже переможений!
   Треба вiддати належне Анжелiцi, те, що вона кричала, було достатньо дотепно i помiтно i, до мiсця. Дiвчисько скажемо прямо i справдi хорт з хортiв.
   Пiсля розгрому сьомого опорного пункту дiвчата-термiнатори рушили полювати за декiлькома дрiбнiшими батареями. Вони тепер щиро радiли своєму успiху. Щоправда, зачепила Максимку i в хлопчика-генерала сильно хворiла права рука.
   Вiчний юнак помiтив:
   - Куля не дура, але цiлує з безглуздою хворобливiстю!
   Анжелiка у вiдповiдь смачно поцiлувала свого чоловiка, i проворкувала:
   - Бути тобi хлопчик воїном номер один! Пiсля Сталiна!
   Наташка, скромно опустивши очi, помiтила:
   - Але все-таки Коба не забуватимемо, мене врятував! А ти Анжелiка справжня буйволиця.
   Руда дияволиця набула i рикнула:
   - А тебе колiр волосся не природний!
   Дружина Сталiна хихикнула i проворкувала:
   - Що природно, те не злочинно! А я завжди тяглася до злочинiв! Недарма мiй чоловiк убивця номер один!
   Алiса озирнулася i пошепки сказала:
   - Iз цим згiдно я!
   Войовницi пiдлетiли i почали знову лупити батареї i викошувати дивiзiйний резерв, а Анжелiка знову на всю горлянку волала:
   -Вiдмiннiсть мiж розумом i хитрощами в частотi застосування, хитрують завжди, розумнi теж часто, але з розуму мало хто живе!
   Наука може все, що може побажати людина, але не все може побажати!
   Найчастiше втрачає голову, хто лiнується розкинути мiзками!
   Гарячий патрiотичний запал сердець, охолодить амбiцiї агресорiв, що пiднiмають меч на Вiтчизну!
   Чавунною головою можна забити цвях, але тiльки для того, щоб вдягнути петлю для своєї шиї!
   Найбiльше втрачає той, хто заощаджує на пiдкупi.
   Народ не постiйний у своєму гнiвi, зате значно послiдовнiший у культовому поклонiннi.
   Зберiгаючи добро, не здобудеш добра, особливо якщо ощадливiсть переходить у скупiсть!
   Тож вип'ємо за те, щоб нашi проблеми були завжди помiрними, а придбання заходiв не знали!
   На кровi i справдi проростають незабудки, тому що кров не забувається i шрами душi не заростають!
   Числом не воюють, ним тiльки програють та засипають кiлькiстю трупiв!
   Сiм дурнiв зло б'ються, восьмий розумний дає дiру з добром!
   Удар по вороговi повинен наноситися вчасно, тiльки пiдставлятися пiд зуботичину завжди не вчасно!
   Починаючи справи, не сподiвайся закiнчити неробством!
   Однi стрижуть купюри, iншi пiдстригаються дурнiв, але з бiльшостi шахраїв користi, що зi свинi вовни!
   Сокира ката може вирубати найблагiшi статтi конституцiї, якщо їх не накреслило перо орла, а не мокрої курки!
   Своя сорочка ближче до тiла, а мотузка шиї, особливо якщо її запасає не народжений у сорочцi!
   Шкурнi уподобання дозволяють здирати шкiру собi на чоботи, з "лаптей" взутих власним меркантильним iнтересом!
   Важко розвiдати брiд, зате легко втопитися у водi!
   Хлопчику-генералу Максимку остання фраза сподобалася настiльки, що вiн вигукнув:
   - Менi вже котрий день, дим згарищ снитися... У мене така лiньки, навiть лiньки топитися!
   Танк проїхався батареєю. Пiсля чого войовницi повернули до кавалерiйського резерву австрiйцiв. Австряки, що потрапили пiд удар, почали розбiгатися. Бiльше стiйка угорська пiхота кинулася в атаку на росiйський танк.
   Дiвчата почали вiдчайдушно вiдстрiлюватися. Куля з високосної гвинтiвки потрапила в могутнє стегно Анжелiки, i войовниця знову почала кричати. Причому сипала крилатi афоризми праворуч i лiворуч:
   -Знання це не просто свiтло маяка, що освiтлює дорогу атакуючим вiйськам, але палючий промiнь лазера, що випалює позицiї супостата!
   Переможцiв не судять, переможець сам суддя, апелювати якому можна лише на пiдставi закону вiдплати та реваншу!
   Смерть це погана рiч, але швидше за процесом, нiж за наслiдками!
   Будь-яка катастрофа це насамперед барвисте шоу, тiльки ось розмальовка завжди кривавого вiдтiнку, а озвучування пiд траурний марш!
   Якщо ми не було катастроф, то не було б i подвигiв, а без подвигу життя, як суп без перцю!
   Вiйна подiбно до перцю змушує сльозитися очi, зате робить життя не прiсним!
   Можна просити прощення за того прийняв смерть, але не можна виправдовуватися, за вбивство того, хто смерть сiє!
   Недооцiнити ворога, що недослухати лекцiю перед iспитом, лише оцiнка - пара з двох кiл обов'язково перетне одне одного, утворивши могильний хрест!
   Хто дозволяє знiмати з себе стружку, має iнтелект пня i дубове мiркування!
   Кожна зустрiч на вiйнi як побачення з коханою, не можна забути, неможливо запiзнитися i дуже пiдло ухилитися!
   Хитрiсть i розрахунок: як чоловiк та дружина народжують перемогу - чеснiсть третiй зайвий!
   Якщо над полководцем згущуються хмари, це краще, нiж коли пiд командувачем рiдшають полки!
   Ганьба не в почуттi страху, а коли ти дозволяєш пiдкорити себе йому до втрати почуття обов'язку!
   Коли сильний, здається слабким, коли слабий сильним! Це правило обману хороша для вiйни, але правитель не варто показувати слабкiсть, навiть якщо агресiї повнi кiстки, а сили як у мишi!
   Декiлька пiхотинцiв мадьяр навiть змогли пiдiбратися на вiдстань кидка гранати. Вони, перш нiж були вбитi, жбурнули презенти, i знову зачепили бiйцiв четвiрки.
   Поранення дiсталися всiм, i красунi вiд сильної досади заскрипiли зубами, лаючись.
   Але атаку вiдбито. I можна знову розгортати танк. А те, що пальне добiгло кiнця не бiда. Трофейний спирт цiлком пiдiйде для заправки.
   Адже це як у тому анекдотi - все пiде, якщо не пройде!
   Пiсля чого розлючений квартет знову почав рухатися. Алiса втiм, на прощання дала шоколадну цукерочку дiвчинцi-служницi. Занадто та перелякалася i плакала.
   Погладивши нещасну дiвчинку по голiвцi, Алiса пообiцяла їй:
   - Росiйськi бої забезпечать тобi гiдне життя, i ти не будеш голодним i босоногим.
   Так вдячно кивнула та пообiцяла:
   - Я буду молитися за вас!
   Але пiсля цього зворушливого епiзоду войовницi знову кинулися трощити нiмецькi та австрiйськi вiйська.
   Перший ешелон їх 126 тисяч солдатiв i сотень зброї вже знищено, але слiд, поки є час розгромити й iншi ворожi легенди.
   Наталя вiдчувала, що в цьому часi вони затриматися не назавжди i тому поспiшала з усiх сил, розганяючи танк.
   Ось вони обрушилися на резерви супротивника, цiлий пiхотний нiмецький корпус, перекинутий iз захiдного фронту Схiд. Нiмцi хочуть вивести царську Росiю з вiйни, але в цьому вони прорахуються, i, мабуть, уже прорахувалися.
   Але слiд поразка, що намiтила, зробити фактом. I войовницi обрушилися на ворога з силою, що спалив. Але Анжелiку знову посiкло осколками в груди i живiт.
   На це могутня войовниця, почала кричати;
   -Найчастiше звертається в скелет, що не має кiстяка бойової виучки!
   Щоб тебе не з'їли пси-супостати, треба з'їсти тарiлку в справi!
   Не бiйся кайданiв фашиста, якщо здатний зв'язати свої думки вiник очищення!
   Стрибок вiд танцю вiдрiзняється тим, що танцюють пiд чужу дудку, а в танцi ти сам обираєш свiй ритм!
   Справи завжди краще слiв, тому що мають мiцнiшу основу, нiж струсоне повiтря!
   Добре бути лицарем на вiйнi, без торгу про вiдвагу, але тiльки лицарство має бути рацiональним як хитрiсть торгаша!
   Вбивство єдиний рiзновид грiха, оцiнка якого так залежить вiд форми: мерзота i доблесть за єдиного результату!
   Небезпека є скрiзь, але вона важка, коли розум пурхає у зiрцi!
   Капiтуляцiя остання справа, вона залишає тебе завжди крайнiм!
   Без ризику ще можна перемогти, але скористатися плодами перемоги можна, якщо цю велику кiшку, ти немов тигра тримаєш за вуса!
   Загубитися вiд того, хто переслiдує, можна лише не втрачаючи голову отримуючи гранта наступного!
   Безвихiдних положень немає, буває, що немає входу у вигiдне становище!
   Можна втекти навiть вiд власної тiнi, обдурити власне сумлiння, але не втекти вiд того, над чим ти не владний!
   Грошi того рiдко водяться, чий дух часто перекладається!
   Все у нашому свiтi дається, через бiй, лише проблеми приходять без проблем!
   Перехiд вiд вiдходу вiдрiзняється пунктом прибуття у останньому вiн останнє мiсце куди прагнуть!
   Замкова свердловина як жiнка вимагає iнтелiгентностi та технiчностi!
   Дурнiсть не завжди передбачувана, але завжди карається!
   Iнодi злочин iде людству на користь, i ставати подвигом, лише нагороджують за нього, як правило, посмертно!
   Всемогутнiй Бог може все, але перевершити людину в амбiцiях i барвистi уяви навiть їй не пiд силу!
   Ще в чому Бог не може перевершити людину, так це в потязi пустослов'я, Всевишнiй волiє творити словом, а не грати словесами!
   Небеса, як правило, байдужi, коли просиш допомогу, але це правило, яке лише пiдтверджує винятки!
   Багато бажаючих стати богами, але розп'яття черги не позичать!
   Гостро слово добре, але ще краще мати гостре око, щоб пiд час помiтити кинутий у тебе за колкий вираз брукiвка!
   Босяк той, хто дозволяє взувати себе хитрунам!
   Щоб полетiти потрiбно, складно потрудитися, щоб залетiти, досить просто вiдливати вiд роботи!
   Коли казанок порожнiй, вiн пiдлiтає не буйного вiтру, а холоднокровного удару!
   Фiлософiя це сачок для лову легковажних простакiв, але тiльки осередки в нiй залежать вiд частоти мозкових звивин!
   Часто людина ставши богом хоч, трохи розпинає людей на повну котушку!
   Корпус доводилося знищувати частинами, поповнюючи свiй комплект. Зате войовницi демонстрували велику ратну майстернiсть.
   Ранили та Наташку, але войовниця лише посмiхнулася:
   - Солдат без рани, як багатiй без кишенi!
   Максимко, якого теж зачепило, погодився:
   - Вiд тiлесної рани боляче терпимо, але коли шкодуєш морально, то це винести неможливо!
   Ось уже бiльшiсть корпусу вирушила на той свiт. Але в атаку йдуть двi кавалерiйськi дивiзiї.
   Стрiляючи Анжелiка, знову реве;
   -Найбiльше благословення людини, передбачуванiсть Божої волi, воно i найгiрше з прокляття, так вганяє нас у рай рутинної буденностi!
   Грошi не пахнуть, але настiльки просочують сморiдом, що бiзнесмени завжди одягають новi костюми!
   Заощаджуючи на друзях можна набити мамону, зате порожнеча душi зробить ворогом власний капiтал!
   Людина без Батькiвщини, як без шлюбу потвора!
   Вижити важко, але можна, не можна жити, але легко!
   Копiйка рубль береже у розважливого, грiш п'ятаки збирає у практичного, а жадiбного й полушка призводить до зашморгу!
   Палиця з двома кiнцями, але безначальною вона стає в руках людини, яка перетворюється на мавпу!
   Коли ти сам собi начальник, пiдпорядкувати тебе можуть лише початковi iнстинкти самолюбства!
   Важко знайти причину, щоб отримати, але як легко знайти привiд, щоб не дати!
   Що наше життя - гра, в якiй правила визначає найсильнiший, а призовий фонд найхитрiший!
   Важкий успiх, краще за легкий провал, хоча удачу i треба пошукати, а поразка завжди пiд ногами!
   Будь звiром, але не твариною!
   Обiцяти багато також легко, як неможливiсть отримати все!
   Вип'ємо, за те, щоб змови вели тiльки ми, а заплутувалися в них решта!
   Пiсля чого фонтан красномовства Анжелiка вичерпала i замовкла, цвяхи супостатiв мовчки. I не менш, вiд цього ефективно. Ось i корпуси скоро залишаться рiжки та нiжки. Правда поранень дiвчата отримують все бiльше i бiльше, страждає i вiчний хлопчик Максимка.
   Мабуть захисна магiчна матриця вiдводить осколки та кулi слабшає. I через це не так добре йдуть у войовничого квартету справи. Але корпус фрицiв кайзера поступово тане. В атаку йдуть кавалеристи.
   Алiса, що отримала в м'язисте плече осколком, бурмоче:
   - У свiтi багато неприємного... I найгiрше, якщо з цього приводу я не можу народити крилатий афоризм.
   Хлопчик-генерал, який отримав осколком у п'яту, пiдказав:
   - Неприємностей повно, ворогiв вище даху, але котелок з батогом все ж таки зриває, коли приятель неповноцiнний i не високий крилатiстю!
   Алiса поплескала хлопця по плечу i щиро подякувала:
   - Спасибi! Тепер я знаю, як себе пiдбадьорити!
   Анжелiка яку вже сполосувала осколками так, що на її великому, мускулистому тiлi i живого мiсця не було, вигукнула:
   - Найкраще пахнуть труп твого ворога, а французька парфумерiя це кал!
   Наташка, скошуючи останню пiхотну шеренгу супротивника, заперечила:
   - Ну чому? Нюхати можна! - I тут керуючи кулеметами ногами, цвяхи пiхотинцiв додали. - Але парфумерiя мого особистого винаходу набагато краща!
   Максимка якому добряче дiсталося, погодився:
   - Неповторний! Божественний аромат!
   Коли натиск кавалерiї вичерпався довелося вiдбивати повiтряну атаку. Аероплани втiм легко збивалися чергами кулеметiв великого калiбру. Але знову серед квартету виявилися поранення. Хоча вони намагалися авiацiю кайзера на близьку дистанцiю не пускати. Але нiби кулi притягувало до них.
   Максимка пiсля пари новий поранень заскулив i рикнув:
   - Твiй Чорнобог нам явно шкодить!
   Руда дияволиця Анжелiка жорстко тицьнула хлопця в поранений бiк, своєю вивченою ногою i прошипiла:
   - Не обмовляй на старшого Сина Рода!
   Алiса не дуже впевнено помiтила:
   - Взагалi я думала, що старший син Рода це Бiлобог. Спочатку народилося свiтло та вiдкинув тiнь!
   Анжелiка зрiзавши однiєю чергою, п'ять аеропланiв, заперечила:
   - Спочатку була темрява, i в темрявi засяяла промiнь свiтла Бiлобога!
   Наташка, скосивши останню дюжину аеропланiв, пiдбила пiдсумок:
   - А по-моєму Бiлобог i Чорнобог як iпостасi Роду Всемогутнього разом iз Ладою Любов'ю iснували завжди i iснуватимуть вiчно!
   - Амiнь! - Максимка добив останнього фриця i вiд багатьох поранень втратив створення.
  . РОЗДIЛ Љ 13.
  Герда та Шарлота боролися на пiрамiдальному танку в Китаї... Сiчень, але у пiвденних районах Пiднебесної iмперiї досить тепло.
  Країна велика, i поки що Червона армiя Мао Цзедуна сильна i намагаючись протидiяти нiмцям. Деякi недобитi японськi частини поєдналися з китайцями. I непримиреннi вороги намагаються чинити опiр нiмцям.
  Танк АГ-50 у нiмкенiв новий, то вони великi войовницi. Вiн двомiсний, важить сорок п'ять тонн при двигунi двi тисячi кiнських сил. Гармата всього 88-мiлiметрова, i чотири кулемети.
  А Крiстiни та Магда той самий вид танка. АГ-50, дуже швидкий, i дуже ходовий i з усiх ракурсiв невразливий.
  Форма пiрамiдальна i з усiх ракурсiв великi нахили бронi, причому дуже високої якостi.
  Чотири кулемети дуже потужнi та забiйнi. А гармата з коротким стволом, i скорострiльна, i високого тиску.
  Є i ще одна гармата авiацiйна, що так агресивно б'є i всiх змiтає.
  Дiвчата натискають пальчиками босих нiжок на кнопки джойстика та молотять китайцiв.
  Герда веде вогонь по вiйськах Мао i спiває:
  - Слава епосi комунiзму!
  Шарлота лупнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i перевiрила, вискалив зубки, i перебивши половину сотнi китайцiв:
  - Ти мала на увазi арiйський комунiзм!
  Герда винищуючи воїнiв пiднебесної iмперiї, взяла та видала:
  - Ми побудуємо такий свiт у якому буде реальна влада, що далеко йде до зiрок!
  Руда мегера погодилася:
  - Влада наша буде на всi свiти Третього Рейху!
  I як довбане по китайцях, їх винищуючи!
  Блондинка-термiнатор як урiже чергою по воїнам пiднебесної iмперiї i в'якне:
  - Усi свiти будуть пiд нами!
  Шарлота агресивно оскалившись, i руйнуючи бiйцiв жовтої iмперiї, погодилася:
  - Всi свiти всього всесвiту!
  Христина веде вогонь з китайських вiйськ. Розносить їх на криваве мiсиво, i босими пальчиками нiжок натискає на кнопочки, i трощить жовту армiю.
  Магда зi смiшком помiтила, натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика та скелячи зубки.
  I веде дуже влучний вогонь. I трощить бойових китайцiв, з усiєю своєю мiццю.
  Дiвчата спiвають:
  - Бiлi вовки збиваються в зграю,
  Тiльки тодi виживе рiд.
  Слабкi гинуть їх вбивають
  Очищаючи священну кров!
  I такi босоногi дiвчата та вельми агресивнi.
  Герда вiдзначила з вiртуозною дотепнiстю:
  - Май вовчу хватку i лисячу кмiтливiсть, i тодi не лаєшся до собачого життя!
  Шарлота довбанула по китайцях вбивчим снарядом i пропищала, на всю горлянку:
  - Якщо ти гавкаєш немов пес, значить у тебе немає лисячого мiркування!
  Христина пiдтримала порив, продовжуючи трощити китайцiв:
  - Полiтик для виборцiв завжди кiт у мiшку на виборах, та суп iз котом на снiданок!
  Магда з безневинною усмiшкою помiтила, винищуючи вiйська пiднебесної армiї:
  - Солдат повинен володiти вовчою сутичкою, лисячою кмiтливiстю i собачою слухнянiстю, що як трофеї не отримає суп з котом!
  Герда хихикнула, врiзала по китайцях i пискнула:
  - Хороший воїн твердий, як сталь, мiцний, як дуб, i розумом не пень!
  Шарлота круша жовтих воїнiв вiдзначила:
  - Залiзо гойдай руками, та й головою не ставай дубом!
  Христина з цим охоче погодилася, стрiляючи:
  - Будь волею мiцнiшою за стали, серцем золотим i розумом не дубом!
  Магда, вражаючи противникiв i заливаючи їх свинцем, вiдзначила:
  - Хто не пiшака розумом, той пройде у ферзi!
  Дiвчата перемовлялися через рацiю, i навiть використовували при спiлкуваннi деяку подiбнiсть до скайпу i винищували китайцiв.
  I при цьому красунi так гострили.
  Герда пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок китайської гармати, перевернула її i пискнула:
  - На вiйнi життя чуже не в цiнi, зате в полiтицi життя виборцiв взагалi закладаються не за грiш!
  Шарлота знову лупнула по китайцях, викосила їх i проворкувала:
  - Полiтик набиває кишенi золотом, продаючи за ламану грiш не лише виборцю, а й власну країну!
  Христина, спалюючи китайцiв вогненним смерчем, i жарячи їх на м'ясо немов шашлики, видала:
  - Виборець мрiє про лева на престолi, але завжди отримує лисицю, що випускає курячi потрухи, з курячих мiзкiв!
  Магда перевiряла, ламаючи жовту армiю, з усiєю своєю лютою люттю:
  - У кого курячi мiзки, той легкий видобуток для лисицi, хто багато петушитися, вiд того полетить пiр'я!
  Герда нищiвно впливаючи на китайцiв i їх знищуючи взяла та видала зi смiшком:
  - Пiвень без хитрощiв лисицi має курячi мiзки, курчачу силу!
  Шарлота агресивно заявила, руйнуючи воїнiв пiднебесної iмперiї та скелячи зубки:
  - Мозки курячi, i звички ослячi, призводять до собачого життя, i долi колотої свинi!
  Крiстiна, стрiляючи з усiєю дикою люттю, i викошуючи китайських солдатiв, взяла i видала:
  - Полiтик обiцяє з неба мiсяць, але виборець реве як на ланцюгу собака!
  Магда дотепно вiдзначила, зрiзуючи воїнiв пiднебесної iмперiї, набиваючи кургани трупiв:
  - Людина це вiнець природи, але охоче пiдкоряється лисицi, навiть якщо це паскудна тварина!
  Герда дотепно помiтила, скелячи зуби i зрiзуючи жовтих воїнiв, неначе гори трупiв:
  - Лев цар звiрiв, людина iмператор тваринного свiту, але пiд п'ятою лисицею!
  Шарлота агресивно вибиваючи воїнiв пiднебесної iмперiї i зрубуючи їх заявила:
  - Людина крутiша за лева по силi, але звичками найчастiше типовий осел!
  Христина вибиваючи китайцiв з колосальною вбивчою силою, взяла i ревла:
  - Навiть лев, не маючи якостей лисицi оратиме як осел, i залишиться тупорилим бараном!
  Магда, вибиваючи жовтих бiйцiв, за допомогою кулеметiв i проворкувала:
  - Полiтик така лисиця, що виборець при ньому залишається типовим бараном!
  Герда крушивши китайських солдатiв, за допомогою босих пальчикiв нiжок, видала:
  - Полiтик одягає овечу шкуру, щоб пустити виборцiв на шашлик, як баранiв!
  Шарлота руйнуючи воїнiв пiднебесної iмперiї, теж дотепно зазначила:
  - Навiщо овеча шкура лисицi, щоб лишити тебе бараном!
  Крiстiна, ведучи вогонь по китайських ордах, i червоної армiї Мао, проворкувала:
  - У полiтика шкура овеча, а на iклах кров людська!
  Магда вiдповiла, зрiзаючи китайський солдат, i зрубуючи їх:
  - Полiтик солодкозвучно спiває солов'ям, але як ворон здатний накаркати лише гiркi сльози!
  Герда винищуючи своєю енергiєю та феноменальною космiчною силою китайцiв:
  - Людина розпрямляючи спину, не повинна задирати нiс, розправивши крила - не варто по-пустому розмахувати кулаками!
  Шарлота ведучи вогонь по жовтих солдатах, вискалив перлиннi зубки.
  - У людини орлиний погляд, але проти пiдступiв лисицi, вiн суцiльна ворона!
  Крiстiна, зрiзаючи китайських бiйцiв, i набиваючи кургани з трупами, дотепно вiдзначила:
  - Лисиця справжня чарiвниця - здатна i лева перетворити на барана!
  Магда помiтила, зрiзаючи жовтих солдатiв iз кулеметiв:
  - Вовк мучить твердими зубами, а лисиця вбиває за допомогою м'якого язика!
  Герда проворкувала, знищуючи воїнiв пiднебесної iмперiї:
  - М'яка мова лисицi смертоноснiша за гострi iкла лева!
  Шарлота зрубуючи китайських солдатiв, видала:
  - Лисиця має шкуру з червоним вiдтiнком i вiд неї кровi ллється бiльше, нiж вiд будь-якого звiра!
  Христина, зрiзуючи воїнiв пiднебесної iмперiї косою, видала:
  - Лисиця виливає солодку промову струмком, але породжує цiлий океан гiрких слiз!
  Магда, рубаючи осколковими снарядами китайцiв, видала:
  - Гiркi сльози виборцiв - звичайне породження солодких промов полiтикана!
  Герда зрубуючи жовтих солдатiв, пискнула:
  - Лисиця язик використовує як самий батiг, який дiстає на будь-якiй дистанцiї, причому пiд нього добровiльно пiдставляють спину барани!
  Шарлота агресивно помiтила, скосивши китайцiв:
  - Найдовша рiч у свiтi це мова полiтика, цiєю петлею вiн здатний задушити всiх своїх виборцiв!
  Христина зрiзуючи китайцiв, i роблячи кургани трупiв:
  - Мова дана дипломату приховувати свої думки, але полiтик її використовує, щоб оголити власну дурiсть у повнiй красi!
  Магда рiзала воїнiв пiднебесної iмперiї, за допомогою кулеметних черг i видала:
  - Полiтик може повчитися у лисицi, як повзти до вершини, але все одно залишається бараном!
  Герда руйнує китайськi вiйська, i скошує з посмiшкою, i реве:
  - Полiтик просить сказати йому так, але пiдтакуючи лисицi дозволяєш зжерти себе з тельбухами!
  Шарлотта агресивно вiдзначила, винищуючи китайцiв:
  - Голосуючи за полiтика ти як ворона, яка кидає свiй насущний сир в обмiн на солодку мову лисицi!
  Христина з цим охоче погодилася, скелячи мордочка, i винищуючи воїнiв пiднебесної iмперiї:
  - Полiтик це як баран, що лiзе в леви, але без лисячої кмiтливостi залишиться ослом!
  Магда зi смiшком помiтила, вискалив зубки i зрубуючи китайцiв:
  - Реально полiтика це математика, де суцiльне вiднiмання та розподiл, i лише обнулений виборець додає доходiв у скарбничку пройдисвiти!
  Герда зрiзає китайських солдатiв i наганяє кургани трупiв, вимовляючи:
  - Полiтик любить додати обiцянок, але це лише обнуляє прибутки виборцiв!
  Шарлота дотепно помiтила, вискалив перлиннi зубки, i зрубуючи жовтих солдатiв:
  - У полiтикiв рiзний колiр вовни, але наймоднiша руда лисиця, пiд овечою шкiрою!
  Христина, зрiзаючи китайських солдатiв, i немов їх скошуючи, помiтила:
  - Хочеш, щоб iз тебе не випустили кишки будь вовком, не хочеш, щоб спустили шкуру на комiр - стань лисицею!
  Магда агресивно вiдзначила, зводячи кургани з тiл солдатiв Мао:
  - Коли кiнь молодий - вiн гарячий, коли полiтик стара шкапа - виборець замерзає!
  Герда з великою дотепнiстю помiтила, пiдморгуючи босими пальчиками нiжок, натискаючи на кнопки джойстика, винищуючи китайцiв:
  - Полiтик найбiльше обдарований шукати виправдання своїх бездарних провалiв!
  Шарлота зрубуючи жовтих солдатiв, наче сокирою сiрника вiдзначила:
  - Жiнка круглою голою п'ятою, змушує чоловiка залишитися без штанiв i пiд гострим каблуком!
  Христина розносячи китайцiв у рванi клаптi, i нагромаджуючи кургани трупiв, видала:
  - Полiтик у обiцянках великий талант, у виконаннi бездарнiсть, у виправданнi сама генiальнiсть, а хто на це купився зовсiм iдiот!
  Магда, скошуючи жовтих солдатiв, i скеля зубки помiтила, нагромаджуючи гори трупiв:
  - Полiтик може бути будь-якою iпостасью вiд чорта до святого, але лише в ролi блазня вiн ставати самим собою!
  Герда стрiляючи i змiтаючи китайських солдатiв, i вибиваючи гору трупiв, прочирикала:
  - Полiтик, це клоун, яких хоче перетворити на власний цирк усю планету!
  Шарлота енергiйно кивнула, винищуючи жовтих солдатiв, i перетворюючи їх на трупи:
  - Чим полiтика вiдрiзняється вiд циркової клоунади? Тим, що до кiнця вистави стає не до смiху!
  Христина, зрубуючи бiйцiв пiднебесної iмперiї i натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика ринула:
  - Полiтик, це повiя, яка за надмiрну цiну, дає те, що не варте й гроша!
  Магда, розсiкаючи на кривавi клаптi, китайських солдатiв i проворкувала:
  - Полiтик це повiя, яка вiддає перевагу груповуху, але замiсть задоволення, яка приносить виключно заразу!
  Герда вела вогонь по воїнам пiднебесної iмперiї, стрiляла в супротивника, скелячи зуби:
  - Полiтик, це вампiр, тiльки кров до краплi висмоктує з виборця за допомогою мови!
  Шарлотта агресивно вiдзначила, вибиваючи масу китайських солдатiв, i зводячи кургани трупiв:
  - Полiтик, це остання людина, що прагнути в первачi, вона бовтає цiлу, краще крикни - мовчи!
  Христина агресивно вiдзначила, вискакуючи i за допомогою босих пальчикiв нiжок трощила жовтих солдатiв.
  I проворкувала:
  - Полiтик, це найбiльший шахрай, за золотi гори хоче всучити, що ламаного гроша не варто!
  Магда, скошуючи противникiв, i перетворюючи їх на трупи, в'якнула:
  - Бог щоб нагородити орла створив орлицю, а щоб обскубти пiвня, придумав полiтикiв!
  Герда з великою дотепнiстю, ламаючи китайцiв i вганяючи їх у труну, заявила:
  - Дозволиш зробити з себе барана - розрiжуть на шашлик та з'їдять!
  Шарлота агресивно помiтила, i зрiзаючи масу китайцiв i проворкувала, скелячи зубки:
  - Лисиця з лева робить - барана, з вовка - вiвцю, з дурня - доктора наук, але щасливим зробити не зможе навiть сама себе!
  Христина винищуючи жовтих воїнiв, i енергiйно вибиваючи їх наче зерно нунчаками:
  - У лисицi багато солодких слiв, але гiрких слiз вiд них ще бiльше проливають!
  Магда дотепно вiдзначила, збиваючи китайських бiйцiв, i натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика:
  - Чому у полiтика червона мова, бо руки по лiкоть до кровi, i до них прилипають краденi грошi!
  Герда агресивно винищуючи жовтих воїнiв пiднебесної iмперiї вiдзначила зi смiшком:
  - Воїн iз полiтика неважливий, йому вдаються лише вiдступи та обхiднi маневри!
  Шарлота ведучи вогонь по ворогу за допомогою босих пальчикiв нiжок, зазначила:
  - Чому немає Нобелiвської премiї з математики, бо засновники вмiли лише вiднiмати та дiлити!
  Христина розстрiлюючи жовтих воїнiв i перетворюючи їх на трупи, заявила:
  - Полiтик йде до мети завжди в обхiд i маскуючись, але його перемога виходить виборцю боком та трьома створеними шкурами!
  Магда вела агресивну пальбу, використовуючи свої голi, круглi п'ята, вiдзначаючи:
  - Мова у полiтика м'яко стелиться, але бронебiйна його сила той пух красномовства тiльки зростає!
  Герда посилаючи босими пальчиками нiжок, один убивчий снаряд за iншим з дотепнiстю, помiтила:
  - Бог створив жiнку щоб показати людинi красу, i зробив полiтика, щоб оголити потворнiсть!
  Шарлота з великою часткою оригiнальностi в голосi, i з оскалом, перлинних зубiв видала:
  - У полiтика маска ангела, але роги нiяким маскуванням не приховаєш, вiд виборця якщо вiн не капелюх!
  Крiстiна завдала кiлька ударiв кулеметним чергами, використовуючи босi пальчики нiжок i вiдзначила:
  - Полiтик, це чорт, який безуспiшно прикриває роги, язиком-лопатою!
  Магда, ведучи дуже влучну пальбу, i її червонi соски натиснули на кнопку джойстика i пискнула:
  - Полiтик це Сатана в ангельському образi, i багато хреститься, щоб бiльше зачерпнути лапою у виборця грошей!
  Герда ведучи дуже влучну пальчику, i теж рубiновим соском натиснула на курок, зрубуючи китайцiв, в'якнула:
  - У полiтика на вустах солодкий мед, але скiльки гiрких слiз проливає виборець, який наковтався ним!
  Шарлотта дотепно помiтила, викошуючи натискаючи полуничними сосками на кнопки i вибиваючи китайцiв:
  - Полiтик, це дуже дорога повiя, за неї розплачуються не лише дощем зелених купюр, а й червоними струмками кровi!
  Христина дотепно додала, скелячи зуби, i босими пальчиками нiжок давлячи на кнопки:
  - Навiщо Бог створив таку гидоту як полiтика? Тому що i троянду чесноти доводиться пiдгодовувати гноєм!
  Магда, винищуючи жовтих воїнiв, та натискаючи на кнопки малиновими сосками, вiдзначила:
  - Жiнка, оголившись взуттi чоловiка, спустить з нього три шкури, сама шикарним розживеться одягом у голого "короля"!
  Герда ведучи пальбу по противникам, i босi пальчики нiжок використовуючи для винищення китайцiв видала:
  - Жiнка занадто часто оголюється перед голим королями i залишається взутий!
  Шарлота пальнула, використовуючи рубiновi соски, i ламаючи жовтих воїнiв, буркнула:
  - Якщо полiтик голий король, то вiн точно здере з виборцiв три шкури!
  Крiстiна, ведучи вогонь по вiйськах Китаю, i вибиваючи цiлий курган трупiв вiйськ Мао, вякнула:
  - Полiтик часто одягає чистi костюми, але все одно залишається брудним голим королем!
  Магда, ведучи точний вогонь по вiйськах пiднебесної iмперiї та використовуючи полуничнi соски, видала:
  - Нагороди липнуть найкраще до оголених грудей жiнки, i брудних лап полiтикiв без бiлих рукавичок!
  Герда строчачи по китайських солдатах, i викошуючи їх немов культиватором, вякнула:
  - Голi груди жiнка взує чоловiка, i здирає з нього останню сорочку!
  Шарлота лупила по китайських солдатах, використовуючи рубiновi соски грудей i провизжала:
  - Полiтик як повiя мовою працює багато, але виборець стогне лише вiд розчарування!
  Христина, винищуючи з убивчою силою супротивникiв iз пiднебесної iмперiї, видала:
  - Полiтик, це звичайно iстота спритна, але завжди виходить виборцю боком!
  Магда, руйнуючи солдатiв жовтої iмперiї i використовуючи босi пальчики нiжок видала:
  - Дiвча приваблює чоловiкiв у будь-якiй сукнi, а полiтик у будь-якому виглядi приваблює тiльки повних iнтелектуальних iмпотентiв!
  Герда продовжила вести вогонь по вiйськах пiднебесної iмперiї, використовуючи червонi соски i видаючи:
  - Чим довша мова у полiтика, чим коротший у виборця шлях до розчарування!
  Шарлота ведучи дуже влучний вогонь по китайцях i вибиваючи сотнями за допомогою полуничних соскiв, якими вона так вiртуозно тиснула на кнопки джойстика, видала:
  - Полiтик, який продається по дрiбницях, згине за ламану грiш, а виборець i зовсiм загине задарма!
  Христина, ведучи дуже влучний i вбивчий вогонь по супротивниках, i скошуючи їх за допомогою червоних соскiв, вiдзначила:
  - Жiнка дуже любить взувати чоловiкiв, оголюючи тiло i скидаючи туфлi, але чомусь у трофеї їй дiстаються лише голi королi!
  Магда з великим ентузiазмом винищувала воїнiв пiднебесної iмперiї використовуючи рубiновi соски i пропищала:
  - Полiтик це кухар - що любить суп з котом, продавець - що впихає кота в мiшку, спонсор що дає виборцем - що кiт наплакав, i обман як кiт у чоботях взув так - що залишає без порткiв!
  . РОЗДIЛ Љ 14.
  Олег Рибаченко зi своєю армiєю визволяв Болгарiю. Без особливих проблем була взята Софiя - столиця цiєї iмперiї. I це було дуже круто.
  Туркiв били краще органiзованi та оснащенi росiйськi вiйська граючи. I перемоги армiї великого воєводи Олега Рибаченка були дуже вражаючими. I можна було цiлi фанфари з цього приводу спiвати та радiти.
  Перемоги росiйських вiйськ слiд одна за одною. А отже, можна взяти i пописати багато цiкавого. Наприклад, розповiдь щодо альтернативної iсторiї;
   Роммель отримав надзвичайнi повноваження та велику самостiйнiсть у Францiї, перед висадкою союзникiв у червнi 1944 року. Це дозволило йому вмiло розпорядитися п'ятдесятьма вiсьма нiмецькими дивiзiями, включаючи i десять танкових, i п'ять есесовських.
   I союзники виявилися жорстоко розгромленими, одними полоненими втративши понад мiльйон солдатiв та офiцерiв. Плюс ще гiтлерiвцi захопили велику масу технiки.
   Але найголовнiше Гiтлер i його оточення прибули до Францiї, щоб вiдсвяткувати найбiльшу перемогу. Ось вони нiби "випадково" були накритi авiацiйним ударом союзникiв. Гiтлер, Гiммлер, Борман та Герiнг загинули. А Геббельс поспiшив присягнути новому фюреру та верховному головнокомандувачу Роммелю.
   Союзники поспiшно погодилися оголосити перемир'я з Третiм Рейхом на п'ять рокiв, заморозивши поки що ситуацiю та територiї. А також залишивши пiвдень Iталiї та Сицилiю.
   Пiсля чого був обмiн вiйськовополоненими - всiх на всiх! Що помiтно посилило нiмецькi та особливо iталiйськi вiйська.
   Щоправда, на схiдному фронтi Червона армiя провела успiшну операцiю "Багратiон", прорвавшись до самого Нiману. Але Роммель, завдавши несподiваного удару на пiвденному фланзi, у зустрiчних напрямках iз Молдови та Захiдної України, утворив iз радянських армiй там великий котел.
   Сталiн занервував i став кидати вiйська на пiвдень. В результатi нiмцi змогли уникнути повного розгрому i втрималися на кордонах Польщi. Хоча Червона Армiя i змогла звiльнити майже повнiстю Бiлорусь та частково Литву.
   Випуск танкiв та лiтакiв у Третьому Рейху постiйно збiльшувався, особливо пiсля припинення бомбардувань з боку союзникiв.
   А "Пантера" все ще перевершувала Т-34-85 у лобовому бронюваннi та бронебiйностi, а також скорострiльностi гармати. Бiльше було у "Пантери" та запасiв снарядiв i точнiше оптика.
   Тож нiмецькi танки сильнi та їх кiлькiсть зростала. А "Пантера" стала серйозною проблемою, тим паче її кiлькiсть рiзко зросла. А ще бiльш грiзною виявилася i "Ягдпантера", вона була бiльш простою у виробництвi, але бiльш потужно озброєною та краще захищеною, особливо в лоб.
   "Ягдпантера" стала для Червоної армiї великою проблемою. Загалом розв'язавшись на заходi, нiмцi спiшно збирали сили. Роммель ставив пiд рушницю i французiв та полякiв. З'явилася польська армiя та французькi частини.
   I автомат у нiмцiв був найкращим у свiтi МР-44, i лiтак ТА-152 став найкращою багатоцiльовою зброєю. Куди досконалiше, нiж Фокке-Вульф.
   Роммель пообiцяв вiдродити Рiч Посполиту. I це надихнуло полякiв боротися за вермахт. I французи билися, використовуючи колосальний потенцiал насамперед людський. Фашисти змогли також утримати пiд своїм контролем Румунiю та Угорщину та змiцнити позицiї Муссолiнi в Iталiї - формуючи новi дивiзiї.
   Бої показали, що за вмiлому використаннi i "Тигр"-2 зовсiм непоганий танк. Зокрема вельми живучий i б'є з великої дистанцiї.
   Нiмцi восени стабiлiзували фронт. А взимку бої поновилися з новою силою. Цього разу Червона армiя била у центрi. У боях пройшли випробування самохiдки Е-10 та Е-25, i першi радянськi СУ-100. Радянська машина була непогана, та й нiмецькi маленькi з низькими силуетом машини досить ефективнi та рухливi виявилися.
   Роммель фланговим ударом вiдрiзав радянськi вiйська, що прорвалися, i утворив пару великих котлiв. Взагалi новий полководець Третього Рейху вгадував радянськi маневри i встигав вживати ефективних контрзаходiв.
   Тим бiльше на територiї Польщi дороги були кращими, i нiмецькi танки навiть узимку дiяли бiльш ефективно, нiж на теренах СРСР. I їх тепер було у фрицiв багато.
   Давалася взнаки i реактивна авiацiя фрицiв. МЕ-262 живучi машини, а ХЕ-162 найшвидшi та маневренiшi. А бомбардувальник "Арадо" радянськi лiтаки не могли навiть наздогнати. Теж проблема. I на пiвднi нiмцi вiдбили радянський наступ, утворюючи казани.
   Роммель приваблював Червону армiю у пастки, i користувався великою кiлькiстю танкiв, i цiлком ефективною при правильному застосуваннi "Пантерою".
   Сталiн ревiв вiд лютi, але виявлявся побитим. Нiмцi вiдмобiлiзували свої сили. I замiсть випуску марних ракет на кшталт ФАУ зробили ставку на реактивну авiацiю. I тепер дiставалося Червоної армiї i в небi i на сушi капiтально.
   У травнi 1945 року використовуючи досконалiшу модифiкацiю самохiдки Е-25, з товщиною лобової бронi в 120-мiлiметрiв i бортовою в 82-мiлiметри зi зброєю в 88-мiлiметрiв нiмцi стали наступати в Українi.
   Роммель проводив гнучкiшу окупацiйну полiтику, оголосивши Україну незалежною державою пiд заступництвом Третього Рейху та заохочував бандерiвцiв. Було створено i марiонетковий уряд та Бiлорусiї. Нiмцi тепер називали слов'ян арiйцями та хитрували.
   Для Червоної армiї ситуацiю посилило припинення поставок пiд Ленд-лiз i неврожай у СРСР. Та й Сталiн раз у раз втручався в управлiння вiйськами, i це мало негативний характер.
   Якщо в стратегiчних питаннях Сталiн вже непогано розбирався то в оперативних був слабенький, а тактику практично не розумiв. Але при цьому не дуже хотiв прислухатися до порад професiоналiв.
   I нiмцi пiд командування генiального полководця Роммеля здобували одну перемогу за iншою.
   Фрiци влiтку захопили всю Правобережну Україну та Київ. А також потужним ударом виявилася захоплена i Бiлорусь. Потрiбно було щось робити, щоб урятувати СРСР!
   I ось з'явилася вона Сейлор Мун зi своєю босоногою у бiкiнi командою.
   I дiвчата з японського анiме зустрiли фашистiв, якi, розбивши Червону армiю в Бiлорусiї, рухалися вже на Смоленськ.
   Дiвчата опинилися на самiсiнькому вiстря атаки, i билися дуже вiдчайдушно.
   Їхнi босi нiжки кидали гранати, а з пупкiв вилiтали блискавки. А мечi подовжуючи зрубували фашистськi лiтаки. А потiм i взагалi войовницi Сейлон Мун взяли i як засвистять. На гiтлерiвцiв посиплються збитi ворони. А частина пернатих птахiв попадала на фашистськi реактивнi стерв'ятники. I взяла та збила їх.
   Сейлон Мун агресивно вишкiрилася:
   - Що фрицi не дається вам у Смоленську?
   Iнша дiвчина синього кольору, проворкувала:
   - А ми вам пригадаємо Сталiнград!
   Третя дiвчина жовтого кольору пискнула:
   - I Севастополь!
   А четверта гаркнула:
   - I Ленiнград теж!
   I весь батальйон босоногих у бiкiнi красунi як випустить блискавки з пупкiв. I як вразить на смерть масу фашистiв.
   Здавалося, за такої сили перемога Червоної Армiї неминуча. Але...
   З'явився дiвчатам з япоського анiме демон i повiдомив:
   - А росiяни вам не хочуть вiддавити Курильськi острови!
   Войовницi з Японiї розчаровано заволали:
   - Як не хочуть вiдтиснути острови? Нас дурять, виходить!
   I замайорiвши босими, круглими п'яточками втекли з фронту.
   Але вже встигли завдати iстотних збиткiв фашистам i зупинили наступ.
   Взимку нiмцi тiльки боронилися. Вони дуже вдало дiяв ХЕ-162 i у небi, вони трималися мiцно. На сушi Е-25 самохiдка бiльш-менш забезпечувала захист. Як iншi танки. Модернiзовано "Тигр"-2 отримавши потужнiший двигун в 1000 кiнських сил, i досконалу трансмiсiю.
   Радянськi машини Т-54 поки що не були готовi, а IС-4 мав безлiч недоробок. I це негативно впливало на бойову здатнiсть Червоної Армiї.
   Весною 1946 року гiтлерiвцi намагалися наступати. Але їхнi вiйська загрузли у розвиненiй радянськiй оборонi. Вiйна все бiльше стала схожою на першу свiтову, коли оборона сильнiша за напад, а лiнiя фронту малорухлива. Влiтку нiмцi теж намагалися просунутись, але без успiху. А осiнь i взимку вже наступала Червона Армiя, i також ув'язнила вже в нiмецькому щiльному захистi. Тим бiльше що фрицi вже пристосувалися воювати взимку, i їхня технiка не так "пливла", на морозi. А танк серiї "Е"-50 показав себе вдалою i досить ефективною машиною.
   Правда важила машина майже 65 тонн, але це компенсувалося потужним двигуном, також дуже ефективною гармат 88-мiлiметрiв в 100ЕЛ, бронебiйною, точною, скорострiльною.
   Т-54 ще не надiйшов у серiю, i нiмцi поки що мали перевагу в якостi технiки. А в повiтрi їхня перевага все зростала.
   Хаффман отримав пiсля чотирьохсот збитих лiтакiв лицарський хрест залiзного хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiаманту. Пiсля п'ятисотого лiтака орден Нiмецького орла з дiамантами.
   Сорок сьомий рiк пройшов у взаємних уколах. Роммель дiяв обережно, намагався пiдкопити сили i Сталiн. А ось нарештi i сорок восьмий рiк. Червона армiя намагалася наступати навеснi. Але не змогла пробити щiльний захист нiмцiв у центрi. Восени нiмцi провели лише невелику операцiю, пiдрiвнявши фронт пiвнiч вiд.
   Сорок дев'ятий рiк, здебiльшого намагалися наступати радянськi вiйська. Нiмцi сидiли у щiльному захистi. У Червоної армiї Т-54 вже в серiї, як i IС-7, з'явились i МIГ-15. У нiмцiв досконалiшi МЕ-362, i НЕ-262, i МЕ-2010, а також ТА-283.
   Iшов обмiн ударами. Е-50 став досконалiшим. Його вага зменшилася до п'ятдесяти тонн, знизилася i висота, посилився захист лоба вежi. Е-75 теж ущiльнився i його вага знизилася до задовiльного i вступила до серiї.
   Е-100 у серiю так i не надiйшов, так його велика вага створювала надто багато проблем вiйськовим.
   Нiмцi втримали лiнiю фронту, i вже 1950 рiк цiєї проклятої вiйни пiшов.
   Роммель запропонував Сталiну мир. Але очевидно вимагаючи залишити Третьому Рейху тi землi, що нiмцi вже завоювали. Сталiн був згоден на свiт лише у межах 1941 року. Але Роммель не мiг пiти. Бо виходило, що мiльйони нiмцiв загинули заздалегiдь.
   1950 пройшов у спробах Червоної армiї пробити фронт. Нiмцi сидiли у щiльнiй оборонi.
   Роммель деякi надiї пов'язував iз дисколетами. Вони злетiли ще 1945 року, але виявилися непридатними до бойового застосування. Але в 1951 роцi з'явилися першi машини зi швидкостi в чотири звуковi, i завдяки обтiканню ламiнарного струменя практичнi невразливi для стрiлецької зброї.
   1951 року Червона армiя продовжувала наступати на фашистiв. Але її спроби виявилися малоефективними. Лiнiя фронту залишалася стабiльною.
   Втiм, Роммель отримав вiдомостi про застосування дисколетiв. Збити їх не могли, але вони самi не вели вогонь, а могли лише таранити повiтрянi цiлi. Що втiм, з огляду на їхню швидкiсть вже само по собi непогано. Але дати перевагу у повiтрi над МIГ-15 не могло.
   Дисколети були дорогi i складнi у виробництвi та їх було мало.
   Пройшов i 1952 в обмiнi ударами, i коли Червона армiя намагалася пресувати, але в неї нiчого не виходила, так оборона у фрицiв була сильна.
   Тим паче нiмцi використовували у вiйнi та iноземцiв. I командували досить вправно.
   У березнi 1953 року Сталiн помер. I це вiдразу ж викликало розлад у партiйному керiвництвi, оскiльки не було офiцiйного наступника.
   А дiлити посади треба. Так ось Головою ДКО став Молотов, Головою ради мiнiстрiв Маленков, першим секретарем ЦК КПРС Микита Хрущов, Верховним головнокомандувачем його незмiнного заступника Жуков, а мiнiстром оборони Василевський.
   Берiю незабаром заарештували та розстрiляли.
   Але це арешт i викликав певне сум'яття у внутрiшнiх вiйськах. I Роммель завдав нищiвного удару, пiдсiкаючи Червону армiю.
   Нiмцi могли в 1953 захопити Смоленськ, i територiю до Ржева, саме мiсто радянськi вiйська утримали. Фрiцi також примудрилися знову заблокувати Ленiнград, а на пiвднi захопити Україну та Крим, блокувавши Севастополь i дiйшовши до самого Дону. Саме за Доном радянськi вiйська зупинили фашистiв.
   Взимку нiмцi остаточно видихнулися. Голова ДКО Молотов оголосив, що вiйна йтиме до кiнця.
   В 1954 армiя Роммеля наступала на Москву, але всi спроби фрицiв прорватися були вiдбитi.
   Не вдалося їм i штурмом опанувати Ленiнград.
   !955 року фашисти знову наступали. Намагалися взяти Сталiнград, але там були битi i вiдступили за Дон. Провалилася спроба взяти Москву. Невдалим виявився i наступ на Ленiнград. Втрати фашистiв були дуже великi.
   I 1956 року Третiй Рейх знову перейшов до оборони. А вже Червона Армiя намагалася атакувати полки Роммеля. Але теж i в неї сил не вистачало. Втрати теж були величезнi. I 1956 року лiнiя фронту не ворушилася.
   У 1957 роцi у нiмцiв з'явилися новi танки "Леопард", а у СРСР у серiї Т-55. Ця машина мала бiльш потужну гармату на 107-мiлiметiв калiбр. З'явився i досконалiший IС-12. IС-10 модернiзували.
   Нiмецький "Леопард" був бiльш досконалою машиною нового поколiння, але все ще недороблений. З'явилися й винищувачi МЕ-562. З бiльш потужним озброєнням, нiж колишнi та високi швидкостi. Так само як i легкий ХЕ-462. Теж дуже пристойний винищувач i легкий. У СРСР поки що йшли шляхом модернiзацiї МIГ-15, не знiмаючи наймасовiший в iсторiї авiацiї радянський лiтак iз серiйного виробництва. Вiйна все затягувалася.
   От уже побiг 1958 рiк... Жах, скiльки страждань людей триває.
   Роммель загалом згоден на свiт, але з утриманням всього завойованого нiмцями. Молотов та його команда з цим не погоджуються.
   Знайшла коса на камiнь. А втрати зростають.
   Червона армiя намагається наступати, але може пробити щiльну оборону. Осiнь нiмцi намагаються знову взяти Ленiнград, але їхнi атаки вiдбитi.
   Ось уже i 1959 вовком мчить. Та час на вiйнi тече краплями, але минає непомiтно i згадати нiчого. Вже й Роммель постарiв. I Молотову рокiв чимало, як радянському керiвництву. Але вiйна все ще триває.
   Червона армiя використовує поки що МIГ-15, але продовжуючи його модернiзувати. З'явилися i бiльш досконалi ракетнi та зенiтнi комплекси. А найголовнiше вже супутник змогли запустити на навколоземну орбiту. У СРСР вже балiстичнi ракети з'явилися здатнi бити по Берлiну. Втiм, як i нiмцi.
   Атомна бомба не була розроблена через те, що в США не повiрили в її реальнiсть i не захотiли витрачати грошi даремно.
   А Третьому Рейху та СРСР було не до таких дорогих проектiв.
   Так вийшло вже 1959 року, а в свiтi ще немає ядерної зброї. Британiя ув'язнила у колонiальних вiйнах, вiдчайдушно намагаючись зберегти свою iмперiю, а США нафтовi i газовi монополiї гальмують розробки ядерної енергетики.
   Ось так вийшло, що свiт поки що без атомної бомби. Хоча, можливо, її поява могла б закiнчити цю прокляту, пекельну вiйну. В якiй уже загинуло багато десяткiв мiльйонiв людей.
   На iнших фронтах США та Британiя воювали з Японiєю. У 1946 року США висадили десант у Японiї, але самураї скинули їх у море.
   Японiю продовжували бомбити i бомбити. Але вона вiдмовлялася капiтулювати.
   У 1950 роцi США знову висадили десант, цього разу краще пiдготувавшись i використавши набагато бiльшу кiлькiсть суден, i авiацiї та iнших сил.
   Японiя чинила опiр ще пiвтора роки. Токiо впав одним iз останнiх, а iмператор зробив собi харакiрi. Але й пiсля цього спокiй не настав. Японцi влаштували окупантам американцям справжню партизанську вiйну.
   Це все послабило Америку, i Британiю i вони не втручалися у вiйну мiж СРСР та Третiм Рейхом. У Роммеля таки ресурси всiєї Європи. I з урахуванням окупованих у Росiї територiй значно бiльше людських ресурсiв. Щоправда проти фашистiв iде запекла партизанська вiйна. I навiть хитрiша i гнучкiша полiтика на окупованих територiях фрицям не допомагає там закрiпитися i придушити партизанiв.
   Ось 1 вересня 1959 року виповнилося рiвно двадцять рокiв з початку другої свiтової вiйни. Червона армiя наступала на Ленiнградському напрямi. Нiмцi намагалися вкотре взяти Москву.
   Скiльки можна воювати? Це просто кошмарний кошмар.
   Принаймнi в окопi сидить батальйон радянських дiвчат. I вiдбиває чергову атаку вермахту.
   Наташка Соколовська стрiляє з автомата АК, i з досадою вимовляє:
   - Ну, скiльки ця сарана насiдатиме?
   Зоя логiчно вiдповiдає, вистрiливши з гранатомета i розбивши гусеницю нiмецькiй машинi:
   - Мабуть, до останнього солдата!
   Августина стрiляючи по фашистам, зазначила:
   - Подiбний жах не може вiчно тривати!
   I руда дiвчина босою нiжкою жбурнула вельми вбивчу гранату, розриваючи фашистiв на дрiбнi уривки. Пiсля чого з усмiшкою помiтила:
   - Нi, ми їх реально маємо всiх перебити!
   Свiтлана теж босою, точеною нiжкою запустила вбивчу лимонку. Розiрвала фрицiв i вiдзначила:
   - Може й переб'ємо... Якщо самi не загнемо!
   Четвiрка войовниць бореться у бiкiнi. Вони виглядають як юнi та дуже гарнi дiвчата. Але рокiв їм уже чимало. З сорок першого року вони вже борються, i ця вiйна вже капiтально набридла. А ранiше вони вже билися в Iспанiї. Також там були нагородженi.
   А зараз уже стiльки рокiв - понад вiсiмнадцять ведуть нерiвну боротьбу з фашизмом. I здається, нiколи цьому краю кiнця не буде.
   Наташка згадала, як вона ще дiвчинкою в першу свiтову вiйну несла пакет у батальйон царської армiї.
   Ось здається, що її босi ноги вже звичнi до всього. А пройдеш за день верст п'ятдесят i, iкри ниють, i пiдошви, хоч i мозолистi починають свербiти i сiдати.
   Та ще й голодна. Тiльки води з струмка та ягiд. Але влiтку ще нiчого. А ось спробуй довго походити босонiж снiгом. Коли пальчики червонiють та синiють вiд холоду. I лише постiйний рух та звичка з дитинства гартуватися рятує вiд обмороження.
   Наталка пам'ятала ще й царськi часи. Щось у них було й непогане. Зокрема царський карбованець би стабiльною валютою i цiни за блаженного царя Миколи Другого, не зростали. Принаймнi до вiйни з нiмцями. I ця стабiльнiсть допомагала накопичити селянам грошi для тiєї чи iншої покупки. А ще можна було багато купити в кредит. Тож ще не факт, що так уже добре стало за радянської влади.
   Августина жбурнула босою нiжкою забiйний подарунок смертi. Розiрвала їм масу нiмцiв та їх найманих солдатiв i з досадою вимовила:
   - Усi вбивства та вбивства! А душа потребує чогось iншого!
   Августина ще в оборонi Порт-Артура брала участь. Отака вона бойова дiвчина. I дiвчина вiчна. Щоб зберегти юнiсть, вiдьми не взуються у будь-який, найсильнiший мороз. I в цьому їхнє унiверсальне правило.
   I коли ти боса тебе не бере нi куля, нi старiсть. I ти сама молотиш супротивникiв, наче снопiв зерна.
   Вона пам'ятала битву з японцями. Ще дiвчинка, яка майже дитина стрiляє, наводять тонкими, але сильними руками гвинтiвку на самураїв.
   А японцi все лiзуть i лiзуть, завалюючи всi пiдступи трупами. Борейко ось молодець. Рубив самураїв шаблями з обох рук, немов легендарний Iлля Муромець.
   Навколо нього цiла гора трупiв виросла. Його все-таки поранили японцi багнетами та звалили. Але Борейко вижив. Пiсля повернення з полону ще з нiмцями воював у першу свiтову вiйну. А далi слiди ведмедя губляться. Зараз якщо вiн живий, то вже зовсiм старий. А Августину роки не беруть. Досi вона виглядає як мускулиста i росла дiвчина. I навiть отримавши рану, її шкiра гоїться без шрамiв i будь-яких слiдiв.
   Августина згадала, як вона рушила багнетом японця в живiт. I той так закричав. А вона руда i юна, але вже сильна i досить висока, як зарядить другом самураю голою п'ятою в пiдборiддя. Той взяв i завалився, причому впав так невдало, що японський багнет йому й пробив спину.
   Августина стрiляла тодi японцями, не промахуючись. Але їх було надто багато. I вони долали росiян.
   Августина навiть потрапила до полону. Її почали допитувати. До босих нiг пiднесли жаровню, попередньо змастивши мозолистi ступнi олiєю.
   Августина змогла стримати крики. Вона уявляла себе Орлеанською Дiвою, яка лише смiється i посмiхається пiд тортурами. Августину пiдвiшували i на дибу, i лупили батогом. Але вона лише смiялася у вiдповiдь.
   Зрештою, самураї її дали спокiй i навiть на знак поваги до її мужностi зняли ланцюг. А Августина скористалася цим, i вбила двох вартових, втекла.
   Потiм боролася в армiї Куропаткiна. Дуже розраховувала на перемогу.
   Але Куропаткiн нiби навмисне хотiв програти. Самураї втратили вдвiчi бiльше вбитими, нiж царська армiя, але зрештою росiйськi зазнали поразки. На жаль, яка та була вiйна - росiяни билися вiдважно, показавши себе найкращими солдатами свiту, за найгiршого командування!
   Августина знову кинула у фашистiв босими пальцями нiжок гранату i проревела:
   - Буде з нами удача!
   Зоя перевiряла:
   - Давати вмiйте здачi!
   Дiвчина iз золотистим волоссям також жбурнула лимонку своєю витонченою, босою нiжкою, промуркотiв:
   - Слава Вiтчизнi!
   Зоя теж багато чого бачила. Де тiльки не воювала. Воювала i з японцями i на громадянськiй вiйнi. Вона там познайомилася з Августиною. I багато чого пiзнала. Там i Наташа зi Свiтланою до них причепилися. Так з'явилася легендарна четвiрка. I Червона Армiя багато в чому завдяки саме їм i стала перемагати.
   Зоя знову кинула босою нiжкою гранату. Потрапила до "Леопарду", i той зiштовхнувся зi своїм колегою.
   Дiвчина iз золотим волоссям прочирiкала:
   - Хай буде Батькiвщина моя у великiй славi!
   I показала фрицям мову. Взагалi, Зою вражало те, що, скiльки проблем стало у Росiї. А почалося все з вiйни, коли на Росiю напала Японiя.
   Пiсля цього Русь заштормило. Зоя в Порт-Артур не потрапила, але билася в армiї Куропаткiна. У першому великому бою росiйськi вiдбили всi атаки японцiв, i завдали їм великих втрат. Але потiм самураї стали обминати царську армiю, i Куропаткiн позадкував.
   Але як тут не варто згадати Олександра Суворова, котрий сам на ворогiв нападав. Суворов вважав напад сильнiшим за оборону. Куропаткiн для командування виявився неадекватним. А Зоя показала хоробрiсть, i особисто вбивала японцiв iз рушницi та колола багнетом.
   Але багато самураїв вона змогла перебити з кулемета. Оце було так здорово. I викошувала вона їх немов косою.
   Зоя знову кинула босою, витонченою нiжкою гранату i заспiвала:
   - Слава Батькiвщинi моїй! Любить матiр своїх дiтей!
   Свiтлана найстарша з них. Натуральна блондинка з бiлим волоссям як снiг. Вона ще у Кримськiй вiйнi брала участь та обороняла Севастополь. Ось як це давно було!
   Тодi вона ще майже дiвчинка, босонога в рваному платтi боролася з переважаючими силами супротивника. Свiтлана та найпершою на четвiрка стала вiдьмою. I це їй дуже допомагало в битвi. Англiйцi, французи, турки лiзли на штурм. А вiн стрiляла по них iз примiтивної гвинтiвки i влучала. А потiм колола багнетами. I вбивала ворогiв. А босими пальцями нiжок жбурляла саморобнi бомби. У тiй вiйнi росiяни змогли протримати Севастополь майже цiлий рiк i вимотали так союзникiв, що припинили вiйну.
   Але Росiя тодi поступилася дельту Дунаю. I вперше за довгий час виявилася стороною, що програла.
   А потiм ще й Аляску продали. Свiтланi здавалося, що зовсiм настає кiнець свiту.
   Але минули роки. Росiяни розбили туркiв i повернули собi дельту Дунаю. Знову Свiтлана боролася, чудова, босонога блондинка. I добре бути вiдьмою - тебе не беруть нi кулi, нi старiсть, нi хвороби. I ти перемагаєш собi граючи. I просто на крилах пурхаєш.
   Свiтлана знову кинула босою нiжкою гранату i проревела:
   - Буде новi вiки,
   Наша воля мiцнiше...
   Розiрвали дурня,
   Славитись товаришу Сталiн!
   Але зараз Сталiна вже нема. Найголовнiший Молотов. Хоча вiн i не такий диктатор, як Сталiн. А найвищий головнокомандувач Жуков. I Роммель ще той полководець. Але пробити Червону Армiю вiн поки що не в змозi!
   Наташа теж кинула босою нiжкою вбивчу гранату i прочирикала:
   - Душу, серце, вiддамо, ми своїй святiй Вiтчизнi! Вистоємо i переможемо, i не пошкодуємо життя!
   Войовницi б'ються. Немає сьогоднi полчища Роммеля не проб'ють їхню оборону. Вони будуть вiдчайдушно битися i перемагати. I славитиметься велика Русь.
   Зоя прочирикала, кидаючи пальцями голих нiг лимонку:
   - Яскраве сонце надiї,
   Знову над країною встає...
   Русь перемагає як i ранiше,
   Яструбiв вермахту б'є!
   Наташа дотепно вiдзначила:
   - Ти як завжди дiвчина iз золотим волоссям прекрасна!
   Зоя тяжко зiтхнула. Згадала, як вирушила у розвiдку проти японцiв. I захопила кулемет. I давай iз нього молотити самураїв.
   Косили їх у дикому шаленi. Багато перебила тодi. I потрапила все-таки в полон.
   Її дiвчину пiдняли на дибу, i розпеченим залiзом припалили таки п'яти. Але Зоя мужньо трималася i не стогнала, не кричала. I навiть бiлий вiд жару дрiт по спинi не змусив його говорити.
   Пiсля тортур Зою закували в кайдани та повезли до Токiо. Але войовниця змогла втекти. Вона повiдомила офiцеру, що нiби знає, де Куропаткiн, вiдступаючи, приховало росiйську, армiйську казну. Ну той i купився. Щоб нi з ким не дiлитися повiв Зою в кайданках i на ланцюзi до лiсу. Дiвчина не така вже й проста. Пiдловила момент, i довбала офiцеру в пiдборiддя своєю голою, круглою п'ятою i вiдрубала. Потiм забрала ключi та вiдкрила наручники, змилася.
   Жадiбнiсть до добра не доводить, а Зоя продовжила вбивати японцiв.
   Але тепер фашисти явно видихнулися. Четвiрка дiвчат-вiдьом їх неабияк зробила рiдше. Стiльки танкiв побила. А потiм стала збивати i штурмовики.
   Дiвчата хором проспiвали:
   - Росiйський орел над планетою,
   Крила, розправивши, злетить...
   Ну, а пiдступний супротивник,
   Буде повалений, розбитий!
   Постарiлий, сивий Роммель розглядає карту фронтiв. 2 вересня 1959 року. I вiйна ще триватиме, i Москва не взята. Вже немає Сталiна i формально головний голова ДКО Молотов. Але й вiн лише перший серед рiвних. Сталiнськi пости подiленi i Верховний головнокомандувач Жуков. I саме проти нього i б'ється Роммель. Хоча є ще й мiнiстр оборони Василевський. А партiю очолює Микита Хрущов. А глава уряду Малєнков. Є i Голова Президiї ЗС, СРСР, i формальний глава держави Булгарiн.
  . РОЗДIЛ Љ 15.
   Володимир-Фрiдрiх Бiсмарк-Рибаченко знову в ударi. Хлопчик-термiнатор зробив лише невелику паузу у польотах, так був у дружини Герiнга Маргарет. У тiєї вже значний живiт i скоро має народити двiйню: хлопчика i дiвчинку. I обидвi дитини вiд Володимира-Фрiдрiха Бiсмарка-Рибаченка, це точно. Ну, вiд цього голова йде кругом.
   Хлопчик-термiнатор чекав, коли вiн нарештi стане батьком. Вже сiчень перевалив за половину i скоро буде верхiвка зими.
   Але очевидно на фронтi все ще спекотно. Хоча бої йдуть лише в Китаї, i навколо цього легендарного мiста на закрутi Тибету. Бiсмарку-Рибаченку вкрай важливо перевершити Адольфа Гiтлера, i самому увiйти в iсторiю як тому, що зумiв зробити те, на чому поламав зуби його попередник. Якого все одно у Третьому Рейху вважають великим. I часто порiвнюють Гiтлера та Бiсмарка-Рибаченка.
   Але з дружиною Герiнга Маргарет Володимир-Фрiдрiх Бiсмарк-Рибаченко пробув недовго. Отримав вiд неї чергову бляшанку з камiнчиками. I знову вiдбув на фронт.
   Хоча вбивати своїх же росiян було гидко, але Володимир-Фрiдрiх вже звик купатися у фекалiях i його вже не нудило. А навiть у цьому була якась садистська насолода.
  А тепер у центрi Китаю вiн добиває вiйська Мао Цзедуна!
   Володимир-Фрiдрiх злетiв на лiтак МЕ-462 з сiмома 30-мiлiметровими авiагарматами i вирушив до зони, яка контролювала Червона Армiя Мао.
   То був його черговий, бiй...
   Машина не зовсiм ще надiйна i не дуже маневрена, але швидка. Треба показувати приклад iншим льотчикам.
   На календарi 15 сiчня 1949 року i скоро верхiвка зими. Хлопчик-термiнатор сповнений сил та енергiї.
   Вiн як завжди в одних плавках сiдатиме у лiтак. Звичайний пацан на вигляд рокiв чотирнадцять, тiльки дуже мускулистий i надзвичайно красивий. I швидкiсть та реакцiя у нього надлюдська. На ньому та його брата Олександра, Олег Рибаченко, Дар'ї, ставило ФСБ експерименти зi створення надлюдини. I видно не без успiху. Щоправда, молодший брат не такий сильний, як старший, зате розумний надзвичайно. А у Володимира Рибаченка бойовi навички надлюдськi. Тут проти нього не встояти нiкому. З дистанцiї використовуючи гармати бiльш довгоствольнi, нiж у звичайних лiтакiв, Володимир-Фрiдрiх вражає однiєю чергою вiдразу двадцять китайських машин в основному ЯК-9 досить простий у виробництвi радянської скопiйованої Китаєм машини. I летить собi цей бойовий хлопчик далi.
   I починає лупити за наземними цiлями. Насамперед, вибиваючи танки. Злий зрозумiло пацан, але сильно титулований i стiльки вже нагород має. Вiн навiть новi ступеня Лицарського хреста вигадували.
   Володимир-Фрiдрiх веде вогонь по китайських танках та гарматах. I йому стає соромно за своє звiрство. Та це ганьба вбивати цих нещасних людей у таких величезних кiлькостях. Але як зупиниться?
   Тут уже не все так просто. I ти зовсiм не Спiноза.
   Володимир-Фрiдрiх iз зiтханням проспiвав;
   Частка зрадника зла,
   Немає не друзiв, анi подруг.
   Море вiд краю до краю,
   Свiтло в горизонтi згасло!
   Ех, почати б вiйну проти фашистiв чи iнопланетян. Це було б набагато здоровiше i приємнiше.
   Володимир-Фрiдрiх стрiляючи китайськими машинами, на сушi. Побив кiлька тридцятьчетвiрок, пару самохiдок та чотири гармати з гаубицею. А далi ще рознiс "Катюшу", i ще сiм мiнометiв та вантажiвка з пiхотою.
   Бойовий комплект добiгав кiнця i Володимир-Фрiдрiх повернув назад. Настрiй його став бiльш паршивим.
   МЕ-462 У лiтак ще рiдкiсний i поки що дозаправлять ще є час. Хлопчик-термiнатор, щоб уникнути чергового вильоту, повiдомив, що вiн щось складатиме для пропаганди.
   А сам узяв i накидав у швидкому темпi розповiдь iз альтернативної iсторiї;
   Звичайний школяр, хлопчик Олег Рибаченко, прочитав в одинадцять рокiв книгу "Порт-Артур". I йому дуже захотiлося переламати хiд iсторiї i зробити так, щоб Росiя виграла цю фатальну для себе вiйну, що пiдкосила iмперiю.
   I хлопчик в iнтернетi набрав: "Пошук вiдьом, якi виконують бажання". Знайшов циганку, яка може все i у свiй день народження у дванадцять рокiв пiшов шукати пригоди. I пiшов до чарiвницi. Йому дверi вiдчинила циганка рокiв тридцяти i сердито запитала:
   - Чого тобi треба шмаркач?
   Хлопчик серйозно вiдповiв:
   - Я хочу допомогти Росiї!
   Циганка посмiхнулася i вiдповiла:
   - За все треба платити!
   Олег згiдно кивнув:
   - Я виконаю будь-яке ваше бажання!
   Чарiвниця знизала плечима i помiтила:
   - Чи багато вiзьмеш iз дитини? Втiм, гаразд, я тебе продам у рабство, за грошi. А ти звiдти втечеш i повернешся до мене, i тодi я перекину тобi, туди куди хочеш. А ти знаю, хочеш у "Порт-Артур", щоб врятувати адмiрала Макарова.
   Хлопчик згiдно кивнув:
   - Мабуть, я саме цього й хочу!
   Циганка кивнула i вiдповiла:
   - Але за це ти мусиш заплатити. Розумiєш, просто так нiчого не виходить. А так у тебе нiчого немає, то будеш проданий у рабство з молотка. Ти згоден?
   Хлопчик Олег якому щойно виповнилося дванадцять рокiв, очевидно досить легковажний. I поспiшив дати згоду:
   - Заради своєї Батькiвщини я на все готовий!
   Циганка взяла хлопця за руку i повела до дзеркала. Вона з усмiшкою промовила:
   - Зараз ми увiйдемо у паралельний свiт. I зробила крок...
   Хлопчик ступив слiдом за нею...
   Його обдало жаром i нiби проспiвали по обличчю та тiлу пензликами. Зробивши кiлька крокiв Олег розплющив очi. Вiн опинився у примiщеннi. Було досить жарко, а хлопчик був у зимовому светрi та хутряних чоботях. Тiльки пальто встиг зняти у передпокої.
   Циганка пiдвела його до сусiдньої кiмнати. Вона була викладена бiлим каменем. У нiй було кiлька людей. Один у розкiшнiй тозi та сандалях, дивився у дуже зарозумiлим виглядом.
   Побачивши циганку, з посмiшкою запитав:
   - Есмеральда ти, мабуть, прийшла заплатити за борг!
   Чорноволоса жiнка кивнула:
   - Так! Ось хлопчик! Погодься вiн i справдi добре! Яке свiтле волосся!
   Чоловiк з усмiшкою кивнув, вiн говорив незнайомою мовою, але Олег Рибаченко чудово розумiв.
   Промайнув з посмiшкою:
   - Його треба роздягнути, щоби оцiнити! Також вiн одягнений не по сезону!
   Есмеральда кивнула:
   - Його одяг продається окремо! Крiм того, ти можеш отримати i годинник, i смартфон хлопчика!
   Патрицiй iз незадоволеним виглядом зауважив:
   - У нашому свiтi в смартфонi можна тiльки записи однi й тi ж дивитися, i то коли раби динамо-машини накручують. А годину за кiлька мiсяцiв потрiбна батарейка.
   Циганка вiдповiдно кивнула:
   - Буде вам завжди батарея!
   Патрицiй буркнув:
   - Служницi сюди!
   Увiйшли двi засмаглi, зi свiтлим волоссям дiвчата. Вони були лише в коротких тунiках та босонiж. Пiдiйшли до Олега...
   Патрицiй наказав:
   - Зняти з нього одяг!
   Хлопчик нiяково сказав:
   - Краще я сам!
   I став роздягатися. Спочатку зняв светр. I так уже спекотно. Служницi взяли його в руки i нечутно ступаючи босими ногами, поклали на стiл.
   Iнший чоловiк почав оглядати светр у лупу.
   Олег неквапливо роздягався. Зняв сорочку, майку, чобiтки... Потiм штани та шкарпетки. Весь одяг дiвчата складали в купу, їх оцiнювач перевiряв лупою i м'яв пальцями.
   Хлопчик залишився в одних трусах. Лiтня пiвденна засмага ще не встигла зiйти з неї. Тiло було мускулисте та красиве, юного важкоатлета.
   Патрицiй кивнув:
   - I труси знiмати! Тебе будуть продавати за звичаєм голого!
   Червонiючи вiд сорому хлопчик, стягнув iз себе труси, при трьох жiнках. Та це соромно... I лишився зовсiм голеньким.
   Патрiцiй зазначив:
   - Досить розвинений пацан... I м'язи виглядають непогано!
   Пiсля чого пiдвiвся i пiдiйшов до Олега. Став мацати пальцями груди, м'язи руку, потiм зазирнув у рота. Хлопчиковi було соромно, але вiн терпiв, хоч i залився фарбою.
   Патрiцiй помацав його i зазначив:
   - Здоровий, сильний хлопчик... Видно тренований, краще за тих, що ти постачала ранiше!
   Есмеральда кивнула i вiдзначила:
   - Сподiваюся на щедру нагороду!
   Патрицiй знизав плечима:
   - Цiна на рабiв падає...
   Циганка зазначила:
   - Але свiтловолосi хлопчики завжди в цiнi!
   Патрицiй вiдмахнувся:
   - Цей надто м'язистий! На нього чекають каменоломнi! I взагалi є домовленiсть, що ти отримаєш третину цiни з аукцiону. Ось його виставлять, пройдуть i буде твоя доля. I заплатiть їй за вбрання!
   Оцiнювач простягнув циганцi кiлька мiдних моментiв. Та їх узяла. Потiм їй дали срiбну.
   Циганка кивнула:
   - У мене мало часу!
   Патрицiй кивнув:
   - Його вiдведуть на ринок рабiв зараз! Потiм ти можеш прийти прямо за часткою.
   Есмеральда кивнула:
   - Я тобi, вiрю та прийду!
   Одна з дiвчат рушила до кута i взяла в руки глечик.
   Патрицiй заперечливо мотнув головою:
   - На раба для каменоломень шкода витрачати олiю. Ведiть його так, i щоб не втiк, надягнiть на шию ланцюг.
   Дитяче личко Олега перекосилося. Що на нього надiнуть нашийник, мов на собачку? Хлопчиковi хотiлося заволати, що, мовляв, так не домовлялися, вiн не собачка. Але потiм у головi майнуло, що попаданцi в iншi свiти часто починають свiй шлях з рабства, а потiм стають правителями. I це треба пережити. Натомiсть Росiя виграє вiйну з Японiєю, i не буде нi революцiї, нi злодiйської Держдуми, нi громадянської вiйни та розпаду СРСР.
   I свiт у цьому випадку стане спокiйнiшим, передбачуваним i безпечним. А Китай перетвориться на росiйську губернiю Жовторосiю i буде русифiковано. I можна буде людству вiрити у найкраще майбутнє!
   Увiйшли троє стражникiв i внесли спецiальний нашийник з ланцюгом для рабiв-пiдлiткiв. Двоє схопили хлопчика за мiцнi плечi, а один начепив на шию сталевий обруч. Олег вiдчув на шиї холодний метал i йому стало неприємно. Наче стиснуло чимось...
   Патрицiй кивнув:
   - Вiдведiть його на ринок i там продайте! I принесiть грошi!
   Один iз стражникiв дiстав з-за пояса батiг i вдарив Олега по спинi.
   - Пiшов раб!
   Хлопчик вiдчув рiзкий бiль i скрикнув. Плетка бере по шкiрi чутливо. От i збухнула багряна смуга. Олег пропищав:
   - Не бийте мене! Я сам пiду!
   Патрицiй крикнула:
   - Давай тупай! I посмiй тiльки не послухатися!
   Олег засем'янив по кам'янiй пiдлозi. Йому було неприємно i дуже соромно.
   I ось вони вийшли надвiр. Було лiто, i камiння нагрiлося пiд босими ногами хлопчиська. I голi дитячi ступнi заколов гарячий, великий гравiй.
   I було соромно крокувати зовсiм голому, навiть без пов'язки на стегнах.
   А на вулицi багато жiнок та дiтей. Вiльнi люди зазвичай одягненi у сандалях. Навiть дiти i жiнки якщо не раби, то в тунiках, шортах i взутi. А ось невiльницi босоногi в коротких тунiках, а деякi навiть взагалi майже голi, зi шматком тканини на стегнах. Дiти-раби теж або голi, або в пов'язках на стегнах. Зазвичай раби босонiж, особливо жiнки та дiти, але дорослi чоловiки у сандалях або грубих черевиках.
   Мабуть, взуття це статус вiльної людини. Сонце пече. Олег став побоюватися, чи вiн не обгорить. Хоча вiн ще досить засмаглий, але якщо цiлi днi проводити на сонцi?
  
   Неприємно та голим пiдошвам. Влiтку Олег любив ходити босонiж, але зрозумiло, восени пiшов до школи i в мiстi непристойно хизуватися голими п'ятами. Так що шкiра на пiдошвах встигла розм'якшитися, i вже п'яти припiкає, i пройшовшись по колицi дорiжцi стає боляче i гаряче.
   Це все-таки Iталiя, i її пiвдень, тут влiтку спекотно, i як камiнцi нагрiлися опiвднi. Болiсно босонiж по таких ходити мiському хлопчику. Добре ще що з лiта пiдошва не встигла повнiстю знiжиться, а так би вiн i закричав би вiд болю.
   Але все одно ходiння босонiж по гострим, колючим каменям римського мiста було схоже на тортури.
   А те, що ти голий, в нашийнику i на ланцюгу, тортури ще й моральнi. Олег мимоволi прикрив свiй сором руками. Соромно, жiнок на вулицях багато. У тому числi i рабинь, i дiвчаток-невiльниць. Рабiв у Римi бiльше нiж вiльних громадян, а жiнок бiльше, нiж чоловiкiв.
   Дiйсно у вiйнах та епiдемiях чоловiки гинуть та винищують один одного. Та й дитяча смертнiсть серед хлопчикiв вища, нiж серед дiвчаток.
   Тож жiнок, дiвчат, дiвчаток дуже багато, i Олегу здається, що вони на нього голого дивляться та пожирають очима.
   Деякi жiнки дiйсно звертають увагу на гарного, м'язистого хлопчика. Олег дуже фотогенiчний, i має чудовий рельєф тренованої в секцiї мускулатури. На такого хлопчика з милим обличчям та бiлим волоссям можна помилуватися.
   Тим бiльше, за мiрками античного свiту, Олег уже не маленький, та й люди тодi дрiбнiшi, нiж у двадцять першому столiттi. I вiн здається пiдлiтком, який вже може й одружитися. Або подарувати жiнцi радiсть любовної ночi.
   Хлопчик йшов з хвилюванням думав, коли нарештi буде ринок.
   А ось i справдi з'явилася огорожа з ґрат, i мiсце торгу рабiв.
   Невiльникiв за звичаєм продавали зовсiм голими, щоб було видно всiх їхнiх переваг i недолiкiв.
   Олега вiдвели на те мiсце, де продають пiдлiткiв. Вже не зовсiм дiти, але ще без бороди. Хлопчакiв виводили по черзi, голяка на помiст, i називали стартову цiну. Зазвичай торг був коротким. Тут продавали робочу силу, бiльшiсть хлопчикiв була грубувата на вигляд, деякi навiть бруднi.
   Хлопчикiв для тiлесних втiх продавали в iншому мiсцi, чистiшому.
   Олег скривився. Його загнали до смердючого барака, в якому схоже багато хлопчакiв справляли потребу, i пахло немитими тiлами.
   Та влип вiн. Один iз пацанiв хихикнув:
   - А це, мабуть, колишнiй римлянин!
   Олег насупився i спитав:
   - З чого ти взяв!
   Голий, майже чорний вiд засмаги та бруду хлопчик логiчно вiдповiв:
   - Ти ще недавно носив одяг та взуття! Значить, тебе продали в рабство за борги чи злочин!
   Олег рiзко вiдповiв:
   - Я п'ятьох легiонерiв убив, i тебе прикiнчу!
   Хлопцi-раби зареготали. Олег здивувало, що вiн розумiє їхню мову, а вони її. Але це можливо ефект попадання. Бiльший пiдлiток зазначив:
   - Нас зазвичай купують у каменоломнi. Але є шанс потрапити до школи гладiаторiв. Теж не цукор, але це краще, нiж повiльно гнити у копальнях!
   Олег згiдно кивнув:
   - Гладiатором бути цiкаво!
   Хлопчик помiтив:
   - Витримаєш сто боїв, отримаєш за звичаєм волю... Але ж це вдається одиницям!
   Олег Рибаченко кивнув, помiтивши:
   - Шанс завжди є!
   Торг йшов швидко. Деяких пацанiв виводили одразу по кiлька штук. Окрiм копалень, був шанс потрапити i на польовi роботи, що легше. Хоча зазвичай туди вiдправляли дiвчаток. У рудниках висока смертнiсть i постiйно була потрiбна робоча сила.
   Олега вивели окремо. Вiн, як i всi голi, але з гарним рельєфом м'язiв. Видно за нього розраховували врятувати якомога бiльше.
   Розпорядник оголосив:
   - Стартова цiна десять срiбникiв!
   Почувся невдоволений гул. Олег оглянув трибуни. Майже всi покупцi чоловiка, але є кiлька жiнок. Вони дивляться на рабiв.
   Один i чоловiк пiдняв палець i сказав:
   - Беру i цього, вiн сильний пацан у рудниках його мiсце!
   Несподiвано iнший чоловiк у розкiшнiй тозi i жирний оголосив:
   - П'ятнадцять срiбникiв!
   По рядах пройшов гул. Один iз чоловiкiв помiтив:
   - Ти Варнавiй хочеш взяти цього вовченя у гладiатори!
   Чоловiк кивнув:
   - Та цей хлопець подає надiї!
   Продавець помiтив:
   - Вiн сильний, але може бути незграбним хлопцем! Ну гаразд шiстнадцять срiбникiв i не бiльше!
   Варнавiй впевнено промовив:
   - Двадцять! I я думаю це остаточна цiна! Нинi рабiв як бруду!
   Розпорядник пiдняв молоток i став рахувати:
   - Двадцять срiбникiв разiв, двадцять срiбникiв два...
   Тут одна з жiнок, що була розкiшно одягнена i з покритим вуаллю обличчям вимовила:
   - Тридцять срiбникiв!
   Варнавiй помiтив:
   - Це цiна хорошого, дорослого раба. Чи потрiбне тобi це Валерiя?
   Жiнка вiдповiла з посмiшкою, що блиснула через вуаль:
   - Цей хлопчик вартий кращого, нiж гнити на копальнях!
   Варнавiй важко зiтхнув i вiдповiв:
   - Згоден! Даю тридцять п'ять срiбникiв!
   Валерiя рiшуче заявила:
   - Сорок!
   Чоловiк буркнув:
   - Сорок п'ять!
   Жiнка наполягала:
   - П'ятдесят!
   Варнавiй вiдмахнувся:
   - Ну гаразд бери його! Я ще не знаю, який iз нього вийде гладiатор. А гарнi м'язи не обов'язково говорять про хорошого бойця.
   Валерiя кивнула:
   - Та п'ятдесят срiбникiв я готова прямо зараз заплатити i вiн буде моїм!
   Аукцiонiст пiдняв молот i стали вимовляти:
   - П'ятдесят срiбникiв разiв! П'ятдесят срiбникiв два... П'ятдесят срiбникiв три...
   Не встиг молоточок опуститися, як пiшов рев:
   - Сто срiбникiв!
   Хтось iз публiки зi смiшком вiдповiв:
   - На таку суму за маловiдомого хлопчика мiг тiльки сам Красс розщедритися!
   До подiуму пiдiйшли носилки з невiльниками та вартою. На них сидiв дуже огрядний чоловiк, весь обвiшаний коштовностями. Вiн ревiв:
   - А i є Красс! I тобi Валерiя цей хлопчик не дiстанеться!
   Жiнка сердито вiдповiла:
   - Як би, не так Красс! Сулла залишив менi багату спадщину! Сто п'ятдесят срiбникiв!
   Красс гаркнув:
   - Двiстi!
   Валерiя не вiдступала:
   - Триста!
   Багач гордовито крикнув:
   - П'ять сотень!
   Жiнка i вдова Сулли рiшуче промовила:
   - Тисяча!
   Виникла пауза... За таку суму можна було купити сотню мiцних хлопчикiв пiдлiткiв, або пiвсотнi добрих, сильних чоловiкiв рабiв, або десяток дуже гарних дiвчат для гарему. А за невiдомого хлопчика, нехай навiть гарненького та мускулистого, це небувала сума.
   Здавалося й Красс знiяковiв, чи варто смiтити грошима, але поспiх виявився сильнiшим за жадiбнiсть!
   I перший багатiй Рима прогарчав:
   - Десять тисяч срiбникiв!
   Цiна тисячi мiцних, здорових хлопчикiв за одного невiльника, це щось немислиме. Публiка завмерла.
   Валерiя почервонiла i ворушила губами. Але видно, прикинувши розмiри суми, опустила голову.
   Красс ще раз повторив:
   - Десять тисяч срiбникiв за цього хлопця!
   Аукцiонiст пiдняв молоточок, i став швидко рахувати, боячись, як би щастя не спливло:
   - Десять тисяч срiбникiв разiв! Десять тисяч срiбникiв два! Десять тисяч срiбникiв три!
   Молоточок упав. I по торгу пролунав гул.
   Один iз чоловiкiв помiтив:
   - Я не знав Красс, що ви так любите м'язистих хлопчикiв!
   Перший багатiй кивнув i наказав:
   - Пiдженiть пару скринь зi срiблом i вiдрахуйте за це порiд!
   Пiсля чого наказав:
   - Ланцюг не знiмати, нехай будемо моїм, так i так за нього надто багато заплатили. I прикувати до моїх нош!
   Слуги вклонилися:
   - Слухаємось Красс!
   Багач скривився. Вiн уже пожалкував, що, пiддавшись пориву досадити Валерiю, витратив стiльки грошей.
   Олег теж був приголомшений. Хлопчик i так очманiв вiд сорому, що голого продають як худобу, i вiн став чийсь власнiстю. З iншого боку, за нього заплатили кiлька мiшкiв срiбла. I це викликало гордiсть!
   Вона прямо як Анжелiка, за яку виклали цiле майно на торгах. А може i крутiше. Бо стартова цiна пiднялася у тисячу разiв!
   Подумалося також, що тепер циганка буде задоволена, i вже напевно виконає його прохання бути перекинутим за часiв росiйсько-японської вiйни i врятувати Макарова. Броненосець "Петропавлiвський" тепер не затоне, i як знати, можливо, все людство внаслiдок цього буде щасливiшим. А Росiя не розпадеться.
   Олега пiдштовхуючи списами, пiдвели до великих нош Красса, i ланка ланцюга прикрутили до гачка. Красса глянув на молодого невiльника. Та хлопчик, звичайно ж, дуже гарний, i можна в нього закохатися.
   Багач почав мацати Олега за груди. Пацан нервово посмiхався. I ось йому заглянули до рота. Рiвнi, бiлi зуби, без найменшої цятки, i мiцнi задовольнили Красса. Потiм його руки спустилися нижче i смикнули за гiднiсть.
   Хлопчик злякано пискнув. Краса засмiявся i вiдповiв:
   - Недурний пацан... Але я вiддаю перевагу жiнкам! Втiм, я пропоную йому вибiр. Або вона стане моїм постiльним рабом або в каменоломнi.
   Олег вiдповiв з гордим виглядом:
   - Я чоловiк!
   Красс наказав:
   - Нехай iде до мого дому... Подивиться, як живуть багатiї. Я не братиму його силою! Або вiн сам погодиться мене ублажати, або на нього чекають копальнi. Я дам йому час подумати!
   I Красс вiдвернувся. Ношi рушили. I Олег Рибаченко затупав за могутнiми невiльниками, якi несли першого багатiя Риму.
   Хлопчику було гидко i гiрко. Вiн почував себе обпльованим. Але з iншого боку вiн вiдчував i полегшення. Тепер свiй обов'язок перед циганкою вiдпрацьований сповна. Значить, можна бiгти.
   I бiгти негайно... Але тiльки питання куди?
   Справдi, циганка йому не розповiла, як тiкати. Адже в iншому часi, в iншiй епосi, та iншому мiсцi. А що вiн? I куди втече з Риму?
   Римська iмперiя велика. Розмiрами приблизно як вся Європа. I куди вiд неї сховаєшся?
   Хлопчик насупив лобик. Здоровий глузд пiдказував, що краще прийняти пропозицiю Красса i стати коханцем, а потiм знайти момент, щоб сховатися.
   Але ж це так гидко обiйматися з чоловiком.
   Iнший варiант... Вчинити як завжди надходять позитивнi герої в книгах, замiсть продажного кохання вибрати каторгу. Але це легко говорити, а на каменоломнях тяжко. Хоча є шанс i втекти.
   Але шанс маленький i можуть спiймати та таврувати. Або взагалi розiп'яти на хрестi.
   Герой у головi Олег вимагав взагалi плюнути в Красса, або пiрнути його ножем.
   До речi, саме Красс розбив Спартака. Щоправда, хлопчик ще знає до повстання вiн зараз чи пiсля. Напевно, все-таки до так про Спартака нiхто не обмовився.
   Олег глянув навколо себе. Раби, що несли Красса, були великими, i мускулистими, як буйволи, з оголеним торсом, у штанах та чоботях. Крiм них Красса супроводжувала стража, кiлька ослiв iз скринями, в яких моменти, i ще чотири босоногi дiвчата в коротких тунiках. Мабуть рабинi-служницi. Красивi, дуже засмаглi, зi свiтлим волоссям дiвчата.
   Олег вiдчув, дивлячись на їхнi голi ноги певне хвилювання. Вiн хоч i маленький, але чоловiк, i в нього вже прокидається iнтерес до дiвчат.
   А гарнi у них нiжки, хоч i пiдошви чорнi вiд камiння та пилу, i мозолистi вiд довгого ходiння босонiж. Iталiя країна тепла i прикрита Альпами. У нiй навiть узимку, часто немає снiгу та морозiв, i босими, ходять раби, часом i цiлий рiк. Тож дiвчата й справдi немов верблюдицi.
   Олег подумав, що коли ти такий молодий, рокiв дванадцяти, то нiколи не зiзнаєшся, що дитина. Навпаки, хочеться i затягнуть цигаркою, i випити, i на жiнку, що тебе старша. Взагалi, полювання добряче побуянити.
   Хлопчика пiдловив момент, коли дiвчина-рабиня виявилася ближчою, схопив її за стегно. Та несподiвано замiсть того, щоб верещати, навiть пiдступила ближче.
   Олег погладив її сiдницi, i вiдчув хвилювання. Невiльниця обернулася до нього i посмiхнулася. Видно, їй це навiть подобалося.
   Красс сердито гаркнув:
   - Вiдiйди вiд нього! Якщо я скажу, тодi й помацаєш хлопця!
   Рабиня обережно прибрала руку.
   Олег вiдчув у собi хвилювання. Його звiрятко навiть виросло i болiсно ныло.
   Та ось вони гормони, що зрiє чоловiки. Але водночас i так болiсно по-дитячому соромно.
   Олег промуркотiв:
   - Дiвчата бувають рiзнi,
   Синi, бiлi, червонi...
   Для хлопчикiв просто красунi,
   Не треба хлопцям довго париться!
   I тут хлопця огрiв батiг. Вiд чого Олег скрикнув. Красс ревнув:
   - Команди спiвати тобi не було! Мовчи!
   Олег стиснув зуби. Тепер вiн почував себе скривдженим i приниженим.
   Згадалася книга "Спартак" Яна. Там теж був головний герой хлопчика Гета. Але той хлопець був гордий, образи не терпiв. А вiн якийсь надто вже покiрний. Може, взяти та вдарити ногою, когось iз охорони?
   Щоправда, через це його можуть не тiльки добре вiдшмагати, а й розiп'яти. А це так боляче. I померти можна не як у кiно - навмисне, а по-справжньому. У дванадцять рокiв ти ще не усвiдомлюєш цiнностi життя. Але вмирати у жодному разi не хочеш. Ось Мальчишу-Кiбальчишу теж було дванадцять рокiв, коли його полонили.
   I чекали хлопчика, спочатку тортури, а потiм i страту.
   Цiкаво батогом Мальчиша-Кiбальчиша чи були? А може бути катували струмом?
   Олег сказав фiлософськи:
   -Життя ланцюг, а дрiбницi в нiй ланки, не можна ланцi не зраджувати значення! - I вголос хлопчик додав. - Але циклуватися на дрiбницях нiяк не можна. Iнакше ланцюг огорне тебе!
   I знову на його багатостраждальну, мускулисту, дитячу спину впала батiг.
  . РОЗДIЛ Љ 16.
  Олег Рибаченко звiльнить вiд Османського гра i Румунiю, i Болгарiю, i Угорщину. I тепер уже можна йти або на Константинополь, або в Грецiю.
  Хлопчика поки не вирiшив куди, i поки взяв i дописав продовження розповiдi про Роммеля полководця.
   Та строката зiбралася проти Роммеля компанiя. I її треба зламати. Але СРСР не пiддається. I Третiй Рейх виснажено, як i Росiя.
   Але миру укласти не вдається. Роммель хоче територiальних придбань. Радянський уряд уперто наполягає на нульовому варiантi.
   США зараз у кризi, особливо нiкуди не лiзуть. А Великобританiя загрузла в колонiальних вiйнах. Так що не кiнця краю вiйнi другої свiтової.
   I вже пiшов її двадцять перший рiк.
   Певнi надiї пов'язанi з сiмейством " Леопардiв " . Але цей танк себе не виправдав. Ще одним варiантом стала розробка танка РЕ-50. Суть нової iдеї - створити пiрамiдальну машину, що практично непробивається пiд будь-яким ракурсом. Ось це могло стати гарною знахiдкою. Саме iз сiмейством пiрамiдальних РЕ, Роммель i пов'язував надiї на перемогу над СРСР.
   Але поки що борються старi танки.
   Але на них непоганi є бiйцi.
   Екiпаж Герда, Шарлота, Крiстiна, Магда - четвiрка дiвчат, якi вперше спробували себе на Т-3 ще пiд час нападу на Польщу у 1939 роцi. Нiмецька машина тодi була ще слабка. Дiвчата бiльше стрiляли по пiхотi, i використали три кулемети.
   Герда стрiляючи по поляках, i скошуючи їх пiхоту та кавалерiю, проворкувала:
   - Я войовниця з тисячею чортiв у головi!
   Ведучи вогонь, Шарлота вiдзначила:
   - Це все цiкаво, але...
   Герда кинула босою нiжкою по поляках гранату i пискнула:
   - Що Але?
   Руда бестiя вiдповiла:
   - Але ми стали вiдьмами, i що це нам дає?
   Герда дiвчина-блондинка скосила полякiв чергою i логiчно вiдповiла:
   - Тепер нас так просто не вб'ють!
   Христина теж лупнула по поляках з кулемета i помiтила:
   - А вiчну юнiсть ми збережемо?
   Магда, керуючи машиною впевнено, вiдповiла:
   - Звiсно так! Я перевiрила! Нанесла собi рану, i вiн зник без слiду!
   Герда зрубаючи полякiв охоче, пiдтвердила:
   - Ось ось! Ми тепер не просто люди, а стали надлюдиною!
   Шарлота зрубуючи полякiв, заверещала:
   - Я супермен!
   I знову босою нiжкою жбурнула вбивчу гранату. Та дiвчисько розiйшлося i явно вже не жартувало.
   Христина, зрiзуючи полякiв, вiдзначила:
   - Батькiвщина це дуже добре!
   I босi пальчики нiжок красивого золотисто-рудого дiвча запустили лимонку.
   Магда теж дала чергу, зрубала полякiв i пискнула:
   - Я типова чемпiонка!
   I теж босою нiжкою як шпурне вбивчу гранату, що руйнує все поспiль.
   Четвiрка у Польщi вiдважною воювала, i навiть взяла Варшаву. Але цього мало.
   Пiсля Францiї Герда та Шарлотта вирушили до Африки у корпус Роммеля.
   Рота дiвчат з особливого батальйону СС "Тигрицi-барракуди" перелiтала транспортним лiтаком Ме-323 до Тунiсу. Дiвчата-войовницi були всi як на пiдбiр, юнi i ще незамiжнi. Переважно високi спортивнi блондинки, колiр нiмецької нацiї, її кров та сiк.
   Двоє дiвчаток медова блондинка i вогненно-руда видiляються серед iнших войовниць, теж, до речi, гiдних подiуму своєю красою, i серйознiстю у поглядi. Якщо всi iншi войовницi були з-помiж досвiдчених бiйцiв, якi встигли понюхати пороху у Францiї та Балканах. Але не так, щоб занадто сильно, через швидкоплиннiсть бойових дiй i не бажання, посилати дiвчат у саме пекло.
   Вони вже билися, то цi двi були зовсiм юнi, на вигляд, майже дiвчата останнiй, що замiнили загиблих пiд час авiанальоту. Звичайно теж навченi з усiєю нiмецькою педантичнiстю, але ще такi невиннi їм на вигляд ледве виповнилося шiстнадцять. Справжнi троянди, кинутi у пустелi. Але при цьому вони вже воювали майже два роки.
   Вогняно-руда "тигриця-барракуда" запитала у своєї подружки блондинки:
   - У Британськiй армiї багато чорношкiрих. Вони дуже грубi й жорстокi, а уяви Герда, що буде, якщо ти потрапиш у полон i почнуться тортури?
   Медова блондинка спокiйно вiдповiла:
   - Я постараюсь не траплятися в полон Шарлота, але якщо така буде воля Господня, не видам ворогам нiчого!
   Рудоволоса Шарлотта пошепки сказала:
   - Ходять чутки, що незабаром розпочнеться велика вiйна на сходi з Росiєю. I вже пiдтягуються вiйська, концентрують сили. Адже недарма в армiю призвали стiльки пiхоти, дiвки кажуть, що на селах, майже не залишилося чоловiкiв!
   Герда зiтхнувши погодилася:
   - Та це було б моторошно! Вести вiйну, з росiйськими: жорстокими та фанатичними, з їхнiми безкрайнiми просторами та суворими зимами... Це буде, щось жахливе!
   Рудоволоса заперечила:
   - Росiяни не змогли перемогти, навiть крихiтну фiнську армiю, а ми розбили, найбiльшi сили супротивника! Пiд нами вже вся Європа, а Роммель трощить англiйцiв в Африцi. Чому ти думаєш, ви програємо?
   Герда неохоче вiдповiла:
   - У росiян велике населення, i безкраї простори. Вони поглинуть надто багато вiйськ! А якщо ми не встигнемо взяти столицю Росiї до зими, то нашi воїни будуть елементарно замерзати, а технiка засмутиться, i загрузне в кучугурах, це буде просто жахливо!
   Шарлота енергiйно замотала головою:
   - Ой, не треба говорити про такi гидоти, давай краще заспiваємо якийсь романс. Про кохання...
   Герда безневинно посмiхаючись, погодилася:
   - Звичайно, найкраще заспiваємо!
   Дiвчата "Тигриця-барракуда" заспiвали своїми чистими, кришталевими голосами:
   Перлина, тремтяча зачiска,
   Хвилюється, тремтять мої груди!
   Я дiвчина як несмiлива берiзка,
   Боюся, i ворухнутися, i зiтхнути!
  
   I що на вушко шепоче свiжий вiтер?
   Хрумтить пiд ножною босою пiсок...
   I немає мене щасливiшим на планетi,
   Коли з тобою я крокую в лiсок!
  
   Вiдкрий коханий менi велику таємницю,
   Як серце вдалося приворожити!
   Але твоє обличчя таке сумне?
   По лобi пройшла зморшок найтонших ниток!
  
   Менi юнак з тугою вiдповiдає;
   Надовго розлучить iз тобою вiйна!
   Щоб знайти нам мiсце в пущах раю,
   Повалений повинен у пекло сатана!
  
   У вiдповiдь кивнула струнка берiзка,
   Ти ж менi бiльше, нiж щирий друг!
   Хоч може результат битви слiзний,
   Але з нами Бог Iсус-пастух!
  
   Розвiємо пекла бiсiв - злi тiнi,
   Щоб гаї розцвiтали зеленi!
   Погладь менi засмаглi колiна,
   Сильнiше милим обiйми мене!
  
   А вiн вiдповiв нiби дiвi жартома,
   Сказав пiд дзвiн розлогих гiлок;
   - А чекатимеш мене ти рiк голубка?
   Сильна спокуса гарячих журавлiв!
  
   У вiдповiдь йому сказала я так суворо,
   - Не буду штатської бiля верстата стояти!
   I менi до смаку ратна дорога,
   Хочу боротися, злих перемагати!
  
   Прийшла на пункт - зрубала гiлки-коси,
   Менi дали новий iз диском автомат!
   Хоч трава плачуть, наче перли роси,
   Навiщо невиннiсть стала як солдат!
  
   Тому, що Батькiвщина менi всiх дорожча,
   Вiтчизна вище зiрок горить у душi!
   Не те нутро, що барити на ложi,
   А ночувати з гвинтiвкою у куренi!
  
   Прийде перемога, у це вiрю свято,
   Адже наша справа - праве завжди!
   Ну, посмiхнiться радiснiшi хлопцi,
   Нас чекає, повiрте добра доля!
   Разом з ними спiвала вся роду, при цьому дiвчата розгойдували головами та поплескували долоньками. Але тут їхня iдилiя перервалася, завила сирена i в небi з'явилися англiйськi лiтаки! Спiтфайри намагалися атакувати караван постачання. Назустрiч їм вiдважно кинулися МЕ-109 iз конвою супроводу. Вогняно-руда Шарлота навiть пiдскочила вiд радостi:
   - Ось вона починається битва у повiтрi! Це буде круто!
   Герда збуджено пiдтвердила:
   - Ось зараз нашi, їм пiддадуть!
   Англiйських спiтфайрiв було вiсiмнадцять, а нiмецьких "месерiв" п'ятнадцять, не велика рiзниця. Забили кулеметнi черги та авiацiйнi гармати. Шарлота посмiюючись, вказала пальчиком:
   - Ось глянь, як нашi їх молотять! Краса!
   Герда фiлософськи промовила:
   - У бiйцi виграє не найсильнiший, а пiдлий настiльки, щоб її спровокувати, а самому не залазити!
   - Вiйна - це змагання, де всiх дисквалiфiкують ще до початку старту! - пiдтримала Шарлота.
   Вiн з англiйських "Спiтфайрiв" вже спалахнув, i став падати, слiдом за ним почав падати i нiмецький... Бiй почав розгорятися з ще бiльшим запеклiстю. Англiйськi лiтаки мали кулеметне озброєння, а у нiмцiв були гармати в одних 20-мiлiметрiв одна штука, в iнших цiлих три 20-мiлiметровi гармати, але таких машини, було тiльки двi... Швидкiснi характеристики та маневренiсть майже однаковi, мабуть, навiть у МЕ -109 навiть вага менша i вiражi вiн робить швидше. Але й англiйцi не такi простi, ось три їх винищувачi рвонули до транспорту, не зважаючи на вогонь прикриття. Дiвчата, що перебувають усерединi, заволали:
   - Ану хлопцi не пропускайте! Форсованим вогником плi!
   Шарлота як завищить:
   - Фоєрр! Фоєрр!
   Ме-323 величезний транспорт здатний нести, до 200 чоловiк десанту, у ньому шiсть кулеметiв оборонного озброєння. Вони розташованi системою "їжак" i починають строчити... Винищувачi палять, i кулi великого калiбру встромляються в обшивку i пробивають покриття. Дiвчата-войовницi вiдскакують, при цьому верещать, як свинки:
   - У недорозвиненi левенята.
   Одну з дiвчат зачепило, i вона б'ється в конвульсiях. До неї пiдскакує дiвчина-лiкар i одразу констатує:
   - Пробило навилiт! - I робить їй перев'язку. - Та заспокоюється i намагається стримати стогiн.
   Але ось "Мессершмiт" заходить англiйському винищувачу в тил, точнi пострiли i той спалахує i падає. Дiвчата ревуть:
   - Чудово! Це наш хлопець!
   У цей момент кулеметник, що прикриває фюзеляж (а це чоловiк), падає пробитий кулею навилiт. Герда кидається як блискавка, чiпляється за дрiт i падає, у неї злiтають чобiтки. Молода дiвчина миготить босими, рожевими п'ята парою стрибкiв через збитi тiла, пiдскакує до кулемету i натискає на гашетку. Зi стовбура випльовується свинець i "Спiтфаєр" втрачає управлiння, починає завалюватися у штопор.
   Дiвчата-вовчицi захоплено верещать i скандують:
   - Шайбу! Шайбу! Нiмеччина проти Британiя два-нуль!
   Герда втiм, другий винищувач збити не встигла, його знищили нiмецькi льотчики. Повiтрянi бої швидкоплиннi, i втративши бiльше половини винищувачiв, англiйцi втекли. Рахунок був 11 проти 3 на користь нiмцiв. Дiвчата у вiдповiдь вигукували, так радiсно i тиснули один одному руки. Хвалили i Герду, яка, не розгубилася i записала до свого активу перший збитий лiтак, свою жертву! Дiвчина почервонiла вiд сильного хвилювання i пробурмотiла:
   - Та я сама себе не пам'ятала! Це було щось таке? Зовсiм уже немислиме! Я як у трансi...
   Шарлотта з невдоволеною усмiшкою пробурмотiла:
   - А я ось собi не можу, пробачити зволiкання. Так просто взяла у гальмувала!
   Командир рота Мадлен потiшила Шарлоту:
   - Попереду ще стiльки боїв! Ось вона Африка!
   Шарлота хихикнула i зiстрила:
   - Маленькi дiти нема за що на свiтi, не ходiть дiти в Африку гуляти! В Африцi акули, в Африцi горили, а в Африцi великi крокодили! Але Великий Рейх; нам сказав - не дрейф!
   Усi дiвчата хором засмiялися. Як це було класно...
   Столиця Тунiсу, теж зветься, Тунiс у нiй розташовується основна база нацистiв в Африцi. Головний союзник Нiмеччини: Муссолiнi вступив у другу свiтову вiйну лише 17 червня, за п'ять днiв до капiтуляцiї Францiї. Вiн хотiв "перемогти", точнiше штовхнути, вже поваленого ворога, щоб отримати чималi територiальнi надбання. Ну, а у разi невдачi Нiмеччини, самому вiдкрити другий пiвденний фронт проти Третього Рейху! Iталiйська армiя дiяла, не дуже успiшно i не дивлячись на переважну чисельну перевагу, змогла цiною величезних втрат просунутися лише кiлька кiлометрiв. Але так Муссолiнi не дуже успiшно вступив у вiйну. Надалi iталiйцi воювали дуже маловдало. Бiти в Грецiї, незважаючи на чисельну перевагу, в Ефiопiї, маючи майже в п'ять разiв бiльше сил, нiж англiйцi, i в Лiвiї втративши майже всю територiю з нафтовими свердловинами, що вже почали розроблятися. Але Роммель молодий генерал, який вступив у нацистську партiю, ще до приходу Гiтлера до влади, завдав англiйцям найсильнiшого контрудару. Причому вiн почав наступ ще до перекидання основних сил, маючи лише десять танкiв i п'ятдесят замаскованих пiд танк вантажiвки. Швидким кидком, був захоплений найкращий британський генерал Коленкор, а майже вся Лiвiя повернулася пiд контроль гiтлерiвцiв. Однак добре укрiплена фортеця Толбук, так бездарно здана iталiйцями, все ще тримається! У Роммеля всього двiстi танкiв, причому всi Т-1 i Т-2, тобто легкi, а ще двiстi iталiйських це взагалi кулеметнi танкетки вагою 2,7 тонни. Звичайно, з такими силами важко битися з Матильдами: якi мають лобову броню в 78 мiлiметрiв i 70 мiлiметровими "Кромвелями". Поки фронт тимчасово стабiлiзуватиметься, обидвi сторони накопичують сили.
   Рота СС висадилися в аеропорту i, на них вiдразу подуло розпечене Африканське повiтря. Ще б лiто, червень i Африка! Втiм, дiвчата намагалися крiпитися i не показати, що їм жарко. А тут ще Мадлен наказала:
   - Зробимо марш кидок через пустелю! А заразом випробувати сонцезахиснi креми, стрибатимете в купальниках!
   Дiвчата невдоволено скривилися: знову над ними влаштовують експерименти. Хоча звичайно в купальнику в таку спеку куди приємнiше, нiж мундирi, та ще й бронежилетах, якi теж можуть змусити одягнути.
   Дiвчата швидко переодяглися в купальнi костюми, розфарбованi пiд колiр пустелi, почала мазатися захисним кремом, який, до речi, ще повинен їм допомогти швидше засмагнути. Герда допомагала мазатись Шарлотi, а та Гердi. Рудоволоса помiтила:
   - Ось якi все ж таки Тунiсi, на околицях нетрях, тiльки в центрi пiвсотнi кам'яних будинкiв i десяток мечетей. Я ось читала казки i очiкувала побачити у арабiв чудовi палаци з фонтану та садами!
   Герда зiтхнувши вiдповiла:
   - На жаль, якби у нашому свiтi була як у казцi! На жаль, свiт нещадний наш, несправедливий, пiдступний! Стiняє i страждає у муках тiло!
   Шарлотта продовжила:
   - Але людина розумна, прогресом славний! Хоч, здається, забув його Господь!
   Залишившись одних купальниках, i трохи перед нанесенням крему сполоснувшись у холоднiй водi, дiвчата-красунi вiдчували деяке полегшення. Якщо в самому лiтаку, було ще не так спекотно, то в аеропорту та мiстi просто пекло. Щоправда iншi тигрицi-барракуди вже встигли повоювати у Грецiї, де й у квiтнi тепло, але все ж таки не так як в Африцi влiтку.
   Пiсля душу дiвчата були в шкiряних шльопаннях, але Мадлен i наказала:
   - Взяти до рук iнший крем i гарненько змастити пiдошви! Ви будете робити марш-кидок через пустелю босонiж! Що моргаєте - зрозумiли, то приступайте.
   Дiвчата мазали собi витонченi ступнi босих, дiвочих нiжок, без особливого ентузiазму. Адже пiсок Сахари, це майже розпечена сковорода. Правда, тут ще близько до узбережжя, i часто потрапляють зарослi травами луки. Але бiгти голими пiдошвами по каменю, гравiю, пiску, що розжарило Африканське Сонце? Це взагалi дикiсть!
   Втiм, дiвчата не такi вже нiжнi, програма пiдготовки елiти включає марш-кидки для дiвчаток з Жiночого нiмецького союзу, причому теж часто босонiж, i по пересiченiй мiсцевостi. Так що войовницi не сперечаються! Взагалi для фашистської Нiмеччини характеру, потяг до рiзних експериментiв. Гiтлер гарячий шанувальник теорiї Нiцше про надлюдину, або людину майбутнього. Вiн має бути сильнiшим, швидшим, розумнiшим i найжорстокiшим, нiж сучасна людина. Iстинний нiмецький солдат повинен бути: сильним, швидким, загартованим - тому, що вiн арiєць! Але й арiйки, якi народжують богатирiв, самi мають бути богатирками, а силу слiд виховувати! Тому найбiльш добре пiдготовлених дiвчат посилено тренують, загартують, виховують! От i їх роду, генетично обдарованих красунь, має пройти екстремальне загартування в африканських пустелях: щоб довести, що арiйцю та арiйцi всi випробування пiд силу, i не того бар'єру який не може взяти - непереможний i бравий солдат Третього Рейху!
   I ось рота, залишивши вiйськове мiстечко, бiжить вузенькими, кам'янистими вудками Тунiсу.
   Босi дiвчачi п'яти колють чорнi, гострi камiнчики дороги, i жорстоко пече. Але мастило i справдi злегка пом'якшує опiки, i коли бiжиш швидко, не так сильно пече, хоча сонце перевалило за полудень i максимальна температура. Втiм, замурзанi арабськi дiтлахи дрiбнiють, чорненькими п'яточками, без жодного крему i навiть не морщаться. Видно набили собi мозолi на пiдошвах. На майже голих дiвчат у купальниках, i з розвиненими мускулистими тiлами, чоловiки-араби дивляться; роззявивши роти, а жiнки швидше лунають убiк, ще сильнiше кутаючись у чорну паранджу.
   А дiвчата бiжать; тримаючи на плечi автомати та кожна рюкзак iз припасами та гранатами. А це загалом кiлограм двадцять... Навiть якщо врахувати, що дiвчат пiдiбрали фiзично мiцних, i вже не перших рiк тренуються у спартанських умовах, то це все одно вага, особливо якщо спека за п'ятдесят градусiв у тiнi, а подолати необхiдно марафонську дистанцiю .
   Герда бiжить, намагаючись дихати якнайправильнiше, щоб довше вистачило б сил. Вона хоч не так вже й багато прожила, але останнi її вiсiм рокiв пройшли в спецшколi, для дiтей генетичної елiти. Але це зовсiм не означає, що вони мешкали в комфортних умовах. Навпаки пiдйом о п'ятiй ранку, обливання крижаним душем, жорстка зарядка, годинна пробiжка i далi пара годин працi. Потiм навчання, перед обiдом, знову тренування, зокрема й бойовi спаринги. Вiйськова пiдготовка, навчання, тренування до десяти годин, пiсля чого вiдбiй. Годували, щоправда, непогано, але м'яса не давали, овочi, фрукти, риба, кондитерськi вироби та солодощi, лише на день народження фюрера, Рiздво та 1 Травня. Вiльного часу практично немає, все найсуворiше регламентовано... З них готували людей майбутнього, якi мали наказувати Землею. Сам Гiмлер голова СС тримав пiд контролем подiбну програму.
   Тут дiвча перервали спогади... Зараз вони на танку "Леопард"-100 обстрiлюють радянськi позицiї. I зрозумiло босоногi i в одному лише бiкiнi - так борються вiдьми, якi за двадцять рокiв зовсiм не постарiли, i, як i ранiше, юнi i свiженькi як веснянi маргаритки.
   Машина ця особлива - з реактивним бомбометом, та довгоствольною протитанковою гарматою.
   Герда пальнула i пропищала:
   - Слава Батькiвщинi!
   Шарлота натиснула на кнопки джойстика босими нiжками. Рознесла черговий радянський танк Т-54, вони ще не знято з виробництва.
   Потiм перевiряла:
   - Слава Роммелю!
   Крiстiна, теж борючись у Леопардi-100, натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки i прочирiкала:
   - Слава Вiтчизнi!
   Магда, ведучи вогонь iз кулеметiв, помiтила:
   - I нам дiвчатам-барракудам слава!
   Та вони були войовничками найкрутiшого пiлотажу.
   Герда знову натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, розбила радянську зброю (погана дiвчина-вiдьма, хоч i гарна!), i в'якнула:
   - Всiх побиваю!
   I знову перед нею немов це було вчора, промайнули спогади;
   Дистанцiю в пiвсотнi або навiть трохи бiльше кiлометрiв уже пройдено, колосальне навантаження в таку спеку i з вантажем для таких маленьких дiвчаток. Герда, Шарлота вже не вiдчували своїх тiл, вони бiгли як сомнамбули, вiдчуваючи щось рве м'язи, i тупий бiль у головi. Але вже слiдує команда:
   - Перейти на крок! Для першого разу достатньо!
   Дiвчатка сповiльнюються та йдуть уже швидким кроком. П'ятки починають свербiти, ще сильнiше. Герда шепнула Шарлотi:
   - З пекла в чистилищi!
   Подруга не погодилася:
   - З чистилища до раю!
   Кам'янистий ґрунт закiнчився i босi, змученi нiжки дiвчат вступають на м'яку, смарагдову траву. Герда вигукнула:
   - А як блаженство, пiсля тортур колючим камiнням, i пекучими пiсками пустелi, крокувати, немов оксамитовому натуральному килиму!
   Цього разу Шарлотта охоче погодилася:
   - Звичайно, це справдi рай! Пiсля такого суворого марш-кидка! Але я думаю, буде ще важче.
   Коли дiвчата врештi-решт вийшли на майданчик, Мадлен зупинилася їх i наказала лягти на спину. Грубо помацала першому десятку войовниць ступнi i вимовила з явним задоволенням:
   - Чудово! I шкiра не лущиться, i пухирiв на пiдошвi немає. I навiть п'ята не запилилися, залишилися рожевими, наче ви щойно вийшли з ванни! - Росла Мадлен, зробила паузу, i друг зi швидкiстю блискавки метнула кинджал. Лезо майнуло як пушений школярем iз дзеркала сонячний зайчик, i вiстря прицвяжило великого, чорного скорпiона. Голос офiцера СС став грубiшим, а красивi риси дiвчачого обличчя жорсткiшi. - Завтра бiгтимемо з ранку до вечора. Що пики кривите - арiйки ви чи нi? Якщо так повиннi витримати, тих, хто впаде, пристрелимо на мiсцi! На перший, другий розрахуйся.
   Потiм був сон, а потiм пробудження, i знову ти бiжи.
   Герда прокинулася, рiзко схопившись, дiвчата швиденько вишикувалися. Помилися, почистили зуби i знову змащування захисними кремами з марш-кидком по пустелi. Так вони босоногi в одних купальниках i помчали пiщаним пеклом.
   Арабськi дiтлахи здивовано показували на них пальцями i свистiли.
   - Дойче Акбар!
   Герда озирнулася i з тугою подивилася на пальми, що вiддалялися, пiсля чого шепнула Шарлотi:
   - Знову в пеклi!
   Рудоволоса дiва з усмiшкою вiдповiла:
   - Усi люди грiшники, а пекла природний стан грiшникiв!
   Герда пiдморгнула у вiдповiдь:
   - Людина не може не грiшити!
   Шарлота кивнула своєю вогненною шевелюрою i на бiгу почала роз'ясняти:
   - Я згодна! Навiть тисячу разiв згодна! Взагалi грiх це вiдносне i чисто людське поняття. Наприклад, якщо взяти мораль древнього свiту, то в ньому добре було того, що йшло на користь i самiй людинi, i його племенi-роду. Ось, наприклад, перелюб, вважалося благом, а не грiхом!
   Герда охоче погодилася:
   - Правильно! Сам фюрер вважає, що найкраще жiнцi завагiтнiти вiд героя вiйни, нiж вiд свого далеко не завжди доблесного чоловiка. Особливо якщо ще у чоловiка є ознаки шкiдливої, нечистої кровi.
   Мадлен крикнула на дiвчат:
   - Бережiть подих дiвчини, цього разу ми бiгти до знемоги!
   Герда усмiхнулася у вiдповiдь:
   - Можна втомитися, але не можна знемагати.
   Пiвгодини дiвчата бiгли мовчки, а потiм Шарлота шепнула:
   -Знаєш, Який менi дивний сон подружка наснився?
   Герда здивувалася:
   - Та менi зiзнаюся теж! А що?
   Шарлота скалячись, вiдповiла:
   - Нiчого! Такий сон, нiби я був воїном в армiї великого варвара Атiлли. I ми билися з восками Стародавнього Риму. I все при цьому було так красиво, i жорстоко водночас...
   Герда хихикнула у вiдповiдь:
   - А знаєш, менi це теж снилося! Навiть якось дивовижний збiг. Я ось тебе увi снi бачила!
   Шарлотта пiдморгнула у вiдповiдь:
   - А я тебе! Ти непогано билася, хоча вузькоокий i жовтоличий воїн тебе мало не вбив!
   Герда цього разу не на жарт, здивувалася:
   - Не може бути! То чи не буває, щоб двi людини, одночасно бачили той самий сон?
   Шарлота заперечила:
   - Якщо на грип колективно хворiють, то i сновидiння може бути однаковим. Тут уже як поведеться! Я чула, що в суспiльствi Тулi є спецiальнi медiуми, якi приймають зiлля, i дихають настойками трав, а пiсля чого занурюються у видiння! I їм цiлком удається бути пророками!
   Герда перестрибнув через брукiвку, погодилася:
   - Звичайно! У принципi дар пророцтва не вимагає надприродних сил, можуть iснувати цiлком матерiальнi, i доки розгаданi фiзичнi закони у природi. Але що ж до чого цей сон?
   Шарлота знизавши плечима, вiдповiла:
   - Не знаю! Може до того, що Третiй Рейх переможе Британiю i США, що стоять за Левом, або... Тут можна довго гадати!
   Герда хотiла щось сказати, як раптом її вухо вловило ще чутний шум моторiв. Не дивлячись на вiддаленiсть, було очевидно, що шумлять двигуни лiтакiв, i що вони наближаються... Мадлен скомандувала:
   - Що ж етап навчання номер два: маскування.
   Дiвчата зупинилися, витягли з рюкзакiв маскувальнi плащi, розфарбованi пiд колiр пустелi. Потiм стали стрiмко окопуватися, причому, що зверху не було помiтно, чого неприродного. Тут Герда подякувала долi, що вони мали i зброю, i сапернi лопатки. Iнакше дiвчата у пустелi могли б стати легкою здобиччю британських штурмовикiв або пiкiруючих бомбардувальникiв. Шарлота пiдскребаючи пiсок босою ноженькою, сказала:
   - Схоже, нам доведеться нюхнути пороху, ще в Тунiсi... Невiдомi шляхи Господнi!
   Герда з хитрим виглядом заперечила:
   - Вiдсутнiсть точних знань завжди погана, за одним винятком, якщо мова про плани Всевишнього!
  . РОЗДIЛ Љ 17.
  Войовницi насолоджуючись спокоєм, що настав пiсля вiйни, працюють лопатами i розгрiбають снiг.
  Вони незважаючи на мороз босонiж, i в одному бiкiнi. I що ж вiйна закiнчена i настав час тяжкої працi. I це зрозумiло над радiсть.
  I дiвчата, якi тепер працюють, вiдновлюючи зруйновану країну, вiддаються рiзного роду спогадам про минулу вiйну.
  I це треба сказати приємнi спогади, якi дозволяють вiдволiктися вiд важкої та нудної роботи i вони у дiвчат дуже яскравi.
   Анастасiя Вiдьмакова знову отримала лiтак, на цей раз наймасовiший i найдешевший ЯК-9, i на ньому боролася з японцями.
   Молода жiнка скучила за боями. Ось уже друга половина листопада реально можна сказати зима. А Анастасiя в одному лише бiкiнi та босонiж.
   Проте в такий спосiб куди зручнiше вiдчувати машину. I можна набирати рахунки.
   Анастасiя помацала босими пальцями нiжок покриття машини. Не дуже вражає ЯК-9. У японцiв основний винищувач "Зеро", дуже легкий та маневрений. Вiн перевершує радянську машину в льотних характеристиках, i приблизно дорiвнює озброєнню.
   Звичайно, бiйка має бути нелегкою. Але Анастасiя має непростий ЯК-9, а модифiкацiї Т, з 37-мiлiметровою гарматою.
   Тобто здатний збивати японцiв iз великої дистанцiї. Та й вона їм дасть.
   Звичайно, льотнi якостi даної машини через важку гармату знизилися, зате бойовi зросли.
   Пiднiмається ЯК-9 у повiтря важко. Анастасiя вiдчуває голi пiдошви його колкi пiдошви.
   Молода жiнка наспiвує:
   - Все вище i вище, i вище...
   Прагнути полiт наших птахiв...
   I в кожному пропелерi дихає.
   Спокiй наших кордонiв!
   Дiвчисько i справдi єдине цiле з машиною. I одна в бiкiнi не мерзне. Хоча на снiгу залишилися слiди босих нiжок дiвчини.
   Вiдьмакова, розганяє машину. Їй хочеться бiйки.
   Небо осiннє. Тяжкi свинцевi хмари. Але воля войовницi непохитна. I вона готова пробити будь-якого японця. I ось перша мета вже у хмарах.
   Самураї, розправившись iз США, у великiй кiлькостi виробляють лiтаки рiзних типiв. В даному випадку поки це винищувач "Зеро", не бозна-який монстр.
   Анастасiя розумiє, що маневрений бiй їй вести не вигiдно, i вирiшує зробити хитрiший маневр. I рiзко натискає на педалi. Потрiбно зблизитися, щоб потрапити з авiагармати.
   Вiдьмакова реве:
   - У свiтi спека та снiгопад,
   Мир i бiдний i багатий.
   З нами юнiсть всiх планет -
   Ми ворогiв вiдправимо до пекла!
   I дiвчина знову маневрує, i ловить супротивника на прицiл. Натискає на гашетки... I ось винищувач Японiї збитий iз першого ж пострiлу.
   Анастасiя дуже задоволена i цвiрiнькає:
   - Рахунок вiдкритий, один - нуль на нашу користь!
   Пiсля чого дiвчисько рiзко розгорнуло машину. Ось i нова мета: штурмовик самураїв.
   Анастасiя взяла та заспiвала:
   - I летiла додолу ворожа зграя! Пiд напором сталi та вогню!
   I авiацiйний снаряд спрацьовує. Японська машина отримує подарунок смертi.
   Владивосток обкладений самураями з усiх бокiв, але ще тримається. Видно, що радянськi воїни готовi битися героїчно.
   Багато бiйцiв ще дiти. I б'ються незважаючи на холод босонiж, i в шортах.
   Анастасiя це знає. Розвертає свiй лiтак. Надсилає авiацiйнi снаряди. I падає з вiдламаними крилами третя машина.
   Анастасiя вимовляє:
   - Не будуть я слабкою!
   I босими пальчиками нiжок знову натискає на гашетки, пробиваючи i четверту машину самураїв.
   Так, у Японiї чорний день.
   Анастасiя перед боєм iз трьома мiцними юнаками вiдразу ж зайнялася коханням. I це її зарядило енергiєю. Справдi, що може бути краще для жiнки, як хороший секс.
   Войовниця натиснула голою п'ятою на гашетку. Знову посилаючи авiацiйнi снаряди у цiль. Вражаючи самураїв i, наспiвуючи, вiдчувши в собi натхнення:
   Грiзне дiвчисько сiє смерть,
   Залишається фрицям просто померти!
   Самураї теж знай, отримають у лоб,
   Не може навiть їм японський Бог!
  
   Комсомолка - це грiзний шлях,
   Усiх ворогiв замочить кулями цвяха.
   Гiтлер у пекло буде вiк горiти,
   Найсильнiший у свiтi - росiйський знай ведмiдь!
  
   Нiколи Росiю фрицям не зламати,
   Буде знищений, хижий звiр та тат...
   Босi дiвчата смiливо в бiй бiжать,
   Це значить, нiмцям враз прийде капут!
  
   Самурай ти теж будеш мiцно битий,
   У тебе бачу, дуже блiдий вигляд...
   Думав ти Росiю, просто пiдкорити,
   А тепер мисливець - перетворився на дичину!
  
   Не любите люди дуростi пороти,
   Вiрю, нас полюбить - сам святий Господь...
   Дасть Всевишню чашу щедро пригубити,
   Не перерветься, вiрю, життя нашого нитку!
  
   Воїни Христовi сiють благодать,
   А ворогам Вiтчизни просто вмирати...
   З нами вiчний Ленiн - сильна людина,
   Будемо в комунiзмi, ми в майбутнє!
  
   За будь-яку злiсть треба платити,
   I в Росiї червоною буде класно жити...
   Будемо ми в Берлiнi знатно бенкетувати,
   I коли доведеться, наступатимемо!
  
   Вiрю, стане мудрий Сталiн усiм царем,
   I фашистiв лютих, на порошок зiтремо...
   Шаленi фрицi зiрвалися з ланцюга...
   I тепер нацисти явно на мiлинi!
  
   Що Гiтлер тиняєшся, вовком заревеш,
   А тепер убивця став наче воша...
   Вiримо, буде море, стане ураган,
   А одержав фюрер бомбою в барабан!
  
   Ось такi люди - класнi справи,
   Розквiтла Вiтчизна, мудра країна...
   Не побудуємо скоро, вiрю комунiзм,
   Хоч i настає шалений фашизм!
  
   Дiвчина боса, це вищий клас,
   По рогах нацистам сильно п'ятою дасть!
   Не дурiть, фрицi дiвки завелися,
   Лiтаки червоних кинулися вгору!
   Вiдьмакова перестала спiвати i розреготалася. Так це дуже добре вийшло. Вона так молотить цих самураїв.
   Але вiйна в цiлому йде не надто добре. Щоправда, гiтлерiвцi загрузли пiд Сталiнградом. I японцям взимку наступати у Сибiру стрiмко.
   Є ще шанси СРСР. Особливо якщо коалiцiя розвалиться.
   Але фашисти пiд керiвництвом фюрера сильнi.
   Вiдьмакова знову бореться. Вона вже витратила бойовий комплект та приземлилася на аеродром. I дiвчина взяла та приземлилася. Вискочила з винищувача, i помчала, миготивши голими, круглими, рожевими п'ята.
   А якi красивi босi слiди залишили її нiжки. Навiть пара хлопчакiв, що подавали снаряди, завили вiд напруги та бажання сексу.
   Хлопчики, до речi, теж босi, i залишають слiди на снiгу.
   Один iз них заспiвав:
   - Лiтчики - пiлоти, бомби, лiтаки,
   Врiжемо ми за сталiнськими ворогами...
   Вiдьмакова кивнула хлопчику:
   - Пiдмети снiжок!
   Пацани замиготiли голими, червоними вiд холоду п'ятами. Вiдьмакова дивилася на хлопчикiв. Вони загартованi. У шортиках на морозi. Молодцi дiтей. Так ти куди менше простирнеш.
   Вiдьмакова поки що очiкує дозаправки лiтака та поповнення бойового комплекту.
   Дiвчина важко зiтхає. Ця вiйна вже дiстала її до жару. Насправдi пресують СРСР.
   Японськi лiтаки та льотчики зовсiм непоганi. Хоча краще за аси це нiмецькi.
   Ось, наприклад, Вольф Бiсмарк - хотiлося б його трохи побити.
   Анастасiя Вiдьмакова дочекалася своєї черги та знову злетiла в небо.
   Крiм неї боролася босонiж i в бiкiнi зовсiм молода дiвчина: Мiрабела. Вона дiяла дуже енергiйно, хоч i недостатньо точно.
   Дiвча боролася на ЛА-5. I ця машина не найкраща, хоч i на двигунi повiтряного охолодження, i на нiй куди теплiше. Мiрабела вперто билася.
   Збивала фашистiв i наспiвувала, натискаючи босими пальчиками нiжок на важелi:
   - Нас нiщо не зупинить, нас фашист не переможе!
   Дiвка треба сказати дуже класна. I дуже гарна, майже голенька.
   Ось навiть лiфчик скинула, i натискає на гашетку червоним соском. Таке ось бойове та агресивне радянське дiвчисько.
   Мiрабела збиває з маневру японський лiтак i пищить:
   - Я незламний пiлот.
   Так чудова дiвчина.
   А ось летить нiмецька Ю-488. Машина, яка з'явилася ранiше, нiж у реальнiй iсторiї завдяки ганебнiй поразцi союзникiв.
   Чотири двигуни, i родзинка - менша площа крила, що дозволяє розвивати швидкiсть до семисот кiлометрiв. На сто кiлометрiв бiльше, нiж американський Б-29.
   Нiмецька машина летить i бомбардує радянськi заводи на Уралi. Не чекали, мабуть, на такого радянськi солдати.
   Їм пiдрубують корiння.
   Агата та Адала за штурвалом Ю-488. У них чудовий огляд iз кабiни з усiх бокiв. I вони скидають бомби та пищать:
   - Наша арiйська мрiя, на раба чоловiка перетворює краса!
   I човгають босими нiжками, i показують язики. Ось це дiвча, яке нiхто не зможе нiколи зупинити.
   Агата натискаючи кнопку джойстика, запитує Адалу:
   - Ми переможемо?
   Адала вiдповiдає:
   - З такою технiкою подолаємо не лише Росiю, а й союзникiв!
   Агата помiтила:
   - Не лише з технiкою, а й дiвчатами!
   I обидвi красунi розреготалися. Вони вдвох iз цим бомбардувальником чудово справляються. Шiсть авiацiйних гармат у нього може нести до десяти тонн бомб.
   I вибухають зруйнованi радянськi цехи заводiв. Поки що у нiмцiв таких бомбардувальникiв дуже мало. Але їхнiй випуск нарощується. I зрозумiло, що скоро СРСР може прийти кiнець. А радянськi винищувачi цю машину не можуть i наздогнати.
   Та й збити фортецю, що лiтає, непросто.
   Агата та Адала у вiльний час не проти помучити пiонерiв. Ось наприклад взяти i хлопчика пiдняти на дибу. Потiм, лупити його батогами або батогом. А самий смак пiдсмажити голi п'ятки за допомогою жаровнi. I тодi пухирi реально здуються.
   Агата смажить п'ята хлопчику, вдихає запах нiжного, паленого дитячого м'яса i спiває:
   - А на дибi, а на дибi,
   Дуже дуже добре...
   А на дибi, а на дибi,
   Застосовують долото!
   Хлопчику дiвчата зламали пальчики на босих нiжках, i знову кололи голками. Ось це бойовi класнi дiвчата. I приклали до грудей хлопця розпечене залiзо. Пiонер кричав i втрачав свiдомiсть.
   Дiвчата вмiли повеселитися.
  Радянськi дiвчата в цьому планi фашистам зовсiм не поступаються i теж б'ються наче орлицi. I в небi та на сушi.
  Єлизавета та її команда билися з "Тиграми" та "Пантерами" на Т-34-85. I виявляли свiй приголомшливий героїзм.
  Стрiляли дуже влучно i точно. I дуже легко потрапляли та вражали супротивника.
  Єлизавета вистрiлила i дотепно вiдповiла:
  - На вiйнi жiнцi краще пiдкрадаючись до ворога зняти чобiтки, щоб не бути взутий при розподiлi трофеїв!
  Катерина, ведучи вогонь по гiтлерiвцях, видала:
  - Полководець має обирати обхiднi маневри, щоб не вилiзла прямолiнiйнiсть боком!
  Олена дотепно вискалившись, i пославши снаряд у борт "Пантери", оригiнально висловилася:
  - Жiнка що вмiє ходити в розвiдку босонiж, залишить ворогу тупими чоботями!
  Єфрасiя спритно керуючи радянською машиною i давлячи супостатiв натискаючи червоним соском, пискнула:
  - На вiйнi голi п'яти жiнки, загонять по пiдборах цiлу дивiзiю взутих солдатiв!
  Єлизавета, ведучи влучний вогонь, дотепно висловилася, вискалив перлиннi зубки:
  - Полководець, надягаючи форму хакi, маскується краще, нiж полiтик, що напнув овечу шкуру!
  Катерина, пострiлюючи, i хихотiла видала:
  - Полководець як шахiст проводить пiхотинцiв дамки, тiльки його солдати в атацi не пiшаки, а королi!
  Олена, руйнуючи супротивникiв, пискнула:
  - На вiйнi як у шахах потрiбнi вмiння i логiка, а також знання теорiї, але тiльки цейтнот з першого ж ходу, i всi жертви вимушенi!
  Єфрасiя дотепно вiдзначила, керуючи танком:
  - У шахах спецiально жертвують, щоб гарно перемогти, на вiйнi жертвувати спецiально зовсiм некрасиво!
  Єлизавета, ведучи нещадний вогонь, вiдзначила:
  - У полководця далекий розрахунок, а у полiтика довга мова!
  Катерина дотепно вимовила, вискалив зуби:
  - Солдат має бути хитрим, щоб вижити, а полiтик хитрий, щоб грошi з виборця вичавити!
  Олена з великою дотепнiстю додала:
  - Жiнка в походi знiмає туфлi щоб зберегти взуття, i залучити чоловiка, полiтик взує виборця щоб залишити без порткiв, залучити золотий дощ у свою кишеню!
  Єфрасiя агресивно заявила з оскалом зубiв:
  - Хороший полководець береже солдатiв, поганий полiтик береже вкрадене!
  Єлизавета, паля по супротивнику, вiдзначила:
  - Жiнка, оголюючись з мужика, здирає три шкури, полiтик натягуючи рожевi окуляри, обгладжує до кiсток!
  Катерина хихикнула i помiтила:
  - Жiнка в дорогiй сукнi коштує чимало, але лише оголившись стає безцiнною!
  Єфрасiя iз цим охоче погодилася:
  - Жiнка, вчасно оголюючись на мить, зможе запасти розкiшним одягом на вiки!
  Олена, пишучи з кулемета, вiдзначила:
  - Не буває негарних жiнок, буває надто багато одягу, замало горiлки, i саме спогадiв про сварливу тещу!
  Єлизавета, ведучи вогонь, погодилася:
  - Жiнка перед сексом любить солодку промову, а чоловiк гiрку горiлку!
  Катерина з великим задоволенням прицмокнула губами вiдзначила, босими пальчиками нiжок натиснувши на курок:
  - Розумна з головою жiнка вiд чоловiка має задоволення та грошi, а останню дурницю чоловiки самi мають i забирають грошi, приносячи головний бiль!
  Олена, вискалившись, вiдзначила:
  - Якщо чоловiк багатий зовнiшнiсть для жiнки не має значення, якщо бiдний - шлiфування цiнностi каменю не додасть!
  Єлизавета iз цим охоче погодилася:
  - Розумна жiнка лисиця не задарма, не полюбить чоловiка задарма!
  Катерина, ведучи вогонь, пiдтвердила:
  - Якщо ти в фiнансах Бог, спокусиш жiнку крутiше за Диявола!
  Єфрасиня помiтила, натискаючи босими пальчиками нiжок:
  - Багатий не той у кого всього вистачає, таких людей у натурi не буває, а справжнiй багатiй знай той, що жiнку легко легко тягне!
  Єлизавета вважала за потрiбне додати:
  - Жiнка оголює груди не заради орденiв, а заради поцiлункiв орлiв!
  Катерина iз цим охоче погодилася:
  - Жiнка дарує поцiлунок заради грошей, рiдше за коханням, а якщо чоловiки цiлуються, то вони нули!
  Олена цiлком логiчно вiдзначила:
  - Полiтик хоче пiднятися заради влади над жiнками та приниження чоловiкiв, але все потрапляє пiд каблук влади фiнансiв незалежно вiд статi!
  Єфрасiя у своїй логiчно заявила:
  - Скiльки диктатор з вуст не виллє меду, жодна гiрка сльозинка не усохне доки тирану не заткнуть рота!
  Єлизавета, ведучи влучний вогонь по ворогах, пискнула:
  - Диктатор, це вовк у овечiй шкурi, що пускає довiрливих баранiв на шашлики, пiд червоний соус красномовства!
  Катерина дотепно зазначила, показуючи перлиннi зубки:
  - Кожен полiтик мрiє стати диктатором i присягається при цьому вiрностi демократiї, як вовк заячою капустою!
  Олена, хихикаючи та стрiляючи по гiтлерiвцях, зазначила:
  - Диктатор, це полiтик, що вiдбувся, - найхитрiша лисиця, але далеко не завжди хоробрий лев!
  Єфрасiя, давлячи ворогiв гусеницями, гаркнула:
  - Полiтик щоб пiднятися на верх плутає як лисиця слiди, але намагається видати виборцю звивисту дорiжку, за царський проспект лева!
  Єлизавета, маневруючи на танку дотепно видала, скелячи зубки i натискаючи босими пальчиками нiжок:
  - Полiтика хлiбом не годуй, а дай пообiцяти на грiш п'ятакiв, i на пiвкулю пива кухоль, але солi в його промовах не дочекаєшся!
  Катерина i дотепнiстю, i палкiстю вимовила:
  - Полiтик дивиться на виборцiв як на дiйних корiвок, але покликанням вiн типовий цап!
  Олена з дотепнiстю пiдтвердила:
  - Полiтик, це здебiльшого незавершений диктатор, але закiнчений мерзотник у будь-якому випадку!
  Єфрасiя дотепно вiдзначила з оскалом зубiв, посилаючи снаряди:
  - Полiтик, це трунар до нитки, що оббирає до смертi i ховає живцем!
  Єлизавета, скеляючи перлиннi зубки, охоче пiдтвердила, натискаючи на важiль босими пальчиками нiжок.
  - Кожен полiтик диктатор у мрiях, демократ на словах, i злочинець у дiяннях!
  Катерина подiбне з ентузiазмом пiдтвердила:
  - Полiтик, це шахiст норовить змахнути фiгуру з дошки, робити хiд не за правилами, i обов'язково з голим королем!
  Олена зi смiшком круша супостата i роблячи це босими пальчиками нiжок видала:
  - Полiтик, сам по собi кишеньковий, i сам по собi кишеньковий злодiй, тiльки суне в гаманцi виборцiв не руки, а язик!
  Єфрасiя з великою дотепнiстю та скеля зубки додала:
  - Полiтик, це злодюга, який пише такi закони, щоб iз вкраденого ще отримати вiдсотки!
  Єлизавета iз цим охоче погодилася:
  - Полiтик пише закони для своєї вигоди, але перед виборами обiцяє виборцю золотi гори, виводячи закон, що обiцянки, що не стоять ламаного гроша, проллються дощем п'ятакiв у власну кишеню!
  Катерина довбанула по фрицях i пискнула, при цьому вона стрiляла за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  - Полiтика, тому найбруднiша рiч у свiтi, що промови полiтикiв як солодкий сироп дуже липкi до смiття!
  Олена теж лупнула по ворожiй пiхотi з кулемета, давлячи гашетку голою п'ятою i видала:
  - Полiтичний цирк найсмiшнiший i видовищнiший, тiльки занадто часто смiх у ньому обертається сльозами!
  Єфрасiя з великою дотепнiстю помiтила, пальнувши по супротивнику за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Полiтик це такий клоун, що любить яскравi костюми та вульгарнi жарти, але його шоу спустошить не тiльки гаманець, але спустить три шкури!
  I дiвчата втомившись гострити про полiтику та iнше заспiвали, пишучи на ходу;
  Славитися радянська, прекрасна земля,
  Батькiвщина Вiтчизни, комсомолу та ракет.
  Усi народи свiту це дружна сiм'я,
  Кожен це твiй товариш та сусiд!
  
  Ось напав пiдступний вермахт на Батькiвщину мою,
  Хоче в рабство вiчно навернути.
  I не означає нелюд де чуже, де своє,
  Життя тонке як шовку нитку!
  Не забудемо Русь рiдну нашу матiр,
  Що нам життя граючи подарувало дзвiнко...
  Будемо ми на вермахт наступати,
  Атакують босi, гарнi дiвча!
  
  Батькiвщина та армiя це два стовпи,
  Що не дали людям опуститися в прiрву.
  Грудьми захистимо ми тебе країна,
  Буде найхоробрiша наша область!
  
  Пiд Москвою ми вiдважно билися,
  I атаки нелюдiв цiлком жартома вiдбили...
  Вiрили, що буде незабаром життя,
  Ми закiнчимо славний шлях у Берлiнi!
  
  Проблеми дiвчатам не почем,
  Вони можуть дуже хоробро битися.
  Якщо треба рушать цеглою,
  Нездатнi дiвки злякатися!
  
  У них така знайте iпостась,
  Неначе дочок Богiв великий...
  Можуть фрицям по шарадi дати,
  Адже напiр дiвчат дуже дикий!
  
  Вiрю Русь з руїн ми вiдродимо,
  Зробимо Батькiвщину прекраснiшою...
  Крила враз розкинув херувим,
  Буде на планетi мир та щастя!
  
  Батькiвщина ти в тисячi сердець,
  У п'ятах комсомолок босоногих.
  Сталiн наш правитель та батько,
  Хоч учитель дуже строгий!
  
  У свiтi багато рiзних є шляхiв,
  Iсус, Сварог, Богиня Лада...
  Фюрера-дракона ти вбий,
  За Вiтчизну хоробро битися треба!
  
  Вiрю наша славна країна,
  У комунiзмi бурхливо розквiтає.
  Атакує росiйських Сатана,
  Але знайдемо собi мiсце у раї!
  
  Не поставити навколiшки нас,
  I не По батьковi на пласi...
  Ми покажемо просто вищий клас,
  Хоч дiвчисько на снiгу в сорочцi!
  
  Боляче нам доводиться часом,
  Але б'ються комсомолки хоробро.
  Один за одного ми стоїмо горою,
  Атакуємо фюрера з азартом!
  
  Немає в Росiї мiсця слабакам,
  Не поставить вермахт на колiна.
  Ми буквар читаємо за складами,
  Бо наш учитель Ленiн!
  
  Важко з фрицем нинi воювати,
  Ми ж навчилися бити прикладом.
  Наша мiцнiше стали знати рать,
  Дiвчина строчить з автомата!
  
  Моя Русь, ти мама всiх Богiв,
  У космос дверi люто вiдчинила...
  Ось приплив йде з берегiв,
  Нашого росiйського Берлiна!
  
  Нiколи Вiтчизну не зраджу,
  Не щадили комсомолки життя.
  Буде нескiнченний рахунок рокам,
  Щасливо живучи за комунiзму!
  
  А тепер босi на мороз,
  Комсомолки лихо вибiгають.
  I красунь просто червоний нiс,
  Хоч полювання бути у квiтучому травнi!
  
  Дiвчата ви як запашний мед,
  Красою своєю сяючи сонцем.
  Вiрю комунiзм зiйде,
  Серце вiд хвилювання хоробро б'ється!
  I коли увiйдемо легко до Берлiна,
  I рейхстаг пiд нашим червоним прапором,
  Буде на планетi славний свiт,
  Будуватимемо комунiзм iз розмахом!
  
  Ось настане славна пора,
  I кохання подарує раю Лада...
  Побiжить боса дiтвора,
  Бо ж приплiд велика нагорода!
  
  Стане космос як вiльний двiр,
  Хоч повiрити в рай у пожежi складно.
  Не прийде на Землю нашу злодiй,
  Будемо безсмертним можливо!
  . РОЗДIЛ Љ 18.
  Дiвчина Наташа та її команда знову працювали. Наталя ставши письменницею, складала i барабанила босими пальчиками нiжок по клавiатурi.
  Сталiн переглядав фiльм про Велику Вiтчизняну Вiйну. Знято двосерiйну картину вiдразу на двох плiвках. Перша в найсуворiший початковий перiод звичайна чорно-бiла. Натомiсть друга барвиста, одна з перших в iсторiї СРСР кольорових плiвок, що виготовляють одразу у трьох проявниках.
   Генералiсiмус особисто вiдвiдав завод i дивився, як це робиться. Його запевнили, що за кiлька рокiв зможуть створити i кольоровий телевiзор. Запуск якого в серiйне виробництво не забариться. Втiм, вождя цiкавила насамперед вiйськова тема. Чи можна зробити компактнi телевiзори для огляду мiсцевостi, а також маленькi прихованi кiнокамери з цiлями шпигунства. Однiєю з таких розробок мають стати мiнiатюрнi жучки для прослуховування як iноземних посольств, так i власних громадян.
   У тому числi i тих, хто сидить на лавках. Бо там часто ведуть сумнiвнi бесiди, якi в майбутньому можуть стати небезпечними для країни. Досвiд Другої свiтової вiйни показав, що слiд виявляти обережнiсть.
   Ворог не дрiмає, а довiряти на цьому свiтi, можна тiльки собi, змащеному револьверу. I якщо ти сам Сталiн, то, звичайно ж, дружинi Наташцi. Якщо вона пообiцяла привести живцем Тито, то так воно i буде.
   В крайньому випадку мертвим i тодi Югославiя стане однаково нашою. Вже готова замiна Тiто в особi генерала авiацiї Попiводо. Тiто генерал, що втiк вiд "фашиста", обiцяв, що недовго триматися тирану, i що практично всi сербськi, чорногорськi та албанськi генерали проти диктатора-хорвата.
   У будь-якому випадку Сталiн вирiшив - вiн покiнчить iз режимом сепаратиста-комунiста в найближчi мiсяцi. Це життєво важливо, особливо коли створено блок САТО, i серед союзникiв є вагання.
   Сталiн повiдомив, що всi країни-сателiти мають збiльшити вiйськовi витрати. Потрiбно уникнути повторення сорок першого року, i завдати реально такого удару, щоб у противника на сушi не залишилося шансiв. А потiм...
   Далi, стратегiчний план вiйни - це наступ на Аляску i далi до Канади.
   Проблеми тут будуть наступнi. Це постачання вiйськ i можливiсть спроби блокування Берiнгової протоки, особливо в лiтнi мiсяцi. Втiм, досвiд показує, що у вузькiй протоцi флоту не надто, то розгорнуться. I пiдводнi човни, i головне авiацiя зiтруть супротивника на порошок. Але сухопутна армiя США неслабка, багато танкiв i лiтакiв, ще бiльше бронетранспортерiв.
   А автомобiлi, тягачi, мотоцикли, то в чому у янкi поки що переважна перевага.
   Потрiбен особливий танк, який мав би дуже хорошi, немає унiкальних ходових якостей для наступу по люду Берингової затоки. Ось йому показували цiкаву розробку. Пiддона немає, чотири широченнi гусеницi, а трансмiсiя та ходова частина розташованi мiж катками.
   Але Сталiн хоче бачити досвiдчений зразок у металi. I його як клянуться конструктора покажуть саме до сiмдесятирiччя. Так що вождь усiх часiв та народiв може бути задоволеним. Iнша думка - це поява екранопланiв. Свого роду гiбрида гiдролiтака та есмiнця. Причому цей засiб може бути ефективним, для бойових дiй на льодах, мiнних полях, i взагалi скрiзь, долаючи сильну оборону, не боячись пiдводних човнiв.
   Але очевидно ще й мобiльнiсть екраноплана. Його швидкiсть iз реактивними двигунами може досягати шiстсот - вiсiмсот кiлометрiв на годину. А значить: вони будуть завдавати ударiв у будь-якому мiсцi та в будь-який час!
   I шторми їм не завада, а отже подвиги Ушакова виявляться перевершеними багаторазово.
   Гросс-адмiрал Кузнєцов прибув Сталiну, коли генералiссимус плавав у басейнi. Вiддавши вождевi честь головком морських сил доповiв про перебiг будiвництва кораблiв, зокрема крейсерiв середнього та великого класу з пiдвищеним запасом житлової площi у трюмах.
   - Загалом роботи йдуть як закладено планом, а подекуди випереджаючи графiки. Самi крейсери особливо нового поколiння показують чудовi ходовi якостi.
   Сталiна це як не дивно не втiшило:
   - Ви мало прискiпливi до нашої технiки адмiрал. Потрiбно навпаки хвалити якнайменше. Ось наприклад, з якою швидкiстю рухається пiдводний човен на перекисi водню?
   Кузнєцов машинально вiдповiв:
   - Двадцять вiсiм вузлiв товаришу Сталiну!
   Генералiсiмус з невдоволенням хмикнув губами:
   - Замало буде пан адмiрал! Нам слiд отримати швидкiсть близько сорока вузлiв. - Вождь по юному плюхнув змiшаною з рожевим соком водою i продовжив. - Потрiбно створити пiдводнi човни з максимально можливою обтiчною формою. I навiть трудомiсткий процес не повинен нас зупиняти!
   Ковалiв увiбрав голову в плечi i намагаючись надати голосу твердiсть, вiдповiв:
   - Та це справдi великий Сталiн! Але загалом таке важке завдання мають виконати нашi конструктори та iнженери. - I набравшись вiдваги додав. - Наше завдання використовувати технiку в бойових умовах якщо таке трапиться.
   Сталiн суворо промовив:
   - Ваше завдання ставити перед конструкторами бiльш амбiтнi цiлi. Це по-перше, а по-друге вам чи не знати, якi полiпшення найкраще робити в озброєннi. Нехай бойовi пiдводники вiдвiдають конструкторськi бюро та самi висловлять побажання!
   Нарком залишив Сталiна не надто окриленим. Ковалiв особисто був присутнiй налаштування лiнкора. Робота за участю китайцiв велася в три змiни при свiтлi прожекторiв у темнi години. Намагалися виконати, а ще краще перевиконати вкрай стислий термiн. I чого хотiв Сталiн? Перспектива швидкої вiйни з усiм Пiвнiчно-Антлантичним блоком викликала подвiйнi почуття.
   З одного боку знову бачити бiль, сльози, кров просто нестерпно. А з iншого - це шанс встановити всесвiтню гегемонiю СРСР i назавжди покiнчити з усiма вiйнами на Землi. Тобто шанс очевидно великий свiтового щастя.
   А Сталiн вiдпустивши свого матроса номер один, наказав секретарцi зробити черговий запис наймудрiших висловiв, що збираються у спецiальному збiрнику.
   Можливо, коли i Вiн залишить свiй трон правителя СРСР нащадкам, то нехай тi вчаться i цитують його безсмертну мудрiсть;
   Не можна залякати вiдразу всiх, але можна довести до шаленого жаху кожного окремо!
   Найбiльше створює нових проблем не бажання створювати щось нове, вирiшальне проблематику старого!
   Велика вага того чи iншого виду озброєння говорить про легковажнiсть суджень, тих хто його замовив!
   Вбиває не зброю, а той, хто з неї стрiляє, але дає осiчку, найчастiше сам iнструмент смертi, так вiдмова вiд вбивства завжди найвiрнiше рiшення для того, хто стрiляв!
   Коли людина людинi вовк - це ще не так страшно, нiж коли ми один одному шакали!
   Хтось поспiшає, той завжди спiзнюється, а хтось не поспiшає взагалi доходить до мети!
   Хоча поодинцi швидкiсть i не дає перемогу, за її вiдсутностi вороги виривають успiх у тебе!
   Чому багато кухарiв псують кашу, бо стадо може лише витоптати шедевр зi своєю мiзерною творчою самостiйнiстю!
   Коли дивуєш противника, то завжди отримуєш над ним перевагу, за винятком вражаючої дуростi i приголомшливого недоумку!
   Коли дивуєш противника, то завжди отримуєш над ним перевагу, за винятком вражаючої дуростi i приголомшливого недоумку!
   Злиднi руки дає, цiлком може мати мiсце, якщо вимагач, що бере, не скупий на хитрiсть!
   Чим легша перемога, тим важче зрозумiти чому так легко вийшло i взагалi неможливо збагнути яка напасть завадила, тобi отримати вгору набагато ранiше!
   Сiль Моралi в тому, що без неї легко перемагати, але ще легше i занапастити плоди перемоги!
   Довгi та злi язики зазвичай у тих, у кого руки короткi на добрi дiяння!
   Властивiсть короткого розуму - розводити довгi дискусiї i недоумкувату демагогiю!
   Сатана завжди виграша, тому що немає добра, без злих наслiдкiв його застосування!
   Хто спiзнюється на лайку, може прогуляти лише парад перемоги!
   Та потрапити в халепу, найпростiше, хто як просо розсипає можливостi для своїх ворогiв!
   Падiння духу, як i падiння барометра, веде до шторму, але тiльки на наших землях!
   А душевний пiдйом вiдкидає ураган вторгнення, похльосся будь-якого антициклону!
   Хто лихословить, буде дуже погано вiдчувати, вiдповiдаючи за мерзеннi слова!
   Перший млинець може пiти грудкою, через поспiшнiсть, але решта в горлянку не входять саме з надмiрної повiльностi за столом!
   Щоб комар не пiдточив носа, потрiбно не втрачати вiд кровi гостроти реакцiї та розуму!
   Гострий розум на вiдмiну гострого багнета, не коле того хто з його допомогою сидить на престолi!
   Чим бiльше ворогiв тупих як дубiв, тим бiльше хто дубових трун!
   Пiдставити щоку ганьбу, але ще бiльшого осуду заслуговує той хто, вiдмовився пiдставити плече товаришу, що потрапив у бiду!
   Розумних людей не так i багато, але мудра влада примудряється їх розставити таким чином, що вони тiльки заважають одне одному!
   Хто багато гавкає, але повiльно бiгає, дуже швидко добiжить до собачого життя!
   Собаче життя - це гарантiя тiльки ланцюга та нашийника, а будка та пайка, тiльки зумiлим, вигiдно збути вовчий квиток та освiжити песий запах!
   Сила має поєднуватися з мораллю, мораль iз добротою, доброта з мудрiстю, а мудрiсть iз передбаченням!
   Фiнiшує останнiм, хто перший у роздачi обiцянок!
   Не горить у вогнi, хто не тоне в лайнi, навiть маючи вагу iнтелектуального самородка!
   Швидко вирiшити проблему, можна лише без квапливостi!
   Генiальнiсть сумiсна з лиходiйством, тiльки скоєним з добрими цiлями та добрими наслiдками!
   Недооцiнюють друзiв набагато частiше, нiж ворогiв, але й каятися в цьому доводиться анiтрохи не рiдше!
   Хто мислить заднiм мiсцем, завжди лишається з носом!
   Сльози радостi завжди змiшанi з гiркотою, тiльки останньою завжди бiльше у тих, що хихотiв над наполегливою працею!
   Сльози бувають крокодилячi, але смiятися вiд щастя, не дано крокодилячому серцю!
   Спустивши з молотка земнi багатства, не збереш скарбiв на небi, так Господар-Бог не пiднiме слуг з невисокою практичною кмiтливiстю!
   Мiсце зустрiчi не можна змiнити зi смертю, але можна пiдiбрати куди бiльш пристойний краєвид останнього побачення пiдмiсячного свiту!
   Про безпосереднiсть розуму, судять не за коштами досягнення мети, а через що залишилися пiсля ще досягнення!
   Тим, що не по зубах, можна набитий живiт, але не можна наситись!
   Хто не має iклiв, найчастiше отримує по зубах!
   Беззуба армiя може уникнути зубодробної прочухана, але безмозкий полiтик отримає в зуби, навiть при самiй iкластiй армадi!
   Можна уславитися розумним вiдмовчуючись, тiльки за винятком того випадку коли треба дати вiдповiдь, тому завiв розмову мовою гармат!
   Граючи в мовчанку можна зберегти життя, але зробити його бiльшим, нiж жалюгiдне iснування можна лише, по-розумному дiлячись своєю думкою!
   Мовчання вважають золотом лише тi, що перехворiли золотушною ситтю канаркового мови!
   Всi фiнiшi для нас бажанi, крiм кiнця хорошого, тiльки проблема в тому, що до хорошого кiнця прийти майже неможливо, а кiнець хорошому майже неминучий!
   Нiщо не встоїть перед безневинною красою, крiм потворного бажання сидiти на тронi розпусти!
   Красою можна заробляти благодать, але не можна платити за грiхи!
   Спину показують тiльки тi, кому не терпiтись залишитися з носом!
   Гаряче серце може розтопити будь-який льодовик байдужостi, але без холодного розуму потiк, що виник, неможливо повернути в конструктивне русло!
   Революцiя як крутий окрiп, до нього тягнешся пiсля холодної реакцiї, а потiм волаєш вiд опiкiв!
   Люди постiйно дивують, але при цьому чудес не буває!
   Дивно в решетi, виходять боком, якщо в тебе однi заднi думки!
   Раптовiсть на вiйнi, як вiтрило на яхтi, тiльки не така помiтна!
   Якщо застали солдата зненацька, значить, боєць у спостереженнi поганий!
   Точнiсть ввiчливiсть не королiв, а тих солдатiв, хто стовбурами мушкетiв пiдтримують їхнiй трон!
   Можна коли панувати свiт прикрашати своє серце незабудками милосердя, але коли вирує хаос вiйни, тiльки шипастi троянди нещадностi, оберiгають душу вiд пожирання!
   Краще копати окоп, нiж копати собi могилу, але якщо закопати талант i кмiтливiсть, то тебе закапають i в найглибшiй траншеї!
   Пiддавши спиртного легше нестись в атаку, але забiгти у пiд кутом сорок можна лише могильну яму!
   П'яний гiрший вiд тупої колоди, останнiм можна пiдперти дверi, зачинити дiр, а п'яниця вже сама наскрiзна дiрка, зломщик дверей, та ще й вiдбудує тупизне полену в скалах!
   Похвальба вiдрiзняється вiд лестощiв тим, що за першу не розраховують отримати втiшної нагороди, а за останню нагороди похвальбою!
   Людство росте розумом, добрячи пороками, як троянда гноєм!
   Лiнь стимулює розвиток технiки, шкiдливi звички - медицини та бiоiнженерiю, розпуста i хiть iнформатики, а агресивнiсть все разом узяте, виводить на рiвень, що багаторазово перевищує природнi потреби!
   Лiнь тiльки дає стимул прогресу, а щоб його реально вести потрiбну працю, яка перекриє природнi потреби не тiльки ледащо!
   Лiнь не виправдання пустим неробством, але вона створює такi проблеми, що нiколи не зможеш вiдпочити на свято!
   Лiнь тiльки дає стимул прогресу, а щоб його реально вести потрiбну працю, яка перекриє природнi потреби не тiльки ледащо!
   Лiнь не виправдання пустим неробством, але вона створює такi проблеми, що нiколи не зможеш вiдпочити на свято!
   Хто задкує назад - думаючи зберегти життя, заплямує себе смертельною ганьбою!
   Утiкаючи можна зберегти iснування, але не можна вберегти життя!
   Героїчно атакуючи часом втрачаєш iснування, але набуваєш безсмертя!
   Благородство не завжди вроджене, але завжди набуте через втрати!
   Зрадник холоп i в княжому одязi, слуга Батькiвщини князь i в холопi званнi!
   Хто багато бенкетує у свiтi перед вiйною, мало отримає приводiв бенкетувати за ратними успiхами!
   Терпiння все перетруть, окрiм честолюбних помислiв незнищенних амбiцiй!
   Пiднесений духом нiколи не опуститися на колiна - пiднесений дух нiколи зiйде в пекло, а високому розуму завжди - чужi низовиннi пристрастi!
   Числом можна воювати, кiлькiстю перемогти, але лише вмiнням утримати перемогу та мистецтвом скористатися її плодами!
   Сильному пацану краще, таким як вiн, є, i здаватися, сильному дорослому, завжди краще здаватися не таким, як вiн є!
   Але в будь-якому разi правителю краще нiколи не здаватися слабким - навiть якщо його головна сила в обманi!
   Шалено геройствуючи солдатiв, не робить дуростi - дурiсть робить командир, посилаючи солдатiв туди, де геройство ставати шаленим!
   Можна на цiле коло, обiгнати у змаганнi, можна скруглити капiтал у дiловiй угодi, але не можна досягти успiху, коли заокруглений живiт, i стало плоскою кмiтливiсть!
   Це має бути у кожного воїна мати велике серце, але малий страх i величезне почуття вiдповiдальностi!
   Два ведмедi не живуть одному барлозi, зате двi моралi вiдмiнно уживаються в однiй людинi з мисленням хижака!
   Тигр у засiдцi небезпечний поки не згорне iклами, а людина безпорадна поки не блисне яскравою вигадкою!
   Втомлюються всi, здаються втоми тiльки ледарi, не кидають росинок поту лише померлi!
   Можна вважатися переможцями варварами, але це краще нiж бути балакунами Варварами!
   Мужнiсть як нiжка стiльця; добре, коли поєднується з умiнням та розрахунком, а якщо до неї додати удачi, то перемога закрiпитися на мiцному фундаментi!
   Мужнiсть добре - мужоложство погане!
   Перемога вимагає пiдготовки, але готуватися можна не до самої Вiкторiї, а до того плану, що дає надiю її забезпечити!
   Поправляти можна перекошений будинок, пiдiрване здоров'я, але репутацiю, що похитнулася, вiдновлюють не правки, а радикальна перебудова стилю життя!
   СРСР намагалися перебудувати, не завдаючи незручностей мешканцям, а в результатi всi зручностi без причини засмутилися!
   Остання фраза спливла в головi Сталiна настiльки несподiвано, i не зовсiм до мiсця, що вождь урвався i вилiз iз басейну. Хiба щось засмутилося у його державному механiзмi. Нехай поки що економiчна та полiтична система недосконала, але взагалi абсолютної досконалостi людинi нiколи не досягнути. Скiльки б не тривало життя i низка рiзних життiв i перетворень все одно пiднявшись на бiльш високий щабель. Людина ще краще бачитиме свої прорахунки та недолiки. А отже, виникне прагнення пiднятися ще вище i ще. Так само як справжнiй пiдприємець нiколи не зупиниться, на досягнутому рiвнi багатства, оскiльки його запити стануть ще вищими.
   Це аксiома та аксiома життєва. Так само як i Сталiн за всiєї обережностi хоче рухатися все далi i далi. Ось, наприклад, полiт на Мiсяць, на Марс. Цi дисколети, над якими працюють найкращi конструктори, якi незважаючи на масу вбуханих у них засобiв, такi далекi вiд бойового застосування. Адже такi надiї з ними пов'язанi!
   Але розвиток реактивної авiацiї набирає обертiв. Важливо створити зброю на порядок краще за американську. I тут вiйна закiнчиться. Не так швидко як вождевi хотiлося б, але досить швидко, щоб у майбутньому створити систему всесвiтнього комунiзму.
   Сталiн викликав конструктора Яковлєва. З провiдних довоєнних конструкторiв Яковлєв був наймолодшим, та якщо з лiтакiв-винищувачiв його Яки виявилися наймасовiшими пiд час Другої свiтової вiйни.
   ЯК-3 все ще перебуває на озброєннi радянських ВПС. Хоч чомусь у гору пiшли МIГ-15. Парадоксально, але факт. Втiм, Сталiн якраз таки розраховує на Яковлєва та команду:
   - Так ось що товариш Яковлєв. - Генералiсiмус повiдомив заступника наркома. - Нами поставлене завдання, створити машину, яка могла б мати i живучiсть у бою та мiць озброєння та мiцнiсть в одному флаконi. Залишаючись при цьому легкою, дешевою, простою у виробництвi не простою в озброєннi.
   Конструктор Яковлєв останнiм часом трохи постарiв, i мав не найбадьорiший вигляд. Сталiн тиснув на конструкторiв вимагаючи створити машину, що перевершує всi захiднi розробки, i водночас легку i дешеву у виробництвi з озброєнням. Крутiше щоб i не було!
   Останнє якраз i є найпроблемнiше. У ходi Другої свiтової вiйни у СРСР лiтаки технологiчнi, але слабкi саме в даному елементi.
   Ось ЯК-9 всього одна гармата 20 мiлiметрiв i один кулемет 12 мiлiметрiв. На тлi шести гармат Фокке-Вульфа це, звичайно ж, не результат. Був правда важкий ЯК але невеликою серiєю. Зрозумiло Сталiн хоче, лiтак багатоцiльового призначення та використання.
   При цьому щоб на вiдмiну вiд Фокке-Вульфа машина вийшла легкою та маневреною. Що надзвичайно складно поєднати.
   Яковлєв тому заявив:
   - Ми - дiти вiтру товариш Сталiн. Звичайно резервом приросту швидкостi та маневреностi може стати зменшення розмiрiв лiтака та покращення аеродинамiки. Ну у частинi шляхом застосування...
   Сталiн досить брутально перебив конструктора:
   - Це вже стара iдея - крила зi змiнною стрiловиднiстю. Або навiть дископодiбна форма крил. Як у лiтака "Оса". А ось безхвоста модель з формою, що змiнюється, i товщиною лiтаючого крила - це рiч!
   Яковлєв глянув на Сталiна, немов на дику. Але тут же вiдвiв погляд, побоюючись, що господар вiдчує зневагу. А це загрожує. Щоб швидше вiдвернути генералiсимуса конструктор заявив:
   - Але товариш Сталiн у цьому випадку рiч уже не вийде простою! Адже, очевидно, подiбне диво вимагає дуже складного механiзму реалiзацiї!
   Генералiсiмус засумнiвався:
   - Та НУ? А ось моя улюблена дружина (улюблена в тому планi, що першi три до її рiвня недотягували), намалювала просту схему керування стрiловиднiстю та змiни товщини. Звичайне натискання педалi все регулює i при цьому сам механiзм забезпечує функцiї бронi!
   Яковлєв невпевнено зам'явся:
   - Невже ваша дружина Наташа Орлова й у цьому розумiється?
   Сталiн вiдповiдно кивнув i кинув у рот жуйку. Поблажливо роблячи послугу заступнику мiнiстра, вiдповiв:
   - Вона в цьому розумiється. - I непритворно зiтхнув. - Її надлюдськi здiбностi часом мене лякають. Ви знаєте, якого це мати дружиною супермена!
   Яковлєв спiвчутливо кивнув i логiчно зауважив:
   - З одного боку так, але... Все ж таки це краще взяти в дружини круглу дурню!
   Сталiн дотепно висловився:
   - Розумна дружина як норкова шуба, гарно, але виснажує при теплому мiсцi, доки не настануть холоди життєвих проблем!
   Генералiссимус передав креслення i жорстко попередив:
   - Я особисто перевiрю як ви будете задум моєї дружини реалiзовувати, а коли вона повернеться, то сама з вас запитає?
   - А що Наталка кудись поїхала? - Яковлєв явно насторожився. А ось Сталiн зрозумiв, що промовив явно зайве. Настав:
   - Не затримуй мiй час!
   Наступна зустрiч iз Вознесенським торкнулася створення та розробки танкiв нового поколiння. Тут мiнiстр важкої промисловостi коротко описав схему активного захисту заявив:
   - Не тiльки це у нас є. Урановi добавки в броню здатнi зробити ще мiцнiше!
   Сталiну ця думка сподобалася:
   - Уран... Гм... Академiк Курчатов, менi вже обiцяв привабливi перспективи вiд цього металу. Ось справдi лише мала частина Урану годиться для серйозних справ. Ось ви й займетеся утилiзацiєю непотрiбного.
   Вознесенський показав вождевi схему нового середнього танка Т-64, що поки що тiльки проходить розробку машину. Сталiн зазначив, що у даного монстра потужнiша зброя, бронювання i ще бiльш щiльна компонувальна схема. Вознесенський пiдказав:
   - Число членiв екiпажу скоротилося до трьох, а значить чудова можливiсть заощадити на внутрiшньому обсязi машини i суттєво доповнити захист, особливо бортовий та корпуси. - Мiнiстр хмурячи лисiючий лоб додав. - Ну знаряддя тут сильнiше. Ми розробляємо гармату нового поколiння в 115 мiлiметрiв i початковою швидкiстю снаряда в 1400-1500 метрiв в секунду. Такий танк може пробивати з не меншою силою, нiж калiбр що стоїть на IС-7, але при цьому володiючи значно бiльшою скорострiльнiстю i точнiстю стрiлянину, ну безумовно зростає купчастiсть.
   Сталiн перебив цього разу навiть стукнувши кулаком по панелi велотренажера:
   - Годi! Я краще за тебе знаю, до чого призводить збiльшення швидкостi руху снаряда в дулi гармати. Коротше, письмово освоюватимеш нове завдання. Крiм того, щодо розробки системи "Град". Що ще потужнiсть значно бiльша за "Андрюшу" непогано, дана система повинна збiльшити дальнiсть i точнiсть. Противник має дуже сильну авiацiю, а значить вести вогонь доведеться з дистанцiї в двадцять п'ять - тридцять кiлометрiв, а то й бiльше. Тож уже наступного року "Гради" мають пiти серiю! - Генералiсiмус погрозливо пiдняв тон голосу.
   - Зрозумiв ти!
   Вознесенський поспiшив пiдтвердити:
   - Звичайно ж зрозумiв про велич з найбiльших!
   Сталiн уже помiтно пiдiбравши тоном продовжив:
   - Iди! Одна нога тут iнша там!
   Дiвчата-охоронцi рiшуче, але м'яко виштовхнули мiнiстра та колишнього наркома Вознесенського. Так закiнчилася ця розмова.
   Сталiн лiг спати, щоб потiм зранку провести новi зустрiчi. Сон проходив у скороченому режимi. З метою кращого вiдновлення вождь спав у спецiальнiй пентаграмi iз п'ятьма дiвчатами з бокiв. Цi красунi, юнi та абсолютно здоровi повиннi забрати у Сталiна всю втому i допомогти якнайшвидше вiдновити сили.
   Вранцi вождя чекав академiк Курчатов з молодим, але професором Андрiєм Дмитровичем Сахаровим, який подає великi надiї.
   Сталiн потиснув їм руки та запросив у спецiальнi виставленi у тренажерному залi крiсла. Охороняли Сталiна майже виключно войовницi i це не тiльки покращувало ауру i самопочуття вождя, але малоймовiрним замах з боку Берiї, якому генералiсимус все менше довiряв. Цiлком логiчно, що Берiя надто засидiвся на своїй посадi. Знав багато, а рiвень iнтелекту - не Соломона. Але Сталiн поки що не мiг наркома прибрати. Потрiбно створити якийсь привiд. А поки що все йде бiльш-менш добре. Крiм того, вождь ще не визначився iз замiною. Звичайно, можна було б поставити i свою дружину, що давало реально другу владу в iмперiї. Але сама Наташка не надто хотiла стати мiнiстром з неминучою рутиною роботою.
   Загалом вона вже кiлька разiв натякала, що потрiбно створити посаду глави держави з бiльшими певними у конституцiї повноваженнями. Наприклад, президента чи що не звучало настiльки буржуазно головi СРСР.
   Сталiн поки не поспiшав з подiбним рiшенням, так здоров'я у нього вiдмiнне, охорона надiйна, а Наташа при нагодi здатна розiгнати все полiтбюро, якщо там надiйдуть всупереч його волi.
   Є письмовий заповiт вождя на найважливiшу за рангом i фактичним значенням посаду Голови Уряду призначити Наташу Орлову. Це на той випадок, якщо станеться неприємний форс-мажор. А так поки що вождь не поспiшає.
   Курчатов бачачи, що вождь занурений у роздуми не смiв подати звуку, але молодший i нетерплячий Сахаров тихо кашлянув. Вождь зрозумiвши, що вченi в нетерпiннi i розгубленостi вiд паузи, що тривала, вiдразу ж перейшов до справи:
   - Ну, як там протiкають роботи зi створення першого у свiтi реактора?
   Курчатов щетиня бороду скромно заявив:
   - Проводимо експерименти, намагаємось. Зокрема непоганий результат показало використання як сповiльнювач парафiну!
   Сталiн згiдно кивнув:
   -На цей рахунок ми цiлком впевненi. Хоча, наприклад, важка вода для цiєї мети пiдходить набагато краще!
   Тут Сахаров порушив мовчання i брязнув:
   - Тяжка вода дуже дорогий сповiльнювач товариш Сталiн. - Молодий професор дуже поспiшав, як би його не перебили. - Найефективнiший i найдешевший елемент як сповiльнювач найчистiший графiт! З його допомогою ми вже наступного року запустимо атомний реактор!
   Сталiн лише кивнув головою, а сам промовчав. Наталя якось холодно ставилася до атомної бомби. Нi вона не говорила, що ця витiвка пустушка i приведе лише дарма витрати величезних грошей. Войовниця висловилася у тому планi, що льотчик iз атомною бомбою на борту не солдат, а вбивця. Вiн не намагається послати бомбу, щоб точним попаданням вразити цiль, а немов м'ясник, разом спалює тисячi тисяч людей. Та ще й викидами радiацiї калiча природу.
   Тому Сталiн теж належить до цiєї iдеї з холодком. Але й закривати дослiдження могло виявитися злочинною недбалiстю. Якщо, наприклад, у США теж почнуться подiбнi роботи?
   На рахунок iнших країн, наприклад, Британiї Вождь не надто побоювався. Англiйський лев сильно вимотався. Iндiя з Пакистаном вважай для нього втрачена, як до речi i арабськi колонiї, що бунтують. Ось-ось у Єгиптi почнеться велике повстання iсламiстiв, а разом iз ним запалає вся пiвнiч Африки.
   У будь-якому випадку така бомба має важливу пiдмогу i можливiсть завдати ударiв, здатних викликати панiку i сильний шок. Хоча, як попереджала Наталя, замiсть капiтуляцiї може спалахнути всенародна вiйна.
   Сталiн все ж таки схвалює:
   - Використовуйте графiт! У наступнiй п'ятирiчцi на розробку атомної бомби буде видiлено мiльярди рублiв i слiд перейти до потокового виробництва!
   Сахаров, знизивши голос то рiвня шелесту листя шепнув:
   - А я розробив формулу, яка у майбутньому зможе не лише допомогти у створеннi супербомби, а й раз i назавжди вирiшити енергетичнi проблеми людства.
  . РОЗДIЛ Љ 19.
  Сталiн-Путiн трохи вiдiгнався за час вiдпустки i пiдбадьорився. На жаль, на лижах в Узбекистанi не покатаєшся. Але можна просто трохи розiм'ятися, тим бiльше для Сталiна є спецiальний вагон iз тренажерами iз найсучаснiших технологiй.
  Можна гарненько розiм'ятися, i розкрутитися... I заразом вiддати деякi розпорядження. Наприклад, скоротити робочий день до десяти годин, i крiм танкiв, випустити кiлька тракторiв.
  I ще деякi iдеї щодо демократизацiї суспiльного життя.
  А тим часом i його наступник дещо робить.
  Михайло Володимирович видав ухвалу про стимулювання народжуваностi в Росiйськiй федерацiї. Зокрема було засновано орден Материнства та пресвятої Богородицi. Для тих, хто жiнок що мають чотирьох дiтей iз бронзи, тих хто шiсть iз срiбла, i хто вiсiм iз золота!
  За кожен орден покладався набiр пiльг та довiчна сума виплати грошей. А жiнки, якi мають десять дiтей, здобули зiрку Героя Росiї!
  Михайло Мiшустiн також збiльшив розмiри материнського капiталу та ввiв цiкаву новацiю.
  Коли укладається шлюб, то молодята отримують суму в десять тисяч доларiв. А у разi розлучення її повертають iз вiдсотками. Тож кiлькiсть розлучень мала за iдеєю рiзко скоротитися.
  Iншою iдеєю виконуючого обов'язки президента Росiї було платити чоловiкам, якi взяли за дружину одиноку матiр, а також жiнкам, якi взяли за дружину батька-одинака по сiм тисяч доларiв за кожну дитину.
   I це теж викликало схвалення у народу.
  Михайло Мiшустiн також оголосив, що для дiтей усi спортивнi секцiї будуть безкоштовними. I навiть їхнiм батькам за це приплачуватимуть. Щоб був стимул у дiтей займатися спортом та здоровiти.
  I Михайло Мiшустiн взявся за цю справу з величезним ентузiазмом. Дiтей стимулювали на спорт.
  Михайло Мiшустiн також запропонував провести лiтнi Олiмпiйськi iгри у Санкт-Петербурзi, що було б класним здобутком. I такi амбiцiї у виконувача обов'язкiв президента Росiї, який поховав у золотiй з дiамантами трунi Путiна. I теж цiла маса iдей та будiвництв. Покiйному Володимиру Путiну будували тепер одразу дюжину пам'ятникiв, зокрема й у Криму.
  I їх зводили ударними темпами. На честь покiйного Володимира Путiна поспiхом зводиться храм у Санкт-Петербурзi. Вже порушується питання про зарахування Володимира Володимировича Путiна до лику святих. I скоро пройде канонiзацiя вождя.
  Михайло Мiшустiн злiтав до Ватикану, i так мав зустрiч з Римським Папою. Було досягнуто принципової домовленостi про вiзит Франциска Першого до Москви. Передбачалося, що Патрiарх та Римський папа пiдпишуть угоду про Вiчну дружбу Православної та Католицької церкви У Христi!
  Михайло Мiшустiн, також нагородив англiйську королеву Єлизавету Другу орденом Андрiя Первозванного, тим самим давши свiтло покращенню вiдносин мiж Британiєю та Росiєю.
  Королева не залишила цей жест поза увагою, i справила Михайла Володимировича Мiшустiна у лицарi Британiї. Що дуже почесно. Королевою люди захоплювалися: всi хлопчаки на подвiр'ї закохувалися!
  Михайло Мiшустiн одразу ж додав собi авторитету у Захiдному свiтi. Багато хто згадав: що Горбачов - теж був Михайло. Нехай навiть не Михайло Володимирович, а Михайло Сергiйович.
  I Мишустiну спiвали диферамби. Це був справжнiй Православний та Християнський цар.
  Михайло Володимирович також знову офiцiйно зустрiвся з Джо Байденом.
  Зустрiч пройшла за зачиненими дверима. Обидва лiдери були задоволенi одне одним.
  Михайло Мiшустiн нагородив Джо Байдена Дiамантовою зiркою "Дружби народiв". Той у вiдповiдь також дав виконувачу обов'язкiв президента Росiї орден США.
  I вони виявилися один одним дуже задоволенi.
  Джо Байден запитав:
  - Як щодо ядерного роззброєння?
  Мiшустiн впевнено вiдповiв:
  - Ядерна зброя це варварство i має бути знищено!
  Президент США логiчно зауважив:
  - Нам слiд органiзувати спiльний тиск на Китай. Потрiбно розумiти, звiдки виходить загроза цивiлiзованому свiту!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї з цим погодився, i енергiйно закивав лисою головою:
  - Правильно! Китай це основна загроза людству та цивiлiзованим країнам! Це слiд розумiти!
  Джо Байден логiчно запропонував:
  - Потрiбно розробити сумiсний пакет санкцiй проти Китаю. Ми повиннi мати консолiдовану позицiю щодо цього питання!
  Михайло Мiшустiн погодився:
  - Так повиннi! Ми розумiємо, наскiльки Китай для нас є небезпечним як геополiтичний конкурент. I необхiдно проти пiднебесної iмперiї вжити жорстких заходiв!
  Президент США випив iз фужера соку i зазначив:
  - Заходи мають бути найжорсткiшими! Китай за два роки здатний випустити ядерних зарядiв бiльше, нiж є у США та Росiї разом узятих, i тим самим несе нам чималу загрозу!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї Михайло Мiшустiн вiдзначив iз посмiшкою:
  - Та ваша честь! I нам, хто має тисячi кiлометрiв кордонiв з Китаєм, це розумiти краще, нiж iншим!
  Байден зазначив:
  - Потрiбний, договiр про дружбу та спiвпрацю мiж Росiєю та США! Необхiдно вiдновити перерванi за Путiна вiдносини.
  Михайло Мiшустiн згiдно кивнув:
  - Ми їх вiдновимо! I повiрте наша дружба буде мiцною у вiках! I нiколи ми не посваримося!
  Президент США простяг руку:
  - За нашу вiчну дружбу!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї пiдтвердив:
  - За вiчну дружбу!
  Пiсля чого розпочали обговорення конкретних питань. Ось тут справа торкнулася постачання газу до Європи. Михайло Мiшустiн запропонував роздiлити сфери впливу. Джо Байден iз цим погодився. Але конкретика призвела до суперечок. США хотiли собi бiльше, а Росiя не хотiла поступатися.
  Нарештi Михайло Мiшустiн погодився поступитися. Але в обмiн на дружбу i теплiшi вiдносини зi США.
  I це дуже просунуло дiалог. Михайло Мiшустiн зазначив, що Росiя не збiднiє.
  Щодо Донбасу виконувач обов'язкiв президента Росiї зауважив, що вiн домовлятиметься з українцями за посередництва нового канцлера Нiмеччини та президента Францiї.
  I що Росiя до розумних поступок та деяких переглядiв Мiнських угод готова. Зокрема йдеться про те, що межi самоврядування для сепаратистiв будуть обмеженi. I особливий статус буде замiнено, як наполягають українцi особливим видом управлiння. I Росiя згодна роззброїти сепаратистiв та не вимагати вiд України федералiзацiї.
  На рахунок Криму Михайло Мiшустiн погодився скоротити там вiйськову присутнiсть Росiї. I прибрати найнебезпечнiшi види озброєнь. А також у ньому провести новий референдум, iз допуском спостерiгачiв iз усього свiту.
  Михайло Мiшустiн зазначив, що для визнання приєднання Криму Росiя готова до компромiсiв, i вiн реалiст. I що вiн покаже себе урiвноваженим полiтиком.
  Референдум буде включати кiлька питань, i проведений за мiжнародним стандартом!
  Втiм, Михайло Мiшустiн зазначив, що подiбне голосування все одно дасть Крим назад Росiї.
  Конфлiктувати iз Заходом не хотiлося. Ситуацiя у Росiї все загострювалася.
  Чеченцi та iншi мусульмани активiзували бойовi дiї. I в Сирiї Асада пiдтискати стали сильнiшими. Але особливо активiзувалися комунiсти, якi збирали мiльйони людей на мiтингах та навiть будували барикади. Проходити сталi та страйки. Режим Єдиної Росiї хитався. Вимагали нових виборiв до Держдуми, замiсть сфальшованих. Причому сфальшованих безпрецедентно масово.
  I така велика кiлькiсть протестiв.
  I дiвчата також на мiтингах дуже масово з'являлися.
  Пiсля того, як перша стадiя передвиборчої кампанiї, реєстрацiя iнiцiативних груп завершилася, Михайло Мiшустiн почав здiйснювати деякi перестановки в урядi.
  Зокрема, було знято мiнiстра закордонних справ Лаврiв. I замiсть нього поставлено сина Володимира Вольфовича Жириновського Iгоря Володимировича Лебедєва.
  Сам виконуючий обов'язки президента Росiї Михайло Мiшустiн виступив з промовою, представляючи нового мiнiстра iноземних дiл.
  - Iгор Володимирович двадцять два роки працював на керiвних постах Державної думи. Були керiвником фракцiї та вiце-спiкером, доктор соцiальних та економiчних наук. Щодо молодий, i при цьому надзвичайно досвiдчений.
  Мiшустiн продовжив з ентузiазмом:
  - Iгор Володимирович зразковий батько. У нього три сини, що актуально для нашої армiї, якiй потрiбнi бойовi самцi! Вiн затятий патрiот Росiї i син найзапеклiшого патрiота iмперiї всiх часiв i народiв! З таким мiнiстром закордонних справ ми досягнемо найбiльших вершин!
  I це була сильна мова.
  Михайло Мiшустiн ще вiдвiдав i Роскосмос. Вiн наказав протягом чотирьох рокiв здiйснити полiт на Мiсяць. I це було сприйнято з великим ентузiазмом. I цього Михайло не мiг не переiнакшити. Мовляв, будуть росiяни на Мiсяцi. Хоч Мiшустiн наполовину єврей, наполовину вiрмен.
   Крiм того, виконуючий обов'язки президента додав, що протягом десяти рокiв, росiйський космiчний корабель злiтає i на Марс.
  Iншим важливим рiшенням було припинення програми з модернiзацiї ядерної зброї та ракет, здатних долати американську ПРО та ППО.
  Мiшустiн прямо заявив, що ядерна зброя не є актуальною, i Росiя з Америкою не вороги. I що це дурiсть витрачати на гонку озброєння мiльярди, замiсть того, щоб нарештi злiтати на Мiсяць. I показати там свою силу.
  Михайло Мiшустiн висунув цiлу мiсячну програму. I це пiдхопили прокремлiвськi ЗМI. Що мовляв Росiя скоро буде в космосi вищий i крутiший за всiх, i полетить на Марс. I що взагалi буде рай та благодать.
  I кожен росiян отримає гарем.
  Мiсячна програма разом захопила уми мiльйонiв людей. Як i iншi забудови.
  Михайло Мiшустiн анонсував будiвництво залiзницi: вiд Архангельська, далi вiд Воркута, i до Чукотки. Що теж було прогресивним та вельми амбiтним кроком. Новий претендент на роль прагнув справити враження, i iнодi робив гучнi заяви.
  Ось iз Каспiйської флотилiї пустили ракети Афганськими горами. I як це роздмухали i розпиарили, до самих небес. Залп половини сотнi ракет повинен був усiм показати росiйську силу. I що Михайло Мiшустiн - грiзний президент.
  На зустрiчi з Байденом США та Росiя домовилися з Афганiстану не йти.
  Росiя стала перекидати туди свiй спецназ, i почалися бомбардування позицiй моджахедiв.
  Так звана нова вiйна. Вiйна без особливих причин. Втiм, приводом стало те, що талiби вирощують мак, i поставляють до Росiї героїн. А значить час їм перекрити кисень.
  I давай бомбардуванням, i ракетними залпами. I безлiч вiйськового пiару.
  А американцi тiльки цьому радi. Жiнка вiце-президент зазначила, що в Афганiстанi США робити, в принципi, нiчого, i там отруєна земля.
  Михайло Мiшустiн згiдно кивнув. Але заявив, що розсадник тероризму в черевцi Росiї терпiти не можна. I що буде вiйна-реванш в Афганiстанi, i що цього разу росiйська армiя все вдасться. I що вони взагалi найсильнiшi у свiтi.
  I ось уже борються росiйськi льотчицi. Двi дiвчина: Марiя та Мiрабела, давай молотити моджахедiв з повiтря.
  Дiвчата посилали афганськими душманами ракети, i вправлялися в дотепностi.
  Марiя дотепно помiтила, ведучи вогонь босими пальчиками нiжок, натискаючи на кнопки джойстика:
  - Полiтик, це дроворуб, пiсля якого виборцi перетворюються через зняття стружок у пнi!
  Мiрабела посилаючи чергову вбивчу ракету, i натиску на кнопки червоними сосками видала:
  - У полiтицi сам чорт тобi не брат, а полiтикан батько брехнi, i старший брат темряви!
  Марiя, стрiляючи вiдзначила, з люттю:
  - Жiнка, скинувши одяг, може закрутити чоловiковi голову, що вiн з себе здере три шкури!
  Мiрабела з дотепнiстю помiтила, винищуючи моджахедiв:
  - Клоун викликає смiх за мiднi грошi, полiтик - гiркi сльозу, не стоячи мiдного гроша!
  Ще одна дiвчина льотчиця Олеся додала, ведучи вогонь за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Полiтика призводить до того, що виборцю не до смiху, хоч вона суцiльний цирк!
  Марiя, довбаючи моджахедiв з повiтря, дуже дотепно i скеля зубки вiдзначила:
  - Полiтик, це така лисиця, що сир у ворон-виборцiв вибиває комплiментами, що не стоять ламаного гроша!
  Мiрабела агресивно вiдзначила, за допомогою босих пальчикiв нiжок натискаючи на кнопки джойстика:
  - Чоловiк купує жiнцi дорогий одяг, щоб її роздягнути, полiтик вiшає локшину на вуха виборцю, щоб здерти три шкури!
  Олеся шалена льотчиця, круша моджахедiв Афганiстану, i скеля зубки вiдзначила:
  - Босонiж жiнка чоловiка i вдягне, i роздягне, здере останню сорочку, знiме три шкури, i розживеться модними туфлями!
  Марiя, ведучи вогонь з бойовикiв Афганiстану, видала:
  - Без грошей не буває кохання, без бруду не буває полiтикiв!
  Мiрабела дотепно вiдзначила:
  - Диктатор це полiтик досяг вершини, але на закiнчення сходження до пiку, на нього чекає вiстря кола!
  Олеся дотепно вiдзначила, скелячи зубки:
  - Диктатор це лисиця, що начепила шкуру лева, з-пiд якої виднiється ослячий хвiст!
  Марiя агресивно наголосила:
  - Бог, це диктатор iз нескiнченною силою, i ще бiльшою безвiдповiдальнiсть!
  Мiрабела агресивно вiдзначила, з люттю:
  - У кожнiй жiнцi сидить Диявол, але тiльки навпаки - той потребує душi в обмiн на грошi, а жiнка грошi в обмiн на тiло!
  Олеся iз цим охоче погодилася:
  - Жiнка бере грошi в обмiн на тiло, а полiтик голосу, в обмiн на погану справу!
  Марiя дотепно додала, скелячи зубки:
  - У жiнки сiм п'ятниць на тижнi, у полiтика суцiльний понедiлок i всi днi полетiли!
  Мiрабела з дотепнiстю вiдзначила, крушивши численних душманiв, що лiзли з усiх бокiв:
  - Жiнка без одягу - велика цiннiсть, а голий король нiчого не вартий!
  Олеся з генiальнiстю вiдзначила:
  - Жiнка хоче бути красивою, а вчинки полiтика завжди огиднi!
  Летчиця Марiя викидаючи смертоноснi ракети, i зминаючи душманiв вiдзначила:
  - Жiнка завжди має перевагу над чоловiком, зверху бiльше насолоди, знизу бiльше грошей, а самець завжди у програшi!
  Мiрабела скелячи зубки, i натискаючи босими пальцями нiжок на кнопки джойстика видала:
  - Жiнка волiє довго ламатися, заради довгого рубля, полiтик вимовляє довгi промови, заради короткого розуму!
  Олеся, натискаючи червоним соском грудей на кнопку, видала:
  - Диктатор обнуляє термiни, щоб вичавити у народу всi соки!
  Останнє висловлювання дуже справедливе щодо Володимира Путiна.
  Михайло Мiшустiн хотiв пройти на шестирiчний термiн. Намагався протиснутися до престола президента.
  I зрозумiло хотiв дуже багато.
  На всю йшов збiр пiдписiв вже понад двадцять п'ять кандидатiв зiбрали необхiдне. З них були i боксери: Повєткiн, Лебедєв, i навiть Бертiєв. Полiз у президенти та Микола Валуєв. Максим Галкiн теж зiбрав пiдписи, йому хотiлося зайвий раз попiарити себе. I Алла Пугачова втекла у президенту. Видно Алла Борисiвна скучила за увагою преси.
  Ксенiя Собчак теж рветься до влади, i їй цього дуже хочеться. Адже вона блондинка в шоколадi. I популярна акторка також непогано збирає пiдписи. Пробують щастя вдруге Максим Сурайкiн, якому лише трохи не вистачило, щоб проти з партiєю до Держдуми. I, зрозумiло, i Бабурiн ще раз сунувся. На прохання влада розумiє.
  Витягли на вибори президента та Явлiнського. Але Григорiй Явлiнський не дуже котирується. Очевидно, вiн уже застарiв. Як i Зюганов, який оголосив про створення нової партiї Комунiстична, Робоча партiя Росiйської Федерацiї. Втiм, до одряхлого пня нiхто не хотiв iти.
  Справдi - куди Зюганову лiзти... Очевидно Спойлер... Микола Баський теж бiс - у президенти полiз.
  Шойгу теж хотiв у президенти полiзти. Але його Мiшустiн попередив, що розжалує до рядових. I що цар має бути один.
  Кандидат у диктатори зазначив:
  - Полiтикiв багато, але тiльки один може стати левом, i саме той, хто переважно лисиця i вовк, залишивши iнших ослами!
  Шойгу сердито вiдповiв:
  - Полiтик у мрiях диктатор-лев, у дiяннях лисиця-осел!
  I оточення розсмiялося... Але в президенти Шойгу не пiшов. I поки що мiнiстр оборони. А ось Медведєв виявився скривдженим. Втiм, i йому виконувач обов'язкiв президента Росiї вручив орден Миколи Другого, та ще й з камiнцями.
  Також Мiшустiн заснував ще й ордена Олександра Другого та Олександра Третього. I став їх вiшати.
  Держдумi кинули ще одну кiстку. До конституцiї було запропоновано ще одну поправку. Держдума отримала право вiдправляти у вiдставку окремих мiнiстрiв двома третинами голосiв, i простим бiльшiсть виносити вотум недовiри не лише урядiв, а й окремому мiнiстру. I тут можливi варiанти. Але якщо Держдума двiчi протягом трьох мiсяцiв виносить вотум недовiри уряду, або мiнiстра вiдправляють у вiдставку, або розпускають парламент i оголошують достроковi вибори протягом трьох мiсяцiв.
  Звичайно, Держдума отримала формально додаткову можливiсть та владу, але фактично не надто багато. Тим бiльше, президент зберiг право призначати мiнiстрiв, а у разi вiдмови в затвердженнi, можна Держдуму розпустити.
  Крiм того, Михайло Мiшустiн запропонував скоротити термiн повноважень Держдуми до чотирьох рокiв. А вибори взагалi проводити, раз на два роки оновлюючи парламент на половину.
  Що теж спричинило неоднозначну реакцiю депутатiв. Втiм, Мiшустiн запропонував закон, що всi обранi в депутати отримуватимуть понад те, що у них є ще й премiя довiри. А це десять мiнiмальних зарплат довiчно та ще сiмдесят рокiв одному iз спадкоємцiв. Тобто, депутат свою сiм'ю на три поколiння забезпечував.
  Що зрозумiло депутатам Держдуми дуже сподобалося. Вони про це буквально мрiяли. I що ж скорочення депутатських термiнiв можна пробачити.
  Мiшустiн також дозволив у конституцiї йти в президенти з тридцяти рокiв, але не старше на момент виборiв сiмдесят включно. Це щоб правителi не були надто старими.
  Втiм, на цих виборах одному з кандидатiв було навiть за дев'яносто. I Володимир Жириновський найстарiшим кандидатом у президенти стати вже не змiг - його рекорд били!
  Михайло Мiшустiн кермував i педалiл.
  Вирiшив виконувач обов'язкiв президента Росiї заснувати нову премiю з Лiтератури. Яка у двадцять разiв бiльша за сумою, нiж у Нобеля. I це рiшення профiнансовано iз особливого фонду. Подiбне рiшення здалося дуже крутим!
  Михайло Мiшустiн назвав цю премiю Путiнською. I знову показав своє пiдлабузництво.
  I заразом нагородив Римського Папу Франциска Першого Дiамантової зiркою дружби народiв. Що Римському Папi дуже сподобалося. Водночас i католикiв пустили на телебачення. А що католики? Адже їх майже пiвтора мiльярда - як їх проiгнорувати!
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї дiяв дуже енергiйно. Ударними темпами в Москвi покiйному Володимиру Володимировичу Путiну було збудовано пам'ятник у сiмдесят п'ять метрiв у висоту та його позолотили.
  
  I це вже ставало смiшно... Напевно, знай Володимир Путiн якою його шаною оточать, то напевно був би навiть радий своєї смертi. А хто його знає - дивишся ще й заплюють могилу. I це серйозно.
  В Афганiстанi проходило випробування бойової технiки... Зокрема, танк ВВП-50.
  Нова машина була вагою сто п'ятдесят тонн. I чотири дiвчини: Єлизавета, Катерина, Олена, Єфрасiя керували цiєю машиною. I буквально руйнували ворогiв моджахедiв.
  Щоправда танк багато жер палива - один iз найважчих танкiв у свiтовiй iсторiї танкобудування.
  Михайло Мiшустiн любив великi танки. I плекав мрiю про сухопутнi лiнкори.
  А у цього танка цiлих сiм гармат - i це серйозно i круто.
  Єлизавета натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика i прочирiкала:
  - Полiтик, це черв'як у вмiннi пролiзти у будь-яку щiлину, але виключно з породи глистiв!
  Катерина хихикнула, лупнула з убивчою силою по моджахедам, i дотепно видала:
  - Чоловiкам подобається жiнки босонiж, але жiнка не до смаку - чоловiки-чоботи!
  Олена дуже дотепно вiдповiла, посилала снаряди вiйськами з афганських моджахедiв:
  - Полiтикiв як бруду, i всi звичками як князi!
  Єфрасiя з оригiнальнiстю заявила:
  - Полiтик, це вовк у овечiй шкурi, але бруд до нього липне як до свинi!
  Єлизавета довбанула, натиснувши червоним соском на кнопку джойстика i проворкувала:
  - Чоловiк перед жiнкою, як пiвник, але його безсилля викликає шок!
  Катерина, ведучи вогонь i змiтаючи моджахедiв розпеченою мiтлою, енергiйно видала:
  - Чоловiк зазвичай має сили, як у пiвня в колiнi, i мокра курка характером, а хоче над жiнкою ширяти орлом!
  Олена натиснула босими пальчиками нiжок на кнопку джойстика, i влучно стрiляючи:
  - Полiтик петушиться багато, але хитра лисиця його вiдправить наче курку в общипування!
  Єфрасiя з колосальним дотепнiстю натиснула рубiновим соском на кнопку джойстика, паля з гармат i вiдзначила:
  - Полiтик, це блазень, який замiсть бубонець на свiй ковпак, вiшає локшину виборцям на вуха!
  
  Єлизавета з великою дотепнiстю, i ведучи пальбу з гармат та кулеметiв видала:
  - Полiтик, це клоун, який у яскравому одязi творить темнi справи, вiд яких виборцям залишається лише плакати!
  Катерина ведучи вогонь з великою влучнiстю по моджахедам, i їх винищуючи i скалячись:
  - Полiтик, добрий актор, тiльки бере за преставлення не мiдний грiш, а здирає три шкури, за те що ламанного гроша не варте!
  Олена луплячи по ворогу за допомогою голих i круглих п'ят, взяла i провила:
  - У чоловiка часто стоїть, але вiн рiдко хоч чогось вартий!
  Єфрасiя дотепно вiдзначила, натискаючи на кнопки джойстика своїми босими, i дуже гострими нiжками:
  - Полiтик любить користуватися послугами повiй, але платити не любить, бо видати готiвку здатний лише у виглядi срiблястого словесного проносу!
  Єлизавета хихикнула i довбала ворога, за допомогою полуничного соска натиснувши на кнопку:
  - Полiтик це така повiя, що за роботу язиком вiзьме не зелену купюру, а цистерну червоної кровi!
  Катерина дотепно вiдзначила, i натиснувши голою, круглою п'ятою на кнопочку, пискнула:
  - У диктатора теж п'ять пальцiв, якi вiн складає в кулак, а полiтик, що не дорослий до диктатора, складає дулю!
  Олена з агресивнiстю грайливої кобри i скеля iкла, i натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки, пискнула:
  - Полiтик, це така змiя, що має солодку отруту, i безрозмiрну ковтку удава!
  Єфрасiя дотепно вiдзначила, руйнуючи агресивних та пекельного типу моджахедiв:
  - Професiйний полiтик це недороблений диктатор i закiнчений мерзотник!
  Єлизавета, продовжуючи пальбу, агресивно видала:
  - Диктатор має хватку вовка, тiльки вiн зазвичай, як i належить полiтику використовує не iкла, а мова!
  Катерина дотепно проворкувала. I стрiляла по душманах, використовуючи свої босi нiжки:
  - Диктатори теж ллють мед з вуст, але при цьому примудряються гарчати, i кричать - мовчати!
  Олена дуже генiально висловилася, посилаючи в ворога снаряди з пекельною влучнiстю:
  - Диктатор любить хреститися, тiльки Богом вважає себе, але махаючи таким чином руками, легше залiзти пiдданим у гаманець!
  Єфрасiя з дикою усмiшкою вiдзначила, пiдморгуючи i знищуючи безлiч душманiв:
  - Диктатор грiзний пiвень, але його стовбур приносить однi страждання i, по сутi, безвiльний!
  Єлизавета писала за душманами i бойовиками, i її снаряди такi iзурськi та вбивчi.
  Дiвчина видала:
  - У диктатора є порох у пiдвалi, iнодi з надлишком, зате в дефiцитi совiсть, i порожнеча в головi!
  Катерина, строчачи по моджахедам, i з убивством винищуючи афганських бойовикiв, рине:
  - Диктатор любить тримати в лапах батiг, але розмахує ним за допомогою мови, i з солодкою мовою!
  Олена агресивно трощила, i дiяла вкрай ефективно проти душманiв:
  - Диктатору не можна довiряти як будь-якому полiтику, тiльки якщо останнiй лише капає на мозок, то перший зносить голову!
  Єфрасiя з оскалом перлинних зубiв i дуже агресивно вiдзначила, пiдморгуючи.
  I червоними сосками давлячи на кнопки джойстика i вереск:
  - Бог це такий полiтик, що може виконати все обiцяне, тiльки нiхто його обiцянки не слухав живим, а сатрапи вiд релiгiї, обiцяють золотi гори, не маючи за душею i ламаного гроша!
  Єлизавета агресивно вiдзначила, i зрiзавши масу релiгiйних фанатикiв i пискнула:
  - Диктатор хоче стати Богом, а полiтик - диктатором, а ось полiтиком хоче стати той, що царя в головi не має!
  Катерина теж обсипала моджахедiв, що лiзли наче жаба на корч i проворкувала:
  - У полiтика є те, чого не вистачає для успiху звичайнiй людинi, повна вiдсутнiсть совiстi та присутнiсть абсолютної зарозумiлостi!
  Олена, скелячи зубки та стрiляючи по бандитах та партизанах Афганiстану, дотепно вiдзначила:
  - Диктатор, це сумiш лисицi та вовка, полiтик що лiзе в диктатори - сумiш лисицi зi свинею!
  Єфрасiя зрiзуючи ворогiв, цих воїнiв Афганiстану, якi захищали свою землю, вiд невiдомо чого й видала:
  - Диктатор, хитрий лисиця з iклами вовка, але його розум часто як у барана, i грошей у кишенi завжди мало!
  
  Єлизавета продовжуючи вести дуже i використовуючи червонi соски своїх витончених грудей, видала:
  - Диктатор це як вовк певною мiрою санiтар лiсу, тiльки сам є падаллю i залишає по собi однi лише пнi!
  Катерина, крушивши моджахедiв, i посилаючи вбивчої та невблаганної сили снаряди, буркнула:
  - Диктатори, це полiтики, якi отримали бажане в кишеню, але нiколи незадоволенi, тому що людська кров не вгамовує спрагу!
  Олена з агресивнiстю зрiзаючи душманiв Афганiстану це немов у труну вганяти пекло:
  - Диктатор може сидiти на тронi до другого наступу, але гострi багнети дуже боляче колють власний зад!
  Єфрасiя агресивно вiдзначила, коли лупнула з усiх гармат, i рознесла цiлий полк афганських моджахедiв:
  - Диктатор теж проводить вибори, тiльки вони як партiя у шахи з фiгурами одного кольору та складаються з суцiльних пiшакiв, яким не дають зробити ходу!
  . РОЗДIЛ Љ 20
  Великий воєвода Олег Рибаченко звiльняв вiд османських вiйськ Грецiю. За пiдтримки мiсцевого населення росiйськi вiйська звiльняли свiй братський народ вiд туркiв.
  I перемога за перемогою, i великi успiхи.
  Олег Рибаченко продовжував тим часом писати щось у стилi АI.
  Друга свiтова вiйна набула бiльш затяжного характеру, оскiльки фюрер вирiшив замiсть програми ракет ФАУ вкластися в народний винищувач. Машину легку, дешеву та просту у виробництвi. I ХЕ-162 вступив до серiї ще 1943 року. Одночасно Гiтлер послухав Роммеля та вивiв нiмецькi та iталiйськi вiйська з Африки. Внаслiдок чого нiмцi зберегли вiсiм дивiзiй, втрачених у реальнiй iсторiї та безлiч технiки, та плюс ще значнi сили iталiйцiв.
  В результатi Сицилiя виявилася краще прикритою вiйськами, i висадка союзникiв закiнчилася розгромом.
  На Курськiй дузi Гiтлер теж вiдкладав вiдступ, у разi, через бажання випробувати у боях i "Тигр"-2 i "Пантеру"-2. У серпнi нарештi Сталiн наказав наступати на орловському та харкiвському напрямку.
  Нiмцi мали бiльш ефективну технiку в оборонi, i нарили безлiч укрiплень.
  Але Червона армiя мала перевагу в силах. Особливо вiдчутний на Орловському напрямi. Але просувалася Червона Армiя дуже повiльно. На Харкiвському напрямку нiмцi навiть змогли вiдбити наступ на пiвднi, де командував Майнштейн. На орловському бої затяглися до пiзньої осенi, але Орел таки взяли. I досягли успiху.
  Але дуже значними втратами, вибивши масу своїх вiйськ. Пiсля чого настала пауза. Радянськi вiйська заповнювали шкоду. Нiмцi окопувалися... Випуск танкiв наростав... "Пантера"-2 у серiю не пiшла. Гiтлеру не сподобалося, що вага танка значно збiльшилася. I тодi танк не вийшов таким, як хотiв фюрер. Та й двигун ще потужнiший не готовий. "Тигр"-2 дуже потужний танк, але його велика вага теж мiнус. Але з танками нiмцi поки що не зробили досконалої моделi. "Пантера" щоправда машина перевершує Т-34-76, досить iстотно. Але в СРСР на пiдходi потужнiший i досконалiший танк Т-34-85, який вже в лобовiй бронi та бронебiйностi гармати куди менше поступається "Пантерi".
  Нiмцi хочуть чогось створити бiльш-досконалого. "Пантера" основний нiмецький танк слабенький бортовою бронею.
  I є з них слабкiсть вiд протитанкових рушниць пiд час стрiльби по бортах.
   Фашисти мають, зате сильнi лiтаки та винищувачi. Особливо дуже сильнi та дешевi ХЕ-162 дуже крутi та можуть розгромити ворогiв у небi.
  I союзникiв стали пiдтискати у повiтрi. I, зрозумiло, Червону Армiю теж.
  Взимку, втiм, радянськi вiйська стали наступати i тiснити гiтлерiвцiв у центрi.
  Бої розгорнулися i на небi... Дуже вдало ХЕ-162 пiдiйшов до Хаффмана, який впевнено набирав рахунки i збiльшував оберти. Його результативнiсть була вищою, нiж у реальнiй iсторiї.
  Але взимку нiмцi пасували. У груднi бойовi дiї вiдновилися з новою силою. Восени та взимку битися нiмецьким танкам стало складнiше. А розташування шасi в шаховому порядку породило багато проблем. Снiг i бруд забивалися мiж катками, i змерзаючи за нiч заважали руху. Радянськi танки перевершуючи супротивника в мобiльностi, раз у раз завдавали раптовi удари, дiючи за принципом - набiг i вiдхiд.
   Нiмецький фронт взимку обвалився. Фашисти втратили Харкiв, Бiлгород i бiльшу частину Донбасу. Але все ж таки їх розгром виявився не таким нищiвним, як у реальнiй iсторiї. Далася взнаки повна вiдсутнiсть другого фронту, велика кiлькiсть застосовуваних фрицям танкiв, у тому числi i важких "Тигрiв", велика потужнiсть авiацiї, зокрема дуже ефективний штурмовик Фокке-Вульф. Крiм того в боях брали участь i iталiйськi частини, якi в сумiшi з нiмецькими билися не так уже й погано.
   Далося взнаки i полководницьке мистецтво Майнштейна i Роммеля.
   Гiтлерiвцiв вибили з Донбасу, але вони змогли закрiпитись на додаткових рубежах, утримавши за собою частину лiвобережної України. У березнi радянськi вiйська кинувши в бiй додатковi резерви, де-не-де вийшли до Днiпра, але форсувати рiчку не вдалося.
   Крiм того, березневий наступ пiд Ленiнградом, теж не виявився успiшним. Нiмцi, спираючись на сильнi укрiплення, все ж таки змогли утриматися пiд мiстом. А радянськi вiйська зазнавали нестачi резервiв: основнi сили проривалися на пiвднi, лише вклинися на вiдстань до тридцяти кiлометрiв у районi коронного удару.
   Але у будь-якому разi, Червона армiя знову просунулась, а фашистiв потiснили. I навiть масове виробництво "Пантер" та "Тигрiв" гiтлерiвцям не допомогло. А СРСР з'явилися IС-2 та Т-34-85. Правда фрицi теж розробили "Пантеру"-2 з маленькою вежi, i "Тигр"-2 бiльш досконалої форми та озброєння.
   Але головне з чим пов'язували фрицi свою надiю стала реактивна авiацiя та МЕ-262. До червня 1944 року вони вже мали понад тисячу таких реактивних винищувачiв. Гiммлер розраховував домогтися панування в повiтрi та використати свою чудо-зброю.
   Сталiн розумiв, що слiд наступати. Головний удар радянська армiя нависла у центрi. Операцiя "Багратiон" розпочалася 22 червня 1944 року. Смоленськ все ще був нiмецьким контролем, i лiнiї оборони фрiцi розвиненi в iнженерному вiдношеннi. Та й тактичної раптовостi не вдалося досягти. Противник чекав подiбного. Проте фрицi не встояли. Їхня лiнiя оборони хоч i не вiдразу, але виявилася прорваною. Далася взнаки i мiць радянської артпiдготовки i героїзм радянських солдатiв.
   Але нiмцi не такi простi. Найбiльш потужними вони робили другу та особливо третю лiнiю оборони. Гiммлер на вiдмiну вiд Гiтлера прислухався до порад спецiалiстiв, i використовував бiльш еластичнi рубежi. Спiввiдношення втрат залишалося значним на користь нiмцiв i вони активно використовували свої броньованi танковi кулаки. Потрiбно вiдзначити, що "Пантера"-2 показала собi дуже сильним танком, з вiдмiнним бронюванням чола та потужною бронебiйною гарматою. В оборонi цей танк цiлком прийнятний.
   Непогано зарекомендувала себе i нова нiмецька самохiдка Е-10, з дуже низьким силуетом та малою вагою при чудових ходових якостях. МЕ-262 теж демонстрував живучiсть, чудову швидкiсть та потужне озброєння. Ефективно виглядав i НЕ-162, а також бомбардувальник "Арадо".
   До 8 серпня радянськi вiйська звiльнили Смоленськ, але до кiнця мiсяця повнiстю вичерпали свої наступальнi здiбностi, так i не приступивши до битви за Бiлорусь. До перемоги залишалося ще далеко. Але й нiмцi не змогли нiчого досягти, i повiльно задкували назад.
   Втiм, вiйна на виснаження вимотувала обидвi сторони. Але СРСР продовжував заповнювати шкоду. Натомiсть нiмцi значно додали у повiтрi. Новi радянськi ЯК-3 i ЛА-7 лише частково могли компенсувати вiдставання в реактивнiй авiацiї.
   Нiмцi, використовуючи свою якiсну перевагу в авiацiї здебiльшого домiнували у повiтрi. А в танкобудуваннi, велику роль стали грати танк серiї Е. Точнiше поки що самохiдки - Е-25 з 88-мiлiметровою гарматою, Е-50- з 105-мiлiметровою гарматою та Е-10 з 75-мiлiметровою вiд "Пантери" знаряддям.
   Вiдпочивши пару мiсяцiв на початку листопада 1944 року радянськi вiйська вiдновили наступ на Ленiнградському напрямку. Цього разу нiмецька розвiдка була на висотi, далася взнаки i використання новiтнiх реактивних лiтакiв-шпигунiв з дуже точною оптикою. Нiмцям вдалося розкрити зосередження радянських вiйськ пiдтягнути свої сили.
   Але все одно в умовах снiгiв та морозiв, фашистам виявилося дуже складно втримати свiй фронт. Пiсля вкрай кровопролитних боїв, у сiчнi 1945 року блокада Ленiнграда впала. Мiсто виявилося скинутим кайданами... I новий великий успiх радянських вiйськ.
   Щоправда у центрi сiчня розвинути прорив не вдалося. Занадто багато радянських вiйськ зрозумiли втрат. Але все одно фрiцiв на початок лютого вiдтiснили до Днiпра, i вiн втрачав територiю за територiєю.
   Однак у березнi Майнштейн все ще має на лiвобережнiй Українi плацдарми зробив великий наступ. Нiмцi атакували ночами використовуючи на танках бiльш досконалi прилади нiчного бачення, а також новiтню розробку "Лев", машину приземку, i з довгим, потужним дулом. Крiм того, масово використовували i Е-50, i "Штурмтiгри" - дуже потужнi знаряддя прориву.
   Вперше з часiв контрудара Майнштейна в березнi 1943, нiмцi змогли досягти iстотних успiхiв, захопить Полтаву, Петрозаводськ, Херсонську область, деблокувавши Крим, i навiть вступити до Харкова. Радянське командування вiдчайдушно перекинувши резерви, змогло зупинити просування фрицiв i навiть у квiтнi вибити їх iз Харкова, але надто великi втрати заважали розвинути успiх. Обидвi сторони виснажилися до травня 1945 року.
   Гiммлер запропонував Сталiну мир на помiрних умовах: кожен зберiгає за собою те, що зумiв захопити, полонених мiняємо всiх на всiх. Контрибуцiю не треба платити, а торговi вiдносини вiдновлюються.
   Сталiн, однак, вiдмовився вiд таких умов. I висловив готовнiсть поступитися нiмцям територiально трохи бiльше кордонiв на 1 вересня 1939 року.
   Одна нiмцям у цьому випадку довелося б добряче вiдiйти на Захiд. I вiдчув смак перемог Гiтлер вiдмовився вiд подiбного варiанту. Крiм того, до США прийшли реакцiйнi сили, якi всiлякi пiдштовхували радикальних фашистiв до вiйни до переможного кiнця.
   I ось у червнi 1945 року бойовi дiї вiдновилися з новою силою. Радянськi вiйська атакували фашистiв в Українi. Почався шалений обмiн ударами. На щастя для Червоної армiї, в дисколетi у нiмцiв не з'явилося ламiнарного струменя, i їхня машина виявилася внаслiдок цього недостатньо живучою та ефективною. Хоча її льотнi характеристики й вражали.
   Не надто вдалим виявився у нiмцiв та танк Е-100. Занадто важкий iз застарiлою компоновочною схемою, цей мастодонт не виправдав покладених на нього надiй. Хоча зброю слiд визнавати стрiмкою скорострiльнiстю. Натомiсть "Лев"-2 треба чесно визнати перевершував усi радянськi танковi моделi, навiть IС-3. Але одним царем звiрiв вiйну не виграти.
   Бої в Українi йшли зi змiнним успiхом, багато мiст кiлька разiв переходили з рук в руки. Нiмцi задкували розвинути наступ у центрi, але натрапили на сильно насичену артилерiю протитанкову оборону i загрузли. Все лiто пройшло у станi динамiчної рiвноваги. Але у вереснi радянськi вiйська вiдновили свiй наступ. Хоча в повiтрi, як i ранiше, панувала авiацiю Люфтваффе.
   Бої кипiли з неослабною завзятiстю. Але в жовтнi Японiя пiсля нових атомних бомбардувань капiтулювала.
   Таким чином вiйсько США та Британiї розв'язали собi руки. Було прийнято доктрину союзної допомоги, що не воює. У Третiй Рейх стали постачати вiйська, добровольцiв, обладнання та технiку. Одночасно у вiйну з СРСР вступили пiд американським тиском: Iспанiя, Португалiя, Аргентина, а потiм деякi iншi країни, зокрема Туреччина i Швецiя.
   Обстановка розпалювалася...
   Турецька армiя насичена "Шерманами" та "Першингами", стала прориватися через пiвденний радянський кордон. Їм вдалося в листопадi 1945 оточити Єреван i захопити бiльшу частину Батумi. Нiмецькi частини знову увiрвалися до Харкова, окупувавши це багатостраждальне мiсто. Вони нависли над пiвденним флангом радянських частин. Ситуацiя виникла загрозлива.
   Сталiн вимагав вирiвняти лiнiю фронту. Але навiть зима, що настала, не внесла перелому, оскiльки бомбардування радянських мiст значно посилилися. Пресинг iз боку заходу наростав.
   За зиму 1946 року вдалося лише вiдбити Харкiв назад i потiснити нiмцiв у центрi, знову дiйшовши до Днiпра. Але навеснi бої скуйовдилися з подвоєною силою. Нiмцi, використовуючи американськi та англiйськi танки, стали просуватися на пiвднi.
  А дiвчата тим часом боролися.
  I билися з величезною вiдвагою i хлопчики сповненi бойового ентузiазму i мали пригоди.
   - Ти чудово спiваєш Дiмко! - помiтив Петько i поплескав приятеля по плечу.
   Але зараз нам треба... - Тут хлопчик-пiдпiльник зам'явся i запитливо глянув на небо. Вiн нiби шукав там пiдказку. Три сонця здавалося синхронно пiдморгнули пацану.
   Дiвчина-комсомолка Лариса приклала пальчик до губ i тихо промовила:
   - НЕ галасуйте. Ми й так надто помiтнi. Слiд пiдiйти ближче до найближчого маєтку та змiшатися з робiтниками.
   Дiмка з натхненням вигукнув:
   - Чудова iдея! Ми тут влаштуємо повстання Спартака чи Омеляна Пугачова!
   Лариса сумно помiтила:
   - Це простiше зробити на словах, анiж на практицi... Але не втрачайте надiї хлопчики. Давайте за мною...
   Хлопцi енергiйно шльопали босими пiдошвами рушили узбiччям. Трава була дуже лоскiтною, нiби м'якою, але скоро ступнi у хлопчикiв i дiвчата стали свербiти так, нiби вони пройшлися кропивою. I нестерпно хотiлося смiятися. Немов тебе по п'ята проводять страусиним пiр'ям.
   Що й казати, кумедно, але хвилин через десять - це вже нестерпно i босi, розчервонiлi вiд лоскоту ноги самi винесли на асфальт. Тут йти куди легше, хоча за iнерцiєю продовжує свербiти в п'ятах.
   Петько мiж iншим помiтив:
   - Щось ми йдемо, йдемо... I нiчого довкола нас не змiнюється. Мов по колу якомусь блукаємо?
   Дiмка погодився:
   - Так... Тут видно щось таке зачароване...
   Лариса розгублено блимнула i помiтила:
   - Ось чорт... Хочете ви чи нi, але доведеться зiйти з цього шасi, якщо ми бажаємо хоч щось побачити.
   Петько пробурчав:
   - Або просунутися... Що, втiм, те саме!
   Хлопчаки знехотя знову вступили на траву. Дiмцi згадалося, як вiн кiлька рокiв тому опинився в полонi. Тодi його ще зовсiм дитину нiмцi водили босою по снiгу. На щастя, тодi йому вистачило мужностi не розколотися. Напевно, бiлобрисий пацан з червоними нiжками, як у гусака лапки, не здався фрицям небезпечним. Його добре випороли i викинули з в'язницi. Хоча на той момент у Дiмки вже б на рахунку вбитий нiмець.
   Ходiння босонiж по снiгу не здавалося таким вже й страшним, для загартованого хлопця. Хоча коли ноги остаточно задубелi i перестав щось вiдчувати, вiн не на жарт злякався: раптом залишиться iнвалiдом. Однак ходили ж цiлими роками босими святi, i не вмирали, i пальцi у них не вiдвалювалися. Так що може не варто панiкувати. Ноги починали по-справжньому хворiти у теплiй хатi, коли зiгрiвалися. Катування звичайно ж важке, i для фашистiв улюблене. Особливо вони люблять виганяти на кучугур жiнок та дiтей. Дорослих чоловiкiв зазвичай катують по-iншому.
   Димка, згадуючи як вiн шльопав по снiжку, а ззаду його пiдштовхував багнетом фашист, посмiхнувся. Вiн це витримав, то витримає i лоскоту. Тим бiльше Лариса хоч i дiвчисько, але крокує впевнено, i навiть карбує крок.
   Петько щоб вiдволiктися вiд жорсткого сверблячки в пiдошвах, поставив комсомолцi цiкаве питання:
   - А що ти думаєш про монотеїзм?
   Лариса хихикнула i з хитрою помiтила:
   - Гарне питання для того, кому теж за вiком настав час вступати в комсомол...
   Дiмка, якого ця тема теж цiкавила, зауважив:
   - У нас жодних пiдстав вiрити в єдиного Всемогутнього Бога. А якщо так, то монотеїзм обман!
   Лариса зi скепсисом помiтила:
   - Так прямо нiяких пiдстав? Ось Хома Афiнський навiв п'ять доказiв iснування буття Божого.
   Петько пожвавився i нагострив вуха:
   - А якi докази? Я теж чув, що їх п'ять, а що вони не приносять iз себе?
   Лариса з усмiшкою вiдповiла на це, пiдскребаючи немилосердно лоскоче пiдошвою траву:
   - Першою... Все має першопричину. Якщо є курка, значить було i яйце, з якого з'явилася курка, а раз було яйце, то була i та курка, що його знесла. Повинна бути подiбна причина i у всесвiтi. Хома Афiнський вважав, що подiбна першопричина є Всевишнiй Бог!
   Петька потер сверблячу п'яту об слизький, немов покритий лускою стовбур дерева i поставив наївне i водночас по-дитячому мудре питання:
   - Якщо всьому потрiбна причина, то що стало причиною для Бога?
   Лариса знизала плечима i помiтила:
   - Та це найвразливiше у побудовi Хоми Афiнського. Вiн вимагає прийняти вiрою Бога, як першопричину, але при цьому не пояснює, чому iснування першопричин обов'язково для Всесвiту, але не обов'язково для її Творця.
   Дiмка, пiдскакуючи немов мавпа, припустив:
   - Можливо, що Творець всесвiту має свiй Творець, а цей Творець свiй, i так до нескiнченностi...
   Петько заперечив головою:
   - Нi це абсурд... Училка в школi казала: матерiя вiчна i вона постiйно перетворюється, тим самим породжує свiти у всесвiтi. А на запитання про те, хто запустив механiзм перетворень, вона вiдповiдає - природа!
   Дiмка знову висловив дуже цiкаву думку:
   - Значить, природа це i є Бог! Якщо врахувати, що...
   Петько був радий вставити мудре слово:
   - Пантеїзм! Це коли асоцiюєш Божество та природу?
   Лариса, нервово пiдскакуючи, запитала хлопця:
   - А як ти це сам уявляєш?
   Петько розгублено знизав плечима i вiдповiв:
   - Якось i гадки не маю!
   Дiмка, вимовив фразу, прочитану в книзi Олександра Дюма: "Тридцять рокiв по тому".
   - Бог на поверхнi кожної речi...
   Хлопчаки замовкли. Розмова стала надто вже пiднесеною для радянських пiдлiткiв рокiв чотирнадцяти. Тут вони влiзли кудись i самi не розумiли.
   Та й лiс скiнчився... Потяглися поля. Гострий зiр Дiмки розрiзнив низку селян, що дружно працювали на полi. Хлопчик сповiльнив крок. Вони вийшли на стежку, i трав'яне свербiння злегка вiдпустило. Можна йти так, щоби їх не помiтили з поля.
   Гостроока розвiдниця Лариса теж розглянула не тiльки трудящих, а й трьох лицарiв у синiх костюмах, що стежать за роботою, а також кiлька тварин, що бiгають. Дiмка з подивом помiтив:
   - Та це триголовi собаки!
   Петько свиснув i просипiв:
   - Собака буває кусачим, тiльки вiд життя собачого...
   Лариса ж зсунула очi i почала придивлятися уважнiше. Вона сама знала про цей свiт дуже мало. Тут же було чого дивуватися. По-перше серед селян були вiдсутнi дорослi. Працювали тiльки дiти, але теж що дивно не молодше десяти рокiв, i не старше чотирнадцяти. Подiбнi до людей, майже всi свiтленькi, волоссям або свiтло-рудi, може лише пара темних голiв.
   Таким ось симпатичнi хлопцi, бiдно одягненi, все без винятку босонiж. Цiлком схоже на середньовiччя. Тiльки розбитий прожектор висить, i щось схоже, на напiврозiбраний реактивний лiтак у полi виднiється. Лицарiв охорони лише троє, а селянських хлопцiв сотнi, але вони слухаються. Вигляд у дiтей веселий, здоровий, засмаглий, працюють вони з ентузiазмом. Тобто весело, навiть щось спiвають.
   Це чимось нагадує агiтку битви з полiв, коли школярi допомагають старшим.
   Знаряддя працi найпримiтивнiшi: лопати, граблi, коси. Жодної механiзацiї. Навiть у плуг впряглися дiвчатка i тягнуть його самi замiсть коникiв.
   Петька у гнiвi помiтив:
   - Ух - експлуататори!
   Дiмка, згадавши лiтературний твiр, зауважив:
   - А пам'ятаєте як у Лева... Тобто вибачте в Олексiя Толстого влаштували революцiю на Марсi...
   Петько хихикнув i запропонував:
   - Нас якраз троє та лицарiв троє. Давайте пiдкрадемося до них, знiмемо, i виступимо з революцiйним зверненням!
   Лариса заперечливо замотала головою:
   - Триголовi собаки не дадуть нам пiдфарбувати непомiтно, а у воїнiв луки, i можливо вони стрiляють досить влучно. Тут треба розумом вирiшувати.
   Дiмка глянув на Ларису i помiтив:
   - Переросла ти трохи... От ми ще можемо змiшатися з хлопцями i дiзнатися, що до чого...
   Дiвча з не сходить з милого обличчя погодилася:
   - Ось саме, пройдiть до них з розвiдайте... Я особисто мало що тут розумiю!
   Для професiйних розвiдникiв обiйти триголових собак проблема складна, але вирiшувана. Втiм, пацани вирiшили, щоб не пiдняти зайвого переполоху, дiяти потай i природно.
   Але тут Петько раптом помiтив:
   - А мовний бар'єр? Вони нас жваво розкусять!
   Лариса втiшила Петьку:
   - А ось не хвилюйтеся... Як ми їхню мову розумiтимемо, а вони думатимуть, що ми говоримо їхньою мовою.
   Дiмка запропонував:
   - А тодi давайте пiдбiжимо до лицарiв, i скажемо, що нас вiдправили iз сусiднього селища за пiдмогою. Так буде набагато природнiше.
   Лариса невизначено махнула рукою:
   - Спробуйте... Сподiваюся, у вас вийде. Тiльки не перегравайте!
   Хлопчаки, недовго думаючи, припустилися бiгом. План був навiть надто простий.
   Хлопцi та Лариса знову з великим жалем повернулися до реальностi. Виявилися знову у в'язницi, i що найгiрше нiмцi, побачивши, що трiйця окрилила повели їх на допит. Цього разу катували за допомогою жаровнi. Змастили босi пiдошви дiвчини та хлопчика олiєю, i на вiдстанi розташували жарке полум'я. Таке катування може тривати хвилин п'ятнадцять, двадцять i бути дуже болючим. Але ноги не калiчилися i протягом кiлькох днiв тортуру можна було повторити. Утрьох вони терпiли це полум'я, що ледь не стосувалося п'ят, а потiм Лариса заспiвала;
   На дибi виявилася дiва я,
   Звичайна боса комсомолка...
   Адже Сталiн, Ленiн - одна сiм'я,
   А менi серед них мабуть i нiяково!
  
   Пiддали тортурам дiвчину в полонi,
   Вогнем гартованим п'яти припiкали...
   Але не пiддалася я повiр вороговi -
   Лише комунiзму святi дiвцi дали...
  
   Побудуємо у всесвiтi вiрю рай,
   Нехай голосок струмує дуже дзвiнкий...
   Хлопчик не сумуй i не нудь,
   Бiжать калюжами босi дiвчата!
  
   Ми вiрю в лайки вермахт переможемо,
   Хоча фашизм не знає помiтних заходiв...
   З ним Сем з пекла злий херувим,
   I тому величезнi втрати!
  
   Капiталiзм вирiшив фашизму дати,
   Свою зброю, танки, капiтали...
   Нас тисне нещадний чорт i тать,
   Зрадникам обiцяють мед, банани!
  
   Але що менi робити, якщо я в полонi,
   Наручники скували мiцно кистi.
   На дибi я гола година важу,
   I гирi на ногах босих зависли...
  
   Але не пiддався дiвчина ворогам,
   Як не катували злiснi фашисти...
   Нехай це буде Гiтлеру в сором,
   Ми витязi вiйни не пацифiсти!
  
   Я ведуть майже голу на розстрiл,
   I пiд ногами босими кучугури...
   Господь такого явно не хотiв,
   Менi ж личить принцеси обнови!
  
   Обвила шию дiвочу петлю,
   I вгору дiвчисько мiцно потягли...
   Та на грiхи вже бiжить пеня,
   I чекають на фашистiв, знай литi кулi!
  
   Але що таке, луснув кiнський хвiст,
   I з шибеницi звалилося дiвчисько...
   Розбитий фашистським гадом лихо пiст,
   I партизанiв атака - дрiбниця!
  
   Мене вiдбили, знову я в строю,
   З фашистами борюся дуже хоробро.
   Я Iсуса зi Сталiним люблю-
   I менi Адольфа пiдло не шкода!
  
   Вже в Берлiнi нашi танки знай,
   I пiв Європи вкотре звiльнили...
   На всiй планетi буде незабаром рай,
   До комунiзму крок лише, а не милi!
   Фашисти, зiткнувшись iз подiбною мужнiстю, виявилися шокованi. Ще кiлька разiв врiзали по спинах дiвчата та хлопчакiв розпеченим дротом i вiдправили їх знову до каземату.
   У погоду стояла спека i в камерi було приємно. Тiльки ось дуже горiли босi пiдошви у пухирцях, i нила розсiчена розпеченим дротом спина.
   Лариса втiшила Петьку та Дiмку:
   - Ось бачите з кожним новим разом нам все легше i легше переносити це катування. Зараз у нас буде час для вiдпочинку та сну.
   Дiмка помiтив:
   - На найцiкавiшому мiсцi у нас сон i урвався. Як прикро.
   Петько висловив упевненiсть:
   - Але цього разу, я вiрю у нас все вийде!
   Лариса поклала хлопчикам руки на шию i почала чаклувати. Їй теж дуже хотiлося, виявитися якнайшвидше, у новому свiтi, звiдки можна принести СРСР порятунок.
   Хлопцi занурилися в сон, але побачили зовсiм не те, що їм хотiлося бачити.
  А саме як дiвчат катують i водять спочатку босонiж снiгом, а потiм i розпеченим вугiллям.
  Втiм, це вже непряма iсторiя... Ще майнув уривок сну з Гiтлером.
   Гiтлер не тiльки виявив бажання спостерiгати за польотом першого в Нiмеччинi чотиримоторного реактивного бомбардувальника Ю-487 зi швидкiстю понад 1100 кiлометрiв на годину, але й особисто сiсти за штурвал лiтака. Курт Танк, що курує розробку, що проводився французами, енергiйно заперечував проти цього:
   - Машина пiсля титанiчних праць ще тiльки втiлена в металi. Ми не можемо ризикувати життям фюрера.
   Фельдмаршал Кiссильрiнг пiдтримав Танка:
   - Це майже перший полiт, яким ми здiйснимо на свiтанку 27 червня 1947 року. У машини є особливiсть - вiдносно маленька площа крила, що знижує аеродинамiчний опiр i дозволяє розганяти стратегiчний бомбардувальник до 1200 кiлометрiв на годину. Але навантаження на крила рiзко зростає, i це ризик!
   Гiтлер i сам не дуже хотiв лiзти на рожон, але нехай нащадки запам'ятають його смiливiсть. А сам фюрер-вегетарiанець розраховував, що його просто вiдмовлять. Нова машина потрiбна нiмцям позарiз, тим бiльше слiд обставити США в областi подiбних розробок.
   Проект Танка ТА-600 iз вiсьма моторами наскiльки пiд затримався. Спочатку закладена швидкiсть 860 - кiлометрiв на годину вже не могла влаштувати фюрера. Тому довелося переробляти ще й установивши паралельно реактивнi двигуни. Тепер швидкiсть машини має зрости до 1220 кiлометрiв на годину, що забезпечить можливiсть майже безкарно бомбити будь-яку точку в СРСР, зате зажадає багато часу на розбудову механiзмом.
   Певнi проблеми виникли з озброєнням машини. Фахiвцi цiлком резонно вважали, що 16(!) авiагармат з яких 13 - 30 мiлiметрiв це вже перебiр.
   Iншою машиною, яка вже готова до зльоту 7 вересня став ХЕ-377. Це бомбардувальник повинен прийти на змiну ранiше не надто вдалому ХЕ-277.
   Найiдея створити важкий пiкiруючий i реактивний бомбардувальник була в конструкторському вiдношеннi дуже складною. Хоча й вигiдною. При пiкiруваннi точнiсть бомбометання значно вища, нiж з горизонтальної площини i можна невеликою кiлькiстю лiтакiв вивести з ладу стратегiчнi та промисловi об'єкти.
   ХЕ-277 виявився висотним бомбардувальником, нехай навiть поки i не реактивним. Вiн пiднiмався на 15 кiлометрiв i мiг бомбити мiста безкарно.
   Але водночас машина зберiгала здатнiсть пiкiрувати, як i у ХЕ-177, не розвалюючись вiд перевантажень.
   Найновiша конструкцiя ХЕ-377, вже реактивний варiант бомбовозу i дуже грiзний, здатний багато мiст i сiл порiвняти iз землею, та ефективно знищувати промисловi об'єкти.
   Перспективнi машини перевершували американськi та англiйськi аналоги, що викликало у Гiтлера почуття перегодованого бiсквiтами iндика, на фонi сiльських курей, що жують просо. Але в даному випадку крiм розгляду нових машин фюрер непокоїла проблема i насущнiша? Куди завдати удару авiацiйним i бронетанковим кийком? Нехай i потужною палицею, але...
   Нiммiц суворим тоном заявив:
   - Нашi стратеги вважають, що крiм удару у бiк Москви, частина сил має рушити на пiвдень, розвиваючи також наступ у напрямку Алма-Ати та Куйбишева!
   Гiтлер, цього без особливого ентузiазму вiдповiв:
   - Ми вже неодноразово обговорювали це! Дiйшли висновку хоч i недоцiльно, але завдамо удару по напрямках, що розходяться.
   Нiммiц вiдповiдно кивнув i додав:
   - Крiм того, вибори в Українську Раду мають вiдбутися у всiх регiонах. Включно з Ворошиловградом з Донецьком, де сформувалися партизанськi зони. Ми не можемо мати куцiй парламент!
   Майнштейн не вiдриваючись, дивився в бiнокль - як там набирає висоту чотиримоторний Ю-487 i в той же час помiтив:
   - Наступ слiд розпочати не пiзнiше 20 липня... Погоднi умови нас дуже пiдтискають. Якщо опiр росiян затягнеться, то... Почнуться дощi, а тим бiльше повалить кучугуру i нам уже доведеться дбати про власне виживання.
   Гiтлер повiдомив упевненим тоном:
   - Наступ розпочнеться 21 липня. Саме до цього часу все буде готове. Удари завдаватимуться вiдразу в п'ятьох мiсцях. З трьох напрямкiв наступ на столицю Росiї, у двох на Середню Азiю та Куйбишев. Загалом напрямки визначенi. СРСР має бути виведений з ладу ще до Нового року. Якщо не повнiстю, то принаймнi здебiльшого.
  Тут зображення дикого сну перервалося, i дiти знову вирушили в дорогу.
  . РОЗДIЛ Љ 21.
  Перша розповiдь Олега Рибаченка виявилася вiдносно короткою, а натхнення писати продовження залишило юного генiя. Пацан замовк, i хлопчик-полководець зварганив на тему АI ще один у оригiнальнiшiй iнтерпретацiї.
  Франклiн Рузвельт помер набагато ранiше, за дивною iронiєю долi 30 сiчня 1943 року. Генрi Уоллес хоч i вважався лiваком, але виявився значно бiльшою мiрою iдеалiстом i зажадав вiд Сталiна в обмiн на надання вiйськової допомоги проведення полiтичних реформ та амнiстiї всiм полiтичним ув'язненим.
   Рiзка реакцiя Сталiна, який до того ж щойно здобув найбiльшу перемогу пiд Сталiнградом, i почував себе дуже крутим i сильним, розлютила Уоллеса, i той заявив про припинення вiйськової допомоги СРСР. Зiграла негативну роль i позицiя Черчiлля, який не хотiв швидкого просування Червоної Армiї до Європи i несподiвана гнучкiсть Адольфа Гiтлера, який оголосив про заморожування "остаточного вирiшення єврейського питання". Фюрера змогли умовити розсудливi люди з оточення, у тому числi, як не дивно, i головний кат Третього Рейху Гiммлер.
   Спрацював аргумент: що євреї нiкуди не дiнуться, а програвши вiйну, можна все втратити i безповоротно. Ну, а перемiгши на Сходi, можна буде поговорити з союзниками i по-iншому.
   У всякому разi, США заморозили вiйськовi дiї, Британiя теж, i хоча формально навiть перемир'я не було офiцiйно оголошено, конфлiкт на заходi виявився згорнутим. Що, певна рiч, пiшло на користь Вермахту. Нiмецький пiдводний флот припинив рейди, союзники скатали, зупинивши стратегiчнi бомбардування.
   Радянськi вiйська, як у реальнiй iсторiї, опанувавши на початку лютого 8 числа Курском, а 9 Бiлгородом. 15 лютого розпочався штурм Харкова, який, уникаючи оточення, покинули нiмецькi вiйська. Ще ранiше гiтлерiвцi залишили Ростов на Дону.
   18 лютого у ставку прибув особисто Гiтлер. Вiн надiлив Майнштейна новими повноваженнями. Крiм того, iз Заходу спiшно перекидалися пiдкрiплення. Насамперед, звичайно ж, авiацiя. Не так уже й мало поглинав лiтакiв захiдний фронт - майже половину машин. Декiлька дивiзiй, якi планувалося перекинути в Африку, були вiдправленi залiзничними шляхами на Схiд. Крiм того всi бiльш-менш боєздатнi формування перекидалися з Францiї i Балкан, а в самiй Нiмеччинi, була оголошена Рейхстагом тотальна мобiлiзацiя та вiйна.
   19 лютого Майнштейн наказав про перехiд 4-ї танкової армiї в контрнаступ з метою зупинити радянськi вiйська, що наступали через Павлоград. 22 лютого був зайнятий Павлоград. Завдання оборони шляхiв до Днiпра з пiвночi через Красноград чи Днiпропетровськ, або через Полтаву чи Кременчук було покладено на групу Кемпф.
   На вiдмiну вiд реальної iсторiї нiмцi досягли успiху значно бiльше. У них завдяки введенню у битву всiх своїх повiтряних армiй знову повернулася перевага у повiтрi. Крiм того в наступi взяло участь бiльше сухопутних, у тому числi й 30 новеньких танкiв "Тигр", якi в реальнiй iсторiї безславно зав'язли в африканських пiсках.
   Оточити Харкiв нiмцям вдалося на шiсть днiв ранiше, нiж реальної iсторiї, 8 березня, Бiлгород фрицi захопили, а Бiлгород з ходу був захоплений ранiше на 9 днiв - 10 березня.
   Гiтлерiвцям вдалося також з наскоку, опанувати i Курськ, замкнувши 14 березня ще одне кiльце. 18 березня фрицi захопили i Старий Оскол. Однак роздорiжжя i героїчне опiр радянських вiйськ, що настали, завадили фашистам розвинути успiх. Але втрати Червоної Армiї в котлах виявилися бiльшими, нiж у реальнiй iсторiї, а Курська дуга, зрiзана ще в березнi 1943 року.
   Успiх Майнштейна виявився серйозним, але обмеженим, так фашисти, не змогли повернути навiть те, що втратили в ходi Воронезько-Касторненської операцiї. Хоча тепер у них уже не було головного болю - Курської дуги. Але це створило додатковi проблеми: де i як наступати?
   Поки союзники поводилися пасивно нiмецька економiка, дуже активно розкручувалась. Випуск танкiв i самохiдок протягом трьох мiсяцiв вирiс вдвiчi досягнувши 1200 машин на мiсяць, у тому числi i нових "Тигрiв", "Пантер" - значно перевершують у бойовiй силi радянську технiку. Але новi танки ще слiд було освоїти екiпажам, i довести до ладу їхнi дитячi хвороби.
   I вибрати напрямки для наступу непросто. Можна рушити на Москву, i знову спробувати взяти реванш за Сталiнград, прориватися до Кавказької нафти. Однiєю з цiлей мiг стати i Ленiнград, куди порадам важко перекидати пiдкрiплення.
   Нiмцi три мiсяцi вичiкували, накопичували сили та новi танки, навчали новобранцiв. Вже в армiї та чотирнадцятирiчнi хлопчаки не рiдкiсть, багато сформовано iноземних дивiзiй. Чисельнiсть Вермахту досягла максимального значення 10,5 мiльйонiв солдатiв i офiцерiв, нехай навiть за деякого зниження якостi вiйськ.
   У повiтрi бої йшли зi змiнним успiхом. Гiтлерiвцi збiльшували випуск лiтакiв i дiяли активнiше.
   Їхнi аси, як правило, вибирали собi мiсце бою, i намагалися не вступати в битву, поступаючись числом.
   Треба вiдзначити, що Фокке-Вульф хоч i поступався радянським лiтакам у маневреностi, але висока швидкiсть при пiкiруваннi дозволяла йому пiти при виходi в хвiст, а потужне озброєння збити лiтак iз першого заходу. Отже, повнiстю захопити перевагу над фашистами не вдавалося, i швидше в повiтрi домiнували досвiдченiшi нiмецькi аси, з бiльш потужним озброєнням.
   Гiтлер все ж таки вирiшив наступати на Кавказ, тiльки трохи по-iншому. А саме зробивши Сталiнград головним напрямком i направивши туди групи армiй "А" та "Б". Рiшення, звичайно, не оптимальне, але пiсля втрати Ржевського плацдарму, наступаючи на Москву, нiмцям довелося б долати дуже потужну лiнiю оборони.
   Щодо Ленiнграда, то тут штурм мiста-цитаделi не давав Третьому Рейху навiть у разi успiху вирiшальних дивiдендiв.
   Тож залишилося просуватися на пiвдень. Сталiн все ж таки випередив Гiтлера 22 червня радянськi вiйська перейшли в наступ на Орловському та Куському напрямку. Причина вiдмови вiд вичiкувальної тактики була пов'язана з пасивною поведiнкою союзником: нi миру, нi вiйни. Що ще можна було стерпiти, але... Нестача дюралю поряд з зростаючим випуском нiмецьких лiтакiв поступово передавала все бiльшу i бiльшу iнiцiативу Люфтваффе.
   Тим бiльше, що гiтлерiвцiв вже з'явився дуже непоганий бомбардувальник Ю-188, який розвиває швидкiсть, що перевершує або як мiнiмум не поступається Якам, i навiть пройшов успiшнi випробування Ю-288. Остання машина, поряд iз серiйним ДО-217 могла бути дуже непоганим стратегiчним бомбардувальником. I в такий спосiб нiмецька авiацiя ставала для радянських вiйськ, вкрай несприятливим чинником.
   Гiтлер ж зволiкав з настанням, так йшло формування нових танкових дивiзiй та навчання екiпажiв. Через вiдсутнiсть бомбардувань "Тигрiв" та "Пантер" випустили бiльше, нiж у реальнiй iсторiї, i їх слiд було освоїти.
   Нiмцi встигли пiдготуватися до оборони загалом, їх вдалося застати зненацька. Бої тривали понад мiсяць. Радянськi вiйська зiткнулися з новою нiмецькою технiкою, i з'ясувалося "Пантера" i "Тигр" у зустрiчних битвах на порядок сильнiшi за радянськi машини. Бадження не давало Т-34 i КВ, реальних шансiв на перемогу. Тим бiльше виробництво машин з потужнiшою 85-мiлiметровою гарматою не було поки що освоєно, а 76-мiлiметрова "Пантеру" та "Тигра" в лоб не могла взяти.
   Радянськi вiйська лише на окремих дiлянках просунулися до п'ятнадцяти кiлометрiв i зазнали величезної шкоди. Нiмцi ж змогли перейти у контрнаступ. Серед полководцiв слiд вiдзначити новачка на схiдному фронтi, але вiдомого на Заходi Роммеля. Йому вдалося непогано зарекомендувати себе в битвi з порадами.
   Нiмцi змогли, розвиваючи контрнаступ вийти до Дону. Але потiм замiсть наступу на Москву їх повернули на пiвдень.
   Фюрер жадав реваншу за Сталiнград. Слiд зазначити, що це пiшло нiмцям навiть на користь. Сталiн не вiрив у варiант повтору операцiї "Блау" i всi свої резерви перекидав ближче до Москви. Внаслiдок чого гiтлерiвцi, просуваючись уздовж Дону, зайшли радянським вiйськам iз тил.
   Проте Червона Армiя була вже iншою. Отримавши бойовий досвiд радянськi генерали дiяли вмiло, а самi солдати помiтно загартувалися. Фрiци не змогли перейти Дон i прорватися до Сталiнграда. Максимум їх досягнень, захоплення Ростова-на-Дону, i виходь у рiчцi по всьому її промiжку. Щоправда, радянськi вiйська втратили Ворошиловград, Донець i значнi територiї, але гiтлерiвцi не змогли захопити пiд час лiтньої та осiнньої компанiї, навiть того, що їм вдалося у 1942 роцi. Що Сталiн вважав за певний успiх. Якщо мати на увазi, що СРСР тепер воював на один фронт.
   Загроза з боку Японiї, слабшала в мiру поразок Країни Вранiшнього Сонця внаслiдок поразок у Тихому океанi. I поки що СРСР мiг не дуже побоюватися за Далекий Схiд.
   Взимку розпочався вже контрнаступ Червоної армiї. Численнi нiмецькi танки в мороз i кучугурах явно пасували, а шахове розташування ковзанок забивало шасi. Але повного успiху досягти i тут не вдалося. Нiмцiв трохи потiснили в центрi, i провалилися на Дону, але Ленiнградську область через занадто потужну оборону противника звiльнити не вдалося. Поки що блокада зберiгалася. Нiмцi теж багато чому не вчилися, але вже знемагали вiд вiйни. Наступне лiто стало спробою перехоплення iнiцiативи фрицям. Але знову гiтлерiвцi лише змогли вийти до Дону. Штурм Ленiнграда закiнчився провалом.
   У США вiдбулися змiни. Уоллес, який притримує вичiкувальну тактику, програв президентськi вибори республiканцю Чейнi. Але наступник продовжував поводитися пасивно. Так само як лейбористи, якi змiнили Черчiлля бiля керма Британiї. Взимку сорок п'ятого року радянськi вiйська змогли пробити оборону Вермахту в центрi i просунутися до Смоленська i навiть зайняти це мiсто. Але реактивна авiацiя противника домiнувала у повiтрi i наступ радянських вiйськ зупинився. А в березнi та квiтнi фрицi вiдiграли загублене. Влiтку 1945 року нiмцi спробували розвинути наступ, на Москву використовуючи танки серiї "Е" та реактивнi бомбардувальники та першi у свiтi дископодiбнi бойовi апарати.
   Балiстичнi ж ракети визнали надто дорогою, i неефективною зброєю. Нiмця вдалося пiдiйти до Москви, але вже настала пiзня осiнь, а американцi застосували атомну зброю та змусили капiтулювати Японiю.
   Маючи атомну бомбу Чейнi зажадав вiд обох країн укладання миру.
   Але i Сталiн, i Гiтлер було неможливо домовитися. Не було єдностi i в США, де багато реакцiйних кiл, вважали, щоб нехай обидвi сторони вбивають один одного якнайдовше.
   Але оскiльки фашистам вдалося, цього разу остаточно вiдрiзати Ленiнград i пiдiйти на сто кiлометрiв до Москви США та Британiя стали допомагати СРСР, вiдновивши постачання Ленд-лiзу.
   Взимку радянськi вiйська знову тiснили фашистiв, але не змогли деблокувати Ленiнград. Мiсто Ленiна впало, зате фрицiв трохи вiдтiснили вiд столицi. Допомога вiд Заходу була помiрною i могла мати вирiшальний характер. Але й нiмцi страшенно втомилися i вимоталися.
   Лiто 1946 року пройшло з незначними позицiйними змiнами. А взимку радянськi вiйська досягли певних успiхiв, вибивши фрицiв з Ржева i Вязьми i потiснивши нехай їх на Дону.
   Навеснi 1947 року помер Адольф Гiтлер i, 18 травня було пiдписано за посередництва США та Британiї перемир'я. Умови виявилися досить важкими для СРСР i не надто вигiдними для Нiмеччини. Україна, Бiлорусь, всi землi, якi утримував Вермахт, ставали мандатними на територiї пiд спiльним управлiнням США, Британiї, Нiмеччини та сателiтiв.
   Третiй Рейх ставав подобою Євросоюзу, а окупованi радянськi територiї типу протекторатiв, включаючи i Ленiнград. Дон виходила статусу мандатної територiї, незалежної вiд СРСР i формально самостiйної, але з фактично великим впливом США.
   Таким чином, територiя Радянської Росiї сильно урiзувалася. Сталiн, що постарiв i ослаб, був змушений пiти з полiтики. Його авторитет рiзко впав, а оточення розкололося.
   Пiсля вiдставки Сталiна вiд СРСР незабаром вiдокремився Кавказ - Грузiя, Вiрменiя, Азербайджан. А за кiлька рокiв i Середня Азiя. Таким чином, Росiя виявилася вiдкинуто у роль другорядної держави, нехай i ядерною зброєю. У порiвняннi з реальною iсторiєю - Петербург, Смоленська, Псковська, i не iншi областi на Заходi виявилися мандатними.
   А незабаром вiдокремилися i райони Пiвнiчного Кавказу, населенi переважно мусульманами. У Нiмеччинi пiсля смертi Гiтлера (швидше за все фюреру допомогли пiти), невдовзi помер i наркоман Герiнг. Був убитий i Гiмлер. Влада захопив бiльш помiркований Шпеєр. Через кiлька рокiв вiдновилася багатопартiйна система, а нацисти стали значно помiрнiшими.
   Зрештою у свiтi домiнувати та панувати стали США. У них не було як конкурент тепер СРСР, та й комунiсти незабаром втратили владу. У Китаї правило проамериканський уряд, в Iсламському свiтi теж саме. Настала епоха тотальної американської домiнацiї...
   Але щастя це людству не принесло, хоча американцi встановивши гегемонiю на Землi змогли здiйснити полiт на Марс ще в двадцятому столiттi, крiм того, прогрес i технологiї розвивалися ще швидше, нiж у реальностi. Далося взнаки те, що тепер США контролювали вчених з усiєї земної кулi. Не секрет, що саме надмiрна секретнiсть гальмувала розвиток людської науки.
   У певному сенсi стало безпечнiше, нiж у реальнiй iсторiї. Армiї США та їх сателiтiв могли тиснути терористiв та екстремiстiв у будь-якiй точцi земної кулi, не побоюючись звинувачень у не полiткоректностi. Можна проводити гуманiтарнi iнтервенцiї та ефективну економiчну та полiтичну глобалiзацiю. Немає сенсу пiдживлювати релiгiйних екстремiстiв, щоб скидати полiтичних супротивникiв - це можна зробити простою iнтервенцiєю.
   Так що певною мiрою свiт став однополярним у порiвняннi з реальним багатополярним начебто виграв. Але тут Василь Тьоркiн побачив долю окремо взятої людини...
   Анна Казей ( Цiкавий i ймовiрно не випадковий збiг прiзвищ, хоча дiя вiдбувається у двадцять першому столiттi!) зiйшла зi станцiї електрички i далi йшла пiшки. Електричка ошатна, з обтiчними вагонами, але сама станцiя одна з найглухiших. Стояла тепла українська осiнь - бабине лiто, коли на плечах бiля берiзки золотi сукнi, а лiси та гаї одягненi в царський багрянець. Природа гарна, та й жiнка не позбавлена ще принади, хоча їй не менше тридцяти п'яти рокiв, а волосся вже проступає сивина.
   Ганна Казей сумна, то вона прямує на побачення до своїх дiтей... у каторжну в'язницю. Про що суддя, який засудив дванадцятирiчного хлопця i п'ятнадцятирiчного дiвча до 99 рокiв тюремного ув'язнення? Тож вчинити по вiдношенню до нещасних дiтей? А зробили, вони що? Ну, зiрвали листiвки iз рекламою. Так вони рiзали дрiт телефонного та iнтернет-зв'язку, щоб боротися з заразою американського впливу.
   Iснує у Схiднiй Українi рух - "Патрiотичний опiр". Нi вони не ведуть справжню партизанську вiйну, як це було пiд час Другої свiтової. Здебiльшого їхнiй опiр це пропаганда та дрiбнi без людських жертв диверсiї. Ось її дiти i захотiли кинути виклик захiднiй тиранiї, здiйснивши кiлька обрiзань дроту.
   Але на вiдеокамерi вдалося їх зняти, та й "доброзичливцiв" цiлком вистачає. Хлопцям звинуватили у диверсiйнiй дiяльностi i навiть тероризму, а також завданню серйозних збиткiв економiцi. I зв'язки юним вiком, врахували пом'якшувальну обставину - дали майже сто рокiв каторги.
   Суд пройшов дуже швидко, а адвокат лише згiдно кивав прокурору. Та й сам процес виявився закритим. Причому Ганнi натякнули, що її дiтям ще пощастило, якби вони знали, i мали б зв'язку з пiдпiллям не уникнути їм спочатку катувань, а потiм смертної кари. Втiм, саме перебування на каторзi це хiба не катування.
   Ноги у Ганни у старих туфлях заплiтаються. Вона несе на собi цiлий рюкзак з передачами, якi дозволено робити лише раз на рiк. А ще нещасним дiтям, мабуть, не надто здорово ув'язнено.
   Каторжники стоять дорогу, тому їх нема у барачному таборi, вони розтягнулися трасою. Патрулi хихикають Ганнi, i безцеремонно лiзуть руками в рюкзак, виймаючи їжу. Ковбаса сирвелод здоровенний полiцай iз мiсцевих одразу ж засунув собi до рота. Незважаючи на те, що формально Україна, як би має всi атрибути державностi, включаючи й обирану Раду, але американських прапорiв бiльше, нiж жовто-блакитних.
   Хлопчаки, яким ще не виповнилося вiсiмнадцять, працюють окремо вiд дорослих. День стоїть теплий, сонячний, смугастi, тюремнi сорочки складенi в окрему стопку, i худi, жилистi тiла, шоколаднi вiд засмаги пiдлiткiв, блищать вiд поту. Однi широкими шуфлями нагрiбають каменi та гравiй на залiзничну колiю, третi тягнуть рейки, iншi стругають i пиляють колоди.
   Тут хлопчики з десяти до сiмнадцяти рокiв, а деякi виглядають навiть молодшими. I як не пошкодувати їх, якщо в мандатнiй Українi iснує домiнування англосакського права, коли з десяти рокiв кримiнальна вiдповiдальнiсть застосовується як до дорослих?
   Тут полiцай вказав Ганнi, чий рюкзак помiтно полегшився - де шукати сина Марата (теж можливе не випадкове збiг тут iмен!). Та важко їй, тягати такий тягар, але все одно вона крiпитись. А цей полегшення не в радiсть, так тут пайка мiзерна i хлопцi худi.
   А ось i її синок. Уперся голими, в замовлених вище колiн смугастих штанях ногами в гостре камiння i штовхає бочку з бетоном. I дивлячись на босого, важко дихаючий притихлого Марата, Ганна зрозумiла, що вiн теж неймовiрним зусиллям волi крiпитися. Стрижена наголо голова на тлi худеньких плечей здається великою, а свiтле волосся на тлi засмаглого незграбного черепа практично непомiтне. Вiд чого хлопчик здається зовсiм лисим. Зморшка на лобiку стала помiтнiшою глибше. Вiд чого якби не малий зрiст i вузькi плечi хлопчики здавався б набагато старшим.
   Марат працює, i поруч блукають лютi покрикуючi та розмахуючi широкими сиром'ятними бичами наглядачi. Це каторга, нещадна. Щоб витримати такий темп роботи, слiд хоч кiлька секунд розслабитися, i прилягти на бочку, щоб дати вiдпочити жилистiй, спокусанiй батогом спинi. Втiм, коли вона обпалює, шкiру зазвичай не розтинає.
   Ганна не має права пiдiйти, поки не настане обiдня перерва в роботi. Так доводиться дивитися та чекати.
   У матерi мимоволi навертаються сльози. Ноги у хлопчика, все в саднах, забоях, синцях, пiдошви в мозолях. Весну, лiто i осiнь малолiтнiх каторжникiв змушують працювати босонiж. Мовляв, ув'язненим хлопчикам так навiть спритнiше i краще. Насправдi це горезвiсна американська економiя. Тим бiльше, взуття захiдного зразка занадто швидко зношується. I так дай Бог казенним черевикам хоча б зиму протриматися - благо клiмат потеплiшав i снiговi часи не такi вже й довгi.
   А ось тепер хлопчакiв змушують перетягувати важкi рейки. Ну куди таке Маратику. Худий вiн як тростиночка, ось як реберця з-пiд засмаглої шкiри просвiчуються, а живiт вiд напруги провалюється. Темнi кола пiд очима, кажуть, що нелегко дається каторгам хлопчику. Чи зможе вiн продовжити двадцять рокiв, пiсля чого можна буде подати законне право на апеляцiю?
   Але треба вiддати належне Марату, вiн спритно укладає рейку, i побачивши матiр, усмiхається у вiдповiдь. Зморшка на лобi розгладжується i видно, що це все-таки хлопчик, який знаходить веселе у будь-якiй ситуацiї.
   Свистить батiг i боляче обпалює Марата. Мати скрикує, пробує кинутися на наглядача на полiцай-амбал, вистачає її за плече зупиняючи:
   - Не смiй! Напад на тюремника пiд час виконання обов'язкiв... У кращому випадку десятка!
   Ганна вже тихiше обурюється:
   - А вони хiба мають право за законом бити дiтей?
   Полiцай чесно вiдповiв:
   - Це називає вимушеним заходом фiзичного впливу стосовно злочинцiв. Скаржитися абсолютно марно!
   Жiнка тяжко зiтхнула, i намагалася вiдвести очi вiд свого сина, щоб не було так тяжко. Iншi хлопчики теж працюють. Майже всi вони босонiж, лише пара найстарших у якихось явно саморобних опорках. I всi стриженi наголо, без виняткiв. Коли один iз них пiдiйшов з каменем на плечах ближче, то його Ганна розгледiла виколотий номер.
   Жах - невже її син має таке?
   Перерва на обiд коротка - за законом каторжники повиннi працювати не менше дванадцятої години на добу, а реально їх ганяють i по чотирнадцять-шiстнадцять. Щоправда, тут багато що залежить вiд тяжкостi працi. Наприклад, навряд чи навiть доросла людина, витримати тягати пiвсотнi кiлограмiв ваги, з одного поверху на iнший на плечах.
   А ось, наприклад, збирати хлопом можна i довше. Дiвчата зазвичай працюють на плантацiях, тому хлопчикам фiзично важче.
   На обiд годують пацанiв рисом, в Українi вiн добре прижився i дуже цiнна бiлкова їжа. Трохи додають i молока iз хлiбом, i часником - щоби менше хворiли. Їжа цiлком здорова, так що хлопчикам хоч i обмаль, але щербатих ротiв не видно. Ось i яблучка зустрiчаються i лимони.
   Марат хоч i голодний, пояснює матерi:
   - У нас є звичай, причому мудрий - дiлити передачi на всiх пацанiв!
   Ганна здивувалася:
   - Мудрий?
   Старший хлопчик, з химерною наколкою на руцi i хрестом на грудях впевнено пояснив:
   - Звичайно! Частiше, нiж раз на рiк, можна отримати передачу тiльки за великий барик. I зберiгає її не можна. Так нас багато i якесь пiдживлення йде постiйно!
   Ганна погодилася i, погладжуючи синка по спинi, вiдчувала як свiжi так уже загоєнi смуги та садна. Мама запитала у сина:
   - Б'ють часто?
   Марат, видавивши усмiшку, вiдповiв:
   - Намагаються не покалiчити. Нирки та життєво важливi органи не вiдбивають.
   Анна продовжувала розпитування:
   - А то босонiж ходити не холодно?
   Хлопчик чесно вiдповiв:
   - Звичайно, в селi босими бiгали тiльки в теплi днi, а тут виганяють, доки не випаде снiг, i то може бути економiя... Але.
   Хлопчик з хрестом знову втрутився:
   - Я вже п'ять рокiв! Нiчого страшного, працюючи на свiжому повiтрi, харчуючись здоровою їжею, можна бути загартованим i навiть кашляти! Виживемо, якщо не помремо!
   Марат, акуратно вiдкусивши ковбаски, помiтив:
   - Звичайно, виживемо, i може бути, здобудемо свободу!
   Тут Ганна зненацька зрозумiла, що теми для розмови вичерпанi. Марат жив своїм життям, воно своїм. I спiвчувати хлопцевi недоречно, вiн образиться. Хоча шанси Марата побачити волю, близькi до нульових. Та й втечу органiзувати в галузi фантастики. Тим бiльше, навiть якщо i втекти, то в сучасному свiтi, хiба зможеш надто довго ховатися у пiдпiллi? Технологiї зростають, i їхня розмова напевно записується, i може навiть iз вiдеозображенням.
   Марат спитав про собаку Полкан, i отримавши вiдповiдь - замовк. Ганна глянула на сина. Йому бачимо, хотiлося докладнiше розпитати про сестричку, але вiн вiдчував, що мама з нею поки що не спiлкувалася. Час перерви на обiд короткий, i за п'ять хвилин пацани-трудовики знову приступлять до роботи.
   Анна простягнувся синочку в'язанi тапочки:
   - Одягни мiй любий!
   Марат пошепки вiдповiв:
   - Не належить... Усi хлопчики повиннi бути однаковi у покараннi. А ходiння босонiж до морозiв це одна з форм покарання! Вони їх просто спалять. Краще нехай ганьбить, коли пiдростемо мiй молодший братик.
   Мама погладила наостанок сини, що огрубiли збитi ноги, i незважаючи на пил поцiлувала їх. Потiм пiшов останнiй поцiлунок у лобик i пiд грiзний окрик наглядача, вона пiднялася i попрямувала до виходу. Потiм зупинилася. Робота була органiзована з американською рацiональнiстю: каторжники працювали так, щоб навантаження йшло на рiзнi групи м'язiв. Тодi робота i тiло розвивається, пропорцiйнiша i ув'язненi менше втомлюються, а значить, з них можна вичавити набагато бiльше.
   Руки Марата вже ороговiли вiд мозолiв, i вiн досить впевнено вантажить шуфлем. Тiло хоч худе, але жиле, а тонкi руки сильнi. Нi, може, ще довго витримають на каторзi. Так що поки що ховати хлопця зарано.
   Конвоїр грубо штовхнув Ганну i крикнув:
   - Твiй час минув! Давай тупай звiдси! I так перебрала лiмiт!
   Ноги жiнцi здаються дуже тяжкими. Попереду ще вiдвiдування сестри Маринки. Зараз якраз осiння жнива, i треба спiймати час. Добре ще, що брат i сестра не надто далеко.
   Американський капiтал домiнує в Українi, як, до речi, iноземнi чиновники. Сам простий народ живе скромно, але дещо перепадає йому. У всякому разi, ганчiр'я дешеве, i Ганна у своїх бiдняцьких обновках виглядає бiлою вороною.
   Втiм, юнi дiвчата каторжанки у своїх смугастих сукнях нагадують ув'язнених у нацистських таборах. Їх можна розглянути iз вагона електричок. Багатьох дiвчат кидають до в'язниць за просту несплату податку, даючи їм шанс вiдпрацювати. Тому на полях пiдневiльних робiтниць багато.
   Ганнi пощастило, щойно дiвчата закiнчили велику дiлянку i до нового їм босоп'ятим тупотiти ще верст десять. А отже, можна поговорити з Маринкою. Мабуть босонога, худенька дiвчина, в смугастiй сукнi з номерком i прiзвищем на грудях не здавалася конвоїру небезпечним, i вiн йшов, поклавши автомат не плече. Маринка, як i Марат з моменту останньої зустрiчi стала трохи вищою, i значно худшою. Все ж таки в українському селi проблеми з їжею не було.
   Тут же годують за нормою, явно недостатньою, для такої iнтенсивної та важкої працi. Маринка на запитання матерi зiзналася:
   - Так їсти дуже хочеться! Ми навiть вiдловлюємо дощових хробакiв, миємо їх i особливо коптимо, а iнодi i їмо сирими. Голодувато!
   Ганна спитала про здоров'я. Маринка чесно вiдповiла:
   - М'язи спочатку сильно нили, особливо хворiла на спiт, але я зараз втягнулася. Тут ще нiчого - працюємо на свiжому повiтрi та землi. Гiрше буде взимку, на верстатах по-справжньому важко та нудно.
   Мама, згадавши прядильню, додала:
   - I запорошено!
   Маринка запитала про Марату. Дiзналася, що хлопчик здоровий, i навiть за кiлька мiсяцiв каторжної працi фiзичнi змiцнiли i загартувалися. Зрадiла. Молодшому братовi вже виповнилося сiм рокiв, i вiн теж мiцний. Батько ж зараз на каторзi десь у Сибiру, i його позбавили права листування. Вiдомо, що вiн поки живий, у разi смертi було б повiдомлення.
   Маринка зiтхнувши помiтила:
   - Якби не мiй батько, може, й не влiз би в цю справу! Все життя проходитиме в смугастiй робе, i навiть у туалет йти сроєм i з пiснями - це кошмар!
   Анна постаралася посмiхнутися, помiтивши:
   - Якщо не буде зауважень, через двадцять рокiв за законом можна надiслати клопотання про дострокове звiльнення!
   Маринка заперечливо хитнула головою:
   - У першi двадцять рокiв зазвичай не милують, за винятком видатних заслуг... Ну якщо розкриєш втечу чи змову! - Дiвчина грiзно звела брови, що вигорiли на сонцi до кольору перестиглої пшеницi. - Але ж я нiколи не пiду на донос!
   Ганна подивилася на доньку. Мужнє, як у Марата пiдборiддя, правильнi риси обличчя, що трохи загострилися. Волосся при ув'язненнi дiвчатам збривало наголо, але вони вже встигли трохи вiдрости. Почали трохи навiть завиватися бiлi, золотистi кучерi. Досить висока дiвчина i незважаючи на худорлявiсть зовсiм не здається кiстлявою, або незграбною.
   Ганна мимоволi запитала донечку:
   - А вас... Не намагалися згвалтувати?
   Обличчя Маринки здригнулося, i воно тихо вiдповiла:
   - Не без цього, але... Американцi все-таки релiгiйнi, i в них це не заохочується... Без дозволу найвищого начальства. Але можна офiцiйно оформитись у бордель i один рiк термiну пiде на два!
   Ганна не стала питати. Вона знала, що Маринка лише образитиметься вiд пропозицiї подiбних послуг. На душi у жiнки стало ще важче. А дiвчина з усмiшкою вiдповiла:
   - Не засмучуйся... Шанси вони завжди є! Там бiльше, у життi є чимало та веселого.
   I схудла красунi заспiвала, а дiвчата хором пiдхопили;
   Що трапилося з нiжною нареченою,
   Я в стражданнях iз чорною душею!
   Згадуючи образ її чарiвний,
   Що зберiгаю, коли вступаю у бiй!
   Босоногi дiвчата, спiвали вiд iменi хлопця, гарний романс, i це виглядало цiлком природно та красиво.
   Пам'ятаю, як стежкою брели неспiшною,
   По селищах мирним, пустирям!
   На тобi ошатний одяг,
   Легкий крок i шлях до монастирiв!
  
   А на полi назрiває золототрав'я,
   Вiтерець розвiяв увесь туман!
   Буде у вiчнiй славi Православ'я,
   Свiтло надiй у молитвах християн!
  
   Ножечки босi по дорогах,
   Ми з дiвчиськом каємося у грiхах!
   Вклонися i вiр Святому Богу,
   Життя твоє вiн зважить на терезах!
   Охорона переважно складалася з мiсцевих полiцаїв i прихильно слухала дiвчат. Симпатичнi ув'язненi вступили в смугу, де тiльки що минула, осiняючи гроза.
   А коли з гуркотом голос з престолу,
   Чи не гiдний ти увiйти в Мiй рай!
   Тому що святiсть небосхилу,
   Не доступна, навiть не мрiй!
  
   Вам грiховним у низьких, брудних бiдах,
   Слiд столiттями перебувати та перебувати!
   Цiнується лише мужнiсть у перемогах,
   Немов метал єдина росiйська рать!
  
   Наш солдат не ходить по шинках,
   Горiлку пити, йому гидко - зло!
   Вiн найсильнiший воїн - гроза свiту!
   Хто полiз на Русь, зiтремо в лайно!
  
   Крок моєї дiвчинки по дорiжцi,
   За плечима рвана торба!
   Береже вона свої чобiтки,
   Все вiддала в Божi засiки!
   Дiвчата всi мали спiльне - це роби та босi ноги. Бiльшiсть з них вже високi й великi дiвчата, але є ще зовсiм маленькi дiвчатка, з голеними голими головками. Вони залишають такi самi маленькi, босi слiди. Ганна мимоволi пускає сльозу - нещаснi в'язнi конкiстадорського режиму. I за хто з вiдправили працювати по чотирнадцять-шiстнадцять годин на каторгу?
   I вже чує запах, чорної горi,
   По селищах пронеслася орда!
   Усю країну на частини розiрвали,
   У попелi та руїнах мiста!
  
   Ось тодi дiвчисько обурилася,
   - Нi, не дiло ховатися у пiдвал!
   I на фронт з усiєї пристрастi попросилася,
   Тому що Iсус покликав!
  
   Лiтак їй дали, бити фашистiв,
   Щоб лiтала, славлячи цього Христа!
   Щоб було жарко в чистому небi,
   Щоби закрилися фрицям небеса!
  
   Та вона боролася всiєю силою,
   I молилася перед iконою зло!
   Не хотiла бути в полонi могили,
   Винищила гадiв, не число!
   При цих словах дiвчата навiть найбагатшi з них пiдбадьорилися i додали кроку. Ганна теж шльопала по теплому бруду босонiж. I її це було приємно. Немов ти повертаєшся у свою власну юнiсть. Велика галька дорiг, лоскоче голу пiдошву, i вiд цього вiдступає втома, i виявляє бадьорiсть. I хоча подальше продовження романсу та дуже сумне Анна широко посмiхається.
   Але в бою останньому вийшло погано,
   Чомусь луснув бензобак!
   Пощади благаю, я плачу Бога,
   Жаль якщо дiвчата горять!
  
   Iсус вiдповiв менi суворо,
   За тебе я мучився, страждав!
   I тепер повiр менi - немає труни,
   Загиблих усiх Всевишнiй воскресив!
  
   I тепер у раю твоя наречена,
   Добре їй, Сам обтер сльозу!
   Вiр, тобi знайдеться теж мiсце,
   Втiлиш ти давню мрiю!
  
   Тiльки знай - служiння Росiї,
   Це шлях, щоб Боговi догодити!
   Що бути планетi всiєї щасливiшою,
   Потрiбно Батькiвщинi всiєю фортецею служити!
  
   Головний грiх - Батькiвщини вiдвертатися,
   Не пiти на лайку - залягти в кущi!
   Вiддати перевагу жалюгiдному паяцю,
   Не пiзнавши Господньої краси!
  
   Так iди i помстися фашистам,
   Iсус так грiзно наказав!
   Дим зникне в повiтрi запашним,
   Буде час i для мирних справ!
  . РОЗДIЛ Љ 22.
  Войовниця Наташа, доки панує свiт i йде зима, продовжувала твiр чудового, i за своїм неповторним твором.
  I лупила по друкарськiй машинцi босими пальчиками нiжок.
   Непереможна четвiрка влетiла в портал, i поки що була нiде. Нi на тому свiтi, i не на цьому.
   Максимка, Наташа, Алiса i Анжелiка продовжували рух по вузькому просоченому електрикою коридору, що неприємно б'є по оголених кiнцiвках. Здавалося, що струм забивав час вiд часу, змушуючи кашляти нiздрi, нi чого не було видно, крiм бузкового серпанку. I що найгiрше, розмовляти, також не виходило. Ти нiби говориш, а слiв зовсiм не розiбрати, тiльки якийсь шерех, немов щур лапою шкребе по iржавому залiзу.
   Максимка зовсiм не так уявляв портал. У фантастичних творах така рiч виглядала, куди вже романтичнiша. Втiм, поки що подорожi мiж свiтами не такi вже й моднi в радянськiй лiтературi. Та й сам жанр фантастики не найпочеснiший, хоча особисто Сталiн сказав, що наукова фантастика має першочергове практичне значення.
   Неабияк вiдступивши, вони, нарештi, вийшли на оперативний простiр.
   Таке вiдчуття, що морок Тартара закiнчився i, тепер вiдштовхнувши труп триликого монстра, що прикриває шлях у пекло, можна вийти з безоднi.
   Вiдчуття морозної льодяної кiрки пiд ногами раптово зникло.
   Перед ними простягався оксамитовий килим незайманих джунглiв. Ноги по колiна потопали в пишному моху, здавалося, що то лiси Амазонки. Як це дивно та надзвичайно пiсля жахiв холодного грудня.
   Максимка промимрив:
   - Еге! А я думав, то рай буває лише в казках!
   Анжелiка гарно заспiвала:
   - I в життi буває, увi снi кажуть, але... звичайно секрет для хлопцiв!
   Максимко насупився i зсунув брiвки. Йому вже обкопали, натяки, що вiн не росте у висоту i широку, i можливо назавжди збереже зовнiшнiсть дитини. Щоправда дружина обiцяла, що натомiсть Максимка набуде не лише здатностi до дуже швидкої та стовiдсоткової регенерацiї, а можливо ще нiколи не старiє. Втiм, останнє припущення потребує практичної перевiрки. Ну, що ж багато горбатих людей похилого вiку, напевно, погодилися б опинитися на мiсцi Пiтера Пена. У всякому разi, фiзичнi вiдчуття польоту набагато кращi, нiж старезностi. А сили, нiж слабкiсть.
   Максимка замiсть обмiну уколами з натхненням сказав:
   - А все-таки тут так гарно!
   Розквiт у цiй пiвкулi ще тiльки починався - вiн був надзвичайно казковим. Чимось вiн нагадував подiбне у пiвкулi свiтла описаного одним iз учнiв Бєляєва, але виявилися й суттєвi вiдмiнностi. Спочатку з'явилося червоне, яскраво-червоне свiтило, воно ковзнуло по бiрюзовому небу криваво-рубiновi кольори пройшлися смарагдово-фiолетовими верхiвками дерев.
   Їхнi переливи здавались ще яскравiшими. Кожен лист просвiчувався по-особливому. Навiть вiдтiнки змiнювалися, i розмальовка квiтiв, що ростуть на деревах. Всупереч законам бiологiї, бутони змiнювали кольори, наче блимали очi свiтлофора.
   А метелики, з крильцями, мов вiтрила бригантин...
   -Дивно. - Промовила, трохи розгубившись, Наташа. - Я думала що "сонця" вже зiйшли. - Суперлетчиця чимось спантеличена. - А вони тiльки начитають запалюватися та ще й у зворотному порядку.
   Алiса на це весело вiдповiла.
   -А що ти хотiла. На те i називають цю планету унiкальною, що навiть час на двох рiзних пiвкулях йде iнакше.
   I метелик-велетень ворухнув крилами, що випускають хвилi, на знак схвалення.
   -Та ну щоб час на однiй планетi текло по-рiзному. Так не буває.
   Вимовив, чухаючи перенiсся Максим. Хлопчик потер болiсно нити в теплi iнопланетних тропiкiв, ще хвилину тому п'яти, що дубiли на морозi.
   -Бує! - мелодiйним голосом промовила Анжелiка. - На цiй планетi творяться i не такi дива. - Дiвчина-богатир тицьнула пальцiв у край неба. - Ось помилуйтеся жовтим диском. Яка чудова гра фарб, особливо на тлi бузкових дерев та кущiв.
   I справдi, це було дуже красиво. Срiбнi кружечки екзотичних пальм стали вiдливати сумiшшю рубiнiв та золота. Здавалося, що це чарiвник розтрощив коштовностi, в пилюку, покривши ними гiлки дерев. Неповторна палiтра фарб, вiдмiнна вiд тiєї, що вони спостерiгали за силовим бар'єром порталу, заворожувала. Золота монета повiльно здiймалася над джунглями. Ставало ще теплiше, гарячi хвилi повiтря подули в обличчя. Коли листя над головою ворушилося, здавалося, що кожен листочок просвiчується наскрiзь двома сонцями. Потiм був новий виток симфонiї свiтла, сапфiрово-синiй диск виплив через перламутрову лiнiю горизонту. Все стало набагато яскравiше та незвичайнiше. Здавалося, що земля i небо помiнялися мiсцями, наскiльки променистими стали дерева та велетенськi квiти. Синiй колiр змiшався з жовтим та червоним - це був гiмн природi та променистого калейдоскопу художнiх фарб. Наймолодша в їхнiй компанiї Алiса Солдатова виражала бурхливе захоплення, на неї це справило найбiльше враження. Скинувши чобiтки (Максимка зневажливо пирхнув, цi баби все ж таки не захотiли бiгти без нiчого. Хоча юний полковник готовий був присягнутися, що на них коли вони мчали по снiгу нiякого взуття не одягнено!), вона босонiж пробiглася по нiжнiй травi, оксамитовий мох приємно щеко п'яти. Анжелiцi теж хотiлося скинути чоботи зi срiбними пiдборами, що раптово опинилися на нiй, а самi пошитi з рiдкiсного саф'яну, але вона стримала пориву. Зазвичай взуття мало термiчну регуляцiю - пiдiгрiвалося в мороз, охолоджувалося в спеку, але таке заборонялося брати у свiт епохи героїв Сабатiнi - Морганiв, Дрейков, Бладов. Тому доводилося терпiти незручностi. Наташка також скинула "колодки", давши можливiсть оцiнити красу та витонченiсть точених нiжок.
   Скiльки вона ними ускокошила рiзних ворогiв СРСР? Навiть пiдрахувати важко, але рахунок давно перевалив за тисячi!
   Дiвчата бiгли далеко попереду, вони явно захопилися, гарячi свiтила збуджували кров. Не вiдставав i Максимко. Як тут чудово. Свiт як рай, причому може i не Бiблiйний, але ще крутiший.
   Ось, наприклад, пурхає оранжева зебра з крильцями метелика. Максим подумав, що це сон. Реально на зразок зебри блакитнi смужки на помаранчевому фонi, але замiсть копит жаб'ячi лапки. А крила величезнi, а сама тварина здається дуже легкою, якщо здатна планувати в повiтрi при таких плавних помахах.
   Потiм Алiса скрикнула, вона настала ногою на колючку. Прокол був невеликим, але рослина пирснула дратiвливою рiдиною, i тому кiнцiвка сильно хворiла, ступня почервонiла та розпухла. Генерал-майор Росiйської армiї iстерично i хiхiкаючи пробiглася i занурювала ногу, до найближчого струмка, їй стало легше.
   Алiса з подивом простогнала:
   - Ну, i болить! Здається, нiколи такого не вiдчувала.
   Максимка помасажував витончену рожеву ступню, видавив гнiй i, не втримавшись, полоскотав її. Не така велика, i м'ясиста, зате миловиднiша i найкрасивiша снайпер-ас йому подобалася куди бiльше, нiж дружина в сутi фiктивному, хоч i скрiпленому магiєю шлюбi.
   Алiса, розсмiявшись, висмикнула ногу, ледь не перекинувши Максимка в струмок. Той навiть облився солодкою водою, це здавалося привiтним свiтом. А вода i справдi солодша i смачнiша за газування з грушевим або апельсиновим сиропом.
   -Треба бути акуратнiшою дiвчинка. - промовив з докором Максимко. - Ти ж могла нарватися i на отруйну голку.
   Алiса ображено в'якнула:
   -Могла, але не нарвалася. - I напружуючи м'язи iкри, помiтила. - Загалом на отрути у нас є своє зiлля.
   Наташка засмiялася срiбним голосом:
   -Я особисто практикую йогу, i навiть ходила босонiж по цвяхах i розпеченим вогникам.
   Максимко взяв у руку точену нiжку Наташки, пiдошва була жорсткою i твердою, як кiстка мамонта. Зовнi тендiтнi пальцi були пружнi i з набитими мозолями. Адже це дружина майже самодержавного правителя СРСР. I як Сталiн дозволяє її бiгати босонiжкою, не бентежачись того, що вищi чиновники i особливо iноземцi можуть не так зрозумiти.
   -А на вигляд i не скажеш, що вони такi мiцнi. - помiтив крутий полковник-хлопчик. - Ножечки у тебе як у балерини, ось що означає бойове тренування.
   -Так я натренована. Я займалася гiперкарате, i тому цей свiт мене не лякає. - промовила набравшись Наташа Орлова. - Мої брати Слава та Олег теж сильнi, але вони ще такi наївнi практично дiти. Буде, дуже шкода, якщо вони згинуть у цьому жахливому свiтобудовi.
   -Швидше ви згинете!
   Проскрипiв неприємний голос. З зеленувато-фiолетових кущiв здалася заросла бородою, що обрiзала фiзiономiя бандита. Поряд з ним з'явився здоровань у шоломi з рогами, великим мечем i важким мушкетом. Ззаду виповзали iншi розбiйники, вони були обiрванi та озброєнi гачами та палашами. Бандитiв було не менше дюжини i пiдходили iншi падальники, на озвiрiлих особах було написано хтиве прагнення до руйнування та вбивства. Втiм, вигляд двох прекрасних дам iз оголеними нiжками та однiєю в чоботях, пробудив iншi почуття.
   -Гей ви, бродяги, чорти, що прийшли з пекла. Ми до вас звертаємось.
   Розбiйник ревiв мерзенним голосом.
   -Ну, Що треба. - зневажливо спокiйним тоном вiдповiв Максимко.
   -Вiд тебе нiчого - Провiв величезний хоч i дуже навiть нескладний ватажок. Його голос, швидше за тоном, нагадував виття жебрака, нiж загрозу розбiйницького отамана. - Ось саме нiчого, крiм грошей, зброї та трьох твоїх курочок. Ми їх поимеем i вiдпустимо по-доброму.
   -А ось чортос три - я вам дам. - прокричала Алiса Солдатова i, зачепивши водою воду з усього розмаху, плеснула нею в опухлу морду громили з мушкетом. Той поперхнувся i втратив рiвновагу, падаючи вперед. А в цей момент Максимка, не встаючи з мiсця лише спритно обернувшись корпусом, рубанув ватажка мечем з липких рук. Вiн чудово володiв холодною зброєю, їх навчали всьому, що може стати в нагодi солдатовi. Голова отамана вiдокремилася вiд тiла, бризнула кров, червонi плями потрапили Алiса в обличчя. Зойкнувши, вона блискавично вихопила меч з лап iншого розбiйника, що вже намагається її схопити, але в мiсце цього шокуючого удару в пах. А снайперша не зупиняючи рухи, проткнула наскрiзь цукерку з мушкетом. Бандит лопнув, як помiдор проткнутий шомполом, роги брякнулися, встромивши дерево. Iншi нечистi на руку людишки завмерли, застигши вiд подиву, потiм кинулися в атаку. Алiса зробила двома гарматами мечем та мушкетом складний, випад зрубала одразу трьох. Точнiше, меч двох, а мушкет розтрощив потилицю. Максимка також схопив другий клинок з числа трофеїв i кинувся в бiй. Вiн як завжди був стрiмкий, один помах парою мечiв i злетiло двi голови. I порiвняно невелика вага, i зрiст анiтрохи не заважали рубатися з переважаючими силами.
   Знову атакуєш ворога. Один iз сухопутних "пiратiв", щоправда, встиг пiдставити клинок, але найгострiше лезо пiд гострим кутом перерубало його як соломинку. Алiса зарубала трьох пiратiв, провiвши прийом - п'яний млин, його мечi нагадували струмки дощу.
   Анжелiка билася у своєму стилi. Удар ногою, гомiлки в голову по щелепi, пiдбором у скроню, а пiдошвою важкого, дворянського чобота в нiс, та так що кiстка зi смертельним ефектом вбивається в мозок. Потiм набираючи темп, лiктем, помах трофейним мечем i колiном у сонячне сплетiння.
   Бах-бах!
   Наташа також спочатку удар, а потiм кидок у стилi дзюдо, тiльки так жорстко, що з ворога вибиває весь дух, i з горла кров. А в руках уже меч та сокира.
   Анжелiка теж вiддає перевагу сокиру, адже подiбна зброя значно важча, а для її сили ефективнiша, бiльшi ваги.
   Противники, схоже, в панiцi, лише спробував пальнути з мушкета, використовуючи примiтивний ґнот. Але вогонь уперто не запалювався, а Максимка, чия сила i швидкiсть куди вище за людськi прикiнчив i його.
   Взагалi, це бiй приклад того, як якiсть, б'є кiлькiсть i з холодною зброєю.
   Ось Анжелiка, навiть його виявилася пускати у хiд. А лупила ногами та руками. А одного вбила ударом своєї голови. I похвалилася:
   - А заслужив я свiй диплом не головою, а чолом!
   Битва виявилася надзвичайно короткою i легкою вiд чотирьох дюжин мерзотникiв залишилися тiльки трупи.
   -От наша перша у чужому свiтi невелика розминка. - з усмiшкою промовив Максим. Немов у вiдповiдь на його слова пролунав пострiл - куля збила лiтню кепку, (що хлопчисько надiв для понта плануючи пробiжку до Сибiру), зрiзавши пасмо волосся. Максимка вiдскочив убiк, визначаючи на слух напрямок пострiлу, як Анжелiка випередила його, шпурнувши свiй меч. Її стрiмкий кидок не пропав даремно, павуче тiло вилетiло з-за кущiв, вiн був пробитий наскрiзь. Зi спини стирчав меч, сочилася жовта кров, трава на яку попадала рiдина, що випливала з трупа, разом пожухла i обвуглилася. волохатий тiло продовжувало трiпотiти.
   Алiса сплюнула i прогарчала:
   -Який виродок. У мене почалися спазми у шлунку.
   -А, На мiй погляд, дуже навiть нiчого. - завзято пiдморгнула Анжелiка. - Дивись, який хрест на животi - це вражає.
   На черевцi у павука-розбiйника i справдi був витатуйований хрест, що дуже скидається на свастику.
   Юний полковник виявився враженим. Вiн уперше бачив розумну iстоту нелюдського роду. Але все ж таки спокiйно вiдповiв:
   -Що ж непогано одним фашистським хрестоносцем менше.
   Максим витер меч про гiлки папоротi. Озирнувся i почухав макiвку:
   - I це що той чудовий рай, куди ми вирушили? - юнак сердито прорепетував. - Може, ви поясните менi, що тут до чого?
   Анжелiка поблажливо подивилася на свого чоловiка i вiдповiла пошепки:
   - Взагалi-то тут одна така рiч виходить, що... - I тут Максимко вперше побачив, як жiнка буйволиця знiяковiла. Наташа Орлова вирiшила пояснити за неї:
   - Деякий артефакт можна знайти лише в цьому свiтi! - Дiвчина пiдморгнула своєму напарнику. - Тому ми й змушенi саме в Едем стрибнути.
   Максимка з хитрою в устах кивнув:
   - Ну так! Це як рай, куди проникли розбiйники. Нiчого не скажеш.
   Хлопчик глянув у бiк, де лежали трупи половини сотнi перебитих ними iномiрян. Там уже з'явилися строкатi й волохати гусеницi, теж яскравого забарвлення та капелюшками замiсть мордочок. Ось це та сумiш мухомора i комахи, що повзуть. Хоч i симпатичнi звiрята, але трупи стали обгладжувати, що й сарана так жадiбно рис не пожере. Взагалi, дивний свiт. Такий мальовничий, але отруйний, пiдступний. Неначе iмперiя брехнi. Що було вiд фальшивого червоного кольору Третього Рейху. Коли символ свастики, що не має вiдношення до фашизму, i пролетарський колiр маку виявилися скомпрометованi.
   А ось ще звiрятко, на зразок ягуару, тiльки шiсть iз смарагдовим вiдтiнком, жовтi трояндочки на шести, i хвiст. Як виделка, тiльки три великi голки втиканi дрiбними наче у кактуса. I теж звiрюга, не проти, поласувати мертвечиною. А мов то у тварюки цiлих чотири! I кожен рiзного кольору. Чудеса, та не з того боку.
   Наташка Орлова перервала споглядання:
   -Тепер нам час. Наперед торпеди! За Русь, як дiди!
   Обережний Максим запропонував:
   -Може, прихопимо пару мушкетiв?
   Наташа, яка вже тут встигла побувати, вiдмахнулася:
   -А Навiщо зайва вага? Вони дуже примiтивнi i їх довго заряджатимуть, мабуть, цибуля буде краще, простiше.
   Алiса висловила логiчне припущення:
   -Схоже, що цi стерв'ятники спецiально вiдловлюють тих, хто надумався вiдвiдати нiчну пiвкулю. - Войовниця пiдкинула босими пальчиками шишечку вище, потiм грубе кiльце, що злетiло з мушкета.
   Це така спортивна вправа. Спробуй закинути кiльце так, щоб воно налетiло на шишку. Нанизалося нiби обруч на штир.
   Але в Алiси, яка особисто пристрелила тисячi солдатiв, i потрапила в шланги "Паламандр", що з'єднує паливо, що подає в мотор з бакiв, i летять з майже звуковою швидкiстю все вийшло. Тодi дiвчина ускладнила завдання, прагнучи спiймай кiльцем джмеля.
   Максимко, наслiдуючи її грi, пiдкинув меч у руцi. Зрубав жучка у формi суницi з рожевими крильцями i вигукнув:
   -Тим гiрше для них, бiльше бандитiв бiльше трупiв!
   - А час їм уже порозумнiшати!
   Розсунувши червонi губи, сказала Наталка.
   Розгорнувши плечi першою, рушила найбiльша їх Анжелiка, а трiйка iнших пiшла далi. Максимко, чуючи, як хрумтить земля пiд чоботами та срiбними пiдборами запропонував:
   - Може, роззуєшся, як i ми? А то снiгом дiвчина бiжить босонiж. А траву нiжнiше шовку топче!
   Анжелiка холодно заперечила:
   - У цьому свiтi як Британiї, босоногость символ злиднiв або рабського становища. Якщо ти маєш статус, то так без взуття ходити непристойно!
   Максимка зiтхнувши погодився:
   - Можливо! Навiть на Русi є вираз босяк, значить жебрак! Втiм, коли назавжди як хлопчик, то можна i без колодок обiйтися. Адже недарма кажуть: босоноге дитинство!
   Алiса посмiхнулася:
   - Значить, вже є перевага, коли ти не дорослiшаєш!
   Перша сутичка настiльки окрилила з що вони заспiвали. Мелодiя пiснi була перебiльшено веселою. Максимко, навiть почав вигадувати своє;
  
   Немає прекраснiшої за Батькiвщину Росiї,
   За неї бiйся i не лякайся!
   У свiтобудовi немає людей щасливiших,
   Всесвiту смолоскип свiтла Русь!
  
   У країни всiх кращi лiтаки,
   А машини - просто вищий клас!
   У космос чекають друзi польоти,
   Хоч погрожувати з пiдпiлля Карабас!
  
   Танки у Берлiна всiх ламали,
   I в Китаї до Пекiна йшли!
   Комунiзму бачимо iз Сонцем дали,
   Нехай пливуть до Венери кораблi!
  
   Ми побудуємо мiстечка на Марсi,
   I Юпiтер будемо пiдкорювати!
   Нехай у всьому всесвiтi стане щастя,
   А вiдмiткою, тiльки буде п'ять!
  
   Нi країни порад нам милiшi,
   I Рiднiше, краще не знайти!
   Перший почав генiальний Ленiн,
   Сталiн продовжував його шляхи!
  
   Гiтлер же хотiв наш свiт порушити,
   I напав пiдступно в лiтню спеку!
   Хтось поклав кинджал на душi,
   Уклавши свiй завiт iз Сатаною!
  
   Не пройшла фашистам їхня спроба,
   Розшматувати Росiю та слов'ян!
   Допомогла не Золота Рибка,
   А могутнiй кладеня удар!
  
   I вам теж не Господь допоможе,
   А вмiння, чеснiсть, доброта!
   Нехай не скалять хижо бiсiв пику -
   Не зiрвати у конструкцiї болта!
  
   Вiра гори може пересунути,
   Якщо розум у цiй вiрi є!
   I тодi отримаємо брати диво,
   Що дало нам мужнiсть та честь!
  
   Хто загинув, не треба гiрко плакати,
   Тому що тiло, лише крихкий дим!
   I замiнять кеди брудний лапоть,
   У новому свiтi - знову молодим!
   I тодi пiд звуки горна Рода,
   Зустрiнемось ми друзiв, i предкiв знай!
   Тому що нам у уклiн природа,
   Самi ми збудуємо собi рай!
   Анжелiка вiд удаваного подиву ширше, вiдкрила смарагдовi очi:
   -Ви що росiяни, а я думала, що ви iз Золотої Орди?
   Максимка вдавано образився, хотiв вiн пiдтримати грайливiсть тону. Та й як нудно ось так йти по куди вiдсталiшому i напевно не настiльки вже й густо населеному свiту:
   - Я син i прямий спадкоємець Чингiсхана!
   Алiса тут одразу поправила:
   -Мати росiйська, а батько iз Золотої орди. Це мама нас навчила любити свою Батькiвщину.
   Анжелiка хихикнула i пiдтримала настрiй:
   -Ну тодi зрозумiло. Мати це святе.
   Дiвчина-ас Наташа вiдразу згадала про завдання:
   -Тодi пiшли швидше, що тобi нагадує iнтуїцiя? По наїтi, де твої брати?
   Алiса сумом у голосi вiдповiла:
   -Треба йти прямо по курсу. Менi здається, ми натрапимо незабаром на Олега та Славу.
   Йти довелося досить довго. Максимцi стало цiкаво, що за брати Олег та Слава, i чому їх доводиться шукати?
   Алiса почала дохiдливо пояснювати:
   - Коли почалася вiйна, я ще була пiонеркою, як i мої брати, але вже ми готувалися до вступу наступного року до комсомолу. - Дiвчина важко зiтхнула i з болем у голосi продовжила. - Ну хто мiг припустити, що вiйна пiде невдало. Ми навiть не почали збирати речi до евакуацiї, а до нас дiйшли нiмцi. Ось так дитинство закiнчилося i почалася окупацiя.
   Максимка логiчно зауважив:
   - Це наше спiльне лихо. - Юнаковi-полковнику стало прикро. - I яке це має вiдношення до вiдвiдування нами цього свiту!
   Алiса погрозила кулаком хлопчику-офiцеру:
   - Не перебивай, саме пряме ставлення!
   Анжелiка штовхнула свого чоловiка лiктем пiд бiк:
   - Слухай не перебиваючи!
   Алiса пiдтвердила:
   - Саме так! Коротше, так. Мої брати, ну хлопчаки, що з них вiзьмеш, вiдзначилися в першi ж днi окупацiї. Полiзли вночi на дах райвиконкому, щоб зiрвати прапор iз свастикою. А нiмцi не будь дурнi, навчена вiвчарка не стала несамовито гавкати, а тихо попередила, так їх бац i зловили, коли вони вже спускалися з даху. А це вже за законами окупацiї розстрiльна стаття чи скорiше вiсельна!
   Максимко свиснув:
   - Ну так! Є таке. Але менi каже на самому початку вiйни, був у шибеникiв шанс вiдбутися поркою!
   Алiса логiчно i з тремтiнням у голосi помiтила:
   - Був шанс, але... У Бiлорусiї завжди окупанти вели суворiше, нiж в Українi. Та й одразу ж оголосили, що спроба зриву прапора карається шибеницею. Але фрицi перед стратою хотiли дiзнатися, хто шибеникiв набрид, i чи є ще iнше пiдпiлля. Це дало вiдстрочку перед шибеницею, але прирiкало на тортури.
   Максимцi стало дуже цiкаво:
   - А що далi?
   Алiса продовжила:
   - Я спитала у мiсцевої ведучi як врятувати братiв? Вона менi вiдповiла, що на Полiссi живе дуже сильна вiдьма Родовiрка, i вона може зробити чудо. Хоча, звичайно, не напевно. Та й знайти її непросто, так охочих творити чудеса вистачає. Але якщо брати напишуть записку, що вiддають їй свої тiла та душi в будь-яке безстрокове розпорядження, вона врятує їх вiд смертi.
   Про це я розповiв мамi та татовi, яких ще не викликали до вiйськкомату. Потопаючий хапається за соломинку. Дали грошi, на щастя, батько, будучи розумом практичним, вклав усi свої заощадження в золотi дукати та iншi метали, вiн успадкував хватку вiд матерi єврейки. Добре, що хлопцiв вiдпустили за грошi i мови бути не могло. Комендант уже всiх налякав. А нiмцi тодi ще були фанатичнi, скорiше схопили б батька й замучили за золото. Але полiцейський передав записку хлопцям. А в мене стiл бiля стiни. Нiмцi били хлопцiв по п"ятах гумовими кийками, мої брати спочатку тихо стогнали, потiм почали кричати. Пiсля побоїв кинули до камери. Вони, прийшовши до тями, невмiло наскребли уламком графiту: "ми вiддаємо душу".
   Пiсля цього, всi, що я повинен був зробити змотатися. Треба було пройти понад сто п'ятдесят миль. Крiм того, потрiбно було йти тiльки пiшки, i завжди босонiж, орiєнтуючись на напрям гiлочцi. Так як брати не могли витримати в цей час, батько пiшов на ще один трюк. Я заплатив заступник глави полiцiї для дачi показань, що цi хлопцi просто хотiли сфотографуватися пiд прапором i намалювати малюнок, i вiн випалив до них, не думаючи, що це було можливо. Ну, я не мiг собi уявити, що вони будуть лiзти туди. Може бути, нiмцi не повiрять, але катування буде припинена, поки комендант в Мiнську роз'яснюють деякi питання. Але шанси звiльнення мало, так що SS Oberstunbanfuehrer сказав, що хлопчики повиннi бути виконанi, в iншому випадку вони були б шкури вiд всiх.
   Коштувало це дорого, але тортури й справдi припиненi, а я пустилася болiсним шляхом скорбот.
   Максимко здивувався:
   - А чому болiсному! Сто п'ятдесят кiлометрiв влiтку це дрiбниця!
   Алiса знизала плечима:
   - I я теж так думала тодi, i, напевно, так вважаю зараз. Але насправдi, де дiвчата мiської та небiдної родини босходження нетипове. Ось здається що дрiбниця, але через пару годин навiть хода по травi з незвички з'являється сверблячка, а по дорозi тим бiльше. По лiсi йдеш босонiж, дуже навiть вiдчуваєш кожну гiлочку, шишечку, нерiвнiсть, горбок, що потрапляє пiд пiдошву. А коли це триватиме годинами пiдошви починають страшно саднiти, хворiти i перетворюється реально на борошно. А якщо асфальтом йти тим бiльше. Я так змучилася, постiйно намагалася остудити жар i пухирi в струмку чи калюжi. Але думка що братiв треба рятувати пiдхльостувала йти далi. Пiд кiнець шляху ранiше знiженi ступнi вiдкрилися ранами, але воля перемогла слабкiсть.
   Не описуватиму подробиць останнiх годин боротьби зi втомою, коли i м'язи нiг i спини нулi, вiд швидкого небувалого переходу i дихати стало важко. Але ось головне все ж таки знайшла я це вiдьму i тут якраз дива i починаються...
   Максим iронiчно сказав:
   - Хатинку на курячих нiжках, чи що побачила?
   Алiса тут почервонiла i зненацька вiдповiла:
   - Може, це тобi й смiшно, але саме так i сталося. Хатинка, тiльки круглi кольори хакi на ногах, на кшталт курячих, але лише пазурiв одразу шiсть!
   Максимко свиснув:
   - Пургу женеш! Так не буває!
   Анжелiка поспiшила поставити свого чоловiка на мiсце:
   - А коли по небу три сонцi ходять бувати... - Войовниця-велетень ткнула вгору пальцем. - А ти подивися, i побачиш, як вони там повзають! Цiлих три свiтила!
   Максимко погодився:
   - Тодi я в це вiрю! - I полковник одужав. - I я не сказав, що вона бреше. Я маю на увазi - пише!
   Алiса продовжила своє загалом не надто дивовижне на тлi навколишньої дiйсностi розповiдь:
   - Я очiкувала побачити як чарiвницю стару, можливо потворну жiнку. Але їй на вигляд навiть тридцяти не дати, волосся свiтле з жовтизною, як колоски пшеницi, обличчя свiже, жодної зморшки. I зуби променистi. Рiдко таку вроду навiть у нас зустрiнеш. Я спочатку подумала, що онука чи донька, але чарiвниця менi сказала: "Що над тими, хто реально володiє силою час не владний! А я володiю великими таємницями та природи та космосу!".
   Запитала, я її якщо вона така сильна, чи зможе врятувати братiв. А вiн вiдповiла на запитання:
   - А чому ти не просиш, щоб я врятувала весь ваш народ вiд навали гiтлерiвських полчищ?
   Максимко вiдразу ж нагострив вуха i витягнув рота:
   - Саме так! Таке гарне питання. Ну чому рятувати двох, а не одразу двiстi мiльйонiв?
  . ЕПIЛОГ
  Пiсля серiї перемог Адольф Гiтлер проводив зачистку Китаю вiд Червоної Армiї Мао.
  У той же час, вiн думав про вторгнення в Бразилiї i захоплення Латинської Америки. I потрiбен був лише привiд. Сполученi Штати i Канада є зайнятими, але в Латинськiй Америцi все ще номiнально незалежнi супутники Третього рейху. I фюрер хоче поневолити їх повнiстю.
  Але поки що Шпеєр, цей генiй запропонував створити зону марки. Щоб усi країни свiту, окрiм СРСР, перейшли на марку.
  I кабальнi договори уклали, а це жорстко нав'язали. Причому до зони марки має увiйти й Iталiя. Постарiлий Муссолiнi трохи покрекав, i все-таки погодився ... Зрозумiло його обеззброїть.
  Аргентина та Чилi теж погодилися увiйти до зони марки. Але Бразилiя i Венесуела демонстративно вiдмовилися.
  I фюрер вирiшив окупувати Бразилiю та Венесуелу, i взяти пiд контроль, то не взято. Австралiя та Нова Зеландiя вже колонiї Третього Рейху, i там панує зразковий порядок.
  I нiмцi будують комунiзм на свiй арiйський лад. I готують вторгнення.
  Мексика вже окупована Третiм Рейхом. I фашисти рушили танки далi на пiвдень.
  Ледi Амстронг та її команда рухаються у танку з борються... Вони увiйшли до столицi Нiкарагуа. Мiсцевий гарнiзон капiтулював. I полоненi стають навколiшки i цiлують дiвчина босi, круглi п'ятки нiжок.
  Амстронг, Гертруда, Маланья, Монiка в Нiкарагуа насолоджувалися теплом у сiчнi 1949 року.
  Гарна там... Зима, а тут лiто, i дiвчата засмагають. Бiй був короткий. Вмирати, воюючи з нiмцями та їхнiми союзниками, нiхто не хотiв. А фанатикiв перебили за пiвгодини. А решта дiвчат лише цiлували в голi п'яти губами.
  Дiвчина виявилася сексуальною. Гертруда взяла i запропонувала чоловiкам полизати i дiамант її жiночностi. I це чоловiки робили з великим ентузiазмом.
  Пiсля чого танки рушили далi. Якщо вже на пiвдень, то на пiвдень.
  Амстронг iз задоволенням проспiвала:
  - У битву йдуть дiвчата лихi,
  Боса стихiя! Боса стихiя!
  I такi войовницi, надзвичайно крутi.
  Гертруда з дотепнiстю вiдзначила, зi смiшком:
  - За комунiзм Британiї...
  Дiвчата розiбралися з ворогами лихо. Потiм повiсили кiлька десяткiв бунтiвникiв.
  Серед них було кiлька безбородих хлопцiв. Хлопцiв повiсили голими, i це дуже розбудило Гертруду. I вона жадно застогнала вiд хвилювання.
  I як це круто.
  Амстронг вiдзначила своїй навiдницi:
  - Ти що поводиться як повiя?
  Гертруда, вискалившись, помiтила:
  - А я повiя i є!
  Монiка з усмiшкою помiтила:
  - Гiтлер має воiстину наполеонiвськi амбiцiї!
  Малання зi смiшком вiдзначила:
  - Диктатор iз сокирою - навколо пнi з яких зняли стружку!
  I четвiрка англiйок, якi на службi Третього Рейху розреготалися. Адже це смiшно.
  Войовницi рушили далi. У Коста-Рiка нiмцi добивали невеликий загiн повстанцiв.
  Амстронг стрiляючи їх гармати видала, вискалив зубки:
  - Полiтик, це той солдат, що дезертирує до початку бою!
  Гертруда з цим, скалячи зубки i проревела:
  - Солдат перемагає свiй страх, полiтик своє та чуже сумлiння!
  Монiка пальнула з кулеметiв, викошуючи бунтiвникiв проти гiтлерiвцiв i пропищала:
  - Диктатор зазвичай ватажок баранiв, але далеко не лев, зате завжди лисиця!
  Малання з великою дотепнiстю вiдзначила, i вишкiрила перлиннi зубки, рядок по бiйцях буркнула:
  - Солдат потребує дисциплiни, а полiтика без зайвих питань вiддавати пiд трибунал!
  Амстронг ведучи вогонь по воїнам Латинської Америки, i жорстоко винищуючи їх вiдзначила:
  - Диктатор, це орел що тримає решту за дятлiв яких волiє довбати!
  Гертруда агресивно зазначила, зрубуючи сепаратистiв, точнiше тих, хто намагався вiдстояти незалежнiсть Коста-Рiки.
  I видала, стрiляючи, натискаючи босими пальчиками нiжок:
  - У диктатора теж iз вуст виливається мед, тiльки вiн приваблює не лише виборцем з iнтелектом мухи, але смажених як бджоли сатрапiв!
  Монiка, круша бунтiвникiв i смаглявих солдатiв пискнула:
  - Диктатор це солдат, який стрiляє в спину своїм, i уявляє себе генералом, маючи еполети з черепiв!
  Малання дуже агресивно вiдзначила, стрiляючи за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Чоловiка гола жiноча п'ята, згинає в три смертi i заженуть пiд каблук, тiльки якщо самець полiтик, вiн i босу жiнку взує!
  Але ось бiй закiнчено. I ось знову дiвчатам полоненi цiлують голi нiжки. I лижуть їм круглi п'ятки язиками.
  Амстронг вiдзначила зi смiшком:
  - Диктатор перетворює пiдданих на босякiв, саме їх взуваючи!
  Гертруда взяла босими пальчиками нiжок одного з полонених за носа. I так сильно стиснула, i зробила конкретну сливу. I треба сказати подiбне дуже боляче.
  Войовниця пискнула:
  - Диктатора можна викрити зiрвавши маску i оголивши iкла, але його смертоносна зброя - довгий язик, що вкорочує пiдданим життя!
  Малання зi смiшком видала, скелячи зубки i змушуючи лизати голi п'ята амазонки:
  - Диктатор, це той полiтик, що дорвався до трону, i хто не тiльки лисиця, i вовк з iклами, хоч трохи заєць з кулаками!
  Монiка з цим охоче погодилася, пiдморгнувши, i босою п'ятою посунувши полоненому по носi:
  - Полiтик бачить мету сiсти на трон диктатором, але, як правило, садить у калюжi виборцiв!
  I дiвчата розреготалися, i показали зуби перлiв.
  Амстронг дотепно заявила:
  - Диктатор, це вовк, оточений вiвцями та баранами, але одна лисиця, в овечiй шкурi перетворить уявного лева на осла!
  Гертруда хихикнула i видала, вискалив зубки:
  - У диктатора всi пiдданi це потенцiйне спекотне, але зловживання м'ясною їжею веде до завороту кишок!
  Малання пропищала зi смiшком:
  - Диктатор знаходиться на вершинi пiрамiди, але неминуче опиниться на вiстрi кола!
  Монiка з вискалом зубiв, що виблискують яскравiше, перли видала:
  - Пiрамiда найстiйкiша конструкцiя, тiльки якщо на її вершинi не баран, i не вiвця у шкурi вовка!
  I дiвчата дружно розреготалися.
  Амстронг дотепно вiдзначила:
  - Диктатор як фараон любить форму пiрамiди, i коли шукають раби, але на нього неминуче очiкує перетворення на мумiю!
  Гертруда з цим очевидно погодилася:
  - Диктатор хоче пам'ятi у вiках i пише лiтописом кров'ю, вона, звичайно ж, не висихає, i "героя" проклинають!
  Малання хихикнула, босими пальчиками нiжок мiцно стиснула полоненому нiс i пискнула:
  - У диктатора сто причин страчувати i тисяча виправдань, щоб себе вiдмазати вiд брехнi!
  Монiка дотепно додала з оскалом зубiв, що сяють нiби дзеркало з алмазiв:
  - Диктатор iнодi має твердiсть каменю, але це суцiльний камiнь зачерствiлого серця!
  Амстронг з оскалом зубiв помiтила:
  - Диктатор, це лев, який не вiдрiзняється з благородством i з серцем зайця, звичками лисицi, хваткою вовка, i як iшак реве довго!
  Гертруда з дотепнiстю тигрицi, i з ревом кобри, яка гiбрид з пантерою, пискнула:
  - Диктатор мрiє осiдлати бiлого коня, але його пiдданi зазвичай доходять лише до бiлої гарячки!
  Малання провила з диявольським азартом, i голою п'ятою рушивши в нiс полоненому i провила:
  - Диктатор як змiй Горинич - має три голови: хитрiсть, пiдлiсть, обман, та його Ланцелот повинен мати меч кришталевої чесностi!
  Монiка дуже агресивно била по яйцях, бранцiв i босими пальцями нiжок хапала за носи, а то й на чоловiчi досконалостi. I як вiзьме i прореве:
  - Диктатор, це така комаха, що має жало скорпiона та липкi лапки таргана, але все одно залишається безкрилим!
  Дiвчина iз Британiї вiдзначила:
  - Полководець повинен бути розумним i хитрим для успiху, полiтик розумом не блищить, але хитрiстю затьмарює Сатану!
  I дiвчата разом розреготалися.
  Гертруда пискнула, i босими пальчиками нiжок смикнула великого, полоненого чоловiка за чоловiчу досконалiсть. I в нього як полилося.
  Гертруда закричав:
  - Диктатор, це теж поет, але рядки пише виключно кривавим чорнилом, i рима у нього на похоронний лад!
  Малання дуже агресивно вiдзначила, i трощила вона свого часу ворогiв лихо, пискнувши:
  - Диктатор, може бути розумом ослом, але лисяча хитрiсть обов'язкова, щоб не здерли живцем шкiру!
  Монiка лупнула, по ворогу з агресивнiстю кобру, з дикою та одiозною люттю.
  I як завищить:
  - Диктатор може взяти виборця чарiвнiстю, але в заплiдненнi вiн цiлковитий iмпотент!
  Дiвчата тут повеселiли i допомогли Третьому Рейху пiдкорити Коста-Рiку.
  А команда Оленки тим часом добровольцями вирушила до Латинської Америки i зараз захищала Венесуелу.
  Росiйськi дiвчата воювали з колонiальними дивiзiями Третього Рейху. Кидали гранати босими пальчиками нiжок i спiвали:
   Любов прекрасна - як не погодитись,
   Коли тебе я бачу - безмежно радий!
   I здаються стiною сiрої обличчя,
   Коли не бачу твiй алмазний погляд!
  
   Таке непросте становище,
   Навколо утворилося полум'я коло!
   Єдине здається рiшення,
   Сльозу пролити, щоб пекельне свiтло погасло!
  
   Про щастя в нашому свiтi так умовно,
   Доводитись вериги долi немає!
   Всевишнiй на страждання дивиться рiвно,
   Менi лишається лише солдата честь!
  
   Романи, нескiнченною стiйкою книги,
   Письменник хоче розумне сказати!
   Закручує хитрi iнтриги,
   Кидає у пекло, всiх людей i рать!
  
   Описано i раю насолоду,
   Рубiновi соски - перли груди!
   Часом так привабливе творiння,
   Копнеш глибше, залишається каламут!
  
   Перо друг теж мiй,
   Хочу я радувати свiт складом!
   Вилитися лiрою з повнотою,
   Творити простiр разом iз Богом!
  
   Бути найкращим у нашi часи,
   Кохання, поезiя - не тягар!
   Шиє рядок ниткою крiзь вiки,
   Хоч на коня зараз i в стремено!
  
   На бiлому чорним вiстрям,
   Плити римам дружним - немов хвилi!
   За вiршем вiрш пером куємо,
   Щоб бути поемi - розумною, довгою!
  
   Немає в серцi дiвчини iншої,
   Улюблена ти, як свiтило!
   Морок самотностi з тугою,
   Твоя краса вiдразу освiтила!
  
   Дихаю з хвилюванням ледве,
   О Боже, дай зiбратися з силою!
   Як пiдiбрати в нiй тi слова,
   Щоб дiва одразу не вiдшила?!
  
   Адже хочеться їй бути вiльною,
   I конкурентiв нахабних багато!
   Як важко з духом благородним,
   Знайти менi до вiвтаря дорогу!
  
   Кап перли по щоцi летить,
   Дiвча разом розплакалося!
   Так лагiдно оксамит каже,
   Мабуть вирiшила повернути милiсть!
  
   Якщо хочеш юний молодець,
   Знайти у моїх обiймах щастя!
   А пiсля весiлля та вiнець,
   То має долучитися до влади!
  
   Чи подвиг - це на вiйнi,
   Чи заробив мiльйони!
   Хоч олiгарх у вас у рiднi,
   А може сам збив зелений!
  
   Коротше стань багатим ти,
   Вiдомою знатною людиною!
   Щоб мiг сам реалiзувати мрiї,
   Не в раї Божому у цьому свiтi!
  
   I ось пiшов я на вiйну,
   Здобути свiй обраний пекулiй!
   I бачу смертi морок i пiтьму,
   Сподiваюся, боже не помру,
   Зможу все зробити з розуму,
   Щоб дар iз чуттям не обдурили!
   Оленка кинула босими пальчиками нiжок гранату, порвала найманцiв i видала:
  - Диктатор, це така лисиця, що сидить на мiсцi лева, тiльки руда шiсть облазить вiд язикiв пiдлабузникiв!
  Анюта далi влучну чергу, зрiзуючи фрицiв, що наступають, кинула босою нiжкою гранату, видала:
  - У диктатора шлях до вершини по трупах, i руки по лiкоть у кровi, мова довга як петля, i при ньому жити не можна!
  Алла ведучи точний вогонь по ворогам, що рясно насiдали, з диким азартом видала:
  - Полiтик хоче влади, диктатор уже маючи владу хоче кровi, обидва в пекельнiй пристрастi - приносять багато болю!
  Марiя, кинувши босими пальчиками нiжок, агресивно заряджену бомбу, пискнула:
  - Полiтик хоче пройти шлях вiд шiстки до туза, диктатор це туз, але не козирний мiзками!
  Маруся, скошуючи гiтлерiвцiв, i перетворюючи їх на суцiльнi й обгризенi трупи, в'якнула:
  - Диктатор, це математик однобокого профiлю, любить забирати, дiлитися не хоче, збiльшення визнає тiльки у власну кишеню, i найбiльше любить обнулення термiнiв!
  Мотрона стрiляючи по супротивнику, i агресивно скелячи зубки, i пiдморгуючи сапфiровими очима, пискнула:
  - Диктатор часто буває i вважає своїх пiдданих за дiйних корiвок, але з нього самого молока як з козла, i розуму з барана!
  Олiмпiада босими нiжками запустила цiлу забiйну дiжку з вибухiвкою i видала, з ревом:
  - Диктатура має хребет, тiльки для того, щоб зiгнути у поклонi виборця, i принести масу бiд - посилаючи карателя!
  I дiвчата хором заспiвали, i їхня пiсня звучала немов романс, i переливалася за вiтром, така гарна;
  Ми комсомолки витязi країни,
  Яка над свiтом наче сонце...
  Хоч атакують орди Сатани,
  Але ми вiдважнiшi навiть нiж японцi!
  
  Ми дуже любимо Батькiвщину свою,
  I наша воля знай мiцнiше стали...
  Я люблю Iсуса Господа,
  I мiй батько при цьому мудрий Сталiн!
  
  Не зможе ворог Вiтчизну здолати,
  Нехай буде рай ще за нашого життя.
  Могучий рицар росiйський наш ведмiдь,
  Я вiрю житимемо при комунiзмi!
  
  Ми найбiльшi бiйцi,
  Могутнi крутi комсомолки.
  Пишаються знаю дiвками батьки,
  I голосок такий чудовий дзвiнкий!
  
  Воїтельок чудеснiше не знайти,
  Вони великi i дуже прекраснi.
  На вигляд їм не бiльше двадцяти,
  Удари дiвчат просто жахливi!
  
  Билися дуже хоробро пiд Москвою,
  Хоча супротивник був великий жорстокий.
  I Гiтлер вiн у союзi з Сатаною,
  Дiвчат разять сталевi знаю очi!
  
  На славу нашої матерi Землi,
  Прекрасне i яскраве свiтло Росiї...
  Народи свiту скаженої сiм'ї,
  Що зiрки в чорний оксамит окропили!
  
  Ось це нашiй Батькiвщинi святий,
  Не зробити противник фрицi боляче.
  I ворог же знай у союзi з Сатаною,
  Час сказати нам - Гiтлеру досить!
  
  Забiйнi ми дiвчата повiр,
  Якi кидають як тигрицi...
  Не здолає нас повiрте звiр,
  А кружляють над полями хижа птахи!
  
  Ми можемо вiрте перемогти ворогiв,
  Покiнчити з тероризмом, бандитизмом.
  I скинути ярмо мерзенних дурнiв,
  Що гублять росiян iз нахабством цинiзмом!
  
  Ми комсомолки хоробри бiйцi,
  Що люто як витязi б'ються.
  На скаже Сталiн - просто молодцi,
  I дуже хоробро тi дiвчата б'ються!
  
  Не зможе фюрер нас знай здолати,
  Хоч атакує з лютим оскалом.
  Ми може i в атацi хоробро спiвати,
  Кошторис ворога одним крутим ударом!
  
  Войовницi це молодцi,
  I нi повiрте їхнiм дiвчатам крутiше...
  I хлопчики ви теж смiливцi,
  Нехай будуть битi фюрер пiдлий iз дуче!
  
  За Русь ми душу серце вiддамо,
  Не пошкодуємо знайте навiть життя.
  Над нами златокрилий херувим,
  I скоро житимемо за комунiзму!
  
  Воiстину Всевишнiй Iсус,
  Над нами хоробро крила розкриває,
  Увiйдемо, борючись ми з ворогом у смак,
  Отримаємо мiсце у довгоочiкуваному раї!
  
  Нехай цвiте Батькiвщина вогнем,
  I нiби сонце над країною свiтить.
  Ми фюрера в баранячий рiг зiгнемо,
  Нехай будуть у щастя дорослi та дiти!
  
  Нi нiколи не погасити зiрку,
  Мине нехай чимало поколiнь.
  Я комунiзму в радостi прийду,
  I з нами буде вождь наймудрiший Ленiн!
  
  В iм'я нашої Батькiвщини святий,
  Яка пiднiме прапор над свiтом.
  За комсомолку по снiгу босий,
  В iм'я комунiзму та кумира!
  
  
  
  
  
  
  
  
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"